Американський регіон посідає третє місце у світі за кількістю міжнародних
туристичних прибуттів. У межах регіону домінує Північна Америка - майже 70 %
туристів приїздить до США, Мексики та Канади. Усі основні потоки в цьому регіоні
починаються і закінчуються в США. Між США та Мексикою сформувався найбільш
потужний світовий міждержавний туристичний потік - близько 20 млн американців
щороку відвідують південного сусіда. Протягом останніх років кількість прибулих
туристів до США стабілізувалася на рівні 55-58 млн осіб. Туристів приваблюють
унікальні природні об'єкти, національні і тематичні парки, міста з хмарочосами,
музеї із багатими колекціями художніх творів та інші атракції. Канада та Мексика
щороку приймають близько 17 і 22 млн туристів відповідно.
У межах Карибського басейну розташована переважна більшість "країн-готелів"
світу, які існують за рахунок міжнародного туризму. Головним видом ресурсу, який
став основою розвитку туризму в районі є узбережжя теплих морів.
Центральна і Південна Америка нині позиціонуються як райони з потужними
природними ресурсами, насамперед лісовими, флоро-фауністичними і ландшафтними,
які сприяють інтенсивному використанню екотуристичних технологій. Екологічний
туризм в обох районах перетворився на реальну альтернативу сільському
господарству і лісозаготівлі. До країн, які реалізують грандіозні екотуристичні
проекти належать Бразилія, Перу, Венесуела, Беліз, Гватемала.
Латинська Америка у цілому багата на культурно-історичні ресурси. Особливий
інтерес у туристів викликають пам'ятки доколумбових часів на території Перу,
Мексики та інших країн регіону.
ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ РАЙОН
США - Канада - Мексика
Північноамериканський район виділяється надзвичайно високим рівнем розвитку
внутрішнього туризму. У США щороку здійснюється близько 1 млрд подорожей;
щоденно у цій країні туристи витрачають більше $ 1,5 млн.; протягом 1995-2000
років половина дорослих американців взяла участь у туристичних поїздках, а кожен
п'ятий американець здійснив освітню подорож. Подорожі та активний відпочинок
стали невід'ємним елементом культури американців, що відбилося і на виробництві
- індустрія туризму стала найбільшим експортером послуг і галуззю, де
зосереджена найбільша кількість підприємців.
США
Сполучені Штати Америки є світовим політичним і економічним лідером. За
загальним обсягом внутрішнього валового продукту зі США може зрівнятися лише
Європейський Союз. Китай, який займає 2 місце у світі за обсягом ВВП,
поступається США майже у 2 рази.
США - федеративна республіка, до складу якої входять 50 штатів та федеральний
округ Колумбія. Загальна площа США становить 9,8 млн км2; населення - 307,2 млн
осіб (за показниками площі і кількості населення країна займає 3-ті місця у
світі); столиця - місто Вашингтон.
Геотуристичне положення США надзвичайно вигідне. Основну частину країни формують
так звані "суміжні штати", які знаходяться в центрі Північної Америки між
Мексикою і Канадою. На ці 48 штатів припадає 83 % площі країни, 49-м штатом є
Аляска (площа - 1,5 млн км2), 50-м - Гавайські острови, що знаходяться у
центральній частині Тихого океану. Водний шлях між "суміжними штатами" і Аляскою
(Сіетл - Анкорідж) становить 2 600 км, а відстань до Гавайських островів
(Сан-Франциско - Гонолулу) - понад 3 900 км.
Територія країни поділяється на високу гористу, переважно посушливу західну
частину, яка зайнята Кордильєрами, і здебільшого рівнинну вологу східну частину
(лише вздовж Атлантичного узбережжя простягнулися давні середньовисокі гори
Аппалачі). Центр країни займають обширі Внутрішні рівнини (Центральні і Великі).
Кожен із регіонів по-своєму привабливий і цікавий з точки зору організації
туристичної діяльності.
50 штатів простягнулись від спекотного до холодного поясів, однак більша їх
частина розташована в помірній зоні. Континентальна частина має помірний і
субтропічний клімат, лише південь Флориди, як і Гавайські острови, знаходиться
в тропіках. На Алясці клімат субарктичний та помірний. Безморозний період триває
від півроку на кордоні з Канадою до цілого року на півдні і на Гавайях.
Континентальність клімату зростає в центральних і західних районах. Східна
половина країни - більш зволожена, середньорічна кількість опадів від 500 до 2
000 мм, тоді як західна - має більш посушливий характер - 200-500 мм, а в
пустелях південного заходу - менше 100 мм опадів. Лише тихоокеанський північний
захід виділяється надмірністю опадів - до 6 000 мм.
Така різноманітність умов, ресурсів і просторового розташування сприяє
розвиткові практично всіх видів туризму і задовольняє всі потреби пересічного
споживача туристичних послуг.
Наявність мальовничих місць сприяє розвитку туризму, орієнтованого на
використання природних ресурсів - у країні створено більше 350 національних
парків і заповідників загальною площею понад 30 млн га, які мають світову славу
і приймають до 300 млн туристів за рік. Завжди багато відвідувачів у Єллоустоні,
Великому Каньйоні, Каньйонленді, Ачезі, Титані, Ґлешієрі, Олімпіку, Йосеміті,
Мамонтовій печері та на територіях багатьох інших цікавих об'єктів.
Розміщення національних парків США подано на рис. 2. 45. Неважко помітити, що
більшість із них зосереджена на заході країни в Гірських і Тихоокеанських
штатах.
Рис 2.45. Національні парки та природоохоронні території США
Знайомство із національними парками США найкраще розпочинати із Єллоустона -
найстарішого національного парку США і світу, заснованого у 1872 р. Єллоустон
розташований у північно-західній частині штату Вайомінг на висоті 2 300 м. Його
площа - 900 тис. га. Щороку до парку приїздить до 3 млн туристів. Їх приваблюють
Мамонтові гарячі джерела з терасами і знаменита долина гейзерів, де найбільший
інтерес викликає гейзер Олд Файтфул, який через кожні 80 хвилин викидає фонтан
води на висоту майже 100 м. Не менш цікаве і високогірне озеро Єллоустон з
однойменною річкою, що витікає із нього й утворює мальовничий каньйон із
ланцюгом водоспадів.
Кемпінг на території
національного парку Ачез (Кам’яні Арки) у штаті Юта, який можна вважати типовим
для країни, має необхідні системи життєзабезпечення і функціонування (електро- й
водопостачання, телефонний зв’язок, пункт прокату туристського спорядження,
службу охорони, екскурсійне обслуговування тощо) і окремі майданчики для
розміщення наметів чи автофургонів, які все частіше приходять на зміну
традиційним туристським наметам. Кожен майданчик обладнаний столом та грилем,
але дрова треба привозити з собою – на території парку і кемпінгу їх збирати
заборонено і американці чітко дотримуються цього правила.
Від кемпінгу до найближчого
поселення – більше 20 км. Заасфальтовані дороги утримуються в ідеальному стані і
прокладені до найбільш цікавих панорамних точок національного парку. До
унікальних природних об’єктів,
таких як "Ландшафтна
арка", "Балансуючий камінь", "Делікатна арка", прокладені марковані пішохідні
доріжки.
Плата береться як за в’їзд
на територію парку ($ 10 за автомобіль, $ 5 за мотоцикл і велосипед), так і за
використання кемпінгу ($ 10 за добу із середини березня до кінця жовтня і $ 5 –
із кінця жовтня до середини березня або $ 3 з особи у випадку розміщення групи
до 11 осіб). 80 % всіх зібраних коштів лишаються на рахунку адміністрації парку
і використовуються для потреб його розвитку.
Щороку національний парк
"Кам’яні Арки" відвідує до 1 млн туристів.
Створення і функціонування національних парків у США переросло у потужний
сектор сфери обслуговування з єдиною системою управління (Служба національних
парків) і багатомільярдними обіговими коштами. На Службу національних парків
покладені обов'язки з охорони природної і культурної спадщини, пропаганди її
ролі і значення для американського суспільства, благоустрою об'єктів,
організації туристичної діяльності на території парків.
США - високоурбанізіована країна. Частка міського населення у середньому
перевищує 70 %. Своєрідним туристичним ресурсом країни є урбаністичний ландшафт.
Численні міста утворюють міські агломерації. На окремих територіях сформувалися
суцільні урбаністичні смуги, що отримали назву мегалополісів. Найбільшими з них
є суцільна урбанізована зона від міста Бостон до столиці США Вашингтона, яка
отримала назву мегалополісу "Босваш". У районі Великих Озер сформувався
мегалополіс "Чіпітс" (Чикаго-Пітсбург). На заході країни суцільна урбанізована
територія, що простягнулася від Сан-Дієго до Сан-Франциско, стала основою
мегалополісу "Сан-Сан".
