РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
1.3. Теоретичні передумови оцінки природно-ресурсної бази рекреації
Рекреація - вид діяльності, який має чітко виражену природно-ресурсну
орієнтацію. Природні ресурси є провідним фактором, який визначає рекреаційне
використання території. Від того, яким набором природних ресурсів володіє
територія, залежить організація видів і форм рекреаційної діяльності.
Поняття "природні ресурси" і "природні умови" широко використовуються в науковій
літературі. Суть цих термінів розкривається при розгляді відповідних елементів
природи в певному відношенні до інтересів і потреб суспільства. Під природними
ресурсами в сукупності з природними умовами розуміють весь навколишній
матеріальний світ, взятий по відношенню до людського суспільства. Рекреаційні
умови - це сукупність компонентів і властивостей природного середовища, які
сприяють рекреаційній діяльності. Особливості ландшафту і клімату, наявність
джерел лікувальних мінеральних вод, багатство і різноманіття рослинного і
тваринного світу, природні можливості для занять спортом, мисливством,
рибальством і т.д. визначають ступінь сприятливості розвитку тих чи інших форм
рекреаційної діяльності.
Для організації рекреаційного природокористування і різних видів рекреаційних
занять важливо розрізняти поняття "природні умови" і "природні ресурси". Під
природними рекреаційними ресурсами розуміють природні територіальні комплекси,
окремі компоненти природного середовища і їх речовинні складові, які мають
сприятливі для рекреаційної діяльності якісні і кількісні параметри і служать
або мають всі передумови для того, щоб служити матеріальною основою для
організації відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення людей. До таких
ресурсів належать лікувальні речовини (мінеральні води, грязі, озокерит),
природні комплекси, які мають лікувальні і оздоровлюючі властивості
багатоцільового призначення (ліси,
аквальні комплекси, лікувальні кліматичні місцевості). Рекреаційні умови можна
визначити як компоненти і властивості природного середовища, які сприяють
рекреаційній діяльності, але не є її матеріальною основою (естетичність,
пейзажне різноманіття ландшафтів, кількість сонячних днів у році, тривалість
залягання снігу в горах і т.д.).
Кількість видів природних ресурсів, у тому числі і рекреаційних, їх об'єм і
можливості використання суспільством постійно змінюються і зростають.
Рекреаційні ресурси — поняття історичне, протягом віків змінювалась роль окремих
її видів. Ці ресурси надзвичайно різноманітні за складом і властивостями, що
визначило різноманіття існуючих показників їх кількісної і якісної оцінки. У
зв'язку з цим важливо провести класифікацію природних рекреаційних ресурсів.
У відповідності з принципами програмно-цільового планування рекреаційні ресурси
слід розглядати як ресурсозабезпечувальне функціонування різних підгалузей
рекреації і об'єктів, які в них входять, що обумовлює доцільність галузевої
класифікації природних рекреаційних ресурсів (таблиця 1.1.).
Таблиця 1.1.
Класифікація природних ресурсів на прикладі території Українських Карпат *
КЛАС РЕСУРСІВ
Галузеві
Природні
Територіального поширення
Екологічні
Відносини видів господарського використання
Основних галузей
Під галузей
Компоненти природного
середовища
Елементи (складові
компоненти)
Локалізованого
Площинного
Вичерпні
Невичерпні
Багатоцільові
Спеціалізовані
Відновлювані
Невідновлювані
Комплексні
Конкуруючі
Санаторно-курортне
лікування
Бальнео-лікування
Водні
Лікувальні мінеральні
води
+
-
+
-
-
-
-
+
Грязе-
Літогенні
Лікувальні грязі
+
-
+
-
-
-
-
+
Озокерито-
Літогенні
Озокерит
+
+
+
Клімато-лікування
Кліматичні
Лікувальні властивості
мікроклімату
ландшафту
-
+
-
-
+
+
-
-
Туризм і відпочинок
Тривалий і короткочасний
туризм і відпочинок
Кліматичні
Сприятливі для туризму і
відпочинку властивості мікроклімату
-
+
-
-
+
+
-
-
Аквальні
Сприятливі для туризму і
відпочинку поверхневі водойми
+
-
-
-
+
+
-
-
Ландшафтні
Лісові і полонинні
ландшафти, ландшафти схилів, сприятливі для облаштування гірськолижних
полів
+
-
-
+
+
-
-
* Належність до того чи іншого класу відмічена знаком +
Подальша класифікація проводиться, виходячи з належності до того чи іншого класу
явищ природи. Однак вона не показує місце тієї чи іншої групи ресурсів в процесі
суспільного відновлення. Тому наступний рівень класифікації здійснюється на
основі таких критеріїв, як територіальне поширення, вичерпність, взаємовідносини
видів користування. Природні рекреаційні ресурси різноманітні. В силу цього не
виключена їх класифікація і за іншими критеріями. Наведена в таблиці
класифікація є одним з варіантів і може бути, очевидно, розширена.
