РОЗДІЛ II. ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА БУКОВИНІ
§2.2. Розвиток туризму на Буковині та його роль у відтворенні економіки краю
Туризм на початку XXI століття характеризується як один із видів економічної
діяльності, що стрімко і динамічно розвивається, випереджаючи за темпами
зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування.
Світова туристична індустрія пережила справжній бум у ювілейному 2000 році та
утримує темпи зростання кількості туристів і надходжень від туристичної
діяльності в наступних роках XXI століття.
Щорічно кількість подорожуючих збільшується на 5-7% і вже досягла в 2005 році
808 млн. осіб у рік4. Надходження від туризму також сягнули рекордної відмітки і
щороку складають близько 600 млрд. дол.
Феноменальний успіх туризму полягає ще і в тому, що в його основі лежить
задоволення постійних людських потреб і потягу до пізнання навколишнього світу.
Це пізнання через туризм стало можливим завдяки підвищенню в багатьох країнах
життєвого рівня населення, розвитку транспорту, інформаційних та інших
технологій і в цілому завдяки глобалізації.
Відбувається зміщення в моделях споживання - для багатьох туризм уже не розкіш,
а природна необхідність. У деяких, особливо європейських, країнах навіть
сформувалось таке поняття, як "право на туризм", яке відображене в Глобальному
етичному кодексі туризму, прийнятому Всесвітньою туристичною організацією (ВТО).
Як сфера економічної діяльності, туризм, з одного боку, визначається попитом і
споживанням зі сторони відвідувачів, а з іншого - він належить до товарів і
послуг, які виробляються з метою задоволення цього попиту. Таким чином, туризм
охоплює
широкий діапазон видів діяльності, в тому числі міжнародний і внутрішній
транспорт, розміщення, громадське харчування, розваги, послуги туроператорів і
турагентів та інші.
Вплив туризму на економіку країни перебування можна дослідити за допомогою
оцінки прямого й опосередкованого впливу. Оцінка економічного впливу туризму
основана на витратах туристів. Тут важливо розглядати різні аспекти економіки,
які відчувають на собі вплив витрат туристів. Розрахунок економічного впливу
витрат туристів проводиться за допомогою мультиплікатора. Оскільки місцеві
підприємства залежать від інших підприємств-постачальників, будь-які зміни
витрат туристів у туристичній місцевості приведуть до змін на виробничому рівні
економіки, доходів, зайнятості. Мультиплікатор туризму - це відношення змін
одного з ключових економічних показників (виробництво, зайнятість, доход) до
змін витрат туристів. Це певний коефіцієнт, на який повинні множитися витрати
туристів.
Якщо схематично розглянемо туристичні витрати, то побачимо, що основні витрати в
першу чергу ідуть на туристичні підприємства, які безпосередньо обслуговують
туристів. Частина цих коштів виходить з економічного обігу на оплату імпорту
товарів і послуг, які споживаються в місці перебування, і ці кошти в подальшому
не відіграють ролі в економічній діяльності території. Решта грошей
використовується на придбання місцевих товарів і послуг, покриття власних витрат
на енергоносії, оплату праці, податків та інше. У кожному циклі витрат частина
коштів накопичується, частина сплачується державі у вигляді податків і вони
перестають обертатись в економіці тієї чи іншої території.
20-25% коштів витрачаються туристами в певній місцевості чи країні на додаткові
послуги, сувеніри, транспорт та інше, з яких частина продовжує циркулювати в
місцевій економіці - інша частина переходить до держави й осідає в місцевих
жителів у вигляді накопичень.
При оцінці значення мультиплікатора важливо не тільки вибирати методику, але й
визначати вид мультиплікатора, кожний з яких виконує специфічні функції:
- мультиплікатор виробництва вимірює обсяг додаткового виробництва за рахунок
збільшення витрат туристів; - мультиплікатор продажу вимірює додаткові обороти бізнесу в результаті
збільшення витрат туристів; - мультиплікатор доходів вимірює додаткові доходи у вигляді заробітної плати,
орендної плати, відсотків від позичок і прибутку; - мультиплікатор зайнятості характеризує кількість робочих місць, створених за
рахунок додаткових витрат туристів.
Економіка туризму безпосередньо пов'язана з великою кількістю секторів економіки
різних галузей господарювання і тому для розрахунку мультиплікатора потрібна
велика база даних.
Результати проведених досліджень ВТО передбачають, що туристичний рух до 2020
року зросте до 1,6 млрд. туристів за рік, які витрачатимуть 2 трильйони доларів
США або більше 5 млрд. у день.
Разом із телекомунікаційною індустрією, інформаційними технологіями туризм
забезпечуватиме економічне зростання у XXI столітті.
Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної
туріндустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.
У непростих умовах перехідного періоду український туризм із року в рік працює
динамічно та прибутково, нарощує обсяги виробництва товарів і послуг, підвищує
якість і культуру обслуговування.
Згідно з оцінками Міністерства економіки України, продукти та послуги, пов'язані
з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 10% валового національного
продукту, а за загальними оцінками, близько 15% робочої сили в Україні зайнято в
туристичному бізнесі та супутніх галузях.
Туристична діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де наявні
рекреаційні ресурси і немає перспектив розвитку промисловості, створюючи, таким
чином, нові робочі місця, зростання доходів населення, одночасно забезпечує
збереження пам'яток історії, архітектури, культури.
Однією з таких територій є Буковина, яка володіє багатьма структурними
компонентами рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон
багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного та масового
пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Область має
сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний і курортний
потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та
привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців.
Спробуємо більш детально розглянути кожний із видів ресурсів у відповідності з
поданим вище розподілом.
1. Кліматичні ресурси
Кліматичні умови сприяють використанню рекреаційних можливостей краю протягом
9-10 місяців на рік. У цілому клімат помірно континентальний, м'який, вологий.
Середня кількість днів зі сніговим покривом від 80 (у рівнинній частині) до 120
(в горах), тому термін можливого користування лижними маршрутами досить
тривалий. Аналіз температур свідчить, що з квітня по жовтень на території
Буковини встановлюється так званий період комфорту, який найбільш сприятливий
для відпочинку і протягом якого на курортах використовується клімотерапія.
Тривалість цього періоду здійснює суттєвий вплив на розвиток
територіально-рекреаційних формувань.