Міжнародний туризм у США значною мірою пов'язаний із відвідуванням великих
міст: Нью-Йорк, Вашингтон, Чикаго, Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Лас-Вегас і
багато інших.
Нью-Йорк - провідний фінансовий, економічний, політичний, культурний і
туристичний центр США, головний порт країни. Візитною карткою Нью-Йорка є
Статуя Свободи. Символом фінансової могутності США вважається Уолл-Стріт. Тут
розташована Нью-Йоркська фондова біржа, провідні банки і брокерські контори.
Відомими туристичними атракціями міста є штаб-квартира ООН з тематичними
скульптурними композиціями довкола, Рокфеллер-центр та 102-поверхова
Емпайр-Стейт-Білдінг із оглядовими майданчиками на даху, Бродвей із театрами,
кінотеатрами, ресторанами, магазинами й оригінальними пам'ятниками, Центральний
парк - острівок окультуреної природи серед хмародряпів, Бруклінський міст
довжиною близько 2 км, що з'єднує Манхеттен і Лонг-Айленд.
Місто відоме своїми численними музеями: африканського, сучасного і примітивного
мистецтва, американських індіанців, сексу, поліції, імміграції, єврейської
історії, дизайну та багато інших. Але неперевершеністю свого зібрання
виділяється Метрополітен-музей - один із найбільших художніх музеїв світу, який
пишається унікальними експозиціями різножанрових творів мистецтва. Колекція
імпресіоністів і постімпресіоністів є однією із найбільших. Зібрання
єгипетського мистецтва вважається одним із найбільш повних і представницьких у
світі. Нині у постійній експозиції перебуває близько 2 млн творів мистецтва.
Метрополітен-музей існує за рахунок спонсорської допомоги і
мінімальної державної підтримки. Важивим моментом є те, що хоча вартість
вхідного квитка й обумовлена $ 20), але зайти до музею
можна за символічну плату. Варто лише підійти до відповідного віконця, внести
пожертву, скажімо $ 1, і отримати невеликий значок, який
дає право на вхід до музею.
Нью-Йорк - космополітичне місто. Тут компактними осередками живуть китайці,
італійці, росіяни, українці і багато інших національних громад. Так, китайський
квартал Чайна Таун знаний серед туристів особливою атмосферою Сходу, а також
своїми магазинчиками, вуличними ятками і ресторанами, де можна смачно і недорого
поїсти. А Гарлем, де мешкають переважно чорношкірі громадяни США, і сьогодні є
небезпечним місцем для вечірніх прогулянок. Брайтон-Біч - район компактного
проживання іммігрантів з колишнього Радянського Союзу, де працюють
російськомовні магазини, ресторани, радіостанції, культурні центри.
Особливо привабливою столиця США стає під час цвітіння сакури. У цей час
помилуватися містом приїздять тисячі американців. Основними визначними
пам'ятками Вашингтону є Білий дім, Капітолій, бібліотека Конгресу США,
меморіали ветеранів В'єтнаму і корейської війни, меморіал Лінкольна, монумент
Вашингтона, меморіал Другої світової війни, національні музеї: американських
індіанців, американської історії, природознавства і ряд інших. Виняткової уваги
заслуговує Національна галерея мистецтва. У колекції музею представлена одна з
кращих у світі колекцій італійського Відродження. Музей також відомий творами
нідерландського та іспанського бароко, роботами французьких та американських
художників. Шедеврами колекції Національної галереї мистецтв є твори Леонардо
да Вінчі, Рембрандта, Ван Гога, Моне, Вермера, Пікассо, Матісса, Поллока. Вхід
до музею безкоштовний.
Численних туристів приваблює Приозер'я і його найбільше місто - Чикаго, яке
можна порівнювати із Нью-Йорком за кількістю бірж, штаб-квартир корпорацій,
банків, хмародряпів. Тому Чикаго часто називають "другим містом" або "містом
вітрів". Воно розташоване на південно-західному березі незамерзаючого озера
Мічиган.
У місті туристи, насамперед, знайомляться із найвищим хмародряпом Америки -
Уілліс-тауер (до 2009 р. - Сірс-тауер), який належить до найвищих будівель
світу. Із оглядових майданчиків 110-поверхової споруди відкривається незабутня
панорама Чикаго й озера Мічиган. Серед інших атракцій на увагу заслуговують
Музей науки і промисловості, Інститут мистецтв, Мілленіум-парк, Музейний кампус
Чикаго, до складу якого входить Планетарій Адлера, Акваріум Шеда і Музей історії
природи.
Не можна оминути увагою Українське село - колоритний район Чикаго із
православними храмами, котеджною забудовою, україномовним населенням і
маленьким магазином із назвою "Одеський привіз".
Район у північно-східній частині США має назву "Нова Англія". Це перший район,
який був освоєний європейськими колоністами. Нова Англія - інтелектуальний
осередок Америки. У Бостоні знаходиться широко відомий Гарвардський
університет, а в Нью-Хейвені (штат Коннектикут) - престижний Єльський
університет. У Новій Англії сформувався національний тип американця-янкі. Так
назвали перших колоністів, які освоювали цей край.
У центрі континентальної частини США розкинулися Великі рівнини, які у
широтному напрямку розрізаються притоками Міссісіпі. Як нагадування про
екологічні аномалії у штаті Південна Дакота заснований національний парк
"Бедлендс" - "погані, дурні землі". Це - одна з типових ділянок у передгір'ях
Кордильєр, складених товщами пухких порід, які в умовах посушливого клімату
легко розмиваються зливовими опадами і піддаються вітровій ерозії. У результаті
утворюється складна, заплутана мережа розгалужених ярів, розділених вузькими
вододілами-гребенями, що перетворює ці землі в важко прохідні ділянки,
непридатні для господарського використання.
Значний потенціал мають природні та культурно-історичні туристичні ресурси
південних штатів. Флорида на південно-східному узбережжі - відомий регіон
відпочинку жителів США і туристів з-за кордону. Маямі - південне місто штату
відоме своїми чудовими пляжами, пальмами, готелями, крокодилячими фермами,
будинками і віллами знаменитостей. Місто Орландо у центральній частині Флориди
приваблює уславленими тематичними парками, розташованими в околицях міста:
"Юніверсал Студіос" - сукупність парків, присвячених технологіям та історії
кіно; "Морський світ" - розважальний парк, який пропонує неймовірні шоу з участю
морських тварин і велетенський прозорий тунель-акваріум для знайомства з
життям підводного царства; "Світ Уолта Диснея" - декілька дитячих
освітньо-розважальних парків. Варто відвідати і Космічний центр імені Кеннеді
на острові Мерріт і мис Канаверел - головний стартовий майданчик NASA.
Поняття "Флорида" і "пляж" невідривні одне від одного. Найбільш відомим в
околицях Орландо є Нью-Смерна-Біч - пляж, що носить титул найбезпечнішого (див.
додаток А). Місто Тампа розташоване на західному узбережжі півострова.
Головними туристичними атракціями міста є Музей науки і промисловості,
Флоридський акваріум, Музей мистецтв, район Айбор-Сіті з Міським музеєм і
центром виготовлення кубинських сигар, сади Буша з ландшафтними зонами й
імітацією ділянки танзанійського парку Серенгеті, водний парк Едвенчер-Айленд.
Природа і визначні місця західних штатів приваблюють численних туристів.
Лос-Анджелес - найбільше місто Каліфорнії - штату, який за своїм економічним
потенціалом перевищує багато країн світу. Відомими далеко за межами країни
туристичними атракціями Лос-Анджелеса є Голівуд - легендарний осередок
кіноіндустрії та Диснейленд - один з перших і найбільш відвідуваних тематичних
парків світу.
Сан-Франциско вважається найкрасивішим містом США. Квартали міста розкинулися
на пагорбах тихоокеанічного узбережжя. Могутні мости з'єднують ділову частину
міста з материком. Серед них і популярний серед туристів об'єкт - знаменитий
міст "Золоті Ворота". Сан-Франциско виникло у часи золотої лихоманки. Зараз
місто існує завдяки високим технологіям, банківській справі і туризму. Власне
зовнішній образ міста, його культурне середовище, дякуючи кіноіндустрії та
поп-культурі, є пізнаваними і знаними в усьому світі. Вони перетворилися на
специфічний туристичний ресурс. Щороку близько 15 млн туристів відвідують
Сан-Франциско - світову "столицю" сексуальних меншин, батьківщину руху хіпі,
місто, де відбуваються події художніх фільмів "Основний інстинкт", "Втеча із
Алькатрасу", "Солодкий листопад", серіалу "Детектив Неш Бріджес" і залишають у
місті майже $ 8 млрд. У більшості з них метою є потрапити на пірс № 39. Саме
тут знаходиться Акваріум затоки Сан-Франциско - один із найбільш відвідуваних
туристичних об'єктів у США.
