<<< назад | зміст | вперед >>>

Розвиток туристичного бізнесу регіону

РОЗДІЛ І. ТУРИСТИЧНА ІНДУСТРІЯ ЯК ГАЛУЗЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

§1.3. Міжнародний туризм як складова регіонального розвитку

Реформування економічної системи України стосується всіх галузей національної економіки. її розбудова зумовлює активне включення в міжнародний поділ праці, світогосподарські зв'язки, активні інтеграційні процеси. Не є винятком і розвиток міжнародного туризму. Основою становлення туристичної індустрії стала розробка законодавчих актів, регулюючи туристичну діяльність, ліцензування підприємств, установ, фірм, компаній, наукові дослідження, обгрунтування соціального розвитку сфери туризму. Звичайно всі ці заходи сприяли деякому підйому туризму в Україні, але туристичні ресурси сьогодні використовуються не в повному обсязі. Дослідженнями проблем організації та розвитку туристичної індустрії займалися сучасні науковці, як М.Біржаков, М.І.Долішній, В.К.Євдокименко, Є.Ільїна, Д.Ісмаєв, В.Квартальнов, B.C.Кравців, А.Олександрова, В.Сеніна, І.Сокол, Т.Ткаченко та інші.

Але з розвитком масового організованого туризму і переходом його на нову основу відбулися певні зміни у формах організації міжнародного туризму.

По-перше, суттєво збільшилася кількість роздрібних фірм, які пропонують туристичні послуги турагентів, інколи не маючи юридичної та господарської незалежності.

По-друге, змінився характер діяльності туристичних оптових фірм, які перетворились у туроператорів, що пропонують повний комплекс послуг у вигляді ексклюзив-турів.

По-третє, з'явились великі корпорації, засновані на капіталі транспортних, торговельних, страхових компаній і банків, які здійснюють операції з надання туристичних послуг клієнтам.

Сьогодні, на думку аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать такі чинники:

- Економічне зростання і соціальний прогрес, що привели до розширення обсягу ділових поїздок та подорожей із пізнавальними цілями.
- Удосконалення всіх видів транспортних засобів, яке сприяло здешевленню поїздок.
- Збільшення чисельності найманих робітників і службовців у розвинутих країнах та підвищення їхнього матеріального й культурного рівня.
- Інтенсифікація праці й отримання працюючими більш довгих відпусток.
- Розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами, який зумовив розширення міжособистісних зв'язків між регіонами.
- Розвиток сфери послуг, що стимулював розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес у галузі телекомунікацій.
- Послаблення обмежень на вивіз валюти у багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей.

Що стосується економіки окремого регіону, то тут міжнародний туризм виконує низку важливих функцій:

- є джерелом валютних надходжень і засобом для забезпечення зайнятості;
- розширює вкладення у платіжний баланс ВВП і ВНП;
- сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, які обслуговують сферу туризму, і вдосконалює інфраструктуру регіону;
- збільшує доходи населення і підвищує рівень добробуту людей унаслідок зростання зайнятості у сфері туризму.

Виходячи з викладеного, розглянемо можливості подальшого розвитку міжнародного туризму на прикладі Буковини. Чернівецька область розташована в західній частині України між передкарпаттям і східною частиною Карпат. На заході вона межує з Івано-Франківською, на півночі - з Тернопільською і Хмельницькою, на сході - з Вінницькою областями, на південному сході - з Молдовою, на півдні - з Румунією.

На рівень розвитку, структуру господарського територіального комплексу, життя населення значно впливають особливості географічного розташування області, її історичного розвитку і природно-кліматична своєрідність: близькість до державного кордону, порівняно недовге перебування у складі колишнього СРСР, багатонаціональний склад населення, переважання гірсько-рівнинного рельєфу, наявність мінеральних джерел, значні рекреаційно-туристичні ресурси.

Буковина - це рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного і масового оздоровчого відпочинку і бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний і курортний потенціал, що й визначає привабливість для зарубіжних туристів рекреаційно-туристичних зон.

