<<< назад | зміст | вперед >>>

Бейден-Пауел. Пластування для хлопців

РОЗДІЛ І. ПЛАСТУВАННЯ

Гутірка при ватрі ч.2. Що роблять пластуни

Ось що ти мусиш знати, щоб стати добрим пластуном:

ЖИТТЯ СЕРЕД ПРИРОДИ

Таборування - це найрадісніша частина пластового життя. Життя на Божому вільному повітрі, поміж горбочками і деревами, між птахами й звірами, на морях і річках - тобто життя серед природи, у власному малому брезентовому будиночку, при власному куховарстві й усюди нишпорючи - все це дає таке здоров'я і щастя, що їх ніколи не знайдеш серед мурів і диму міста.

Також мандрування, коли ти виходиш з дому, досліджуючи щодня нові околиці, - це прекрасне пригодництво. Воно зміцнює і гартує тебе так, що вже не будеш зважати на вітер і дощ, спеку й холод. Ти сприймаєш це все так, як воно приходить, визнаючи сенс тієї справи, що дасть тобі можливість з усміхом протиставитись всім давнім труднощам у переконанні, що ти вкінці переможеш.

Само собою, щоб втішатись таборуванням і мандруванням, ти мусиш знати, як це правильно робиться.

Ти мусиш знати, як будувати собі шатро й колибу, як приготувати й запалити ватру, як зварити собі страву, як зв'язувати колоди в мости й дараби; як знайти дорогу в чужій країні, вночі чи вдень, і ще багато дечого іншого.

Дуже мало хлопців, живучи в цивілізованих околицях, вивчає це, бо вони сплять у м'яких ліжках й у вигідних домах, вони дістають готову зварену страву, а коли хочуть довідатись про дорогу, питають поліцію.

Отже, коли такі хлопці пробують пластувати чи мандрувати, вони стають зовсім безпомічними.

Візьми навіть свого спортивного "героя" і перенеси його в пущу та постав його поруч з юнаком, вишколеним у табірництві - і дивись, хто з них дасть собі раду. Високі спортивні досягнення йому тут не багато допоможуть. Він тільки "жовтодзюб".

ЛІСІВНИЦТВО

Лісівництво - це знання тварин і природи. Ти пізнаєш різних тварин, ідучи за їхніми слідами й підкрадаючись до них, щоб могти підглянути їх у їхньому природному стані й вивчити їхні звички.

Цілий смисл полювання на звірів полягає саме в лісівництві: в умінні підкрастися до них, - не в убиванні їх. Жоден пластун навмисне не вбиває звірини задля самого тільки вбивання. Вбиває тільки тоді, коли потребує поживи або коли ця звірина - шкідник. Постійно підглядаючи звірят серед природи, ти занадто полюбиш їх, щоб їх стріляти.

До лісівництва, крім уміння помічати сліди й інші малі знаки, належить теж уміння читати їх значення, напр.: яким кроком ішло звіря, чи воно було перелякане, чи спокійне, тощо. Це дає ловцеві змогу знайти також свій шлях у джунглях чи в пустелі, вчить його, котрі дикі овочі й корінці найкраще надаються для поживи, чи вони є улюбленою поживою звірят і чому приманюють їх до себе.

Так само в цивілізованих околицях читаєш сліди людей, коней, велосипеда, авта й довідуєшся з них, що там діялося. Вчишся з малих ознак, напр. з раптового зриву птаства, що хтось наближається, хоч нікого й не видно.

Спостерігаючи поведінку чи одежу людей і пов'язуючи це й те разом, часом можеш пізнати, що вони не до доброго прямують. Ти можеш теж пізнати, коли вони перебувають в нещасті і потребують допомоги чи милосердя і ти можеш тоді зробити те, що є одним з головних обов'язків пластуна: допомагати всяким можливим способом людям у нещасті.

Пам'ятай, що це ганьба для пластуна, який є в товаристві інших, якщо вони запримітять що-небудь - велике чи мале, близьке чи далеке чи низьке - чого він сам ще не запримітив.

ЛИЦАРСЬКІСТЬ

В давні часи лицарі були справжніми пластунами, а їхні закони були дуже подібні до Пластового Закону наших днів.