У Каліфорнії багато й інших визначних місць. Серед них - Долина Смерті,
оголошена національним пам'ятником природи. Долина Смерті - одна із найбільш
глибоких, пустельних і безводних западин світу. Її абсолютна висота складає 86
м нижче рівня моря. Температура повітря у долині досягає +60оС. Виняткова
сухість призводить до інтенсивної вітрової ерозії на схилах довколишніх
хребтів. Свою назву унікальний природний об'єкт отримав у 1849 р. після загибелі
у цьому районі групи золотошукачів.
На плато Колорадо сформувався один із найглибших каньйонів світу. Річка Колорадо
"створила" це диво у своїй середній течії. Американці ж створили у долині річки
низку національних парків: Гранд Каньйон, Ґлен Каньйон, Каньйонлендс, Брайс
Каньйон, які своїми фантастичними краєвидами приваблюють туристів із усього
світу.
Місто Лас-Вегас (штат Невада) виросло серед пустелі за рахунок кондиціонерів і
грального бізнесу. Лас-Вегас - ціла країна казино, у якій нараховується близько
500 гральних закладів, 30 із яких належать до найбільших у світі.
За межами континентальної частини країни розташовані два штати - Гавайї та
Аляска - своєрідні природні і туристичні антиподи. Гавайські острови
розмістилися в центрі Тихого океану і є "меккою" для туристів. Атмосфера свята
і безтурботність - головні враження, за якими мандрують на Гавайські острови;
сонце, вода і пісок - головні туристичні ресурси островів. Аляску називають
"краєм білого мовчання". Тут багато гігантських гір, льодовиків, фіордів, а
також річок, що впадають у Північний Льодовитий океан, озер та лісів. На
території штату створено 8 національних парків, у тому числі найбільший у США -
парк Врангеля. Досить багато жителів США проводять літню відпустку саме на
Алясці. Популярними є екологічні тури за для спостереження за життям тварин і
птахів, круїзи уздовж узбережжя, спортивне полювання і рибалення.
Протягом останніх десятиліть у США відбулися помітні зміни у культурному
середовищі. Країна перейшла від політики "плавильного казана", яка
орієнтувалася на створення єдиної американської культури шляхом інтеграції
багатьох національних традицій, принесених іммігрантами, до доктрини
полікультурності, що має образні назви "яскравої мозаїки" або "салатниці", тобто
збереження і підтримки як національної, так і релігійної самобутності з
одночасним вихованням поваги і толерантного ставлення до проявів
інокультурності.
Культурна самобутність стала потужним чинником розвитку туризму. Яскравим
прикладом є аміші - послідовники християнської течії менонітського походження.
Значна частина сучасних амішів мешкає у штаті Огайо. Стиль і традиції їх життя є
діаметрально протилежними способу життя сучасної людини. Аміші - послідовники
старих традицій і звичок. Їздять вони лише у кінних екіпажах зі сталевими
колесами, землю орють кінним плугом, носять одяг пошитий власноруч за модою
кінця ХVІІІ ст., одружуються лише з єдиновірцями . Амішам забороняється їздити
на машинах і літати на літаках, користуватися електроенергією, фотографуватися,
дивитися телевізор, слухати радіо, мати комп'ютер, носити годинник і т. п.
Живуть аміші за рахунок натурального господарства і продажу меблів ручної роботи
й екологічно чистих продуктів харчування. Їх охоче купують численні туристи, які
приїздять до поселень амішів для знайомства із їх побутом.
Не менш цікавою для туристів є самобутність мормонів, більшість із яких живе за
патріархальними релігійними приписами у штаті Юта. Вони і до тепер мають сильний
вплив на громадсько-політичне життя в штаті.
США вважаються важливим центром освітнього туризму. Тут знаходяться престижні
університети, що приваблюють багато іноземних студентів: Гарвардський,
Єльський, Стенфордський, Прінстонський.
***
КАНАДА
Найбільша країна Західної півкулі, друга за величиною країна світу (площа -
майже 10 млн км2), Канада простирається на 7 700 км із заходу на схід і на 4 600
із півночі на південь. Загальна кіль кість населення країни становить 33,5 млн
осіб. Столиця Канади - місто Оттава.
Єдиний сухопутний сусід Канади - США, "прозорий" кордон з якими перетворився на
значний чинник соціально-економічного розвитку країни. Повною мірою це
стосується і туризму. Американці - головні споживачі канадського туристичного
продукту.
Значну частину території Канади займають ліси (дугласія, кедр, ялина, сосна,
ялиця, клен). У країні величезна кількість річок (найбільші - Св. Лаврентія,
Саскачеван, Юкон) і озер (Верхнє, Велике Ведмеже, Гурон, Ері, Онтаріо). Є тут і
величезні гірські масиви (Кордильєри, Скелясті гори, Аппалачі) і неосяжні
простори Внутрішніх рівнин, і навіть невеликі ділянки полинових пустель.
Більша частина території країни лежить в області вічної мерзлоти. Клімат
переважно помірний і субарктичний, трохи вологіший і м'якший на західному і
східному узбережжях, де зими досить теплі, а літо не дуже жарке. У центрі країни
клімат різко континентальний і посушливий, однак у горах Селкірка часті дощі і
снігопади. Середня температура січня коливається від -35оС на півночі до +4оС
на півдні; середні літні температури - від +21оС на півдні до +4оС на островах
Канадського Арктичного архіпелагу. Опади по території розподіляються
нерівномірно: від 150 мм у рік на півночі до 2 500 мм на західному узбережжі.
У країні станом на початок 2010 р. нараховується 39 національних парків і
заповідників: Банфф - найстаріший національний парк країни і найбільш
відвідуваний парк світу; Йохо із водоспадом Такаккау, каньйонами і карстовими
печерами; Вуд-Баффало із найбільшою чередою бізонів; Джаспер із льодовиками і
гарячими джерелами та ін. (табл. 2. 16). Національні природні парки - основа
розвитку природноорієнтованого туризму, розвиток якого переважає в Канаді.
Табл. 2. 16. Національні парки Канади
Національний парк
Площа, тис. км2
Рікстворення
Головні природні й історичні атракції
Ауюіттук
19,7
2001
Мис Пенні-Айс – 6 000 км2 льоду і снігу.
Банфф
6,6
1885
Льодовики, сніжники і термальні джерела.
Вапуск
11,5
1996
Форт принца Уельського; завод Йорк; ділянки арктичної пустелі з унікальним тваринним світом.
Вуд-Баффало
44,8
1922
Одна з найбільших у світі внутрішня дельта, утворена річками Атабаска і Піс-Рівер; найбільша
на континенті череда бізонів (близько 2 500 голів); місця гніздування
американських журавлів і пеліканів.
Глейшер
1,3
1886
Перевал Роджерс; природні комплекси, які з висотою змінюються від тропічних лісів до
арктичних пустель; ділянки трансконтинентальної залізниці.
Джаспер
10,9
1907
Льодовик Атабаска; термальні джерела; гірські краєвиди.
Йохо
1,3
1986
Озера Емералд, О'Хара; водоспад Такаккаку; вапнякові печери.
Наханні
4,8
1976
Каньйон річки Саут-Наханні і водоспад Віргінія; термальні джерела.
Фанді
0,2
1948
Морські прибережні
системи: у затокці Фанді перепади висот води між припливом і відпливом
можуть досягати 18 м; плато Каледонія; близько 20 водоспадів.
Принс-Альберт
3,9
1927
Череда бізонів;
популяція білого пелікана; культурні об’єкти, пов’язані з життям
індіанців.
Кожна провінція і територія Канади відома по-своєму. Недарма говорять про Канаду
із "багатьма обличчями", маючи на увазі її адміністративно-територіальний поділ
на 10 провінцій і 3 території, які відрізняються соціально-економічними
особливостями розвиту, природною і культурною самобутністю.
