<<< назад | зміст | вперед >>>

Кравченко Н.О. Рекреаційне господарство Полісся: сучасний стан та перспективи розвитку

ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА НА ПОЛІССІ

2.1. SWOT-аналіз розвитку рекреаційного господарства Поліського регіону

Важливою і необхідною передумовою визначення перспектив подальшого розвитку рекреаційного господарства є виявлення кола фактичних переваг та обмежень, які надає дана територія, а також передбачення потенційних можливостей та загроз подальшому функціонуванню рекреаційного господарства, які вона в собі містить. Даний спосіб аналізу в регіональних та маркетингових дослідженнях відомий як SWOT-аналіз (акронім від англ. strength - сила, weakness - слабкість, opportunity - можливість, threat - загроза). Вперше даний метод досліджень був представлений широкому загалу професором Гарвардської бізнес-школи Кеннетом Ендрюсом. Проте його розробниками вважається група авторів, серед яких американські вчені К.Ендрюс, Х.Вейріч, М.Портер, англійські - Т.Хілл, Р.Вестбрук, Дж.Панагійотов, канадські - Г.Мінцберг та інші [78]. Відомий ще з 60-х років ХХ століття, даний метод застосовувався, в основному, в маркетингових дослідженнях ринку та мікроекономіці. З часом він почав застосовуватись і в регіональній економіці. Метою SWOT-аналізу в даній галузі економічних знань є всебічне вивчення потенціалу регіону з точки зору його сильних і слабких сторін, а також можливостей подальшого розвитку та загроз, що можуть постати, в контексті зовнішніх процесів.

В роботі подібний аналіз виконано по модулям - окремим тематичним блокам, виділеним на основі заданих параметрів, - серед яких ресурсно-екологічний, соціально-демографічний, економічно-інфраструктурний та управлінський.

Ресурсно-екологічний модуль. Специфічною особливістю оцінки впливу природних умов на формування та функціонування рекреаційного господарства і його територіальної структури є те, що при їх позитивній дії вони не лише впливають на ступінь атрактивності рекреаційних об'єктів, але й залучаються в рекреаційне користування, тобто стають ресурсом. Питання практичного розмежування природних умов і природних рекреаційних ресурсів для інтегральної оцінки їх ролі у формуванні та функціонуванні рекреаційного господарства ускладнюється, у тому числі, великим різноманіттям видів відпочинку. Так, будь-який з об'єктів географічної оболонки потенційно може бути ресурсом для одного виду рекреаційної діяльності і умовою, причому, іноді не обов'язковою, - для іншого (наприклад, певний тип клімату - ресурс для кліматотерапії, та умова для агрорекреаційного туризму).

Саме цим обумовлене зумисне нерозмежування природних рекреаційних умов і ресурсів та розгляд їх в одному блоці за типовим планом.

Рельєф. Полісся - рівнинний край. Згідно думки переважної більшості дослідників - це найменш приваблива у естетичному відношенні форма рельєфу. Проте, у південних районах Волинської, на сході Рівненської, у північній, центральній та західній частинах Житомирської, а також на північному сході Чернігівської областей рівнинний рельєф урізноманітнюється горбами і пасмами, що підвищує ступінь атрактивності даних територій. Деякі з форм рельєфу є об'єктами екскурсій (рекреаційними ресурсами): Базальтові стовпи та Соколині гори у Рівненській області, скелі "Голова Чацького", "Чотири брати", "Ольжина купальня" у Житомирській тощо.

Клімат. Уся Україна, у тому числі і Полісся, знаходиться в зоні ультрафіолетового комфорту, яка характеризується наявністю сприятливих для геліотерапії умов [25, с.17]. За природно-кліматичними умовами проживання населення, які визначаються за співвідношенням погодно-кліматичних характеристик та особливостей терморегуляції людського організму, на території Полісся виділяють 3 зони:

- оптимальну (110-135 днів зі сприятливою погодою, добова амплітуда температур до 4^оС, атмосферного тиску - 5-8 мбар, швидкість вітру 5-8 м/с, 130-135 днів з циклонами), до якої відноситься територія Чернігівської області, південної частини Житомирської області та Радивилівського району Рівненської області;
- помірного дискомфорту (115-135 днів зі сприятливою погодою, добове коливання температури - >4^оС, тиску - >8 мбар, швидкість вітру - 9 м/с, 140-145 днів з циклонами), яка охоплює територію Малинського, Народицького, Овруцького, Олевського, Лугинського, Коростенського, Новоград-Волинського районів Житомирської області, центральної частини Рівненської області та Горохівського, Луцького, Ківерцівського, Локачинського, Іваничівського та Рожищенського районів Волинської області;
- умовного дискомфорту (110-135 днів зі сприятливою погодою, добовою зміною температури >4^оС, тиску - >8 мбар, швидкість вітру - 9 м/с, 140-145 днів з циклонами), яка включає Зарічненський, Володимирецький, Дубровицький, Сарненський райони Рівненської області та північну частину Волинської області.

Наявні погодно-кліматичні характеристики посилюють дію фактора сезонності на функціонування рекреаційного господарства регіону: можуть бути перешкодою для цілорічного проведення деяких видів курортно-рекреаційної та туристичної діяльності і створювати незручності під час сезонного функціонування галузі. Останнє може суттєво вплинути на вибір місцевими жителями та туристами з інших регіонів місця відпочинку, а отже, і на розподіл туристичних потоків. Проте, це не може стояти на заваді розвитку на Поліссі рекреаційного господарства. Так, у роботах, присвячених вивченню рекреаційних ресурсів, кліматичні ресурси Волинської, Рівненської та Житомирської областей оцінюються в 2 бали, Чернігівської - 3 (за 5-ти бальною шкалою). Львівська та Чернівецька області - регіони інтенсивного розвитку рекреації - мають по одному балу [4, с.195].