Лицарі вважали свою честь за найсвятішу справу.

Вони ніколи не зробили б нечесного вчинку, напр., брехні чи крадіжки. Вони радше воліли б згинути, ніж зробити це. Вони були завжди готові боротися і вмирати в обороні свого короля, свого віровизнання чи своєї честі.

Кожний лицар мав із собою малий загін: щитоносця-джуру й кількох зброєносців - так само, як наш гуртковий має свого заступника (заступника гурткового) і чотирьох чи п'ятьох пластунів.

Як св. Юрій давніх днів, так сьогоднішній пластун бореться проти всякого зла й нечистоти

ЛИЦАРСЬКИЙ КОДЕКС

Дружина лицаря йшла звичайно за ним у вогонь і в воду, всі несли ту саму ідею, що їх провідник, а саме: Честь була для них святою. Вони були вірні Богові, королеві й батьківщині. Вони були особливо ввічливі й чемні з усіма жінками, дітьми і немічними.

Вони радо допомагали кожному.

Вони роздавали потребуючим гроші і їжу і заощаджували гроші з цією метою.

Вони вчилися орудувати зброєю, щоб могти захищати своє віровизнання і свою батьківщину від ворогів.

Вони утримували себе в силі, здоров'ї й рухливості, щоб могти добре виконувати ці обов'язки.

Ви, пластуни, не можете зробити нічого кращого, як іти за прикладом лицарів.

Одну велику прикмету мали вони: щодня мусили зробити для когось добрий вчинок, і це - один з наших законів.

Коли прокинешся вранці, згадай, що того дня маєш зробити добрий вчинок. Зав'яжи собі на хустині чи краватці вузол, щоб нагадав тобі про це.

Якщо ти пригадаєш собі колись, що ти забув зробити свій щоденний добрий вчинок, мусиш на другий день зробити два такі вчинки. Пам'ятай, що своєю Пластовою Присягою ти зобов'язався на свою честь до цього. Але не думай, що пластун має зробити тільки один добрий вчинок на день. Зробити один вчинок - він мусить, але коли може зробити п'ятдесят, то тим краще.

Добрий вчинок буває дуже незначний. Добрим вчинком є вже те, коли ти кинеш монету до скриньки для вбогих, допоможеш старій жінці перейти на другий бік вулиці, встанеш і зробиш комусь місце, даш води спраглому коневі, усунеш з тротуару шкірку з банана. Один такий вчинок рахується тільки тоді, коли за те не приймаєш ніякої нагороди.

РЯТУВАННЯ ЖИТТЯ

Людина, що рятує життя ближньому (це може трапитися в несподіваних жахливих випадках у містах, копальнях і фабриках та в щоденному житті), є не менш героєм, як вояк, що кидається в боротьбу, щоб спасти товариша з-посеред усіх страхіть бою.

Ти як пластун зобов'язаний щодня зробити хоч один добрий вчинок

Тисячі пластунів здобули медаль за врятування життя, і я сподіваюся, що ще не один це зробить.

Багатьом з вас, певна річ, не одної, то другої днини, прийде нагода врятувати життя. Але ти мусиш бути готовим до того. Мусиш знати, що робити в ту хвилину, коли випадок трапиться, і мусиш це зробити негайно.

Замало читати про те в книжках і думати, що ти знаєш, що треба робити. Ти мусиш активно і часто вправлятися в тому, що треба робити, напр.: як прикривати уста й ніс хустиною, щоб могти дихати серед диму, як дерти простирадло на вузькі паси й зробити з нього шнур, щоб видобутись з вогню, як відкрити вентиль і пустити повітря до каналу, повного газу, як підіймати й нести знепритомнілу людину, як рятувати й повертати до життя нібито втоплених.

Коли ти навчишся цього всього, матимеш довір'я до себе, і як трапиться якийсь випадок, коли всі попадуть у паніку, бо не знатимуть що робити, ти спокійно виступиш і зробиш те, що саме потрібно.