Онтаріо - найбільша за чисельністю населення та економічно розвинута провінція
країни. У її межах розташована низка природоохоронних територій, велика
кількість річок і найчистіших озер. Але туристичною "візитівкою" Онтаріо є
Ніагарський водоспад, найцікавіша частина якого ("Велика підкова") розміщується
саме на канадській території. В Онтаріо знаходяться Оттава і Торонто - міста з
потужним виробничим, культурно-історичним та подієвим потенціалом. Столицю
Канади з повним правом називають містом музеїв і парків. Національна галерея,
Художня галерея Оттави, Галерея Керша-Мессона, Музей Цивілізації, Музей
природи, Канадський королівський Монетний двір, Парк провінцій, Парк
конфедерації - далеко не повний перелік місць, де мешканці Оттави та її гості
можуть ознайомитися з культурною спадщиною Канади і корисно провести свій
вільний час. Серед численних атракцій Торонто варто згадати РАТН - підземне
місто з офісами, магазинами, закладами харчування, скверами, фонтанами,
вулицями загальною протяжністю майже 30 км. Не можна обійти увагою і Зал
хокейної слави - галерею розвитку канадського і європейського хокею з шайбою.
Франкомовний Квебек - найбільша за площею адміністративно-територіальна одиниця
Канади. Квебек відрізняється різноманіттям ландшафтів: приозерні і прибережні
території, ліси. У провінції розташовані великі міста Квебек і Монреаль. Квебек
відомий Латинським кварталом - визначною пам'яткою, занесеною до Світової
спадщини ЮНЕСКО. Монреаль - місто хмародряпів, швидкісних магістралей, великий
міжнародний транспортний вузол, морські і повітряні ворота країни. Одночасно це
- важливий історичний та культурний центр. У місті багато архітектурних
пам'яток, що датуються в основному серединою і кінцем XIX ст.: Колона адмірала
Нельсона, церква Нотр-Дам, площа Дез-Арм (Королівська площа) та ін.
Нова Шотландія із трьох сторін оточена океаном. Провінція відома широкими
пляжами, національними парками, індіанськими резерваціями. Тут розташований
великий яхтовий центр Ярмут, парк французьких колоністів Порт-Руаяль в
Аннаполісі. Як серед туристів, так і серед місцевих популярним є морське
рибалення.
Єдиний офіційно двомовний Нью-Брансуїк належить до приатлантичних провінцій.
Природна гордість регіону - затока Фанді - вважається одним із найбільш
відвідуваних туристами місць у Північній Америці. Столиця провінції - місто
Фредеріктон є відомим центром яхтного відпочинку.
Острів Принца Едуарда часто називають "садовою" провінцією. Основою її економіки
є сільське господарство, рибальство і туризм. На острові, який сам по собі є
цікавим туристичним об'єктом, часто проводяться фестивалі й інші культурні
заходи і пропонується різноманітний відпочинок: велосипедні маршрути, які
знайомлять з пам'ятками архітектури, серед яких є численні маяки, екологічні
тури до заповідних місць, пляжно-купальний відпочинок тощо. Столиця провінції -
місто Шарлоттаун є центром круїзного туризму.
Айсбергами біля берегів багата провінція Ньюфаундленд і Лабрадор. Ці плаваючі
крижані гори надзвичайно гарні, величні, привабливі. Місцева туристична
індустрія зробила їх головною визначною пам'яткою цих місць.
Пшенична Манітоба цікава різноманітною природою. Прерії і змішані ліси, численні
озера і річки, полярна тундра на півночі - усе це формує неповторний вигляд цих
місць. Столиця провінції - Вінніпег - відома своїм культурним життям, музеями,
парками, у тому числі зоопарком і театрами. Незмінною увагою туристів
користується пам'ятник Героям Першої світової війни роботи ісландського
скульптора Ейнара Йоунссона.
Провінція Саскачеван - степовий і озерний край, "житниця Канади". У провінції
проживають нащадки переселенців з Німеччини, Скандинавії. Але саме вихідці з
України зробили провінцію головним виробником зерна в країні. Туристичними
"родзинками" Саскачевану є мальовниче озеро Атабаска, мінеральні води (Мусс Джо
- один із найбільших бальнеологічних центрів Західної Канади) і літні табори
для підлітків, які організовує академія Королівської канадської кінної поліції,
що базується у місті Реґіна. Варто зазначити, що сама Королівська канадська
кінна поліція є предметом особливої гордості й уваги. У Саскачевані пропонуються
спеціальні тури для ознайомлення з історією і сьогоденням поліцейських.
Альберта - край ландшафтного різноманіття. Скелясті гори на заході і прерії на
сході створюють прекрасні умови для розвитку туризму. В Альберті розташовані
відомі національні парки з мальовничими краєвидами - Вуд-Баффало, Джаспер та
ін. У провінції видобувається левова частка канадської нафти. Столицею Альберти
є місто Едмонтон, де туристи мають можливість відвідати Королівський музей
Альберти, музеї авіації та залізниці. Цікавим об'єктом є Українське культурне
село - місце демонстрації українських поселень у Центральній і Східній Альберті
1892-1930 років. Скансен включає церкви, елеватор, кузню, житлові будинки під
стріхами, сувенірні магазини, шинок, де гостям пропонують традиційні страви
української кухні. Таким способом влада Альберти шанує пам'ять про українських
переселенців, які освоювали канадські степові простори.
Британська Колумбія - західна гориста провінція Канади. Це - край гір, озер,
численних річок і зелених долин. Столицею провінції є місто Ванкувер - великий
портово-промисловий комплекс, культурний і спортивний центр Канади. Британське
видання The Economist тричі (2005, 2007, 2009 рр.) присвоювало Ванкуверу звання
"краще місто Землі". Центральна частина столиці розташована біля підніжжя
величних гірських піків, вкритих протягом року сніговими "шапками", на березі
морської бухти. Серед ванкуверців і гостей міста великою популярністю
користується приморська набережна і парк Стенлі - 400 га кедрового лісу,
океанарій, розміщена просто неба колекція індіанських тотемів. У 1971 р. у
місті відкрито Музей століття, до складу якого ввійшли планетарій і Морський
музей. Знаний Ванкувер й історичним центром Ґестаун з будівлями ХІХ ст.
Юкон - територія легендарної "золотої лихоманки" початку XX ст. Суворий край із
незайманою дикою природою розкинувся на площі 500 тис. км2 між Аляскою і
Північно-Західними Територіями Канади. Велику частину Юкону займають Кордильєри,
а на самій півночі, на арктичному узбережжі тягнеться тундра. Адміністративний
центр - Уайтхорс. Нинішній Юкон приваблює шанувальників суворої північної
природи, полювання і річкового рибалення.
Північно-Західні Території розташовані у північній частині країни, у
приполярних областях. Адміністративний центр - Єллоун-найф. Основою економіки
Північно-Західних Територій є видобуток корисних копалин (золото, срібло, уран)
і туризм. Спостереження за життям у природних умовах рідкісних видів тварин
(білі вовки, білі кити, бізони, ведмеді, олені), рафтинг і рибалення у тисячах
чистих річок та озер - головні напрямки розвитку туристичної індустрії краю.
Нунавут - нова найбільша і найменш заселена адміністративна одиниця у складі
Канади. Вона відділилася від Північно-Західних Територій у 1999 р. Столиця -
місто Ікалуїт - розташована на Баффіновій Землі - одному із найбільших островів
планети, який входить до складу Канадського Арктичного архіпелагу. Унікальна
культура інуїтів і дика природа Нунавуту щороку приваблює близько 20 тис.
туристів з різних країн світу (місцеві поселення - місця зупинок круїзних
лайнерів). Вони мають можливість знайомитися із побутом аборигенів, займатися
полюванням і рибаленням. Для активізації туристичної діяльності планується
створення трьох національних природних парків.
***
МЕКСИКА
Мексиканські Сполучені Штати - одна із ключових латиноамериканських країн із
потужним природно-ресурсним потенціалом, що розташована на півдні Північної
Америки. Мексика - федеративна республіка у складі 31 штату і столичного
округу. Площа країни складає майже 2 млн км2. Її населяє 111,2 млн осіб. Столиця
- Мехіко.
Більшу частину країни займає Мексиканське нагір'я, оточене хребтами Сьєра-Мадре,
Поперечної Вулканічної Сьєри, що включає діючі вулкани Орісаба (5 700 м),
Попокатепель (5 452 м) та ін. Клімат на більшості території країни тропічний, на
півночі - субтропічний. Пересічні температури січня коливаються від +10оС
на північному заході до +25оС на півдні; червня - від +15оС на Мексиканському нагір'ї до +30оС на узбережжі Каліфорнійської затоки. Опадів
випадає від 100 до 3 000 мм за рік. Кліматичні особливості Мексики дозволяють
цілорічно розвивати масовий пляжно-купальний відпочинок (рис. 2. 46 і 2. 47).