Клімат Полісся є найбільш сприятливим для відпочинку і лікування людей, організм яких пристосований до сезонної ритміки та помірного типу клімату. Добре відомо, що у людей з ослабленим організмом при зміні клімату (навіть якщо мова йде про відпочинок у південних регіонах України) замість очікуваного оздоровчого ефекту спостерігається погіршення самопочуття. За рекомендаціями спеціалістів клімат регіону показаний хворим на органи дихання, травлення, людям з порушенням обмінних процесів, захворюваннями нервової та серцево-судинної систем [25, с.34-35]. Найбільш сприятливим для лікувального відпочинку у Поліському регіоні є період з червня по вересень, а у південних його районах - з травня по жовтень. Комфортні умови для проведення аеротерапії спостерігаються протягом 95% зимових днів, а також у липні-серпні. Останні місяці особливо показані для проведення геліотерапії [25, с.17, 31-35].

Таким чином, на території Полісся немає таких територій, які слід було б виключити з рекреаційного користування в силу вкрай несприятливих погодно-кліматичних умов.

Стан атмосферного повітря. Характеристика впливу атмосфери на розвиток рекреаційного господарства була б неповною без екологічної її оцінки. Зрозуміло, що чисте повітря є необхідною умовою для отримання максимального оздоровчого ефекту від рекреаційної діяльності. Стан атмосферного повітря обумовлюється дією багатьох антропогенних та природних чинників, основними з яких є промисловість, транспорт, характер підстилаючої поверхні, швидкість вітру тощо.

У порівнянні з іншими регіонами України стан атмосферного повітря Поліського регіону можна оцінити як оптимальний. Але у повітряному просторі ряду населених пунктів (табл. 2.1) спостерігається підвищений вміст речовин, що погіршують його екологічні характеристики (пил, двоокис азоту, феноли і формальдегіди, двоокис сірки, окис вуглецю), проте, перевищення гранично допустимих концентрацій цих речовин у повітрі невеликі. Основними забруднювачами атмосферного повітря є транспорт та підприємства обласних та районних центрів.

Таблиця 2.1

Стан атмосферного повітря у Поліському економічному районі

	Локальні осередки допустимого забруднення атмосферного повітря	Ареали з допустимим рівнем забруднення атмосферного повітря	Ареали з помірним рівнем забруднення атмосферного повітря	Ареали з підвищеним рівнем забруднення атмосферного повітря	Ареали з високим рівнем забруднення атмосферного повітря
Волинська область	Нововолинськ, Іваничі, Горохів, Мар’янівка, Локачі, Сенкевичівка, Тростянець, Цумань, Маневичі	Ковель-Люблинецький, Володимир-Волинський	Луцько-Ківерцівський	-	-
Рівненська область	Клевань,Оржів, Любомирка, Костопіль. Березне, Корець	Рафалівський, Дубенський	Смижинський, Володимирецький, Рівненсько-Здолбунівський	-	-
Житомирська область	Овруч, Поліське, Андрушівка, Гранітне	Красилівсько-Норинський, Коростенський, Малинський, Попільнянський	Новоград-Волинський	Радомишль-ський	Житомирсько-Коростишів- ський
Чернігівська область	Щорс, Корюківка	Новгород-Сіверський, Ніжинський	Козелецький, Прилуцький, Чернігівський	-	-

Примітка. Складено за джерелом [63].

Рівнинний рельєф Полісся, швидкість вітру, значна залісненість території сприяють підвищенню метеорологічного потенціалу атмосфери і активізації процесів самоочищення, які переважають майже на всій території регіону, окрім північних районів Чернігівщини, де незначно переважають процеси накопичення.

Гідромережа. Територією Полісся протікає 718 річок довжиною понад 10 км, найбільшими з яких є Дніпро, Прип'ять, Десна, Західний Буг, Горинь, Случ, Турія, Тетерів, Сейм, Снов, та знаходиться понад 500 озер, найвідомішими з яких є система Шацьких озер на Волині, Нобель та Біле на Рівненщині, Святе, Трубин та Красне на Чернігівщині. Це збільшує рекреаційну привабливість території як з точки зору залучення водних об'єктів до рекреаційного користування, так і з точки зору збільшення мальовничості ландшафтів.

Незамулені, порівняно чисті (мінералізація поверхневих вод Полісся - 100-400 мкг/дм³, в той час як для Півдня цей показник становить 400-800 мкг/дм³ [34, с.126]) рівнинні річки з повільною течією - цінний рекреаційний ресурс, який може використовуватись для організації водного туризму та купання у період з травня по вересень. Період купального сезону основної маси відпочиваючих (температура води 17-19^оС) та період масового купання (температура води 20^оС і більше) припадає на другу декаду червня - другу декаду серпня. Наразі популярністю для масового відпочинку користуються Шацькі озера (Волинська область), мальовничі береги Тетерева (між селами Тригір'я та Дениші) та Іршанського водосховища (Житомирська область), Случі (території Березнівського району, прилеглі до річки, навіть дістали назву "Надслучанська Швейцарія") та Замчиського, озера Нобель та Біле (Рівненська область), береги Десни (особливо в районі м.Чернігова, сіл Шестовиця та Салтикова Дівиця), Сейму та Снову, озера Красне, Полковниця, Оріхове, Десняк (Чернігівська область).

На території Поліського економічного району знаходиться 7 родовищ мінеральних вод, запаси яких використовуються в санаторно-курортних та промислових (харчова промисловість) цілях, та 9 розвіданих родовищ мінеральних вод, запаси яких поки що не використовуються або використовуються обмежено (додаток Б). Мінеральні води Полісся можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів.

З донними відкладами озер пов'язані родовища лікувальних грязей: торфових безсульфідних (Острецьке у Чернігівській області, Погулянківське - у Рівненській та Журавицьке на Волині); торфових слабосульфідних (родовище Вичавки Рівненської області) та сапропелевих безсульфідних на Шацьких озерах, які також можуть використовуватись у лікувальних цілях.

Під дією природних чинників на території Полісся, і особливо його північної частини, сформувалась область високого положення рівнів ґрунтових вод. Це призвело до значного поширення в даному регіоні процесів заболочування. Майже 70% заболочених земель України знаходиться на Поліссі [34, с.126]. Найбільшими болотними масивами є Озерянський та Рудня-Радовельський на Житомирщині, болота Замглай та Остерське на Чернігівщині, Велике, Морочно, Неньковецьке та Кремінне на Волині.