2. Ландшафтні ресурси
Ландшафтні ресурси Чернівецької області зумовлені з особливостями гірського
рельєфу і займають 600 тис. га. Площа, придатна для організації відпочинку і
лікування, досягає 299 тис. га, проте сьогодні використовується менше ніж 1/5 її
частина. За особливостями рельєфу область поділяється на три частини: рівнинну,
передгірську та гірську. Північна рівнинна частина займає Прут-Дністровське
міжеріччя і лежить у межах Подільської та Хотинської височин. Поверхня прорізана
мальовничими каньйоноподібними долинами річок, ярами та балками. В середній
смузі, на півдні від Пруту, виділяється Чернівецька височина (537 м, Цецино).
Гірська частина - Покутсько-Буковинські Карпати, які займають близько 25%
території.
Геологічні утворення Північної Буковини мають велике пізнавальне та естетичне
значення. Серед них виділяються: урочище "Протяте Каміння", печера Довбуша,
скелі "Кам'яна Багачка" та ,Норний Діл", дністровські стінки біля сіл Василів та
Звенячин. Гірські масиви Буковинських Карпат створюють сприятливі можливості для
розвитку альпінізму, гірсько-пішохідного і спортивного кваліфікаційного туризму.
Виняткові гіпсові печери "Буковинка-1" та "Буковинка-2" можуть використовуватися
для спелеотуризму. Поблизу села Подвірне Новоселицького району знаходиться
карстова печера "Попелюшка", яка є третьою за величиною у Європі й добре відома
фахівцям та спелеоспортсменам.
3. Водні ресурси
Серед природних рекреаційних угідь нашого краю чільне місце посідають водні
ресурси. В області 76 річок довжиною понад 10 км. Вони належать до басейнів
Дунаю та Дністра, що тече вздовж північної межі області на відрізку в 272 км.
Разом із Прутом, Серетом і Черемошом, Дністер є основою річкової системи краю.
Глибокі долини, звивистість русел, швидка течія, нестійкий водний режим,
наявність бистрин і перекатів надають особливої своєрідності річкам Буковини, і
хоча в основному вони малосприятливі для масового відпочинку, існують широкі
невикористані можливості для організації індивідуальних туристичних маршрутів та
нетрадиційного екстремального туризму.
4. Фауністичні ресурси
Цей тип ресурсів представлений надзвичайно цікавим у рекреаційному відношенні
тваринним світом, що налічує 303 види, які включають 50 видів риб, 17 видів
земноводних та 12 видів плазунів.
Мисливське угіддя "Буковинське" є одним із найбагатших на Україні. Середня
щільність мисливських видів тварин тут у 3 - 5 разів перевищує відповідні
показники сусідніх територій. Однією з перспективних форм рекреаційного
використання цієї місцевості є організація спортивно-мисливського полювання,
зокрема шляхом проведення турів для вітчизняних та іноземних
мисливців-спортсменів. Враховуючи обмеженість сервісних можливостей парку, слід
орієнтуватися на такі національні типи полювання, які
ще не набули значного поширення в Західній Європі і які рекомендують вітчизняні
дослідники - полювання з гончими на зайця, полювання з борзими на зайця і
лисицю, комбінування двох перших видів полювання, полювання на копитних. В
обмеженій кількості (3-4 полювання на сезон) можуть проводитись облавні
полювання на копитних і хижих звірів.
Організація мисливського туризму для іноземців повинна враховувати історичні
особливості національного полювання, що, як свідчить зарубіжний досвід,
приносить більше морального задоволення і створює ефективну рекламу.
5. Мінералогічні ресурси
Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та
грязей. Із геологічною будовою (особливо в Північній Буковині) пов'язані
практично невичерпні запаси лікувальних мінеральних вод найрізноманітнішого
хімічного складу, що використовуються для лікування багатьох захворювань.
Сьогодні відомо понад 60 родовищ мінеральних вод, але вони недостатньо
досліджені й мало використовуються.
Здійснюється промисловий розлив столових і лікувально-столових вод -
"Буковинська", "Брусницька", "Кельменецька", "Валя-Кузьмінська", "Новоселицька",
"Зеленчанська" та ін. Особливо цінною вважається вода Брусницького родовища, яка
містить сірчано-водневі та содові гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві компоненти,
які визначають її лікувальні властивості та профіль курорту. Затверджені запаси
цього родовища дозволяють організувати курортний комплекс зі щорічним
оздоровленням до 10 тис. осіб.
Перспективними для рекреаційного використання є запаси лікувальних грязей, які
характеризуються високими лікувальними властивостями: поблизу сіл Черешенька
(Вижницький р-н), Костинці (Сторожинецький р-н), Брусниця (Кіцманський р-н),
Щербинці (Новоселицький р-н), Селятин (Путильський р-н).
На нашу думку, в області необхідно провести більш детальне гідрогенеологічне
обстеження найбільш перспективних родовищ мінеральних вод із наступним
затвердженням їх запасів.
Одним із найважливіших природних рекреаційних ресурсів Буковини є багата і
різноманітна рослинність, яку представляють ліси (38,9 тис. га), де переважають
цінні деревостої з дубу, буку, липи. У передгір'ї розповсюджені широколистяні та
змішані породи.
Не менш важливою складовою ресурсного забезпечення є підготовка фахівців для
сфери туризму. Так, тільки Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
щорічно готує для туристичної галузі 60 бакалаврів і спеціалістів за напрямом
"Менеджмент організацій", а з 2006 року розпочата підготовка фахівців за
напрямом "Туризм".
Отже, Чернівецька область має достатньо високий природно-рекреаційний і трудовий
потенціал, необхідний для створення високоефективних рекреаційно-туристичних
зон. У цілому забезпеченість природними рекреаційними ресурсами 1-го кв. км
території та 1-го жителя відповідно в 1,4 та 1,8 разу вищі, ніж по Україні, що
знову підтверджує можливості розвитку сфери лікування та відпочинку. У таблиці
2.1 подані показники забезпеченості краю деякими видами цих ресурсів.
Таблиця 2.1
Природно-рекреаційні ресурси Чернівецької області
п/п
Види ресурсів
Одиниці виміру
Кількість
Ємність, тис.люд.- доз
1.
Мінеральні води
джерел
64
220,2
2.
Лікувальні грязі
родовищ
7
1700,0
3.
Річкові пляжі
км
127
7012,5
4.
Рекреаційні ліси
тис.га
28
2164,4
За підрахунками академіка Руденка В.П., у сукупному ресурсному потенціалі
України, який оцінюється в 176,013 млрд. грн., частка Чернівецької області
становить 2,366 млрд. грн., або 1,3%, 29% з них припадає на природно-ресурсний.
