<<< назад | зміст | вперед >>>

Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)

Розділ 2. Розвиток рекреаційної галузі та туризму в Карпатському регіоні

2.3. Світовий досвід розвитку туризму

Розглядаючи перспективи розвитку туристичної індустрії в Україні і Карпатському регіоні зокрема, варто вивчити і врахувати досвід країн світу в цій галузі діяльності.

Для Карпатського регіону таким досвідом можуть бути сусідні держави Чехія, Болгарія, Австрія, Швейцарія, Польща та інші. Варто відзначити тезу яка наведена в "Известия", 27,01,95 р. На конференції в м. Осака (Японія) констатовано, що експорт-імпорт вражень в нинішніх умовах складає частину валового світового продукту - близько 10%.

За прогнозами спеціалістів рушієм світової економіки у XXI ст. буде саме туризм.

Світовий досвід розвитку туризму представляє для України, а зокрема для Карпатського регіону безумовний інтерес у всіх відношеннях, які, на нашу думку, можна виділити як основні, а саме:

- уміння організації і обслуговування туристів;
- вдале розміщення рекреаційних об'єктів;
- високе сервісне обслуговування;
- висока комунікабельність зв'язку;
- забезпеченість транспортом;
- продумана економічна ефективність у всіх сферах діяльності тощо.

Дотримуючись таких задач деякі країни в економічних показниках розвитку туризму досягли надзвичайно високих результатів.

Виникає питання: чи може Україна, володіючи потужним туристичним потенціалом, зокрема зайняти чільне місце серед країн світу - туристичних лідерів? При всій привабливості перспективи, спираючись на праці фахівців у цій діяльності, наприклад відомого вченого в Україні Василя Кравціва (Львівський Інституту регіональних досліджень), слід дати об'єктивну оцінку ситуації: туризм в Україні в нинішніх умовах кризової економіки процвітати не може, і він не може бути привабливим.

Варто відзначити, що туризм можна розвинути в будь якій країні, для цього можуть бути прикладами, країни Мексика, Бразилія, Перу, Кенія, Єгипет, Китай, Таїланд і навіть Хорватія .

Також можна стверджувати, і це буде достовірним, що самі кліматичні умови та природа і весь комплекс ще не гарантують безумовного успіху туристичної діяльності. У кінцевому підсумку визначальним фактором є рівень економічного розвитку держави, її власна підтримка туристичної та рекреаційної індустрії.

До цього варто також додати політичну стабільність в країні, рівень сервісу та вартості і асортимент послуг.

Перспектива туризму в Карпатському регіоні є, цьому може бути підтвердження того, що запорукою його успішного розвитку є наявність кількох визначальних передумов, а саме:

- туристична активність;
- політична стабільність;
- економічне багатство;
- екологічна безпека;
- лікувальні умови;
- гостинність населення тощо.

Саме ці чинники обумовлюють реальні можливості для експорту туристичних послуг, який і визначає економічну ефективність туристичної індустрії.

Варто відзначити, що туризм вигідний тоді, коли держава продукує відповідні послуги і розширює ринок їх збуту. Або: чим більше держава приймає туристів, тим більші в неї доходи і менші витрати.

Необхідно також пам'ятати, що продукувати послуги на рівні світових стандартів можуть економічно сильні держави із сформованим ринковим середовищем, культурою обслуговування, життєвим комфортом, законними гарантіями прав і свобод людини тощо. Причому такі атрибути мають поширюватися на всі сторони життя, а не тільки на сферу туристичного бізнесу.

Можна висловити тезу, що в нинішніх умовах в Україні об'єктивно вищенаведені параметри не притаманні. Відповідно не створено правових та економічних умов для вкладання інвестицій в туризм, розвитку туристичних послуг на рівні світових стандартів. Крім того, турист їде в державу і хоче від неї надзвичайних

вражень і він за це платить кошти державі, а не окремому туристичному комплексові. Таким чином, наші туристичні послуги поки що не відповідають світовим стандартом і не можуть користуватися значним попитом на міжнародному туристичному ринку.

Отже, вихід України на світовий туристичний ринок визначатиметься прогресом в економічній сфері і стабілізацією в політичному житті країни.

Місцеві виконавчі органи влади певних рекреаційних регіонів, наприклад Дрогобича, Трускавця, Борислава. Самбора, Старого Самбора, Турки, Сколе, Стрия, Моршина, Підбужа та інших, мають проникнутися увагою до проблем туризму як досить прибуткового сектора економіки в порівнянні з іншими, який входить в число провідних економічних напрямків з точки зору окупності капітальних вкладень, зростає його соціальна і політична роль. Тому вкладені в цю галузь місцеві кошти нині завтра дадуть віддачу в декілька раз більшу, і ця віддача постійно зростатиме.

Варто відзначити статистичні дані Інститутом регіональних досліджень про даними Всесвітньої організації туризму, окремі континенти світу, туристами відвідало в 1990 році такою кількістю:

- Європи 277,3 млн. туристів (62% їх загальної кількості у світі);
- Америки - 96,4 млн. (22%);
- Африки - 13 млн. (3%);
- Близького Сходу ~7 млн. (2%);
- Південної Азії - 3,2 млн. (1%);
- решти країн Азіатсько - Тихоокеанського регіону -51,5 млн. (11%).