Тут на обмеженій території (площа області - 8,1 тис. квадратних кілометрів) поєднуються живописні гірські ландшафти та лісові масиви передгір'я, численні річки, джерела лікувальних мінеральних вод, пам'ятки культури, історії, фольклору та природи. Ліси та гірські полонини багаті мисливською фауною, грибами та ягодами. Все це створює необхідні передумови для розвитку високоефективних рекреаційно-туристичних зон світового рівня.

Сьогодні в Чернівецькій області зареєстровано 76 туристичних фірм, серед яких - 2 спільних підприємства з іноземними інвестиціями. Якщо порівнювати їх чисельність станом на 1 січня 2006 р., то ця кількість зменшилася на 48,7%. Це зумовлено прийняттям і введенням в дію змін до Закону України "Про туризм", згідно з яким запропоновані високі банківські гарантії та поділ туристичних підприємств на "туроператорів" та "турагентів".

Станом на 1 січня 2005 р. у туристичній індустрії Буковини працювало 494 особи на постійній основі та біля однієї тисячі тимчасових працівників, що залучаються на період активного туристичного сезону

Динаміка основних показників туристичних підприємств області за період 2001-2004 pp. наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Динаміка основних показників
туристичних підприємств області у 2001-2005 pp.

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	2001р.	%до 2000 р.	2002 р.	%до 2001 р.	2003 р.	%до 2002 р.	2004 р.	% до 2003 р.	2005 р.	%до 2004 р.
1.	Обсяг наданих послуг	тис. грн.	10725,0	15,0	16297,0	51,9	18107,0	11,1	17060,4	-5,8	23037,1	35,04
2	Кількість працюючих	осіб	956,0	21,8	878,0	-8,2	733,0	-16,6	494,0	-32,6	619	25.31

Із наведених у табл. 1.1 даних видно, що порівняно з 2004 р. за всіма показникам спостерігається зростання в досить відчутних розмірах. Все це свідчить про забезпечення більш уважного ставлення до розвитку туристичного бізнесу в області. У зв'язку з цим була розроблена і затверджена XII сесією XXIV скликання Чернівецької обласної ради "Концепція соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 року", в якій розвиток туристичної індустрії визнано пріоритетним. Згідно з цією концепцією, головною метою стратегії туристичної індустрії краю є об'єднання зусиль місцевих органів влади, туристичних підприємств та інших зацікавлених організацій у створенні правових, організаційних умов для інтенсивного розвитку туризму в області, виробництво конкурентоспроможного туристичного продукту та максимальне задоволення попиту мешканців регіону та його гостей. Для реалізації поставленої мети необхідно здійснити такі завдання:

- забезпечити сталий розвиток туристичної галузі та підвищити її частку у валовому продукті області;
- збільшити частку доходів до міського, обласного та Державного бюджетів;
- створити імідж Буковини як туристичного центру в Україні та за кордоном;
- залучити інвестиційні та кредитні капітали, фінансувати туристичні проекти за рахунок власних коштів суб'єктів підприємницької діяльності;
- диверсифікувати економіку Чернівецької області та туристичної індустрії;
- розширити використання рекреаційних ресурсів та туристичних можливостей області;
- залучати іноземних туристів та громадян України на відпочинок, оздоровлення, а також із пізнавальною, релігійною, етнічною та іншою метою;
- відновити та зберігати пам'ятники архітектури, містобудування, культури побуту, культових закладів тощо;
- активізувати підприємницьку діяльність;
- знайти шляхи розширення інноваційних можливостей економіки;
- використовувати економічні, соціальні, виховні, оздоровчі, спортивні, освітні та інші функції туризму задля підвищення рівня життя мешканців Буковини та створення робочих місць.