Роль боліт у розвитку рекреаційної діяльності двояка. З боку традиційної рекреації та туризму це, безсумнівно, перешкода, пов'язана із наявністю: несприятливого мікроклімату; ділянок землі, непридатних для будівництва та проведення деяких видів рекреаційної діяльності; іноді непривабливих ландшафтів; кровопивних комах, найбільш розповсюджених на заболочених ділянках, та інших несприятливих явищ. З іншого боку, болота як регулятори водного балансу території, ареали розповсюдження диких тварин та специфічних рослин, найменш порушені господарською діяльністю ділянки землі є об'єктом інтересу зі сторони людей, які обрали альтернативні види відпочинку: екологічний, науковий, промисельний туризм тощо. Окрім того, як наслідок непродуманого втручання людини в природні процеси, об'єктом пильної уваги з боку екотуристів може бути проблема малих річок, що постала внаслідок проведення в регіоні меліоративних робіт.

Стан гідромережі. Питання зменшення впливу наслідків непродуманої меліорації - не єдине. Хоча і в меншій мірі, ніж в інших регіонах України, перед Поліссям стоїть проблема забруднення поверхневих і підземних вод. Її гострота зумовлена низкою природних чинників, що прямо або опосередковано зумовлюють зменшення екологічного потенціалу гідромережі:

- малі річки Полісся в силу їх маловодності та незначної швидкості течії мають низький природний потенціал самоочищення;
- незахищеність підземних вод від вертикальної фільтрації хімічних речовин через малу потужність зони аерації;
- малородючі ґрунти, що вимагають додаткового внесення органічних та мінеральних добрив, складові яких згодом неминуче потрапляють до підземних вод, а звідти - до поверхневих.

Окрім сільського господарства, серед основних забруднювачів вод є промислові підприємства і підприємства комунального господарства, причому, частка останніх дедалі більшає. Так, у національній доповіді про стан навколишнього середовища серед основних забруднювачів водних об'єктів Поліського економічного району було названо 4 об'єкти комунального господарства (Нововолинське, Житомирське, Комсомольське, Чернігівське) і 2 промислові підприємства (Рівненська АЕС та ТЗОВ "Селищанський гранітний кар'єр") [34]. Недостатньо очищеними скидаються стічні води у р. Случ, Замчисько, Устя. Існує загроза забруднення нафтопродуктами р. Стир.

Велику небезпеку для екологічного стану поверхневих і підземних вод, а також ґрунтів становлять сховища промислових токсичних відходів, більшість з яких розташована в обласних центрах, містах обласного підпорядкування, в яких, як правило, розвинене промислове виробництво, а також у Камінь-Каширському, Іваничівському, Ківерцівському, Локачинському та Турійському районах Волинської області, Здолбунівському - Рівненської області, Варвинському, Козелецькому, Ріпкинському та Талалаївському - Чернігівської.

Згідно досліджень, проведених вченими щодо визначення рейтингу адміністративних областей за рівнем забруднення навколишнього середовища, який обраховувався на основі врахування інтегральних показників забруднення атмосферного повітря та поверхневих вод у розрахунку на одного жителя, Полісся займає вигідні позиції у порівнянні з визнаними регіонами України: Житомирська область - 8 місце, Рівненська - 9, Волинська - 11, Чернігівська - 12, у той час, як Автономна Республіка Крим - 14, Одеська область - 15, Львівська - 16, Київська - 22. А це означає, що за дотримання усіх інших рівних умов, фізіологічна ефективність відпочинку на Поліссі буде вищою.

Флора та фауна. Розвиткові рекреаційної діяльності на Поліссі могли б сприяти і інші чинники природного походження. Розташування Поліського економічного району в межах двох фізико-географічних зон (Зона мішаних лісів і Лісостеп) обумовило велике видове різноманіття флори та фауни регіону. У відпочинку та оздоровленні населення активно можуть використовуватись ліси, якими вкрито від 39,7% території у Рівненській області до 20% території у Чернігівській області. Основні з лісоутворюючих порід - сосна і ялина - мають фітонцидні властивості, що використовуються у лікуванні та профілактиці хвороб органів дихання та нервової системи.

Поліська земля - місце поширення значної кількості лікарських трав, що можуть бути як основою застосування фітотерапії у санаторно-курортній справі, так і об'єктом промисельного туризму. Великі ділянки лісу, зайняті ягідниками та грибоносними площами, є привабливими для тих, хто надає перевагу відпочинку в лісі.

Фауна даних областей налічує понад 400 видів. Особливим різноманіттям відрізняється орніто- та іхтіофауна Чернігівської області: 286 видів птахів та 50 видів риб, найстрокатіший видовий склад ссавців у Рівненській області - 66 видів. Усе це у поєднанні із надзвичайною мозаїчністю, якою відрізняються поліські ландшафти, створює сприятливі умови для розвитку на даній території таких альтернативних видів туризму як промисельний (флористичний, фауністичний та іхтіофауністичний), науковий та екологічний.

Розвиткові останніх, а також екскурсійної справи сприяє наявність на даній території великої кількості об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом створення яких держава охороняє найбільш цікаві і цінні об'єкти живої і неживої природи. Особливо високий рівень заповідності території мають такі адміністративні райони: Любешівський (18,8% від загальної площі району), Турійський (10,0%) та Шацький (44,5%) у Волинській області; Березнівський (11,5%), Володимирецький (10,7%), Зарічненський (24,8%), Рокитнівський (10,3%) Рівненської області (рис. 2.1). Немасові, м'які в екологічному відношенні види туризму можуть розвиватись у багатьох населених пунктах Поліського економічного району, котрі розташовані неподалік заповідних місць. Серед таких поселень с. Добре, с. Нуйне, с. Підріччя Камінь-Каширського району, с. Берестяни, с. Грем'яче, м. Ківерці, с. Клубочин, с. Муравище, с. Озерце, с. Скреготівка, смт Цумань Ківерцівського району, села Волошин та Скулин Ковельського району, Губин - Локачинського, Ветли та Любешівська Воля - Любешівського, В.Осниця, Городок, Костюхнівка, Софіянівка - Маневицького, Гірники - Ратнівського, Дубечне - Старовижівського, смт Шацьк Волинської області; м. Андрушівка, села Корольова та Кочичине Ємільчинського району, м. Житомир та с. Тригір'я - Житомирського, м. Лугини, с. Дзержинськ Новоград-Волинського району, с.Кованка - Овруцького, с. Замисловичі та с. Юрово - Олевського та м. Радомишль Житомирської області. А також села Більчаки, Губків, Маринин, Князівка Березнівського району, Смига - Дубненського, Дібрівськ та Нобель Зарічненського, с. Дермань, м.Здолбунів, с. Мізоч - Здолбунівського, с. Базальтове, м. Костопіль, с. Моквин - Костопільського, смт Млинів, с. Новомалин Острозького району, с. Олександрія - Рівненського, с. Біловеж, с. Масевичі - Рокитненського, с. Костянтинівка та с.Кузьмівка - Сарненського району Рівненської області; с. Берестовець, м. Борзна Борзнянського району, Батурин - Бахмацького, м. Ічня, смт Козелець та Остер, с.Косачівка та Сорокошичі Козелецького району, Дроздівка - Куликівського, м. Мена та с. Стольне - Менського, м. Прилуки, м. Чернігів та багато інших [20, 36, 41, 42].