Рис. 2.46. Кліматична діаграма Канкуну
Рис
2.47. Пересічна температура води у районі курорту Акапулько
У посушливих районах переважає пустельна і напівпустельна природна рослинність,
у вологих - панують тропічні ліси, у горах на півночі - хвойні. На основі
лісових і ландшафтних ресурсів у країні створена мережа національних парки:
Каньйон-дель-Ріо-Бланко, Невадо-де-Толука, Босенчев, Кумбрес-де-Монтеррей із
гірськими сосновими лісами, Ла-Молінче і Піко-де-Орісаба зі знаменитими
вулканами, заповідник рідкісних птахів Селестум та ін.
На початку ХХІ ст. Мексика - визнаний латиноамериканський лідер в експорті
туристичних послуг. Кількість іноземних туристів, які відвідали Мексику за
період із 1970 по 1998 роки, зросла більше ніж втричі і в середньому
збільшувалася на 5 % у рік, тоді як прибутки від туризму виросли майже у
двадцять разів - із $ 415 млн до $ 7,9 млрд.
Для такого стрімкого зростання туристичної галузі Мексика мала відповідні
природні і соціально-економічні передумови, якими скористалася сповна. Серед
природних чинників слід виділити два компоненти - сонце і вода, точніше, морське
й океанічне узбережжя із чистими та зручними пляжами і комфортні для відпочинку
кліматичні умови окремих регіонів.
Серед численних соціально-економічних факторів найбільший вплив мали як
загальносвітові тенденції розвитку туризму, серед яких збільшення вільного часу
в населення провідних світових держав та прогрес у галузі транспорту, так і
власне "мексиканські" економічні, географічні та геополітичні чинники,
насамперед - сусідство зі США. Саме американці, а слідом за ними і канадці стали
основними споживачами мексиканського туристичного продукту.
Потужним чинником розвитку туристичної індустрії стала багата культурна
спадщина. Особливої популярності набули центри найдавніших Американських
цивілізацій майя та ацтеків - Чічен-Іца, Майяпан, Паленке, Теотіукан, Ушмаль, де
збереглися чудові зразки архітектури і мистецтва: піраміди, залишені ацтеками,
культові споруди, кам'яні укріплення, давні поселення і житлові будинки. Високу
пізнавальну цінність мають пам'ятки іспанської колоніальної доби у містах
Пуебла, Гвадалахара, Кампече, Ель-Тахін і багатьох інших центрах, розкиданих
територією країни.
У Мексиці із початком світового туристичного "буму" на державному рівні була
затверджена програма розвитку так званих "полюсів росту туризму". Однією із
особливостей їх територіальної локалізації було розміщення курортних центрів і
готельних комплексів у найменш заселених і найбідніших областях країни, які,
водночас, володіють відповідним природно-ресурсним туристичним потенціалом. Це
співпадало із програмами регіонального розвитку країни. При цьому увага
акцентувалася на управлінських рішеннях, що спиралися на планові механізми.
Планування із метою розвитку туристичної інфраструктури, на думку аналітиків,
дозволило уникнути кількох негативних моментів: по-перше, надмірного
навантаження на довкілля; по-друге, спекуляції землею та гіперінфляції і,
по-третє, нерегульованої забудови. Наслідком останньої могла б стати так звана
"хибна урбанізація", тобто формування міських нетрів або гетто, що є
супутниками великих міст і курортів.
Перші відчутні результати з'явилися у 1975 р., коли 27 тис. іноземних туристів
відвідали острів Канкун, що лежить у Карибському морі поблизу півострова Юкатан
- один з обраних "полюсів росту туризму". Із того часу Канкун став на шлях
перетворення у туристичний центр світового рівня. Кількість готелів за період
із 1975 по 1979 роки на острові збільшилася з 9 до 42, тоді як кількість місць у
них подвоїлася, а потік іноземних туристів із 1975 по 1984 роки збільшувався в
середньому на 38 % щороку. На початку 1990-х років у середньому за рік на
острові відпочивало вже близько 2,5 млн осіб із Мексики та інших країн. На
Канкун туристів приваблюють чисті пляжі, комфортний для відпочинку субтропічний
клімат, близьке розташування культурних атракцій, гостинність і високий рівень
комфорту.
Не менш знаним є курорт Акапулько на березі Тихого океану. Він славиться своїми
прекрасними пляжами, розкішними готелями, насиченим нічним життям і казино.
Сприятливий клімат і бухта Акапулько, яка належить до найкрасивіших у світі,
щороку ваблять до міста мільйони туристів.
Головним організаційним центром туристичної індустрії є столиця країни. Мехіко
називають містом архітектурних пам'яток і музеїв. У місті нараховується понад 1
400 унікальних будівель і монументів, 10 археологічних парків, більше 100
музеїв. Історичний центр Мехіко включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Першорядними пам'ятками Мехіко є піраміда ацтеків, замок Чапультепек,
Національний кафедральний собор, муніципальний і національний палаци. Серед
музеїв поза конкуренцією перебуває Національний музей антропології. Його
експозиція включає всесвітньовідомі експонати: Камінь Сонця, який називають
календарем ацтеків, велетенські кам'яні голови ольмеків , знайдені у джунглях
поблизу Табаско і Веракрусу, скарби цивілізації майя із Чічен-Іци та Паленке.
Переважна більшість держав Центральної Америки, які часто називають "банановими
республіками" , є бідними аграрними країнами, що спеціалізуються на вирощуванні
бананів, кави, какао, цитрусових, цукрової тростини, кукурудзи, рису. Величина
ВВП у розрахунку на одну особу змінюється від $ 2 800 у Нікарагуа до $ 11 900 у
Панамі.
Міжнародний туризм належить до пріоритетних напрямків розвитку національних
господарств. Підставою для цього є стійкий попит з боку американських і
канадських споживачів і ресурсна забезпеченість: країни володіють достатніми для
розвитку туристичної індустрії природними і суспільними туристичними ресурсами,
що підтверджують дані таблиці 2. 17.
Серед природних ресурсів переважають біотичні і ландшафтні, які сконцентровані в
національних парках та узбережжя теплих морів із пляжами і кораловими рифами.
Культурно-історична складова ресурсів презентована неперевершеними пам'ятками
цивілізації майя, музеями, непересічними зразками архітектури іспанської
колоніальної доби. Найбільш привабливими туристичними країнами району є Беліз,
Коста-Рика, Панама. У цілому країни Центральної Америки протягом кількох
останніх років приймають близько 7-8 млн туристів, із них 2 млн приїздить до
Коста-Рики.
Табл. 2. 17. Туристичні ресурси країн Центральної Америки
Країна
Головні природні туристичні ресурси
Культурно-історичні туристичні центри і об’єкти
Беліз;Столиця – Бельмопан;
Площа – 23,9 тис. км2;
Населення – 307 тис. осіб
Тропічний пасатний клімат; коралові рифи; пляжі вздовж усього узбережжя Карибського моря;
карстові області, у тому числі підводні; національні парки і
заповідники: Кокскомб-Бесін-Вайлдлайф-Санктуарі, Лоухінг-Бірд-Кей,
Маунтін-Пайн-Рідж, Ріо-Браво-дель-Норте, Комьюніті-Бабун-Сенктюрі
(більше 40 % території і 30 % узбережжя відведені під природоохоронні
території).
Руїни давнього міста майя Каракол із пірамідою Канаа; залишки міста-фортеці
Шунантуніч з пірамідою Ель-Кастільо; Алтун-Ха – один із
найбільших археологічних центрів, в якому збереглися пам’ятки
цивілізації майя; Лубаантун – давнє місто із залишками
фортифікаційних споруд, пірамід, яке у 1927 р. "подарувало" велику
загадку майя – череп людини, майстерно вирізьблений із цілісного шматка
кварцу.
Республіка Гватемала;Столиця – Гватемала;
Площа – 108,9 тис. км2;Населення – 13,3 млн осіб
Субекваторіальний пасатно-мусонний клімат; пляжі вздовж обох узбереж; термальні джерела;
карстові печери; численні озера: Атитлан, Аматитлан, Аярса, Ісабаль;
національні парки і заповідники: Тікаль, Ріо-Дульче, Кірігуа, Атитлан,
Челема, Маян.