Для обґрунтування прийняття рішень із розвитку міжнародного туризму та курортно-рекреаціїної індустрії на довгостроковий період (до 2010 року) зроблена комплексна оцінка території Чернівецької області. Вона виявила обґрунтовані внутрішньодержавні та внутрішньообласні відмінності в цих передумовах та обмеженнях і оптимальний режим використання окремих територій регіону; визначила шляхи найбільш ефективного використання природних та економічних ресурсів, охорони та поліпшення навколишнього середовища та інше. Виходячи із зазначеного, з погляду розвитку індустрії вітчизняного та міжнародного туризму й оздоровлення населення, Чернівецька область має такі переваги:

1. Невелика площа території, яка дає можливість влаштовувати туристичні поїздки в межах 1 -2 діб з урахуванням виїзду в сусідні області.
2. Добрий автомобільний та залізничний зв'язок із країнами Східної Європи, а також непоганий стан дорожньої мережі, яка зв'язує головні пункти туристичного притягування в області та за її межами.
3. Велика кількість пам'яток архітектури, природних пам'яток в області та в найближчому її оточенні.
4. Активна еміграція населення області за кордон у період після встановлення радянської влади по сьогодні, що зумовлює широкі родинні зв'язки.
5. Велика кількість місць культового паломництва як в Чернівецькій, так і в поруч розташованих - Хмельницькій і Тернопільській - областях.

Постає питання, як раціонально використати ці переваги. Що необхідно зробити?

На нашу думку, перш за все необхідно надати статус санаторно-курортної зони територіям Вижницького, Путильського і Сторожинецького районів, та й Чернівецькій області в цілому, на першому етапі обласного, а потім і державного значення. Це дасть можливість розширити фінансування, в тому числі з бюджету, сприятиме залученню інвестицій та розбудові туристичної інфраструктури. За розрахунками, тільки у Вижницькому регіоні капіталовкладення зростуть у п'ять разів, а кількість туристів зросте до 22,5 тисяч осіб щорічно. При цьому надходження до бюджету усіх рівнів по цьому району становитиме понад 1млн. грн. Відповідні документи вже 3 роки знаходяться в департаменті курортології при Міністерстві охорони здоров'я.

По-друге, необхідно провести інвентаризацію санаторно-курортних закладів області, визначивши рівень їх придатності для обслуговування туристів і перспективи розвитку. Крім того, необхідно провести паспортизацію лікувальних та мінеральних вод.

Із метою створення цілісної системи державного управління туризмом у регіоні підпорядкувати управлінню з питань туризму обласної державної адміністрації, всі заклади санаторно-курортного лікування, оздоровчих і рекреаційних комплексів, які надають туристичні послуги й належать до різних міністерств (охорони здоров'я, екології, УК ООП спілки, профспілки тощо).

Необхідно також кардинально змінити умови реєстрації та роботи приватних підприємств з обслуговування туристів у сільській місцевості (сільський зелений туризм). Для цього треба виявити бажаючих займатися підприємницькою діяльністю з обслуговування туристів у власних оселях, провести з ними роз'яснювально-консультаційні бесіди щодо перспектив розвитку зеленого туризму та вимог до такої діяльності, організувати індивідуальні співбесіди із залученням фахівців із туризму правоохоронних органів, санепідемстанції тощо.

Розвиток сільського зеленого туризму дає можливість вже в найближчі роки надати послуги вітчизняним та іноземним туристам на 850 тис. грн., а в 2010 р. сума цих послуг складатиме щорічно 6,5 млн. грн. При цьому додатково буде створено понад 200 робочих місць та близько 150 у супутніх галузях.

Розрахунки показують, що при умові реалізації цих заходів, прийняття конкретної програми з розвитку туризму до 2010 року, підвищення добробуту населення регіону: кількість туристів, які отримають обслуговування туристичними, санаторно-курортними, готельними, транспортними та іншими підприємствами, зросте до 2010 року в п'ять разів, а обсяг обслуговування збільшиться до 45-50 млн. грн. щорічно. Надходження до бюджетів усіх рівнів зростатимуть у середньому на 40% щорічно. Додатково будуть створені робочі місця кількістю близько 2000. Туризм активно впливатиме і на розвиток супутніх галузей господарського комплексу Буковини. Під впливом активізації туристичної діяльності будуть розвиватися будівництво сільських осель для зеленого туризму, розбудова загальної та туристичної інфраструктури, транспортне обслуговування, заклади культури, сільське господарство, громадське харчування, торгівля, побутове обслуговування.

<<< назад | зміст | вперед >>>