Таким чином, Полісся має високий рівень забезпеченості природними рекреаційними ресурсами. Згідно даних, наведених у Національній доповіді України про стан навколишнього середовища, частка рекреаційних ресурсів Полісся у загальному обсязі українських ресурсів становить 21% (друге місце після Карпатського регіону), проте, рівень їх використання - один з найнижчих - 9% при середньому показнику в країні - 14,4% [34, с.113].

Рис. 2.1. Групування адміністративних районів Полісся за рівнем заповідності території

Дана ситуація пояснюється рядом причин, основними з яких є радіаційне забруднення території Полісся, а також хибне уявлення про його масштаби.

Стан довкілля Полісся щодо радіоактивного забруднення. В результаті аварії 1986 року радіаційного забруднення зазнали території не тільки України, але й Росії, Білорусії, Польщі, Чехії, Словаччини, Фінляндії, Швеції та інших країн. Проте, у іноземців назва "Україна" стійко асоціюється з назвою "Чорнобиль", так само, як і у громадян нашої держави назва "Полісся" пов'язується із зоною екологічної катастрофи. З іншого боку, місцеві жителі майже не зважають на те, що мешкають на радіаційно забруднених територіях.

Аварія на ЧАЕС спричинила вилучення великих площ з господарського (у т.ч. рекреаційного) користування. Загальна площа радіаційно уражених територій Поліського економічного району становить 23913 км² [62]. З них на Житомирщині знаходиться 11462 км² (38,3% її загальної площі), яка найбільше з чотирьох областей постраждала від наслідків радіаційного забруднення. У зону відчуження та безумовного відселення потрапило 490 км² у Народицькому районі. У зоні добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, що охоплює 10972 км² на території Житомирської області, опинились Овруцький, Коростенський, Лугинський, Олевський, північна частина Новоград-Волинського, Ємільчинського та Малинського районів. Значного радіаційного забруднення зазнала і територія Рівненської області - 9513 км² (47,3%), північні райони якої (Зарічненський, Дубровицький, Рокитнівський, Сарненський, більша частина Володимирецького та Березнівського районів) знаходяться в зоні посиленого радіологічного контролю.

Меншою мірою забруднені Чернігівська область (7,4% її загальної площі, які охоплюють західні частини Ріпкинського, Чернігівського і Козелецького районів, більшу частину Семенівського району та окремі ареали у Корюківському та Коропському районах) та Волинська область (2,8% території, які обіймають окремі площі у Маневицькому та Любешівському районах).

Безумовно, на вищевказаних територіях мають бути виключені санаторно-курортна діяльність, промисельний туризм, а також усі види відпочинку, розраховані на довго- та середньотривале перебування відпочиваючих на даних територіях. Проте, з іншого боку, дані території не повністю вилучаються із рекреаційного користування, оскільки залишаються затребуваними туристами. Деякі туристичні підприємства ("САМ") пропонують екскурсії навіть до епіцентру екологічного лиха - Чорнобиля. На забруднених територіях Поліського економічного району можливий обмежений розвиток екскурсійної справи та короткотривалих видів туризму: екологічного, наукового. Слід також більше уваги приділяти організації відпочинку місцевого населення за межами вказаної зони: йдеться про розвиток дитячого та соціального виїзного туризму.

Дослідження медиків та курортологів доводять, що найкращими умовами для реабілітації осіб, котрі зазнали впливу наслідків аварії на ЧАЕС, є помірний клімат та природні джерела мінеральних вод, що сприяють виведенню з організму радіонуклідів [31]. Такі умови є на незабруднених територіях Поліського економічного району. Серед особливо перспективних місцевостей, де вдало поєднуються умови для оздоровлення мешканців забруднених територій, вчені називають Шацький природний національний парк, Надслучанську Швейцарію (на території Березнівського району Рівненської області) та туристично-оздоровчі зони Чернігівської області: Чернігівську (Чернігів, Седнів), Новгород-Сіверську (Новгород-Сіверський, Короп), Ніжинську (Ніжин, Сосниця, Батурин) та інші [54, с.204]. Можливості розвитку рекреаційної діяльності на цих територіях зростають, оскільки вони практично збігаються з районами високої ефективності природних рекреаційних ресурсів (рис. 2.2). А аналіз територіальної диференціації зон за рівнем ефективності природних рекреаційних ресурсів, яка виражена у грошовому вимірі у розрахунку на одиницю площі, дає можливість поповнити цей список. Це, насамперед, Ічнянський, Менський, Прилуцький райони Чернігівської області, Бердичівський та Житомирський райони Житомирської області, Корецький, Дубненський, Острозький та Рівненський райони Рівненської області, а також Луцький, Ківерцівський та Іваничівський райони Волинської області.

Соціально-культурні рекреаційні ресурси. Поліський край володіє надзвичайно багатою та різноманітною історико-культурною спадщиною. Так, на території Волинської області нараховується 480 пам'яток архітектури (з них 183 національного значення), 1044 пам'яток історії та культури (у тому числі 149 пам'яток археології, 860 - історії, 35 - мистецтва). На Рівненщині знаходиться 2855 пам'яток історії та культури, з них археологічних пам'яток 1086, історичних - 1728, монументального мистецтва - 71 [77].

Рис. 2.2. Природний рекреаційно-ресурсний потенціал Поліського економічного району

Примітки: 1 Виконано за джерелом [46, с. 156-158, 163-164, 168-169];
2 Виконано за джерелом [46, с.88-90, 96, 100-101].

