<<< назад | зміст | вперед >>>

Федорченко В.К., Фоменко Н.А., Скрипник М.І., Цехмістрова Г.С.

Педагогіка туризму

Розділ 4. Моніторинг якості туристської освіти

4.1. Методологічні засади (Цехмістрова Г.С.)

Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті однією з умов модернізації управління освітою передбачено створення системи моніторингу ефективності управлінських рішень та їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях. Головним завданням сучасного вищого навчального закладу є розвиток творчої самостійності майбутнього фахівця. В зв'язку з цим з'явилась потреба в моніторингу якості освіти на всіх етапах когнітивного та інтелектуального розвитку студентів, починаючи від абітурієнтів і закінчуючи випускниками вищого навчального закладу.

Поняття "моніторинг" прийшло в педагогіку з екології і соціології. В екології моніторинг - це безперервне стеження за станом навколишнього середовища з метою попередження небажаних відхилень за найважливішими параметрами. У соціології моніторинг має на меті визначення невеликої кількості показників, що відображають стан соціального середовища.

Освітній моніторинг - це система організації, збору, зберігання, обробки і пошуку інформації про діяльність системи навчальних закладів, що забезпечує безперервне стеження за станом і прогнозування їх майбутнього.

Система діагностування і моніторингу навчального процесу в професійній туристській освіті така ж багатопланова, як і сама освіта. її завдання - спрямування навчального процесу на підвищення його ефективності, недопущення знецінення професійної туристської освіти через низькі професійні якості випускників. Вимоги до фахівців сьогодні мають світові параметри, визначені Болонською декларацією університетів Європейського союзу, то-му вони викликають необхідність повного, глибокого та особливого контролю якості освіти, як гаранта професійної і суспільної стійкості системи освіти в Україні.

В сучасних умовах в Україні значно збільшилась кількість тих, хто навчається у вищих навчальних закладах, що неминуче призвело до зниження вимог до випускників - і, як наслідок, погіршення якості підготовки. Сьогодні для успішності навчання студенти мусять мати досить високий рівень інтелектуального розвитку, зокрема: пам'ять, логічне мислення, увагу, ерудицію та пізнавальні інтереси, підвищену мотивацію та працелюбність тощо.

Туристська освіта в Україні сьогодні набуває особливої значущості. Про це свідчать конкурси на туристські спеціальності за останні роки. Проведення різних тематичних виставок, туристських салонів, ярмаркок, профорієнтаційні заходи в загальноосвітніх школах, системне проведення Днів відкритих дверей, короткі довготермінові підготовчі курси, створення ліцейних класів, підписання угод з обласними державними адміністраціями щодо підготовки та підвищення кваліфікації фахівців туризму і готельної справи для регіонів - все це сприяло пропаганді нових спеціальностей і залученню до професійного навчання з туристського напря-му зацікавленої молоді.

Професійна підготовка - специфічний різновид освіти, який, спираючись на загально-фундаментальні засади освітнього процесу, водночас істотно доповнює їх конкретними знаннями, які відбивають особливості конкретної професії. В загальному вигляді ці особливості сформульовані в Концепції професійної освіти, яка була прийнята на Генеральній конференції ЮНЕСКО в 1989 році, в подальшому збагачувалася новими ідеями на наступних конференціях ЮНЕСКО в Парижі, Мадриді, Стокгольмі, Манілі, Сеулі. В матеріалах останнього (Другого) міжнародного конгресу з технічної і професійної освіти "Освіта і підготовка протягом усього життя: міст у майбутнє" ( 1999 р., м. Сеул, ) наголошувалося, що навчання, уміння навчатися дедалі більше переходить від загальної освіти до освіти професійної, як такої, що акцентує проблему навчання безпосередньо на робочому місці та необхідну підготовку для цього.

Згідно із основними критеріями, які відбивають особливості туризму як соціально-економічного інституту і феномену вселюдської культури, сучасна професійна освіта основним своїм завданням визначає фахову підготовку широкої номенклатури спеціалістів, здатних ефективно працювати в установах, організаціях, підприємствах туризму і готельярства. Враховуючи ту обставину, що професіонали туризму мають справу насамперед з людьми, а не з механізмами, обладнанням чи інструментами, їх фахова підготовка має обов'язково враховувати "людинознавчий" компонент. Зміст професійної освіти тому передбачає оволодіння компетенціями, які виходять за межі професійних навичок, безпосередньо потрібних для виконання змісту виробничих функцій на своєму робочому місці.

На фоні стрімкого розвитку бізнесу, в тому числі вітчизняного, наглядним є той факт, що професійно займатися туризмом без спеціальної освіти і фахової практичної підготовки дуже складно, а в сфері обслуговування клієнтів, просто неможливо. Компанії і готельні комплекси, у штатах яких бракує кваліфікованих співробітників, які володіють навичками управління фінансами, готельним менеджментом, авіа- та автоперевезеннями, туроператорською діяльністю, системою бронювання турпослуг, міжнародними стандартами обслуговування тощо вже у найближчій перспективі приречені на відставання в конкурентних перегонах на туристському ринку. Віддаючи справедливу данину формулі успіху: "Кадри вирішують все", підкреслимо, що стосовно туризму вона набуває насправді вирішального значення. Адже в жодній галузі індустрії, крім туризму, немає такої кількості працівників, які постійно перебувають в безпосередніх контактах із споживачами її продукції. Тому "людський фактор", "особистісний капітал" - кваліфікація, досвід, інтелект, моральна відповідальність, психологічна толерантність, ввічливість, сумлінне ставлення до своєї роботи в туризмі - посідає домінуючу позицію і відіграє кардинальну роль.

Специфіка туристської індустрії та готельного господарства в тому, що вони належать до одних із працемістких галузей, чимало із їх "механізмів" взагалі не піддаються механізації та автоматизації. Середній показник зайнятості в готельному господарстві складає в середньому три працівника на десять відвідувачів. Причому, чим вище категорія готелю, тим більші працевитрати. Наприклад, в готелях п'ятизіркової категорії в обслуговуванні 1200 гостей задіяно близько 600 чоловік персоналу. Саме тому питання підготовки і перепідготовки фахівців для туризму - одне із актуальних для розв'язання проблеми нормального функціонування і безперервного поступу галузі.
 

<<< назад | зміст | вперед >>>