У структурі природно-ресурсного потенціалу області природні рекреаційні ресурси
посідають 3-тє місце (13,7%), поступаючись лише земельним (50%) та водним
(18,3%).
Туристичний потенціал Буковини формується також за рахунок інших складових -
історичних та архітектурних пам'яток, релігійних споруд, пам'яток культури та
мистецтва, наявності традиційних народних промислів та ремесел тощо. Чернівецька
область - одна з небагатьох областей України, яка володіє
архітектурно-містобудівною спадщиною, вельми різноманітною як в етнічному, так і
в хронологічному, стилістичному й типологічному відношеннях. До найцінніших
належать середньовічні фортеці, муровані та дерев'яні храми унікального
"хатнього" типу, окремі будівлі та їх комплекси. В області взято на державний
облік 631 пам'ятку архітектури і містобудування, з яких близько 200 -
загальнодержавного значення. Відомо понад 300 нововиявлених пам'яток. Пам'ятки
археології включають слов'янські городища IX - X століть та давньоруські
поселення XII - XIII століть. Споруди культового паломництва представлені чи не
найдовершенішими зразками.
До списку історичних міст і селищ увійшли: Вижниця, Кіцмань, Лужани, Путила,
Сторожинець, Усть-Путила, Хотин, Чернівці. Найбільший інтерес для екскурсантів
являє саме обласний центр, де сконцентровані найбільш цікаві об'єкти
екскурсійного огляду. Головну увагу привертає Старе місто, тобто центральна
частина; тут виділяється архітектурний ансамбль Чернівецького національного
університету, муздрамтеатр, Палац текстильників, приміщення міської ради та
облдержадміністрації, собор Святого Духа та костьол "Серце Ісуса", церква св.
Параскеви, римо-католицький храм, будівлі залізничного вокзалу та поштамту і
багато інших, не менш цікавих прикладів таланту буковинських, австрійських,
румунських майстрів. Окрім того, в місті діє велика кількість музеїв та
меморіальних місць, пов'язаних із життям і творчістю видатних людей Буковини та
Західної Європи.
У регіоні до цього часу існують художні промисли з виробництва килимів,
вишивання та виготовлення виробів із дерева. Ці промисли розвинені в
центральній, південно-західній і західній частинах Чернівецької області.
Окрім природних, культурно-історичних та релігійно-мистецьких умов,
туристично-рекреаційний потенціал краю визначають такі особливості:
1. Зручне та вигідне географічно-транспортне положення, оскільки для України
Буковина є воротами до країн Південно-Східної Європи - через регіон проходять
важливі автомобільні та залізничні шляхи як державного, так і міжнародного
значення. Туристи, які рухаються транзитом, досить часто зупиняються в Чернівцях
для отримання різноманітних послуг - харчування, короткочасного проживання,
оглядових екскурсій і т.д.
2. Національно-етнографічна особливість регіону, яка проявляється у своєрідній
етнографічній культурі. Крім української, тут збереглася російська, румунська,
польська, молдовська, вірменська, австрійська культури, відбулося змішування
народів.
Це забезпечує певні переваги при встановлені економічних та культурних відносин
із відповідними країнами.
3. Відносно сприятлива екологічна ситуація, оскільки Чернівецька область
характеризується незначною забрудненістю внаслідок Чорнобильської катастрофи та
діяльності промислових підприємств. За результатами досліджень, проведених
Інститутом Реформ, в нашому регіоні здійснюється найменше викидів шкідливих
речовин у повітря.
4. Соціально-економічні особливості - край має порівняно низький рівень
індустріалізації території, що може сприяти розширенню потенційних можливостей
розвитку туристичної індустрії.
5. Невелика площа території, що дає змогу влаштовувати туристичні поїздки в
межах 1-2 діб з урахуваням виїзду в сусідні області, які, до речі, багаті на
місця культового паломництва та пам'ятки природи.
Окрім вищеперерахованих переваг, варто зазначити і той факт, що протягом
останніх трьох років у Чернівцях та області спостерігається значне поліпшення
криміногенної ситуації - за цим показником Буковина займає провідну позицію, як
найменш криміналізований регіон України. До того ж, значно підвищився рівень
розвитку ринкової інфраструктури краю, за рахунок чого зростає його інвестиційна
привабливість.
Важливу роль для розвитку туризму в регіоні відіграє прийнята Програма розвитку
туризму в Чернівецькій області на 2004 - 2010 роки (Рішення XI сесії обласної
ради XXIV скликання від 23.10.03 р. № 150-11/03), про хід виконання якої нижче
наводимо приклади. Так, щодо вдосконалення системи державного регулювання
туризму в області розглянуто та внесено пропозиції до понад 20 законопроектів і
нормативно-правових актів.
Протягом реалізації Програми постійно проводився аналіз роботи суб'єктів
туристичної діяльності та за його результатами пропонувалися заходи щодо
підвищення її ефективності на ринку туристичних послуг. Станом на 1.07.2006 р. в
області нараховувалось 89 ліцензіатів, із них 20 - туристичних операторів та 69
- туристичних агентів. Про результати їх діяльності свідчить порівняльна таблиця
2.2.
Таблиця 2.2
Динаміка показників туристичної галузі суб'єктів туристичної діяльності -
ліцензіатів Чернівецької області за 2000 - 2005 роки
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2005 до 2004
+/-
%
Кількість обслугованих туристів, всього
44168
46455
53151
62324
61770
67303
+5533
+8.96
з них:іноземних туристів
3834
4328
3538
3986
4184
5123
+939
+22.45
туристів, що виїжджали за кордон
12729
12518
16434
17186
18376
22871
+4495
+24,47
туристів, охоплених внутрішнім туризмом
27605
29/31
32907
40920
39210
38796
-414
-1,05
екскурсантів
14888
17697
18774
18008
15491
18196
+2705
+ 17,47
Обсяг наданих туристичних послуг, тис.грн.
9319,3
10725,3
16297,2
18107,6
17060,4
23037,1
+5976.7
+35,04
Середньо-облікова кількість кранівників
785
956
878
733
494
619
+ 125
+25,31
Згідно зі статистичною звітністю суб'єктів туристичної діяльності за формою 1
-ТУР, ріст обслуговуваних туристів у 2005 році порівняно з 2004 роком склав
понад 9%, іноземних туристів -22%, туристів, що виїжджали за кордон, - 24%.
Кількість екскурсантів зросла на 17%, обсяг наданих туристичних послуг -понад
35%. Кількість новостворених робочих місць у середовищі ліцензіатів склала 125
осіб, ріст - понад 25%.