Найвідомішими соціально-культурними рекреаційними ресурсами Полісся є Зимненський Святогірський монастир, Олицький замок, Луцький історико-культурний заповідник Волинської області; державний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" у с. Пляшева, історико-культурні заповідники міст Дубно та Острог Рівненської області; музей порцеляни у м. Баранівка, монастирі та костьоли Бердичева, музеї й архітектурні пам'ятки Новоград-Волинська та Житомира, палацово-паркові комплекси сіл Нова Чартория та Верхівня Житомирської області; національні заповідники: історико-культурний у с.Качанівка та архітектурно-археологічний у м.Чернігів, державні історико-культурні заповідники у м.Новгород-Сіверський та смт Батурин, парки-маєтки у селах Сокиринці, Стольне, Седнів та Тиниця Чернігівської області (додаток В).

За результатами оцінки соціально-культурного рекреаційного потенціалу (табл. 2.2), проведеної на основі вищеописаної методики, найбільший соціально-культурний рекреаційний потенціал мають Луцький, Володимир-Волинський та Ковельський райони Волинської області, Дубненський, Рівненський, Острозький, Корецький та Радивилівський райони Рівненської області, Житомирський, Новоград-Волинський, Ружинський, Бердичівський райони Житомирської області, Чернігівський, Козелецький, Ніжинський, Прилуцький, Ічнянський, Бахмацький, Новгород-Сіверський, Коропський, Менський - Чернігівської області (додаток В).

Практично всі перераховані райони розташовані у південній частині Поліського регіону (рис. 2.3). Цей ареал майже співпадає з лісостеповою природною зоною і повторює обриси районів давнього поселення, що і пояснює багатство його соціально-культурного потенціалу.

Значним соціально-культурним рекреаційним потенціалом визначаються Володимир-Волинський, Берестечко, Олика, Ковель, Луцьк Волинської області, Бердичів, Житомир, Кодня, Любар, Новоград-Волинський Житомирської області, Гоща, Дубно, Дубровиця, Корець, Млинів, Острог, Вілія, Пляшева, Рівне, Клевань, Степань Рівненської області, Батурин, Ічня, Козелець, Остер, Короп, Вишеньки, Ніжин, Новгород-Сіверський, Любеч, Сосниця, Чернігів, Седнів Чернігівської області.

Таблиця 2.2

Результати оцінки соціально-культурного потенціалу Полісся.

Волинська область	Кількість балів	Житомирська область	Кількість балів	Рівненська область	Кількість балів	Чернігівська область	Кількість балів
Володимир-Волинський	39	Андрушівський	14	Березнівський	21	Бахмацький	51
Горохівський	26,5	Баранівський	7,5	Володимирецький	5	Бобровицький	17,5
Іваничівський	17,5	Бердичівський	36	Гощанський	19	Борзнянський	27
Камінь-Каширський	19,5	Брусилівський	7	Демидівський	3	Варвинський	9,5
Ківерцівський	22	Володарськ-Волинський	28,5	Дубненський	51,5	Городнянський	30
Ковельський	33	Ємільчинський	7	Дубровицький	14	Ічнянський	64,5
Локачинський	9,5	Житомирський	126,5	Зарічненський	12	Козелецький	87
Луцький	122,5	Коростенський	17	Здолбунівський	12,5	Коропський	54
Любешівський	14,5	Коростишівський	9	Корецький	44,5	Корюківський	10,5
Любомльський	16,5	Лугинський	3	Костопільський	26	Куликівський	7
Маневицький	6,5	Любарський	26,5	Млинівський	15,5	Менський	70
Ратнівський	17	Новоград-Волинський	37	Острозький	66,5	Ніжинський	100,5
Рожищенський	12	Овруцький	11,5	Радивилівський	33	Новгород-Сіверський	95
Старовижівський	6	Олевський	6	Рівненський	58,5	Прилуцький	73
Турійський	10	Попільнянський	10	Сарненський	24,5	Ріпкинський	22
Шацький	6	Радомишльський	8			Семенівський	8
		Ружинський	35			Сосницький	18
		Червоноармійський	6			Срібнянський	25
		Черняхівський	7			Талалаївський	3,5
		Чуднівський	17			Чернігівський	136,5
						Щорський	15,5

Рис. 2.3. Групування адміністративних районів Полісся за рівнем соціально-культурного рекреаційного потенціалу

Соціально-демографічний модуль. За результатами оцінки складових людського розвитку та виведення інтегрального індексу регіонального людського розвитку, отриманими фахівцями Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України [26], Поліський регіон займає далеко не найкращі позиції (табл. 2.3).

Дана ситуація пояснюється рядом причин, серед яких основні: від'ємне сальдо природного та механічного приросту населення, високий рівень безробіття, низький рівень доходів населення, погана забезпеченість сільських помешкань сучасними зручностями, незадовільний стан фінансування людського розвитку.

Таблиця 2.3

Місце адміністративних областей Поліського економічного району в загальноукраїнському рейтингу за індексами складових людського розвитку та індексом регіонального людського розвитку

Показники	Волинська	Житомирська	Рівненська	Чернігівська
Демографічний розвиток	12	11	13	15
Розвиток ринку праці	26	19	20	9
Матеріальний добробут	14	23	25	17
Умови проживання населення	19	22	25	16
Стан та охорона здоров’я	15	19	26	9
Рівень освіти	21	10	25	12
Соціальне середовище	7	12	5	16
Фінансування людського розвитку	25	17	26	14
Регіональний людський розвиток	19	21	24	14

Примітка. Складено за джерелом [26, с.111]

Вказані фактори не є перешкодою для розвитку в регіоні в'їзного туризму, навпаки, порівняно високі показники, що характеризують соціальне середовище регіону є рисою, що свідчить на його користь. Проте, дана ситуація є несприятливою щодо розвитку виїзного та внутрішнього туризму (це, насамперед, стосується показників розвитку ринку праці, матеріального добробуту та фінансування людського розвитку). А незадовільний стан здоров'я населення та заходів його охорони, погані умови проживання населення, низький рівень його матеріального добробуту формують стійку хронічно незадоволену потребу місцевого населення у відпочинку. Географія рівнів матеріального добробуту та фінансування людського розвитку повторює географію рівнів економічного розвитку і буде описана нижче.