ВИТРИВАЛІСТЬ

Щоб виконати всі ці обов'язки й завдання пластуна, юнак мусить бути сильний, здоровий і рухливий. Він може стати таким, якщо хоч трохи про те подбає.

Маю тут на думці багато вправ, як рухові гри, біг, мандрування, їзда велосипедом тощо.

Пластун повинен часто спати на свіжому повітрі. Хлопець, що звик спати при зачинених вікнах, може простудитись, коли спробує вперше спати надворі. Річ у тому, якщо завжди спати, влітку чи взимку, при відчинених вікнах - тоді не простудишся. Я особисто не можу спати ні при зачинених вікнах, ні при спущених занавісах, а коли перебуваю на селі, я люблю спати надворі.

Кілька вправ щоранку й щовечора - це знаменита річ, щоб вдержати себе "у формі"; іде тут не так про те, щоб виробити сильні м'язи, але щоб прорухати всі свої внутрішні органи і побудити обіг крові в кожній частині тіла.

Кожний справжній пластун купається щодня. Якщо не може купатися щодня, натирає сильно тіло мокрим шорстким рушником.

Пластуни віддихають носом, а не устами. Так вони не дістануть спраги. Вони не тратять так швидко віддиху. Вони не вдихають всякого роду зародків недуг з повітря і не хропуть уночі.

Вправи в глибокому віддиханні мають велике значення для розвитку легенів і для постачання свіжого повітря (кисню) до крові, але їх треба виконувати на свіжому повітрі і без перевтоми. При глибокому диханні треба повітря втягати поволі й глибоко носом, не устами, доки воно не розтягне ребер до можливо найбільшої міри. Тоді, після деякого часу, треба поволі й рівномірно видихати, знов без напруження. А втім, найкраще глибоке дихання те, що приходить природно від численних вправ у бігу.

ЛЮБИ СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ!

Моя й твоя батьківщина - вони не виросли самі з себе, з нічого. їх створила тверда праця і тверда боротьба чоловіків і жінок, а часто й пожертва їх власним життям - тобто їхній щиросердечний патріотизм.

При всьому, що ти робиш, думай насамперед про свою батьківщину. Не витрачай всього свого часу і грошей для самої тільки своєї розваги, але думай передовсім про те, яким чином можеш бути корисним для загального добра. Коли ти це виконаєш, тоді можеш справедливо й заслужено по-своєму розважитись.

Можливо, ти й не бачив, як навіть малий хлопчина може принести користь своїй батьківщині, але ставши пластуном і придержуючись Пластового Закону, кожен хлопець може стати корисним.

"Наперед батьківщина, потім я!" - нехай буде твоєю метою. Коли спитаєш себе щиро, мабуть, побачиш, що тепер ти поводишся саме навпаки. Я сподіваюся, якщо воно й так є, що відтепер поводитимешся правильно й залишишся таким назавжди. Не вдовольнися тим, як це робили римляни, а дехто ще й тепер робить, щоб інші за заплату грали за тебе копаного м'яча або зводили за тебе бої. Самі спричиніться до того, щоб маяв наш прапор.

Пластуни вчаться витривалості, живучи серед природи. Немов дослідники-відкривачі, вони самі несуть свій власний тягар і самі "керують своїм човником"

Якщо сприймаєш Пласт у такому дусі, ти причинишся до цього. Берись до того не лише тому, що це приємна розвага, але й тому, що таким чином ти приготуєшся на доброго громадянина не тільки своєї батьківщини, але й цілого світу.

Тоді в тобі житиме дух справжнього патріотизму, що його повинен мати кожний хлопець, якщо він хоч що-небудь вартує.

ВБИВСТВО В ЕЛСДОНІ

(ОЦЕ ОПОВІДАННЯ, ЗДЕБІЛЬШОГО ПРАВДИВЕ, ПОКАЗУЄ ЗАГАЛОМ ОБОВ'ЯЗКИ ПЛАСТУНА)

Хлопець Роберт Гіндмарш помітив зовнішній вигляд волоцюги, не звертаючи надто на себе його уваги

Багато років тому в Північній Англії сталося жорстоке душогубство. Вбивцю спіймано, доказано йому вину й повішено головно завдяки пластовим властивостям одного хлопця-пастуха.