Активно провадилася промоційна підтримка і співпраця з неліцензіатами,
екскурсійними відділами й керівництвом Чернівецького національного університету
ім. Ю.Федьковича та керівництвом Державного історико-архітектурного заповідника
"Хотинська фортецям", Хотинською районною державною адміністрацією та районною
радою. Кількість екскурсантів тільки по ДГАЗ "Хотинська фортеця" за звітний
період зросла більше ніж у 2 рази і сьогодні становить понад 100 тис. осіб на
рік.
Значна увага приділялася залученню партнерських організацій до реалізації
заходів Програми. І тут неможливо переоцінити проведення 23 травня 2004 року
засідання спільної колегії обласної державної адміністрації та Державної
туристичної адміністрації України, яка увінчалася підписанням Угоди з реалізації
Програми розвитку туризму в Чернівецькій області на 2004-2010 pp. Партнерські
стосунки з Радою з питань туризму Карпатського регіону, Асоціацією працівників
туристичної сфери Чернівецької області "Туристична Буковина", обласними
федераціями спортивного туризму, альпінізму та скелелазіння, обласним центром
туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, громадськими організаціями
- "Буквиця", "Крона", "Козацтво нової України", "Спілка сприяння сільському
туризму в Чернівецькій області", обласні осередки національних федерацій
сільського і спортивного туризму та ін., безумовно, зробили свій вклад у
загальну справу розвитку та популяризації туристичної галузі.
Традиційними стали щорічні конкурси, які проводяться спільно з Чернівецькою
міською радою, Асоціацією працівників туристичної сфери Чернівецької області
"Туристична Буковина", районними адміністраціями, спілкою сприяння сільському
туризму в Чернівецькій області - "Краще туристичне підприємство року" та
"Сільський туризм. Краща сільська садиба".
Основними проблемами та недоліками в реалізації першого розділу Програми, які
стримують подальший розвиток галузі в законодавчій сфері, є:
- відсутність нових ліцензійних умов із реалізації Закону України "Про внесення
змін до закону України про туризм", а саме: Наказу Державного комітету України з
питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства культури і туризму "Про
затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження
господарської діяльності з організації туроператорської та турагентської
діяльності" і "Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження
господарської діяльності з організації туроператорської та турагентської
діяльності"; - вже другий рік знаходиться на розгляді і погодженні у Верховній раді України
законопроект, внесений депутатом В.Кафарським "Про сільський туризм";
- недосконалість і відсутність складових статистичної звітності, яка, на наше
переконання, повинна подаватися всіма без винятку суб'єктами туристичної
діяльності, а не тільки ліцензіатами; - нерівноправні умови з іноземними державами в плані візового режиму;
- існує гостра необхідність активізації співпраці з Управлінням МВС у
Чернівецькій області та управлінням захисту прав споживачів із недопущення дій
на ринку туристичних послуг осіб та організацій без ліцензій.
З огляду на важливість поставлених завдань та зважаючи на помітне відставання
від сусідніх областей Карпатському регіону, надзвичайно важливим є розвиток
матеріальної бази й туристичної інфраструктури. Тут, на першому етапі, особлива
увага була приділена співпраці з інвесторами, районними державними адміністраціями,
управліннями земельних ресурсів, архітектури та містобудування, екології,
лісового господарства, сільського господарства і продовольства,
зовнішньоекономічної діяльності та з питань залучення інвестицій, автомобільних
доріг, будівництва, з визначення земельних ділянок для створення відповідної
туристичної інфраструктури. На засіданнях Координаційної Ради з питань туризму
облдержадміністрації питанням розвитку
туристичної інфраструктури постійно приділяється велика увага.
Відділом із питань туризму розроблена та значною мірою реалізована Концепція
розбудови туристичної інфраструктури Чернівецької області. Завдяки співпраці, за
короткий час реалізації Програми на карті краю з'явилися нові туристичні
комплекси -спортивно-оздоровчнй комплекс "Цецино" (м. Чернівці), Міжнародний
туристично-розважальний комплекс "Перевал Німчич" (с.Підзахаричі Путильського
району), база відпочинку "Аква плюс" (с.Глибочок Сторожинецького району),
комплекс "Колиба. Друзі мої" (м. Старожинець), туристичні комплекси "Сонячна
долина" (с. Бояни Новоселицького району), "Мигово" (с.Мигове Вижницького
району), "Лижний парк "Горбово" (с.Горбово Герцаївського району), "Лекече" (с.
Лопушна Вижницького району), готельні комплекси "Буковинська зірка", "Кайзер",
"Прага", парк атракціонів у с Бояни Новоселицького району та ін.
Продовжується робота зі сприяння введення в 2006 році перших черг туристичних
комплексів "Зелена діброва" (с. Валя Кузьмин Глибоцького району), "Гетьманський
маєток" (с. Будинець Сторожинецького району), .Дністер" (с. Непоротово
Сокирянського району), "Саднисга" (с. Підзахаричі Путильського району), баз
відпочинку "Лужки" (с. Підзахаричі Путильського району), "СВ-ТУР" (с. Долишній
Шепіт Вижницького району), "Стіжок" (смт. Берегомет Вижницького району), яхтклуб
"Дністрівка" (с. Дністрівка Кельменецького району) та ін. Це далеко не повний
перелік елементів перспективної сітки туристичної інфраструктури, що передбачено
пов'язати в єдину мережу з метою створення турів, які різнитимуться за віковими
можливостями, видами туристичних послуг, ціновою політикою, за ландшафтами та за
часовою тривалістю. І тут надзвичайно важлива співпраця з обласним фондом
сприяння малому та середньому бізнесу, в частині надання пільгових кредитів для
суб'єктів діяльності в розбудові туристичної інфраструктури. Адже матеріальні
пільги, особливо на початкових стадіях, дають можливість створення умов для
розвитку перспективного, але тривалого за окупністю виду діяльності. Реалізація
Концепції розбудови туристичної інфраструктури краю дозволила залучити майже 100
млн. грн., створити біля 1500 нових робочих місць. З огляду на важливість питань
розвитку туристичної інфраструктури краю, відділ із питань туризму та суб'єкти
туристичної діяльності взяли активну участь в організації та проведенні 1-го
інвестиційного форуму ,Чернівці-2005", Першого обласного інвестиційного форуму,
Першого національного туристичного інвестиційного форуму в м. Києві. Проведено
семінари з питань розвитку туристичної інфраструктури на підприємстві "Роднічок"
і в туристичному комплексі "Мигово".