На території Полісся можна виділити два типи районів, які характеризуються наявністю значної потреби у відпочинку: це, насамперед, обласні центри та міста з населенням понад 50 тис. осіб: Бердичів, Ковель, Коростень, Ніжин, Нововолинськ, Новоград-Волинський, Прилуки; другий район - території, населення яких постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС. Тож при розміщенні рекреаційної галузі, насамперед тих підприємств, що спеціалізуються на короткочасному та середньотривалому відпочинку, необхідно зважати на ці особливості.

В регіоні нема дефіциту трудових ресурсів, тому немає перешкоди до залучення кадрів у цю трудомістку галузь, яка, проте, через деякі свої особливості (сезонність, можливість залучення малокваліфікованого персоналу та ін.) характеризується високою плинністю кадрів. В останні роки тенденції розвитку рекреаційної галузі такі, що зростає потреба у висококваліфікованих кадрах, готувати яких можна на базах вищих навчальних закладів Рівного, Луцька, Чернігова, Києва та Ніжина.

Економічно-інфраструктурний модуль. Між рівнем економічного розвитку регіону та рівнем розвитку рекреаційного господарства існує певний взаємозв'язок і досить відчутна залежність, що було визначено шляхом обрахунку парного коефіцієнту кореляції між обраними показниками (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Результати обрахунку ступеня залежності між окремими показниками

Факторна ознака	Результативна ознака	Коефіцієнт детермінації, %
Обсяг промислової та сільськогосподарської продукції на 1 особу	Обсяг побутових послуг на 1 особу	5,7
Обсяг побутових послуг на 1 особу	Обсяг туристичних послуг на 1 особу	72,2
Обсяг промислової та сільськогосподарської продукції на 1 особу	Обсяг туристичних послуг на 1 особу	0,3
Обсяг промислової продукції на 1 особу	Обсяг туристичних послуг на 1 особу	2,8
Обсяг сільськогосподарської продукції на 1 особу	Обсяг туристичних послуг на 1 особу	10,8

Зрозуміло, що високий рівень економічного розвитку - це високий рівень добробуту населення, що забезпечує підвищення його платоспроможності, культурного рівня, а відтак - рекреаційного попиту і, насамкінець, рекреаційної активності. Доказом цього є значні показники діяльності туристичних підприємств м. Київ, що надали послуг 50,2% вітчизняних туристів, котрі бажали відпочити за кордоном та 12,9% українських громадян, що відпочивали в межах держави [59].

Високий рівень економічного розвитку не тільки спричиняє, але й каталізує рекреаційну діяльність, оскільки полегшується її організація: стає можливим використання спільної інфраструктури, співробітництво з підприємствами та організаціями, що беруть опосередковану участь у створенні рекреаційного продукту, вибір з-поміж них бажаного партнера; наявність в бюджеті регіону вільних коштів, що можуть бути спрямовані на розвиток рекреаційної галузі, яка поки що фінансується за залишковим принципом; високий рівень інвестиційної привабливості. Ці та інші переваги роблять розвиток галузі динамічнішим. Окрім того, наявність на ринку рекреаційних послуг великої кількості суб'єктів рекреаційної господарської діяльності зумовлює наявність більш жорсткого конкурентного середовища, а відтак - активний пошук нових способів підвищення ефективності діяльності.

З іншого боку, на даному етапі розвитку українського суспільства у більшості випадків рівень економічного розвитку пов'язується із рівнем промислового розвитку, який означає наявність екологічних проблем у навколишньому середовищі. Це ще одна причина активізації рекреаційної діяльності у регіоні, що досяг високого рівня економічного розвитку. І тоді як міська рекреаційна інфраструктура (кафе, ресторани, спортивно-оздоровчі комплекси, парки та комплекси відпочинку тощо) інтенсивно розвивається, вона не може задовольнити потреби населення у якісному ефективному відпочинку. Організація ж відпочинку у приміській зоні супроводжується рядом проблем як екологічного (недостатня чистота довкілля, пов'язана як з діяльністю суб'єктів господарювання міста, так і з впливом на навколишнє середовище самих відпочиваючих; невідповідність екологічної місткості рекреаційних ландшафтів обсягам рекреаційних навантажень на них), так і соціально-економічного характеру (гостра конкуренція з приводу розподілу рекреаційних земель заміської смуги, яку, як правило, програють пересічні громадяни та суб'єкти рекреаційної господарської діяльності, що спеціалізуються на їх обслуговуванні).

Для Поліського регіону дана ситуація, зумовлена обмеженістю земельних ресурсів рекреаційного призначення і значною конкурентною боротьбою за них з боку населення, суб'єктів господарської діяльності різних галузей господарства, може бути характерною лише для обласних центрів, в яких концентрується левова частка економіко-господарського потенціалу та населення регіонів. В інших випадках високий рівень економічного розвитку території буде відігравати позитивне значення у формуванні і функціонуванні рекреаційного господарства як з боку наявності попиту на відпочинок у населення, так і з боку наявності більших можливостей щоб його задовольнити.

Поки що рівень економічного розвитку на Поліссі є нижчим від середньоукраїнського (табл. 2.5). Причому, така ситуація триває десятиліттями і зумовлена як напівколоніальним минулим регіону (у різні часи він був периферійним аграрно-сировинним придатком Польщі та Росії), так і відносною бідністю мінерально-сировинної бази - основи для розвитку промисловості, та ґрунтів, що обмежує розвиток рільництва.

Полісся має невелику частку у загальнодержавних показниках виробництва, а також значно поступається середнім в Україні показникам валової доданої вартості на душу населення (4839,0 грн./особу), кількості об'єктів єдиного державного реєстру підприємств і організацій України на 1000 осіб населення (15,1), обсягів реалізації промислової продукції на 1 особу (8477,0 грн.), обсягів реалізації послуг на 1 особу (784,2 грн.), обсягів інвестицій в основний капітал на душу населення (1030,4 грн).

В самому регіоні по більшості з наведених вище загальних показників лідирує Чернігівщина (обсяги виробництва валової доданої вартості, інвестицій в основний капітал, промислової, сільськогосподарської продукції). У Рівненській області найбільші в регіоні обсяги реалізованих населенню послуг У територіальній диференціації рівнів соціально-економічного розвитку спостерігається певна закономірність: майже усі райони, які характеризуються найвищим в регіоні рівнем розвитку, розміщуються на півдні, а майже усі з найменш розвинених - на півночі.