Лісівництво. - Хлопець Роберт Гіндмарш пас свої вівці на болотах. Шукаючи дороги додому, він пройшов мимо волоцюги, що, розкинувши перед себе ноги, сидів на землі і щось їв.

Спостережливість. - Переходячи мимо, хлопець спостеріг зовнішній вигляд волоцюги, а зокрема особливі цвяхи на підметках його черевиків.

Скритість. - Він не затримався і не вибалушив очей, тільки, проходячи мимо, схопив усі ці подробиці одним поглядом і не звернув на себе уваги волоцюги, що уважав його тільки за звичайного хлопчину.

Роблення висновків. - Коли хлопець наблизився додому на яких 5 чи 6 кілометрів звідти, натрапив на юрбу людей біля одної хати. Стару жінку (Маргарету Крозієр), яка там мешкала, знайдено вбитою. Були різнорідні здогади про те, хто зробив цей вчинок; підозріння впало на банду трьох чи чотирьох волоцюг, що вешталися по краю, грабуючи й погрожуючи смертю всякому, хто відкрив би і зголосив їхні злочини.

Хлопець усе це чув. Опісля він побачив у малому городі біля хатини сліди ніг. Відбитки цвяхів співпадали з тими, що їх він бачив на черевиках волоцюги на болотах, і він зовсім природно зробив з цього висновок, що ця людина може мати щось спільне з душогубством.

Лицарськість. - Факт, що тут убито стару, безпомічну жінку, звернув лицарське почування хлопця проти душогуба, хто б це не був.

Сміливість і самодисципліна. - І так, хоч юнак знав, що друзі душогуба можуть убити його за подані відомості, він, проте, відкинув від себе страх. Він негайно пішов до поліційного урядовця, розповів про сліди в городі і про те, де можна знайти людину, що залишила ці сліди, якщо негайно туди підуть.

Здоров'я і сила. - Волоцюга на болотах відійшов так далеко від місця вбивства, непомічений ніким, крім Роберта, що почував себе безпечно і навіть і не думав про те, щоб той міг зайти аж на місце вбивства і потім вернутися назад з поліцією. Тому він не зробив ніяких запобіжник заходів.

Роберт був сильний, здоровий син гір і відбув дорогу швидко й добре, так що вони знайшли волоцюгу і без труднощів його впіймали.

То був циган Віллі Вінтер.

Його допитували, визнали винним і повісили в Ньюкаслі. Потім його труп, за тодішнім звичаєм, повісили на шибениці близько місця злочину.

Двох циганів, що були його спільниками, спіймали з деякими краденими речами і теж стратили в Ньюкаслі.

Добросердечність. - Коли хлопець побачив на шибениці тіло душогуба, йому стало жаль, що причинився до смерті ближнього.

Рятування життя. - Але староста похвалив його за це велике добро, що він зробив для своїх земляків, спасаючи, мабуть, не одному з них життя тим, що звільнив цей світ від небезпечного злочинця.

Виховник вказує хлопцеві спосіб, як стати пластуном і помагає йому на шляху пластування

Обов'язок. - Староста сказав: "Ти виконав свій обов'язок, хоч він був трохи небезпечний і дуже неприємний для тебе. Одначе на те ти не повинен зважати. Це був твій обов'язок допомогти поліції добитися справедливості; обов'язок треба виконувати завжди, не зважаючи на те, скільки б це тобі не коштувало, навіть коли б ти мав віддати своє життя".

Приклад. - Так то цей хлопець виконав пластовий обов'язок. Він виявив: лісівництво, спостерігання без того, щоб бути поміченим, роблення висновків, лицарськість, почуття обов'язку, витривалість, добросердечність.

Йому й не снилося, що діло, яке він робив з власної спонуки, служитиме колись, після багатьох років, вам, іншим юнакам, прикладом, що повчає, як виконувати обов'язок.

Ви повинні пам'ятати, що так само й ваші діла можуть колись, після вас, інші відзначити і також поставити їх за приклад.

А тому при всякій нагоді старайтеся виконати як слід свій обов'язок.

<<< назад | зміст | вперед >>>