Проте, як засвідчила реалізація заходів Програми, недоліків і проблем в цьому
напрямку є ще чимало:
- недосконалість та неузгодженість процедури земле-відведення;
- відсутність активного сприяння з боку державних структур процесам розбудови
туристичної інфраструктури і водночас спрямованість їхньої діяльності на
розпорошення централізованої системи управління процесами розвитку галузі;
- відсутність при укладанні договорів із потенційними інвесторами конкретних
умов передачі (продажу) об'єктів і часових рамок введення їх у дію.
З огляду на об'єми фінансування, значна увага приділялася реконструкції і
приведенню в належний стан автомобільних доріг на основних туристичних маршрутах
області. Так, оновлено автомобільні дороги до Галицького скального монастиря на
Сокирянщині, Анниної гори на Вижниччині, Білокриницького старообрядницького
комплексу та ін. Триває співпраця з інвесторами з приведення в належний стан
автомобільних доріг на під'їздах до новостворених комплексів.
Особлива увага, у зв'язку з популяризацією туризму та зростанням кількості
бажаючих займатись туризмом, і в першу чергу спортивним, приділялася співпраці з
управліннями науки та освіти, фізичної культури та спорту, федераціями
спортивного туризму, альпінізму і скелелазіння, дитячого центру туризму,
краєзнавства та екскурсій.
Така співпраця реалізована у вигляді створення спеціалізованих класів із
поглибленим вивченням основ туризму та краєзнавства, приведенні курсових,
бакалаврських, дипломних і магістерських робіт профільних кафедр ЧНУ, ЧТЕІ КНТЕУ
у відповідність із пріоритетністю розвитку економіки краю. Щорічно у відділі 3х питань туризму
проходять виробничу та переддипломну практику понад 100 студентів навчальних
закладів, спеціалісти відділу є консультантами, керівниками курсових і дипломних
проектів, головами ДЕК. Із метою наукового обґрунтування питань подальшого
розвитку туризму в краї та вироблення оптимальних напрямків діяльності,
виконання Програми розвитку туризму в Чернівецькій області на 2004-2010 pp. та
Угоди між Чернівецькою облдержадміністрацією та Державною туристичною
адміністрацією України в м. Чернівці в 2005 році проведено Міжнародні
науково-практичні конференції "Туристична індустрія як вектор регіонального
розвитку" на базі ЧТЕІ КНТЕУ та "Лікувально-оздоровчі ресурси Карпат" на базі
БМУ.
З ініціативи та сприяння відділу з питань туризму, Федерації спортивного туризму
в Чернівецькій області та обласного центру туризму, краєзнавства й екскурсій
учнівської молоді проведено 100 різних заходів, навчань і змагань різноманітної
складності та видової направленості.
Планомірна підготовка спортсменів туристів, співпраця громадських туристичних
спортивних організацій з органами державної влади дозволила Чернівецькій області
в 2005 році посісти третє місце в загальнонаціональному рейтингу, а в нинішньому
впевнено посідати перше місце. Як наслідок успіхів спортивного туризму на
Буковині, в 2007 році Чернівецька область прийматиме учасників чотирьох
чемпіонатів України з видових напрямків туризму. За час реалізації Програми 12
вихованців виконали нормативи майстрів спорту з туризму, 28 кандидатів у майстри
спорту, сотні молодих людей стали розрядниками. Проте основний успіх це
розширення кола школярів і студентів, які займаються туризмом, залучення молоді
до активного способу життя, виховання патріотизму та прищеплення любові до
рідного краю.
Силами Федерації спортивного туризму в Чернівецькій області промарковано 275 км
туристичних маршрутів краю.
Основними проблемними питаннями, які необхідно вирішити на цьому етапі, мають
стати:
- розробка системи безперервної підготовки майбутніх фахівців у галузі туризму
шляхом створення класів і шкіл із поглибленим вивченням основ туризму та
краєзнавства з подальшим укладанням угод із вищими навчальними закладами з метою
здобуття професійної освіти;
- подальше створення методичної та матеріальної бази Федерації спортивного
туризму Чернівецької області. Особлива увага приділяється вдосконаленню
рекламно-інформаційної діяльності в туристичній галузі. Адже створення іміджу
Буковини як туристичного центру України, видання сучасних промоційних
матеріалів, участь у туристичних ярмарках із метою популяризації відпочинку в
регіоні - одне з основних завдань підприємств туристичної галузі. За термін дії
Програми виготовлені: відеофільм "Буковина туристична", який отримав диплом
міжнародного фестивалю туристичних фільмів "Вітер мандрів" у номінації "Україна
- туристична держава", довідники "Буковина для всіх. Маршрутами екотуризму",
"Буковина туристична", буклети "Чарівна Буковина запрошує", "Музеї Карпатського
регіону", "Підземна Буковина", "Буковина туристична" та ін.
У 2005 році туристичний потенціал Буковини було прямо чи опосередковано
представлено на туристичних ярмарках, салонах та біржах у багатьох країнах
світу. Зокрема, в Братиславі (Словаччина), Санкт-Петербурзі, Москві (Росія),
Тель-Авіві (Ізраїль), Дубаї (ОАЕ). Велику популярність мають міжнародні
туристичні ярмарки, що проводяться в Україні, де більшість туристичних
підприємств Буковини презентують нові туристичні продукти.
У 2006 році в області проведено рекламні прес-тури для представників ЗМІ області
та України, рекламні ролики й відео-сюжети, спрямовані на пропаганду туристичної
привабливості краю, вийшли в ефір на обласному та загальнонаціональному
телебаченні.
Проте відсутність розуміння пріоритетності розвитку галузі та недостатність
бюджетного фінансування поставила під загрозу участь як представників органів
влади, так і туристичних підприємств у низці заходів, які мали слугувати
логічним продовженням системи промоційних дій. Це в першу чергу:
- забезпечення представництва області в міжнародних, загальнонаціональних та:
міжнародних промоційно-виставкових заходах; - організація та проведення обласних, регіональних і загальнонаціональних
змагань та навчань із видової техніки туризму; - проведення престурів обласного й загальнонаціонального рівнів;
- створення регіонального туристично-інформаційного центру з цілодобовим
диспетчерським пунктом і розгалуженою мережею точкових об'єктів, які базувалися
б на єдиній інформаційній базі.
Сьогодні в області формується розуміння розвитку сільського туризму як
специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання
природного, матеріального і культурного потенціалу регіону. Сільський туризм у
більшості країн розглядається як невід'ємна складова комплексного
соціально-економічного розвитку та як один із засобів розв'язання багатьох
проблем села.