Таким чином, майбутній успішний розвиток Поліського регіону має бути пов'язаний із усуненням диспропорцій у розвитку окремих районів, матеріально-технічним і технологічним оновленням уже існуючих виробництв, а також розвитком нематеріалоємних, інноваційноємних та наукоємних виробництв; інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва і лісового господарства, що має орієнтуватись на функціонування в специфічних умовах, притаманних регіону; розвитком соціальної сфери, у тому числі і рекреаційної, тим більше, що в регіоні є великі потенційні можливості для цього. Причому, території з порівняно високим рівнем економічного розвитку та значними рекреаційними ресурсами - саме ті, з котрих варто починати справу для подальшого поширення її на інших територіях.

Таблиця 2.5

Регіональні особливості економічного розвитку Поліського регіону (2005 рік).¹
35,6

Показники		Волинська	Житомирська	Рівненська	Чернігівська
Площа, тис. км²		20,2 (3,3)2	29,9 (4,9)	20,1 (3,3)	31,9 (5,3)
Населення, тис. осіб		1040,4 (2,2)	1330,1 (2,8)	1156,5 (2,5)	1168,4 (2,5)
ВДВ, млн.. грн..3		4994 (1,5)	5947 (1,7)	5599 (1,6)	6181 (1,8)
ВДВ на д/н., грн..		4771	4397	4817	5162
Спеціалізація регіону у загальнодержавному поділі праці		Автомобілебудування, виробництво пиломатеріалів, м’яких покрівельних матеріалів, шовкових тканин, ковбасних виробів, жирних сирів, консервів; вирощування жита, картоплі, кормових буряків, скотарство	Виробництво титанового концентрату, будматеріалів, лляних тканин, панчішно-шкарпеткових виробів, взуття, фарфоро-фаянсового посуду, масла, молочних консервів; вирощування льону-довгунцю, картоплі, скотарство	Виробництво цементу, лляних тканин, жирних сирів, молока; вирощування жита, цукрових буряків, картоплі, свинарство, скотарство.	Виробництво вовняних тканин, шпалер, хімічних волокон, нафти, макаронних виробів; картоплярство, скотарство.
Кількість об’єктів єдиного держреєстру підприємств і організацій України	об’єктів	16181 (1,5)	20306 (1,9)	16866 (1,6)	17736 (1,7)
	Об’єктів /1000 осіб	15,5	15,3	14,6	15,2
Інвестиції в основний капітал	млн.грн.	1186 (1,3)	1135 (1,2)	1184 (1,3)	1333 (1,4)
	грн./особу	1139,9	853,3	1023,8	1140,9
Галузева структура зайнятості, %		Промисловість і будівництво – 22,0 Сільське господарство – 20,1 Транспорт – 6,1 Сфера послуг – 51,8	Промисловість і будівництво – 28,2 Сільське господарство – 19,2 Транспорт – 6,3 Сфера послуг -46,3	Промисловість і будівництво – 26,5 Сільське господарство – 16,3 Транспорт – 6,5 Сфера послуг -50,7	Промисловість і будівництво – 19,3 Сільське господарство – 31,0 Транспорт – 4,3 Сфера послуг -45,4
Основні галузі промисловості		Харчова – 43,4%, Машинобудування та металообробка – 24,4% Хімічна та нафтохімічна промисловість – 2,4%	Харчова – 37,2% Виробництво будматеріалів – 8,6% Машинобудування і металообробка – 6,9% Легка – 5,9%	Харчова – 18,9% Хімічна і нафтохімічна – 17,5% Виробництво будматеріалів – 18,3% Машинобудування – 6,1%	Харчова – 49,0 Целюлозно-паперова – 7,1 Виробництво продуктів нафтопереробки – 5,0
Обсяги реалізованої промислової продукції3	млн.грн.	2827,6 (0,7)	3626,7 (0,9)	3393,7 (0,8)	4949 (1,2)
	грн./особу	2706,3	2695,8	2923,8	4166,8
Виробництво сільськогосподарської продукції	млн.грн.	1977 (3,0)	2196 (3,3)	1803 (2,7)	2552 (3,9)
	грн./ особу	1900,2	1651,0	1559,0	2184,2
Обсяг послуг, реалізованих населенню	млн.грн.	955,7 (1,0)	774,5(0,8)	1091,7 (1,2)	860,0 (0,9)
	грн./особу	918,6	582,3	944,0	736,0
Щільність автодоріг, км/1000 км²		282,1	277,6	248,8	222,6
Щільність залізниць, км/1000 км²		30,4	29,2	28,0
Частка в експорті, %		0,8	0,8	0,7	0,7
Частка в імпорті, %		1,2	0,5	0,8	0,7
Найбільш розвинені в соціально-економічному плані райони		Луцький, Горохівський, Ковельський, В.-Волинський, Іваничівський	Житомирський, Бердичівський, Н.-Волинський, Коростенський, Овруцький	Рівненський, Дубненський, Сарненський, Здолбунівський, Гощанський	Чернігівський, Прилуцький, Ніжинський, Ічнянський, Бобровицький, Бахмацький
Найменш розвинені в соціально-економічному плані райони		Любешівський, Шацький, Старовижівський, Маневицький, Турійський	Народицький, Олевський, Лугинський, Любарський, Попільнянський	Острозький, Зарічненський, Демидівський, Костопільський, Корецький	Щорський, Семенівський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський

Примітки: 1. Джерело [18, 44, 55, 67].
2. В дужках вказана частка регіону в загальноукраїнському показнику
3. Дані за 2004 рік

Інфраструктура. Наявність спільної інфраструктури могла б спростити процес організації функціонування рекреаційного господарства. В той же час, будучи галуззю соціальної інфраструктури, рекреаційне господарство обслуговує інші галузі шляхом відтворення працездатності працюючого персоналу. Прикладом такого "симбіозу" з рекреаційною галуззю може стати транспорт. З одного боку, поява нових транспортних засобів та їх удосконалення, будівництво шляхів обумовили бурхливий розвиток туризму, транспортна доступність є однією із складових атрактивності рекреаційного об'єкту, а наявність транспортних комунікацій між групою рекреаційних об'єктів сприяє збільшенню привабливості даного району для відпочиваючих. З іншого - підприємства ресторанного (кафе, бістро та ін.) та готельного господарства (мотелі, кемпінги і т.д.) забезпечують комфортні умови роботи на транспорті та користування ним.