Археологічний парк "Руїни Куїрігуа"; Антигуа – головний туристичний центр
країни з численними палацами і храмами; Тікаль – одне з
найбільших міст цивілізації майя, в якому нараховується понад 3 000
пам'яток, серед них 6 пірамід, акрополь, 16 храмів; Чічікастенандо
(святилище Паскуаль-Аба, обряди, базар); Флорес: зоопарк, печери.
Республіка Гондурас;Столиця – Тегусігальпа;
Площа – 112,1 тис. км2;Населення – 7,8 млн осіб
Тропічний пасатний клімат; коралові рифи і пляжі карибського узбережжя; національні парки і
заповідники: Селак, Ла-Тігра, Ель-Кусуко, Маріно-Пунта-Сал, Ріо-Платан,
Куеро-і-Саладо, Сук-Сук-Кайе, Піджен-Кайе.
Архітектурні пам'ятки і музеї Тегусігальпи; давнє місто Копан із
залишками споруд епохи майя, серед яких ієрогліфічні сходи – найдовший
відомий текст, що дійшов до наших днів від цивілізації майя; Комаягуа
з найдавнішим собором Ла-Мерсед у Центральній Америці, на башті якого
встановлено один із найдавніших годинників світу.
Республіка Коста-Рика;Столиця –Сан-Хосе;
Площа – 51,1 тис. км2;Населення – 4,3 млн осіб
Субекваторіальний клімат із пересічною річною температурою +22о С; пляжі;
коралові рифи; водоспади; вулканічні ландшафти; карстові печери;
національні парки: Ла-Амістад, Корковадо, Браулі-Каррильо, Чир-Ріко,
Барра-Онда (підземний), Мануеля Антоніо, Гуанакасте (майже 30 %
території країни відведено під природоохоронні об’єкти).
Архітектурні пам’ятки і музеї міста Сан-Хосе; Алахуела (ферма з
розведення метеликів); музеї, базари і карнавали міста Лімон;
Кутріс – зона археологічних розкопок; Гуаябо – національна
археологічна пам'ятка.
Республіка Нікарагуа;
Столиця – Манагуа;
Площа – 130,4 тис. км2;
Населення – 6 млн осіб
Тропічний пасатний клімат; Лаго-де-Нікарагуа – найбільше озеро в Центральній Америці;
вулканічні ландшафти; тропічні ліси; термальні води; національні парки і
заповідники: Волкан-Масая, Саслая, Босавос, Мірафлор (17 % території
відведено під природоохоронні об'єкти).
Колоніальна архітектура і музеї міста Гранада; музеї, фрески, палаци і собори
міста Манагуа; музеї і собори міста Леон; фієста патрональ
– карнавали і фольклорні виступи під час святкування кожним містом дня
ангела-охоронця.
Республіка Панама;Столиця – Панама;
Площа – 75,4 тис. км2;Населення – 3,4 млн осіб
Субекваторіальний, спекотний і вологий клімат; знамениті піщані пляжі: Горгона, Коронадо,
Сан-Карлос, Фаральоні; коралові рифи; вулкан Чірікі; о-ви Лас-Перлас з
понад 80 пляжами; архіпелаг Секас; о-ви Бокас-дель-Торо (місце зйомки
реаліті-шоу "Останній герой" для 12 країн світу); о. Ісла-Гранде;
національні парки і заповідники: Соберанія, Сарігуа, Ісла-Канас,
Серро-Хойя, Койба, Дарьєн.
Панамський канал – одне з технічних чудес сучасного світу довжиною близько 80 км; щороку
через канал проходить понад 12 000 океанічних суден, що саме пособі є
туристичним атракціоном; Панама-Вьєхо – перше європейське місто
на узбережжі Тихого океану із залишками численних зразків іспанської
колоніальної архітектури; музеї й архітектурний ансамбль міста
Сан-Феліпе (Каско-Антіко); історичний о. Табога;
археологічний парк Ель-Кано; архітектурний ансамбль і Зона
вільної торгівлі міста Колон; фортифікаційні споруди міста
Портобело; індіанське культурне середовище архіпелагу Сан-Блас;
півострів Асуеро з низкою культурних поселень – місце проведення
релігійних фестивалів і карнавалів.
Республіка Ель-Сальвадор,
Столиця –
Сан-Сальвадор;
Площа – 21 тис. км2;
Населення – 7,2 млн осіб
Тропічний пасатний клімат із пересічною річною температурою +21-+22о С;
вулканічні ландшафти; пляжі (Ла-Лібертад, Ла-Коста-дель-Бальсамо,
Плайя-ель-Еспіно); озера (Лагуна-де-Апастепек, Лагуна-Алегрія,
Лагуна-де-Сієга, Лаго-де-Сучітлан); джерела мінеральних вод; національні
парки і заповідники: Боске-ель-Імпосібле, Боске-Монтекрісто (знаходиться
під юрисдикцією Сальвадору, Гондурасу і Гваметали), Бальбоа, Серро-Верде
з вулканом Ісалько й озером Лаго-де-Коатепек.
Архітектурний ансамбль, музеї, базари і торгові вулиці міста Сан-Сальвадор;
Хойя-де-Серен ("американські Помпеї") – унікальне поселення майя;
комплекс Сан-Андрес – одна з найбільших ділянок доколумбових
культур у країні; Теуакан – руїни давнього міста майя; Музей
сальвадорської революції в місті Перкін; колоніальна архітектура
міста Сучітото; Чіуатан – одна з найбільших археологічних
ділянок посткласиної епохи майя; Ла-Пальма – місто народних
промислів і фестивалів; Тасумаль – археологічна зона майя;
археологічна ділянка Кара-Сусія.
КАРИБСЬКИЙ БАСЕЙН
Ангілья - Антильські Острови - Антигуа і Барбуда - Аруба - Багами - Барбадос -
Бермуди - Віргінські Острови - Гаїті - Гваделупа - Гренада - Домініка -
Домініканська Республіка - Кайманові Острови - Куба - Мартініка - Монтсеррат - Сент-Люсія
- Сент-Кітс і Невіс - Тринідад і Тобаго - Ямайка
КУБА
Острівна Республіка Куба - одна із небагатьох соціалістичних країн світу. Країна
розташована на великих островах Куба і Хувентуд та ще 1 600 дрібних острівках і
коралових рифах, що належать до групи Великих Антильських островів. Її площа
складає майже 111 тис. км2, населення - 11,5 млн осіб, столиця - місто Гавана.
Геотуристичне положення країни має як негативні, так і позитивні риси. До
позитивних належать такі: 1) розташування у зоні дії комфортних
погодно-кліматичних умов, які дозволяють цілорічно розвивати масовий
пляжно-купальний відпочинок (це підтверджує кліматична діаграма Гавани і графік
зміни щомісячної пересічної температури води на пляжах столиці, яка не
опускається нижче +24оС на рисунках 2. 48 і 2. 49); 2) тепле морське узбережжя
з великою кількістю зручних пляжів; 3) давні традиції гостинності; 4)
розташування у безпосередній близькості до ємного північноамериканського
споживчого туристичного ринку; 5) багаті суспільні туристичні ресурси. Головною
негативною рисою є напруженість стосунків із США, що заважає налагодити
повноцінний туристичний потік. До революційних подій на "Острові Свободи" саме
американці були головними споживачами кубинського туристичного продукту.
Незважаючи на політичні колізії, до Куби щороку приїздить понад 2 млн туристів
із різних країн світу.
Рис. 2.48. Кліматична діаграма Гавани
Рис.
2.49. Пересічна температура води у районі Гавани
Окрім моря, сонця і пляжів, Куба багата на інші природні туристичні ресурси:
карстові печери, найцікавіші з яких розташовані в провінції Пінар-дель-Ріо
поблизу міста Матансас, мінеральні джерела і лікувальні грязі (о.
Сан-Дієго-де-Лос-Банос, курортні райони Ольгін та Ельгеа), озера
(Лагуна-дель-Тесоро), коралові рифи, біотичні ресурси, найбільш цікаві з яких
представлені на території численних національних парків і заповідників,
наприклад, Сапата, Бахіа-де-Наранхо, Баконао, Сьєра-Маестра та інші.
На основі використання багатих природних ресурсів на Кубі сформувалася мережа
курортних зон і центрів світового значення. Найбільшими із них є Варадеро
(вважається одним із найкращих курортів Західної півкулі), Кубанакан, Сороа,
Санта-Марія, Бібіхагуа і багато інших.