Розвиток сільського туризму в Чернівецькій області потребує сьогодні фінансової
підтримки з боку обласної влади шляхом надання фінансової допомоги на
облаштування будинків, приведення в порядок прилеглої території, надання
рекламних послуг, підвищення рівня обслуговування тощо. З розумінням цього
Координаційною радою з питань туризму в Чернівецькій області була прийнята
Концепція розвитку сільського туризму в області. Сьогодні у сфері сільського
туризму працює понад 70 сімей із різним ступенем якості в обслуговуванні
відпочиваючих. Із метою підтримки розвитку сільського туризму продовжується
анкетування бажаючих займатися цим видом туризму.
Прийшов час, коли необхідно активно сприяти просуванню та прийняттю Верховною
Радою України Закону України "Про сільський туризм в Україні", розробити струнку
систему навчання для бажаючих займатися сільським туризмом у краї, вивчити,
узагальнити та впровадити досвід Ради з туризму Карпатського регіону з
категоризації сільських приватних садиб, які надають послуги туризму тощо.
Одним із напрямків, який повинен сприяти активізації розвитку туризму в області,
є безпека відпочинку. Людина під час відпочинку повинна бути впевнена у своїй
безпеці. Створення іміджу безпечного відпочинку буде сприяти залученню
інвестицій, зростанню довіри до краю не тільки українських, а й іноземних
туристів. Безпечний відпочинок передбачає комплекс заходів, пов'язаних зі
зменшенням рівня злочинності, сервісним обслуговуванням, кваліфікованим
проведенням пошуково-рятувальних робіт. На жаль, переважна більшість існуючих
туристичних фірм самостійно не може забезпечити комплекс заходів із безпеки
туризму. Туристичні комплекси та заклади, які будуються і розвиваються в зонах
активного туризму, всупереч законодавству, не передбачають організацію
кваліфікованих рятувальних служб. У період масового відпочинку людей у
рекреаційних зонах, гірських, лісових та спелеологічних районах, на водних
об'єктах заходи безпеки повинні здійснюватися фахівцями-рятувальниками.
Подальшого розвитку в області потребує дитячий і молодіжний туризм, який має
базуватись на співпраці відділів із питань туризму, сім'ї та молоді, управління
освіти і науки, обласного центру туризму, екскурсій та краєзнавства учнівської
молоді, навчальних закладів різних рівнів і громадських організацій.
Втілення Програми розвитку туризму в Чернівецькій області вже у найближчий час
значно активізує залучення інвестиційних коштів і дозволить створити нові робочі
місця, підвищити відрахування в державний і місцеві бюджети, значно поліпшити
соціально-економічний та екологічний стан краю, створити імідж Буковини як
туристичного центру України.
Аналізуючи діяльність туристичних підприємств області за останні 5 років, можна
побачити динамічний розвиток сфери туризму в краї, її вплив на інші сфери
діяльності, зростання доходів населення, збільшення надходжень до бюджету та
перспективи подальшого розвитку туризму на Буковині.
Проте вищенаведені показники є узагальненими і не відображають справжній
розвиток туризму в Чернівецькій області. Так, тільки з урахуванням роботи
екскурсійних відділів ДІАЗ "Хотинська фортеця" та Чернівецького національного
університету ім. Ю. Федьковича чисельність екскурсантів в 2005 році зросла до
155491 осіб, що у 8,7 разу більше за офіційні показники. Або інший приклад:
туристичними підприємствами та приватними підприємцями, що отримали ліцензію та
працювали у сфері туризму у 2005 році, надано послуг на суму 23037 тис. грн.
Водночас згідно з методикою розрахунку туристичних послуг, розробленою нами,
обсяг характерних товарів та послуг, спожитих туристами в 2005 році, перевищує
400 млн. грн. А виходячи з цього, частка туристичних послуг у загальному випуску
товарів і послуг в області збільшується до 10%.
Сьогодні методологія дослідження впливу туризму на економіку певного регіону
вимагає застосування спеціальних методів, певних теоретичних принципів, логічних
прийомів і конкретних способів дослідження та розробки сучасних методик
розрахунку.
Використовуючи емпіричні, експериментальні та прогностичні методи дослідження,
ми прийшли до висновку, що велика кількість характерних туристичних послуг і
товарів, які споживаються туристами під час їхнього перебування, не враховуються
туристичними підприємствами, а отже, і не відображають реальний вплив туризму на
економіку певного регіону та не дають можливості спрогнозувати розвиток туризму
в регіоні на найближчий період.
Розрахунок обсягу туристичних послуг, спожитих туристами на певній території,
прогноз попиту на туристичні послуги на майбутній період та визначення місця і
ролі туризму в соціально-економічному розвитку конкретного регіону, визначення
впливу туризму на господарський комплекс краю - це одне із завдань, яке стоїть
перед науковцями та практиками сфери туризму й рекреації.
Для досягнення окремої мети Асоціацією працівників туристичної сфери
Чернівецької області "Туристична Буковина" проведене опитування 1000 туристів і
визначено основний перелік та орієнтовну вартість характерних товарів і послуг,
що споживаються туристами під час їхнього перебування на території області.
Запропонована нами методика розрахунку обсягу наданих туристичних послуг,
розроблена на прикладі Чернівецької
області, кардинально змінює один з основних показників сфери туризму.
Так, за статистичною формою №1-тур, обсяг туристичних послуг, наданих
туристичними підприємствами Чернівецької області в 2004 році, складає 17,06 млн.
грн. [13], а згідно з розрахунками за новою методикою, загальна вартість
характерних товарів та послуг, спожитих туристами на території області, у 23,8
разу більша, що підтверджують наведені нижче дані.
Методика розрахунку обсягу характерних товарів та послуг,
наданих туристам у межах Чернівецької області в 2004 році
(Для розробки цієї методики були використані рекомендації
Всесвітньої туристичної організації та міжнародні методики
розрахунку обсягу туристичних послуг)
Ця методика грунтується на принципі врахування споживчих витрат кожного з
відвідувачів регіону, незалежно від мотивації поїздки, оскільки кожен відвідувач
витрачає певні грошові кошти протягом перебування в регіоні, споживаючи товари
та послуги
різних галузей економіки, що позначається в цілому на економіці та соціальній
сфері регіону.