Таке взаємовигідне співробітництво може використовуватись і на Поліссі, територією якого проходять європейський міжнародний транспортний коридор №3 (за класифікацією Другої загальноєвропейської конференції по транспорту, 1994р. о. Крит) - Берлін - Дрезден - Львів - Київ, який проходить через Рівне та Житомир; коридор №9 Гельсінкі - Санкт-Петербург - Москва - Київ - Одеса - Димитровград - Александруполіс, що проходить територією Чернігівської області; а також коридор Балтійське море - Чорне море, який перетинає територію Волинської і Рівненської областей. Додаткові можливості для розвитку рекреаційної справи, пов'язані із високим ступенем транспортної доступності, виникли внаслідок розташування ряду населених пунктів із вдалим поєднанням природного та соціально-культурного рекреаційного потенціалів поблизу основних транспортних магістралей, що забезпечують як міжрегіональний, так і міжкордонний зв'язок (рис. 2.4). Серед них Ковель, Колодяжне, Володимир-Волинський, Луцьк, Дубно, Рівне, Острог, Костопіль, Базальтове, Сарни, Новоград-Волинський, Житомир, Тригір'я, Коростень, Ушомир, Овруч, Кмитів, Коростишів, Козелець, Чернігів, Батурин та інші.

Прийняти безпосередню участь у функціонуванні рекреаційного господарства (виробництво товарів туристичного призначення та сувенірної продукції) могли б промислові об'єкти, серед яких підприємства обласних центрів, а також міст Камінь-Каширського, Прилук, Сосниці, Баранівки, Бердичева та ін.

За сучасного стану рекреаційної галузі в регіоні та особливостей її розвитку в країні не можна прогнозувати, що в найближчій, чи навіть середній перспективі рекреаційне господарство не стане галуззю спеціалізації Полісся. Проте, раціонально організована, рекреаційна справа є досить прибутковою, і її поряд з іншими галузями, розвиток яких можливий на Поліссі, необхідно використовувати у справі ліквідації регіональних диспропорцій у соціально-економічному розвитку України.

Рис 2.4. Розміщення населених пунктів Полісся, найбільш забезпечених рекреаційними ресурсами, відносно основних магістралей регіону

Управлінський модуль. В реалізації цього завдання не остання роль належить органам державного управління та місцевого самоврядування, котрі визначають особливості регіонального управління, що істотно впливає на успішність розвитку регіону. Про ефективність управління можна говорити, якщо воно відповідає характеру і рівню суспільного виробництва в країні і регіоні, відображає і якомога повніше реалізує мету управління, забезпечує регіональну цілісність соціально-економічного розвитку і природно-господарську збалансованість. Дослідження ефективності та особливостей регіонального управління - складне питання, що вимагає розробки й застосування різних підходів і методів. У даній роботі обмежимось одним із способів, який може дати лише часткові результати: вивченням територій зі спеціальним режимом економічної діяльності, і у тому числі, управління, якими є вільні економічні зони, зони транскордонного співробітництва, території зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, території пріоритетного розвитку тощо.

У світовій економічній практиці створення даних територіальних утворень зарекомендувало себе як ефективний захід щодо підвищення інвестиційної привабливості та стимуляції економічного розвитку. Тому рішення українського уряду про повну їх ліквідацію є поквапливим. Можливо, в організації територій зі спеціальним режимом економічної діяльності на Україні були певні вади, проте, підходити до питання їх анулювання необхідно помірковано та зважено. Особливо це стосується Поліського регіону, який з огляду на низку несприятливих факторів потребує особливої уваги до проведення додаткових заходів щодо підвищення його інвестиційної привабливості та стимуляції економічного розвитку.

За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції на 01.01.2004, території зі спеціальним режимом економічної діяльності охоплювали 22,5% території Полісся, у т.ч. у Волинській області - 0,1% (Інтерпорт-Ковель, Єврорегіон "Буг"), у Житомирській області 57,6% (території Коростенського, Новоград-Волинського, Лугинського, Народицького, Овруцького, Олевського, Малинського, Ємільчинського, Володарськ-Волинського районів, а також міста Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський), у Чернігівській - 42,3% (Городнянський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Семенівський, Ріпкинський, Чернігівський, Щорський райони). Жодна з них не спеціалізувалась на рекреаційній діяльності. Проте, за рахунок певних пільг ці території є привабливими для інвесторів, які в ході своєї діяльності можуть отримати додаткову інформацію про Поліський край та, можливо, зможуть вкласти кошти в рекреаційну галузь. Особливої уваги потребує розгляд перспектив та можливостей розвитку туризму в межах створеного у 2003 році Прикордонного Співтовариства "Єврорегіон Дніпро", до скраду якого увійшли Чернігівська (Україна), Гомельська (Білорусь) та Брянська (Росія) області. Одним з напрямів роботи Співтовариства є співробітництво в галузі туризму. В рамках даного напряму діяльності в межах даного утворення було проведено два міжрегіональних туристичних форума, метою яких було, у тому числі, ознайомлення із перспективами розвитку галузі потенційних інвесторів. Звісно, це далеко не вичерпує проблему, і влада повинна докладати зусиль для цільового залучення інвесторів і активізації економічної діяльності в зонах, профілюючим напрямком функціонування яких повинна бути рекреація.

Неодноразово в науковій літературі висловлювалась думка про необхідність створення такої зони на території Шацького району. І це має підстави, оскільки, маючи величезний рекреаційний потенціал, але знаходячись у зоні депресивних соціально-економічних процесів, регіон потребує додаткової стимуляції та підтримки його розвитку на основі функціонування рекреаційної галузі.

Рекреаційну діяльність слід було б включити у перелік пріоритетних видів діяльності на таких територіях пріоритетного розвитку як Чернігівський, Новгород-Сіверський, Володарськ-Волинський райони, м. Ковель та м. Бердичів.

<<< назад | зміст | вперед >>>