Шанувальники культурно-історичних атракцій знайдуть у містах на Кубі велику
кількість цікавих об'єктів. Насамперед, Гавана, яка знана серед туристів
бульваром Прадо, набережною Малекон, фортецями, фортами, палацами, театрами,
музеями (Антропологічний і Національний музеї, Музей Гавани, Музей старовинної
зброї тощо), меморіалами "Гранма" і Хосе Марті, ботанічним садом, зоопарком,
оглядовими майданчиками, сучасними хмародряпами і церквами. Незмінною увагою
гостей столиці користується будинок-музей Ернеста Хемінгуея у садибі "Віхія".
Специфічною туристичною атракцією на Кубі стала американська
військова база Гвантанамо. Спостерігати за життям на базі туристам пропонується
з пагорба, на вершині якого знаходиться ресторан. Пригодою є власне поїздка:
тисяча кілометрів із Гавани потягом або автобусом, а потім кількагодинне
сходження ґрунтовою дорогою до ресторану. Разом зі стравами та напоями офіціанти
пропонують бінокль: перед очима допитливих (і довірливих) туристів з'являються
дахи казарм, огорожа з рядами колючого дроту, а далеко – берег, до якого колись
давно пристали каравели Колумба під час його останнього плавання до Америки.
"Кубинською Венецією" називають місто Матансас. Окрім численних мостів через
річки Юмурі і Сан-Хуан, місто відоме
палацом-музеєм
Хунко, замком Сан-Северино, численними
історичними будівлями. Місто Ольгін цікаве собором Сан-Ісідоро,
Музеєм природничих наук, пагорбом Лома-де-ла-Крус, на який ведуть 458 сходинок.
В околицях міста знаходяться унікальні археологічні зони Чорро-де-Маїта і Банес.
***
АРУБА
Аруба - окрема адміністративна одиниця Нідерландів із внутрішнім
самоуправлінням, один із найбільш престижних туристичних осередків світу, площею
180 км2 і населенням близько 103 тис. осіб, який розташований у центрі
Карибського моря за 30 км від узбережжя Венесуели. Адміністративний центр -
місто Ораньєстад.
Острів Аруба належить до групи Малих Антильських островів. Він має напрочуд
красиву природу, дивне, як для тропіків, сухе повітря і практично ідеальну
погоду продовж усього року. Пересічна денна температура повітря змінюється у
межах +29-32оС, нічна - +24-27оС, а температура прибережних вод не опускається
нижче +25оС. Ще однією природною "дивиною" Аруби є постійно прохолодний пісок
на пляжах, який не припікає ніг навіть у найбільш спекотні години. На цьому
дива, щоправда вже соціальні, не закінчуються: на острові практично відсутня
злочинність і увесь він - суцільна безмитна зона торгівлі.
***
БЕРМУДИ
Бермудські острови - архіпелаг, який складається більше ніж із 300 островів,
острівків і скель. Лише на 20 із них постійно живуть люди. Найбільшими островами
є Бермуда, Сент-Джорджес, Сент-Дейвідс, Сомерсет, Боаз і Айрленд. Бермудські
острови лежать у західній частині Атлантичного океану, неподалік від східного
узбережжя США.
Загальна площа архіпелагу невелика - 53,3 км2, але до неї варто ще додати майже
360 км2 коралових рифів, які оточують Бермуди і створюють природну неповторність
цього куточка Землі.
Архіпелаг - залишки давно згаслого вулкану, який підіймається над дном Атлантики
більше ніж на 5 000 м. Поверхня Бермудських островів рівнинна, найвища "вершина"
здіймається над океаном на висоту 90 м. Клімат субтропічний, м'який завдяки
впливу Гольфстріму.
Бермуди - визнаний центр сувенірної продукції. Вироби місцевих майстрів
виділяються своєю неповторністю і унікальністю. Тематично вони пов'язані із
океаном, місцевими легендами про кораблі-привиди, найбільш відомими морськими
катастрофами.
Головним "китом", на якому тримається все господарство Бермудів, є туризм.
Туристів приваблюють сюди чудові пляжі з унікальним рожевим кораловим піском і
неймовірний підводний світ, знайомству з яким сприяє надзвичайна прозорість і
чистота води. Вчені довели, що прозорість води біля берегів архіпелагу найвища в
Західній Атлантиці. Перебуваючи під водою, можна бачити на віддаль 60-90 м.
Бермуди вважаються одним із найбільш безпечних і екологічно чистих місць на
планеті.
Головний туристичний ресурс архіпелагу - його підводний світ. Вважається, що
кращого місця для дайвінгу та рибалки, ніж Бермуди, не знайти. А ще туристам
запропонують оглянути місця 18 історичних морських катастроф, кілька десятків
штучних аварій та коралові рифи.
Увазі відвідувачів архіпелагу пропонуються унікальні експозиції Інституту
підводних досліджень, Морського музею з вражаючим велетенським акваріумом, Музею
природознавства. Щире захоплення викликають мешканці місцевого зоопарку.
Справжня насолода чекає на тих, хто знається на гольфі. Бермуди мають найвищу у
світі щільність полів для гольфу - 10 на квадратний кілометр.
Федеративна Республіка Бразилія, яка займає 5-те місце у світі за територією і
чисельністю населення (відповідно - 8,5 млн км2 і 199 млн осіб) - найбільша
країна Латинської Америки. Вона займає майже половину материка і розміщується у
східній і центральній частині Південної Америки. Країна межує зі всіма
південноамериканськими державами, за винятком Чилі й Еквадору. Столиця -
новозбудоване місто Бразиліа.
Залежно від широти і характеру підстилаючої поверхні клімат Бразилії змінюється
від екваторіального до субтропічного. Пересічна температура січня коливається у
межах +23-29оС, липня - у межах +16-24оС. Протягом вересня-березня на більшій
частині території країни - сезон дощів. Найкращий час для відвідування
найбільшого міста країни - Ріо-де-Жанейро - із травня до серпня. У цей час
денна пересічна температура повітря тримається на рівні +25оС, із океану дме
легкий бриз, температура прибережних вод не опускається нижче +20оС (рис. 2. 50
і 2. 51).
Рис.2.50. Кліматична діаграма Ріо де-Жанейро Рис.
2.51. Пересічна температура прибережних вод у районі Ріо де-Жанейро
У межах країни розрізняють два головні географічні регіони - Амазонію -
велетенську заболочену низовину, вкриту екваторіальними і перемінно-вологими
лісами, мало заселену і недостатньо освоєну та Бразильське плоскогір'я, яке
лежить у зоні саван і рідколісь.
Амазонія стала головним осередком розвитку екологічного туризму в Бразилії.
Туристів приваблюють неймовірної краси ландшафти, надзвичайне багатство
тваринного і рослинного світу, можливість відкрити загублені світи і стати
першовідкривачем. Флора регіону лише на 30 % досліджена вченими. В амазонських
лісах росте щонайменше 40 000 видів рослин, живе 1 300 видів птахів (майже у 8
разів більше, ніж у Європі), понад 400 різновидів ссавців і стільки ж
земноводних, 3 000 різновидностей риб. Сельва лишається домом для близько 200
індіанських племен, які роками не контактують із цивілізованим світом.
Можливість ознайомитися з природними дивами Амазонії надає національний парк
Пантанал, який славиться своїми пейзажами і винятковим біорізноманіттям.
Водоспади Ігуасу належать до природних чудес світу і часто стають метою подорожі
багатьох туристів. Вони знаходяться на однойменній річці, на кордоні Бразилії та
Аргентини. Не меншу популярність мають водоспади на річці Парана (Сеті-Кедас,
Урубупунга).
Бразилія - це майже 8 000 км пляжів, які стали основою створення широкої мережі
курортів світового рівня: Убатуба, Ілья-Бела, Натал, Форталеза і, звичайно,
Ріо-де-Жанейро зі знаменитими пляжами Копакабана, Іпанема, Ботафогу, Леме,
Грумарі, Лебнон та інші загальною протяжністю 90 км.
Колоритні міста Бразилії самі по собі є туристичними атракціями. Бразиліа
належить до найбільш незвичних міст континенту, яке внесено до списку Світової
спадщини ЮНЕСКО. Нова столиця була збудована у центральній частині країни
фактично із "нуля" за 4 роки (1957-1960). Оригінальне планування, архітектурні
особливості й цікаві об'єкти (ботанічний сад, зоопарк, міський парк із
басейнами, наповненими мінеральною водою, Арковий палац із висячими садами і
багато іншого) перетворили Бразиліа на одне із найбільш відвідуваних міст
країни.