Методика розрахунку обсягу туристичних послуг, наданих підприємствами
Чернівецької області в 2004 році, передбачає визначення переліку характерних
туристичних товарів і послуг, що споживалися туристами в межах області, їх
загальної вартості та встановлення відсотку послуг, що припадають на туристичне
обслуговування, а також визначення кінцевої вартості товарів і послуг, спожитих
туристами.
Для розрахунку обсягу туристичних послуг, наданих підприємствами Чернівецької
області в 2004, використані такі джерела інформації:
- державні статистичні спостереження (Ст.зб.); [33] - адміністративні дані (А/д);
- окремі додаткові статистичні дослідження (Д.ст.досл.) ; - експертні оцінки (Ек.оц.).
Перелік
характерних туристичних товарів та послуг,
що споживаються туристами в межах Чернівецької області та
визначення їх вартості (відповідно до Державного класифікатора
продукції і послуг України ДКО 16 - 97)
Перелік характерних туристичних товарів та послуг, що споживаються туристами в межах Чернівецької області, та
%, що використовується Всесвітньою туристичною організацією при розрахунку обсягу послуг
Загальна вартість товарів і послуг (млн.грн.)
Рекомендований % послуг, що припадає на туристичне обслуговування
Вартість товарів тапослуг, спожитих туристами (млн.грн.)
Примітка. Джерело інформації
1. Послуги готелів із ресторанами
4,1
90%
3.7
Ст.зб.
2. Послуги туристичних баз, притулків, будинків відпочинку
1,6
100%
1.6
Ек.оц.
3. Послуги дитячих літніх таборів
26.07
100%
26.07
Ек. оц.
4. Послуги санаторних закладів
4.8
100%
4.8
Ек.оц.
5. Послуги садиб (сільський туризм)
10,0
100%
10.0
Ек. оц.
6. Послуги громадського харчування (20-60%)
41,1
30%
12,33
Ст. зб.
7. Послуги з продажу напоїв із розважальною програмою (20-60%)
2,7
30%
0.8
Ек.оц.
8. Послуги транспорту (до 80%)
76.1
40%
30.44
Ст.зб.
9. Послуги екскурсійних автобусів
2.5
100%
2.5
Ек.оц.
10. Чартерні авіаперевезення
92,5
90%
83.2
А/д
11. Послуги туроператорів та турагентів
17,06
100%
17.6
Ф.№1-ТУР
12. Послуги сфери відпочинку, розваг, культури та спорту (до 80)
24,5
20%
4,9
Ст.зб.
13. Послуги музеїв та інших культурно-історичних об'єктів
2.3
100%
2.3
Ек.оц.
14. Фінансові та страхові послуги (до 50%)
3.1
50%
1.55
Д.ст.досл.
15. Інші послуги (торгівля, інформаційні, консультаційні послуги, фотографія, переклад і т.д.)
720,7
20%
144,14
Ст. зб. Д.ст.досл.
16. Послуги пошти і зв'язку (до 40%)
185,2
30%
55,5
Ст. зб.
17. Послуги консульства
1.7
50%
0.85
Ек.оц.
18. Медичні послуги, надані на комерційній основі
5.2
20%
1.04
Ст. зб.
19. Послуги з реклами
5,6
30%
1.68
А/д
Загальний обсяг характерних товарів та послуг, наданих на території Чернівецької області туристам в 2004 р.
1226,83
33,01%
405.0
Перелік характерних товарів та послуг, спожитих туристами протягом року, та їх
обсяги підтверджують, що туризм безпосередньо або опосередковано через
туристичне споживання, здійснює стимулюючий вплив на розвиток таких видів
економічної діяльності, як транспорт, готелі та ресторани, роздрібна торгівля,
харчова промисловість, будівництво, зв'язок, страхування, фінансове
посередництво, діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту тощо;
стимулює пожвавлення місцевої економіки та створення додаткових постійних і
сезонних робочих місць. Туристичне споживання активно підтримує існування й
розвиток народних ремесел, національної культурної спадщини.
Запропонована методика розрахунку обсягу характерних товарів і послуг, що
споживаються на території області, дає можливість встановити реальний вплив
сфери туризму на економічний розвиток краю й визначити економічну та соціальну
вагомість туризму в регіоні.
Щорічний аналіз реалізації обсягу туристичних послуг у Чернівецькій області, що
здійснюється протягом останніх п'яти років (2001-2005), та встановлення багатьох
факторів, що впливають на реалізацію туристичних послуг, дає можливість
спрогнозувати попит на туристичні послуги на майбутній період (3-5 років).
Так, використовуючи статистичні методи прогнозування попиту на туристичні
послуги, які у практиці прогнозування реалізації послуг є найбільш поширеними,
обчислюються окремі прогнозні показники за різними методами.
Статистичні методи прогнозування базуються на трендових моделях (методи
екстраполяції) та на факторних моделях, на відміну від методів аналогії та
методів експертизи, показують більш реальні прогнозні дані.
Розглянемо один із методів екстраполяції, який грунтується на розрахунку
середньорічних темпів зростання.
За даними Чернівецького управління з питань туризму обласної державної
адміністрації та Державної туристичної адміністрації, у 2001 році обсяг послуг,
наданих туристичними підприємствами Чернівецької області, склав 10,7 млн. грн.,
або 0,9% від загального обсягу послуг, наданих туристичними підприємствами
України [30]. "Сукупний обсяг реалізації товарів та послуг різних галузей
економіки, що забезпечують задоволення споживчих потреб іноземних та внутрішніх
відвідувачів України, склав в 2001 році 20,9 млрд. грн." [38]. Відповідно обсяг
характерних товарів та послуг, спожитих туристами в Чернівецькій області у 2001
році, за розрахунками становить:
20,9 млрд.грн. : 100% х 0,9% = 0,1881 млрд.грн. або 188,1 млн.грн.
Згідно із запропонованою вище методикою, обсяг характерних товарів та послуг, що
споживалися на території Чернівецької області в 2004 році, становив 405,0
млн.грн.
Розраховуємо середньорічний темп зростання за формулою
де К - середньорічний темп зростання;
yt - реалізація послуг у звітньому (останьому) році;
у1 - реалізація послуг у базисному (першому) році;
m - кількість років у динамічному ряді [41].
Це означає, що обсяг реалізації послуг кожного року збільшувався в середньому на
21%.
Далі визначаємо прогноз реалізації послуг на майбутній період:
Надзвичайно важливо те, що 2005 рік підтвердив прогнозні показники і загальний
обсяг характерних товарів і послуг, спожитих туристами на території Чернівецької
області, складає понад 500 млн. грн.
