<<< назад | зміст | вперед >>>

Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)

Розділ 4. Перспектива модель рекреаційної індустрії в регіоні

4.2. Характеристика рекреаційних територій

Для рекреаційних територій характерні певні особливості, які можна віднести до наступного:

- це соціальне за своїм характером і кінцевим продуктом утворення. Його продукція - рекреаційні послуги;
- в рекреаційному районі між виробництвом і споживанням, як правило, немає часового розриву;
- для рекреаційних районів характерна яскраво виражена орієнтація на ресурси;
- рекреаційним районам притаманна сезонність функціонування, зумовлена як природною ритмікою, так і деякими аспектами організації суспільного життя.

В залежності від напрямку діяльності рекреаційні райони можна виділити до наступного:

- існуюча рекреаційна спеціалізація і ступінь розвитку;
- наявність внутрішнього структурно-територіального взаємозв’язку рекреаційного обслуговування населення;
- рівень рекреаційної освоєності території;
- спільність проблем перспективного розвитку окремих частин даної території з позиції рекреаційної галузі.

Виходячи з цих основних ознак в Карпатському регіоні можна виділити декілька рекреаційних районів з різною спеціалізацією, ступенем освоєння, перспективами розвитку, насиченням їх для народногосподарського комплексу як регіону, так і України в загальному.

До основних рекреаційних районів Карпатського регіону належать:

1. Дністровський - основні міста - Галич, Хотин;
2. Гологоро-Вороняцький - Золочів;
3. Розтоцький - Немирів, Шкло, Жовква;
4. Львівський - Львів, Вел. Любинь;
5. Прикарпатський – Самбір, Дрогобич, Трускавець, Борислав, Східниці, Підбуж;
6. Славсько-Сколівський (Сколе, Славсько);
7. Верхньодністровський (Турка, Розлуч);
8. Берегівський (Берегове);
9. Рахівсько-Ясінянський (Рахів, Ясеня);
10. Воловецько-Міжгірський (Воловець, Міжгір'я);
11. Сваляво-Мукачівський (Свалява, Мукачеве);
12. Великоберезнянський (Вел.Березний);
13. Мізунський (ст.Мізунь, Черче, Коломия, Івано-Франківський) ;
14. Косівський (Косів);
15. Верховинський (Верховина);
16. Яремчансько-Ворохтянський (Яремча, Ворохта);
17. Чернівецький (Чернівці);
18. Вижницько-Путильський (Вижниця, Путила).

Дамо характеристику найбільшим із них.

Славсько-Сколівський рекреаційний район - поділяється на два підрайони з яскраво вираженою спеціалізацією. Південна частина в межах селеща міського типу Славське і навколишніх населених пунктів має необхідні умови для організації зимових видів спорту і відпочинку. Необхідно наголосити, що це один серед провідних районів з основним центром гірськолижного спорту на Україні.

З освоєнням великого родовища лікувальної мінеральної води у смт. Верхнє Синьовиднє сформується санаторно-курортний комплекс, в якому можуть бути рекреаційні центри з доступними автошляхами, надзвичайно добрими природними умовами, причому екологічно чистими, а саме: Славське, Сколе, Верхнє Синьовиднє, Гребенів, Дубина, Климець, Коростів, Корчин, Крушельниця, Ямельниця, Підгородці, Сопіт, Урич. Тут функціонують пансіонат, туристичний комплекс, туристична база, гірськолижна база, понад 40 баз відпочинку, спортивно-оздоровчі бази, дитячі табори.

Площа району складає приблизно 1,0 тис.км2. Максимальна рекреаційна місткість: влітку - 200 тис. чол., взимку - 100 тис. чол.

Прикарпатський рекреаційний район простягається смугою із північного заходу на південний схід і частково охоплює Старосамбірський, Самбірський, Дрогобицький, Сколівський та Стрийський райони.

Основним видом діяльності у Прикарпатському району є санаторно-курортне лікування. Тут функціонують курорти загальнонаціонального значення "Трускавець" і "Моршии". Формується і набирає розвитку бальнеологічний курорт "Східниця".

Слід відзначити, що необхідні ресурси для організації курортів мають такі центри, як: Майдан, Нагуєвичі, Стара Сіль, Підгородці.

Для оздоровчих видів рекреації використовуються природні ресурси Майдана, Нового та Старого Кропивників, Підбужа, Опаки, Блажева Озимини, Сідого, Ракова, Лисович. Тут варто наголосити про с.Сприня Самбірського району, яке розташоване в надзвичайно чудовому екологічно чистому місці, як оточують гори з різними породами дерев. Місцевість надзвичайної краси для відпочинку, причому вже є побудовані пансіонати відпочинку.

Якщо б адміністрація Самбірщини звернула особливу увагу на цей куточок Карпат то вже ближчим часом тут були б туристи з різних країн світу. Необхідно значно покращити сервіс та інші послуги.

Значні історико-культурні ресурси є підставою для формування туристичних центрів у Дрогобичі, Нагуєвичах, Самборі, Стрию, Уричі, Добромилі, Сколе. Із створенням митних переходів через кордон в Нижанковичах та Старяві ці населені пункти також сформуються у туристичні центри.

У районі функціонують 28 санаторіїв (Трускавець, Моршин, Східниці, Борислав, Стрий), пансіонати в Модричах, Новому Кропивнику, Опаці, Лисовичах, Трускавці, туристичний комплекс у Дрогобичі, бази відпочинку в Майдані, Новому Кропивнику, Перепростині, Підбужі, Блажеві, Чукві, Добромилі, Ракові, Моршині, Трускавці, багато дитячих оздоровчих таборів.

Рекреаційне навантаження в районі нерівномірне. Якщо в Трускавці, Моршині і частково в Майдані спостерігається надмірний наплив рекреантів, то інші території мають значні резерви розвитку.

Площа району - приблизно 1,9 тис.км . Рекреаційна місткість: влітку - близько 460 тис. чол.; узимку - 150 тис. чол.

Таким чином, виділені рекреаційні райони відображають сформовану на сьогоднішній день територіальну структуру рекреаційної діяльності в карпатському регіоні. Аналогічні структури мають й інші райони, які необхідно розвивати, щоб досягнути хоча б  30 - 40% освоєння територій.

<<< назад | зміст | вперед >>>