Природні рекреаційні ресурси повинні використовуватись бережно й економно,
повинні охоронятися і примножуватись. Для цього необхідно проводити їх облік,
кількісну і якісну оцінку, визначити придатність і альтернативність їх
використання в тій чи іншій галузі народного господарства. Облік ста ну
природних ресурсів і визначення їх народногосподарськогозначення повинні
базуватися на системі природно-ресурсних кадастрів. Вони містять сукупність
відомостей про кількісний і якісний стан природних ресурсів, їх економічну
оцінку. Законодавством України передбачається ведення земельного, водного,
лісового і надрового кадастрів.
Основна мета створення кадастру природних рекреаційних ресурсів - виявлення
шляхів найефективнішого використання всіх природних передумов розвитку
рекреаційного господарства в різних регіонах при умові збереження і примноження
природно-ресурсного потенціалу рекреації. Для цього в кадастрі повинна міститися
комплексна характеристика природних рекреаційних ресурсів, включаючи їх
детальний облік і класифікацію, якісну і кількісну оцінку економічної
ефективності освоєння, аналіз використання і його основні перспективи, а також
найважливіші заходи з охорони сукупності рекреаційних ресурсів.
При складанні кадастру повинні бути дотримані загальні принципи його розробки:
єдність, об'єктивність, безперервність, наочність. Єдність кадастру
забезпечується єдністю методики його розробки, що застосовується. Для
об'єктивності потрібна повна достовірність і обґрунтованість всіх кадастрових
даних. Безперервність досягається за рахунок їх постійного оновлення, уточнення
і доповнення; наочність - вибору найсуттєвіших показників, їх систематизації,
графічного і картографічного оформлення матеріалів. Створення кадастрів повинно
допомогти не тільки зберегти і правильно використовувати весь комплекс
рекреаційних ресурсів, але і примножувати їх, резервувати для майбутнього.
В сучасних умовах особливо актуальним є створення кадастру рекреаційних
ресурсів. Однак вирішення питання ускладнюється недостатньою вивченістю запасів
деяких родовищ природних рекреаційних ресурсів, відсутністю єдиної системи
обліку їх використання і оцінки.
Питання кількісної і якісної оцінки природних рекреаційних ресурсів дотепер
недостатньо вивчені, що пов'язано з необхідністю врахування при проведенні
оцінки багатьох факторів. Більше того, в залежності від рівня ієрархії
досліджуваної сукупності рекреаційних ресурсів змінюються враховані фактори і
цілі оцінки. Так, оцінка окремого рекреаційного ресурсу (родовища мінеральних
вод, кліматолікувальної місцевості, поверхні водойми, морського пляжу і ін.)
повинна включати не тільки його кількісні характеристики (дебіт води, площа
рекреаційної території), але і ступінь сприятливості для відповідного виду
рекреаційної діяльності.
В рекреаційній географії склались три основні типи оцінки природних рекреаційних
ресурсів: медико-біологічний, психолого-естетичний і технологічний.
Медико-біологічна оцінка відображає вплив природних факторів на організм людини.
Провідну роль тут відіграє клімат. Розроблено ряд методик, які дозволяють
оцінити комплекс кліматичних факторів з урахуванням їх впливу на стан організму
людини. Сформульовані критерії оцінки і розроблені параметри оцінкових шкал
градацій. Виходячи з температури повітря, загальної хмарності і швидкості вітру
виділені два класи погоди - сприятлива і комфортна. Аналогічно визначається
ступінь сприятливості погоди для зимових видів рекреаційної діяльності.
Керуючись бальними шкалами розроблених таблиць і враховуючи кліматичні умови
конкретного регіону, визначається імовірна кількість днів зі сприятливими
класами погоди, що особливо важливо для вибору місць організації рекреаційних
занять різної тривалості.
Потреба в красі є проявом естетичного начала в людині і визначає в деякій мірі
її духовний світ. Тому при психолого-ествтичній оцінці повинна розглядатись
емоційна дія природного ландшафту або його компонентів на людину. Певний вплив
мають і наявні на досліджуваній території пам'ятки архітектури.
При технологічному типі оцінюється придатність території для певного типу
рекреаційних занять, а також можливість її інженерно-будівельного освоєння. В
основу оцінки придатності територій для рекреаційних занять повинні бути
покладені перш за все природні умови: наявність природних ресурсів рекреації,
комфортність, а також психолого-естетичні фактори. Можливості
інженерно-будівельного освоєння визначаються наявністю транспортних комунікацій
і бази виробничої інфраструктури.
При рекреаційній оцінці береться до уваги тільки рекреаційна цінність природних
комплексів різного призначення і не враховуються народногосподарські результати
їх експлуатації, які служать базою економічного обґрунтування капітальних
вкладень у відтворення, охорону і покращення використання рекреаційних ресурсів.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.