<<< назад | зміст | вперед >>>

Кравченко Н.О. Рекреаційне господарство Полісся: сучасний стан та перспективи розвитку

ВСТУП

Важливою складовою соціальної політики України є забезпечення конституційного права її громадян на відпочинок. Вирішенню цього та інших завдань підпорядкована діяльність рекреаційного господарства. Затяжна економічна криза в Україні негативно позначились на його розвиткові. Збереження практики фінансування галузі за залишковим принципом, різке падіння попиту на рекреаційні послуги в зв’язку із зубожінням населення, скрутна фінансова ситуація, а то й банкрутство підприємств, на балансі яких знаходились санаторно-курортні та інші заклади рекреаційної інфраструктури, нераціональне використання рекреаційних ресурсів, недосконала система управління сферою, – ці та інші процеси призвели до загального різкого спаду показників виробництва рекреаційних послуг, розбалансованості його компонентних та територіальних елементів, низького рівня ефективності їх функціонування. Це, у свою чергу, накладає негативний відбиток на соціально-економічний розвиток регіонів України, обумовлюючи недосконале відтворення продуктивних сил, суттєве зниження якості життя населення.

Розвиток рекреаційної сфери вимагає зваженого, науково обґрунтованого підходу, оскільки рекреаційна діяльність, окрім позитивного впливу на економіку, соціум та навколишнє середовище, здатна спричиняти й негативний ефект. Так, виникнення економічної залежності від даної сфери, розбалансування економіки, локалізована інфляція, зростання цін на нерухомість у рекреаційних районах, розповсюдження небажаних соціальних явищ, виникнення напруги між місцевими громадами та туристами, небезпечне для довкілля втручання в природні процеси, використання шкідливих технологій – далеко не повний перелік наслідків непродуманого розвитку рекреаційного господарства, що вже починають даватися взнаки і в українських регіонах інтенсивного розвитку рекреаційної діяльності: Причорноморському, Карпатському та м. Київ. У зв’язку з цим необхідним вважається дослідження питань підвищення ефективності розвитку та оптимізації територіальної організації рекреаційного господарства в Україні.

Особливо актуальним у цьому контексті є розвиток ефективного рекреаційного господарства на Поліссі. Аргументом, що говорить на користь цього твердження, є те, що даний регіон у складі Волинської, Рівненської, Житомирської та Чернігівської областей відноситься до депресивних територій. Не забезпечений достатньою мірою мінерально-сировинними ресурсами, на базі яких можна було б розвивати промислове виробництво, із занепадаючим сільським господарством та населенням, кількість якого стрімко скорочується, регіон має потенціал для розвитку: він зосереджує у своїх межах п’яту частину загальнодержавних рекреаційних ресурсів. Як свідчить світовий досвід, розвиток туристично-рекреаційного бізнесу міг би, з огляду на наявність потужної ресурсно-рекреаційної бази та спричинюваний рекреаційною господарською діяльністю мультиплікативний ефект, бути однією з пріоритетних сфер діяльності, що сприятимуть підвищенню ефективності розвитку його господарського комплексу.

Не можна не брати до уваги і наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що вилучила з господарського, у тому числі, і рекреаційного користування значні площі призначених для цього угідь та загострила потреби у лікуванні та відпочинку місцевого населення.

Таким чином, метою монографії стало дослідження теоретико методологічних засад розвитку та територіальної організації рекреаційного господарства регіону і розробка практичних рекомендацій по її удосконаленню на Поліссі.

У зв’язку з цим було зроблено наступне:

- визначено соціально-економічну сутність рекреаційної діяльності та рекреаційного господарства, в рамках якого вона реалізується;
- виявлено, охарактеризовано та систематизовано фактори формування, розвитку та територіальної організації рекреаційного господарства;
- удосконалено методичні підходи до дослідження потенціальних можливостей розвитку рекреаційного господарства в регіоні;
- виявлено масштаби і характер рекреаційного потенціалу Поліського регіону та особливості його просторової локалізації;
- на основі аналізу регіональних особливостей формування рекреаційного господарства на Поліссі здійснено його комплексну оцінку та визначено позиції регіону на загальнодержавному ринку рекреаційних послуг;
- обґрунтовано шляхи оптимізації рекреаційної діяльності з урахуванням цілей рекреаційного відтворення в контексті регіонального розвитку та розроблено рекомендації щодо запровадження їх у практику рекреаційного господарювання;
- розроблено схему рекреаційного районування території Полісся;
- виявлено потенційні резерви та визначено пріоритети розвитку і стратегічні напрями удосконалення територіальної організації рекреаційного господарства Поліського регіону з метою всебічного задоволення різноманітних рекреаційних потреб населення.

Сформульовані у праці положення і отримані результати є теоретичною та практичною основою оцінки ефективності розвитку і ступеня ефективності територіальної організації рекреаційного господарства на регіональному рівні. Вони можуть бути корисними при дослідженні рекреаційних господарств інших регіонів. Конкретні пропозиції щодо функціонування рекреаційного господарства, напрямків його подальшого розвитку і шляхів оптимізації та підвищення ефективності діяльності можуть бути використані при розробці програм соціально-економічного розвитку Поліського регіону та територіально-адміністративних одиниць, що входять до його складу.

Автор глибоко вдячний д.е.н. Л.Г.Чернюк, д.е.н. В.І.Куценко, к.г.н. І.В.Смалю та к.е.н. О.О.Зеленській за цінні поради щодо поліпшення змісту рукопису.

<<< назад | зміст | вперед >>>