Світові доходи від міжнародного туризму розподілялись так:

- Європа -137,2 млрд. дол. (53%);
- Америка - 74,5млрд. дол.(29%);
- Африка - 4,4млрд.дол.(2%);
- Близький Схід - 4,4 млрд. дол.(2%);
- Південна Азія- 1,8 млрд. дол. (1%);
- решта країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону -38,3 млрд. дол. (15%)

- (за даними Н.Надашовської. Рекреаційна система Карпат. К.: Вища школа, 1983.- С.117; В.Кравціва. Рекреаційна політика Карпатського регіону. Чернівці: Прут,1995.)

Явну картину вигоди від цієї діяльності, показують дані про розподіл туристів і доходів від їх перебування в окремих країнах світу складав в 1990 р:

(Джерело: World Travel and Tourism Review/1992.p.6.)

Отже, на світовому ринку туристичних послуг сформувались своєрідні країни-монополісти: на частку Франції, США, Іспанії, Італії і Угорщини припадає майже 40% всіх прибутків міжнародних туристів, або понад 170 млн. чол.

Варто відзначити, що в 1990 р. Австрія прийняла контингент туристів, що в 2,6 рази перевищував чисельність постійного населення країни; в 2 рази більше від свого населення - Угорщина і Швейцарія.

Аналіз наведених даних дає основу стверджувати про прямий взаємозв'язок між рівнем економічного розвитку країн і рівнем розвитку туристичної індустрії: 80% світового обсягу туристичних послуг припадає на промислово розвинуті країни.

Країна (тис. чол.)	Прийнято туристів (млн. дол.)	Доходи
Австралія	2215	3797
Австрія	19011	13017
Бельгія	3163	3575
Бразилія	1079	1368
Великобританія	18021	149998
Угорщина	20510	824
Німеччина	17045	10683
Гонконг	5933	5032
Греція	8873	2575
Єгипет	2600	1500
Індія	1775	1627
Іспанія	34300	18683
Італія	26679	19742
Канада	15258	6374
Мексика	6393	5324
Польща	3400	266
Португалія	8020	3556
США	39089	40579
Франція	50000	21651
Швейцарія	13200	6828
Японія	3236	3558

Протягом останніх років зберігається тенденція до посилення впливу міжнародного туризму на світову економіку. Зараз доходи від туризму складають 6,5% світового експорту і 18% міжнародної торгівлі послугами.

Цікаво, що в деяких країнах, що розвиваються, туризм зайняв домінуюче місце в структурі експорту, а саме:

- у Домініканській Республіці доходи від міжнародного туризму складають 64% вартості товарного експорту;
- на Ямайці - 90%;
- у Мальдівській Республіці - 160%;
- на Бермудських островах - 1850%.

Поряд з економічною ефективністю туризм приносить соціальну вигоду. Заданими Всесвітньої організації туризму в цій сфері щорічно зайнято майже 100 млн. чол., або 6,3% загальної чисельності зайнятих. У туристські сезони цей показник підвищується до 10 - 15%.

Особливо необхідно відзначити і пам'ятати, що разом з позитивною стороною туризм викликає ряд негативних соціальних явищ, зокрема, переміщення сільських жителів у туристичні центри, що загострює проблеми зайнятості, породжує проституцію, жебрацтво тощо. Ряд туристичних центрів перевантажені туристами, внаслідок чого там ускладнюється санітарно-епідеміологічна ситуація, завдається значна шкода природному середовищу.

Розвиток туризму в Карпатському регіоні сприятиме міжнародним економічним відносинам. Адже у світі не існує жодної самозабезпеченої країни. Навіть найрозвиненіші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити умови для ефективного виробництва всіх видів товарів і послуг. Такі завдання може вирішувати розвиток рекреаційної індустрії із залученням міжнародного туризму, міжнародного співробітництва у цій галузі, яка є привабливою для Карпатського регіону.

Природні багатства, які наявні в Карпатському регіоні, сприятливі природно-географічні умови надають перевагу розвитку рекреаційної індустрії перед усіма іншими видами промислової діяльності, що забезпечить і зайнятість населення в рекреації та приток іноземного капіталу, становлення України та визнання її економіки на міжнародному рівні.

Отже, беручи до уваги проблеми розвитку туризму в деяких країнах, особливо те, які від того може мати вона вигоди, а також негативні наслідки, потрібно вибрати правильну стратегію розвитку рекреації і туризму, підходити до неї зважено, безперечно, що вигоди для держави від цієї індустрії є значно більшими, ніж передбачувані негативні наслідки.

Таким чином у Карпатському регіоні всіма органами влади потрібно докласти зусиль для розвитку цієї галузі діяльності, що дасть значні надходження іноземної валюти в місцеві бюджети.

<<< назад | зміст | вперед >>>