Таким чином, уже через 2-3 роки обсяги споживання характерних товарів і послуг
на Буковині зростуть до 717 млн. грн. та досягнуть критичного рівня навантаження
на загальну й туристичну інфраструктуру та навколишнє середовище, а це вимагає
розбудови відповідної інфраструктури, додаткового залучення матеріальних і
трудових ресурсів, збереження екологічної рівноваги тощо.
Окрім методів екстраполяції, значне поширення мають статистичні методи
прогнозування, які ґрунтуються на факторних моделях. Якщо екстраполяція дає
можливість врахувати лише один фактор - час, то загальновідомо, що на реалізацію
туристичних послуг впливає багато інших факторів, основними з яких є:
- обсяг доходів і розподіл споживачів за групами доходів;
- рівень цін на туристичні послуги; - зміна соціально-демографічних показників (наприклад, співвідношення між
міським і сільським населенням); - рівень задоволення попиту на супутні послуги;
- зміна звичок і смаків споживачів; - розвиток транспортних мереж, готельного та ресторанного господарства;
Саме за цими та іншими факторами можна прогнозувати обсяги туристичних послуг на
довготривалий період.
Подібний підхід може бути використано при прогнозуванні кількості відвідувачів
регіону, в тому числі іноземних громадян, прогнозному обчисленні середньої
тривалості перебування, обчисленні показника середньодобових витрат відвідувача
та інші розрахунки.
Отже, запропонована методика розрахунку обсягу характерних товарів і послуг, що
споживаються на території Чернівецької області, та прогнозні показники на
найближчих три роки дають можливість сконцентрувати необхідні ресурси,
диверсифікувати економічну діяльність в області і на цій основі встановити
реальний вплив сфери туризму на економічний розвиток краю, визначити економічну
та соціальну вагомість туризму в регіоні та розробити стратегічні підходи до
розвитку сфери рекреації й туризму.
Ці та інші невідповідності пов'язані з тим, що в Україні відсутні єдині критерії
статистичної звітності усіх суб'єктів підприємницької діяльності, що беруть
участь у формуванні та наданні туристичних послуг, немає єдиних підходів до
ліцензування туристичної діяльності, свідомо занижуються окремі показники тощо.
Станом на 1 січня 2006 року на підприємствах туристичної сфери Чернівецької
області працювало біля 1тис. осіб на постійній основі, або 4,9% від загальної
кількості зайнятих у малому бізнесі, та 1750 тимчасових працівників, що
залучаються на період активного туристичного сезону.
Середньомісячна заробітна плата одного працівника у сфері туризму у 2005 році
становила 680 грн. Платежі до бюджетів усіх рівнів у 2005 році склали 759,5 тис.
грн.
Водночас аналіз діяльності туристичних підприємств свідчить про те, що станом на
01.01.2006 р. високим залишається відсоток туристичних фірм, які, отримавши
ліцензію на право займатися туристичною діяльністю, в 2005 році фактично не
працювали, а отже, не сплачували податки й сьогодні знаходяться в депресивному
стані. Таких підприємств у області налічується 26%. Незадовільні фінансові
результати ще 15% підприємств, діяльність яких була збитковою.
У середньому на одного жителя Буковини в 2005 році надано послуг на суму 24
гри., що майже в 3 рази менше, ніж у середньому на одного жителя України (70,8
грн.).
Великі резерви щодо збільшення кількості проживаючих мають підприємства
готельного господарства краю. Коефіцієнт використання місткості готелів у
Чернівецькій області склав 0,25, в той час як у середньому по Україні - 0,3, а в
таких областях, як Вінницька - 0,7, Черкаська - 0,4, м. Києві - 0,5.
Отже, основною рушійною силою розвитку туризму залишаються економічні вигоди,
які він надає. Так, туризм стимулює розвиток елементів інфраструктури готелів,
ресторанів, підприємств торгівлі тощо. Він приводить до збільшення доходної
частини бюджету за рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу,
митний збір) або непрямими (збільшення заробітної плати робітників зумовлює
збільшення сум прибуткового податку, що виплачується ними в бюджет). Окрім
цього, як зазначалося вище, туризм має широкі можливості для залучення іноземної
валюти й різного роду інвестицій. Він сприяє диверсифікації економіки, утворюючи
галузі, що обслуговують індустрію туризму, забезпечує зростання доходів
населення та підвищення рівня добробуту нації.
Також вплив туризму на економічний розвиток виявляється в підвищенні ділової
активності й розширенні виробництва товарів і послуг у результаті збільшення
платоспроможного попиту за рахунок іноземних і місцевих екскурсантів.
Туристичний бізнес стимулює розвиток таких галузей, як будівництво, зв'язок,
харчова промисловість, сільське господарство, торгівля, виробництво товарів
народного споживання та інші.
Особливе місце відводиться туризму у створенні робочих місць і розв'язанні
проблеми зайнятості. Кількість робочих місць щоденно збільшується, не вимагаючи
при цьому великих витрат. За прогнозами, протягом 2005-2010 років у світі
з'являтиметься 2500 нових робочих місць щодня, а на Буковині вже до кінця 2007
року планується створити 400 додаткових робочих місць. Це одна з небагатьох
галузей економіки, де впровадження нових технологій не приводить до скорочення
працюючого персоналу. Це має важливе значення, оскільки, поглинаючи більше
робочої сили, туризм зменшує соціальну напругу в суспільстві. Крім того,
світовий досвід показує, що індустрію туризму можна розвивати і в період
економічних криз, що має важливе значення для країн Східної Європи. Витрати на
створення одного робочого місця тут в 20 разів менші, ніж у промисловості, а
оборотність інвестиційного капіталу в 4 рази вища, ніж в інших галузях
господарства. Туризм охоплює багато секторів економіки і цим ускладнює
визначення точної оцінки чисельності працівників, зайнятих у сфері туризму. До
того ж розв'язання проблеми реальної оцінки ускладнюється ще й специфічним
характером праці (сезонність, робота за сумісництвом, тимчасова робота та інше).
Важливе значення має вклад туризму в платіжний баланс країни, який виражається у
вигляді різниці між витратами іноземних туристів у країні і витратами резидентів
цієї ж країни за кордоном. Отже, аналізуючи кількісні та якісні показники
рекреаційно-туристичного потенціалу, можна констатувати той факт, що Чернівецька
область має потужну базу для функціонування всіх видів туризму та
санаторно-курортного оздоровлення.
4 Франжиалли Франческо. Стратегическая задача туризма - снижение бедности в
наименее развитых странах // Новости турбизнеса. -2006. -№7(57). -С. 16.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