Першість за кількістю туристів упевнено утримує Ріо-де-Жанейро, або Ріо -
найбільше місто країни. Головними символами Ріо є знаменита статуя Христа на
горі Корковадо і кристалічна скеля Пау-ді-Асукар ("Цукрова голова") біля входу в
бухту Гуанабара. Місто багате видатними архітектурними пам'ятками: колоніальні
церкви, монастирі Сан-Бенто, Сан-Антоніу, імператорський палац, палац Тірадентіс
та ін. У місті багато музеїв: Національний історичний музей, Національний
художній музей, Музей Республіки тощо. Але світову славу Ріо приніс щорічний
карнавал. Сотні тисяч туристів приїздять до Ріо-де-Жанейро на видовище, яке
вважається найяскравішим святом планети.
Особливе культурне середовище, яке сформували вишуканий архітектурний ансамбль,
численні музеї, парки з каскадами водоспадів, дозволили внести столицю
золотошукачів - місто Ору-Прету до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
***
АРГЕНТИНА
Республіка Аргентина (столиця - Буенос-Айрес) - держава на південному сході
Південної Америки, що простяглася з півночі на південь на 3 700 км. Площа країни
складає 2,8 млн км2. Загальна кількість населення досягла 41 млн осіб.
Східна частина країни - рівнинна; гірський ланцюг Анд, де височіє найвищий пік
Південної Америки - г. Аконкагуа, формує природний західний кордон із Чилі; на
південному заході - Патагонське плоскогір'я. Клімат змінюється від тропічного на
півночі, до помірного на півдні. Найбільші річки: Парана, Парагвай, Ріо-Саладо,
Ріо-Колорадо. Національні парки: Ігуасу, Науель-Уапі, Лос-Гласьярес,
Лос-Алерсес, Ланін та інші.
Аргентина багата різноманітними туристичними ресурсами: багатокілометрові пляжами стали основою створення приморських і гірськолижних курортів;
річки з водоспадами, густі ліси і незаймані степи - підґрунтя для розвитку
екологічного туризму; скотарські ранчо і виноградарські ферми перетворилися на
осередки поширення сільського, кінного і гастрономічного туризму та винотерапії;
європеїзовані міста зі зразками колоніальної архітетури та музеями пропонують
цікаві пізнавальні тури.
Шанувальникам природних чудес аргентинська туристична індустрія пропонує
подорож до національного парку Ігуасу, на кордоні із Бразилією і Парагваєм. Тут
розташований каскад із близько 275 водоспадів під загальною назвою Ігуасу
(Арайагарай, Бельграно, Рівадавія, Рамірес, Сальто-Ескондідо, Сальто-Флоріано,
Уніон, Міте та ін.). "Перлиною" серед них є каскад із 14 водоспадів
Гарганте-дель-Дьябло. Водоспади з'єднані між собою містками для кращого огляду
фантастичного ландшафту. І навіть курсує невеликий туристичний потяг, що
сполучає між собою найбільш віддалені ділянки каскаду.
Південь Аргентини займає Патагонія - малоосвоєна територія, де представлені
різноманітні ландшафти: гірські хребти з льодовими, міжгірськими улоговинами
й озерами, плоскогір'я з пагорбами та низинами, дикі океанічні береги з
пташиними базарами. Одним із цікавих місць Патагонії є півострів Вальдес, де у
туристів з'являється можливість спостерігати за життям морських левів,
пінгвінів, китів і пташиного царства.
"Землею кінця світу" називають острів Вогняна Земля. Його адміністративний
центр - Ушуайя - найбільш південне місто світу та "ворота" до Антарктиди. Із
міста організовуються бердвотчинг-тури до численних місцевих озер. Морські
екскурсії - туристична принада цих місць. Багато з них проходять повз лігвища
тюленів і фантастично величезну колонію бакланів.
Буенос-Айрес, у якому мешкає 40 % населення країни, має потужний
культурно-історичний потенціал. Одних лише музеїв у місті нараховується близько
120. Вартими уваги місцями і пам'ятками Буенос-Айреса є район Ла-Бока, історична
зона Сан-Тельмо з антикварним базаром, президентський палац, ратуша, храми,
площі, тунелі колоніальних часів. Цікавими для туристів містами є Сальта - один
із найбільших центрів паломництва (чудодійні скульптури Діви Марії і Христа
Чудотворця у соборі Сан-Франсиско), Кордоба із унікальними зразками колоніальної
храмової архітектури і музеями, Ла-Ріоха - визнаний центр виноробства.
Усе більшу кількість туристів приймають сучасні курортні центри країни: Барілоче
("аргентинська Швейцарія") на озері Науель-Уапі, Серро-Катедраль - найбільший у
Південній Америці гірськолижний курорт, приморські курорти Лас-Грутас,
Ель-Кондорі, Плайас-Дорадас та інші.
***
ВЕНЕСУЕЛА
Республіка Венесуела - країна іспано-індіанської культури із 27-мільйонним
населенням, що розташована у північній частині Південної Америки і має вихід до
узбережжя Карибського моря. Її площа становить 912 тис. км2; столиця - Каракас.
На більшій частині території країни домінує субекваторіальний клімат. Пересічні
річні температури повітря міняються мало - +21-+26оС. Умовно виділяються два
сезони: сухий (верано), який охоплює період із грудня до квітня; вологий
(інв'єрно) - іншу частину року. Температура прибережних вод не опускається нижче
+26оС.
Амазонські джунглі, хребти Карибських Анд, 3 000 км піщаних пляжів, найбільше у
Південній Америці озеро Маракайбо, одна з найдовших у світі річка Оріноко,
найвищий водоспад планети Анхель, багата флора і фауна, представниками якої є
ягуар, оцелот і найдовша у світі змія анаконда, а також унікальне культурне
середовище - головні туристичні ресурси Венесуели.
Популярним місцем відпочинку є узбережжя Карибського моря. Тут, окрім купання і
засмаги на сонці, можна займатися рибаленням, яхтингом, дайвінгом та іншими
видами активного відпочинку, які пропонує сучасна індустрія туризму. Острів
Маргарита - головна курортна зона країни, у межах якої розташувалися найбільші
готельні комплекси. До найбільш популярних туристичних центрів острова
належать Порламар, відомий ще і зоною безмитної торгівлі, Пампатар, Ла Асунсіон
та ін.
Культурно-історична "перлина" Венесуели - місто Коро - справжній музей
колоніальної архітектури під відкритим небом із численними церквами, житловими
будівлями, площами і монументами, вік більшості яких складає 350-400 років.
Центрами розвитку пригодницького, сільського й екологічного туризму на рівнинах
Льяноса, які займають майже 1/3 території Венесуели, стали атос - великі
скотарські ферми. Найбільш відомими із них стали Ато-Дона-Барбаро й
Ато-Ель-Седраль. Туристам пропонуються кінні тури, сплави на плотах і каное,
моторизовані сафарі тощо.
Водоспад Анхель розташований на р. Чурун у центрі національного парку Канайма.
Висота вільного падіння води перевищує 800 м. Офіційно водоспад "відкрито" у
1935 р., але місцевим індіанцям він відомий здавна.
Водоспад Анхель розташований на р.
Чурун у центрі національного парку Канайма. Висота вільного падіння води
перевищує 800 м. Офіційно водоспад "відкрито" у 1935 р., але місцевим індіанцям
він відомий здавна.
До Анхеля організовуються екскурсії. Через важкодоступність перевага віддається
авіатурам. Складність полягає у тому, що водоспад є найбільш повноводним і
красивим у дощовий сезон, коли повітряні подорожі ускладнені через сильну
хмарність і часті тумани.
Місцеве населення називає водоспад Керепакупаї-Меру – "той, що падає у найглибше
місце"
***
КОЛУМБІЯ
Республіку Колумбія, яка розташована на північному заході Південної Америки,
називають "країною казкових багатств", царством археологічних національних
парків. Площа країни - 1,1 млн км2; населення - 43,7 млн осіб; столиця - Богота.
Із 1499 р, коли на цю землю ступила нога першого іспанського конкістадора, і до
завоювання Колумбією незалежності у 1819 р. із країни вивезено до Європи тисячі
тон золота, срібла, дорогоцінних каменів і прикрас, а численні міста могутньої
цивілізації інків, тайрона зникли із лику землі.
Мальовнича природа Колумбії, теплі узбережжя Тихого й Атлантичного океанів,
Амазонія, гірські масиви, особливе культурне середовище (суміш індіанських,
європейських і африканських традицій), оспіване Габріелем Маркесом, дозволяють
включати країну до переліку кращих туристичних регіонів Південної Америки. Однак
сумнівна слава одного із найбільших світових виробників наркотиків,
вседозволеність наркобаронів і внутрішні політичні протиріччя не дозволяють
сповна використовувати ресурсний потенціал країни. Незважаючи на це, Колумбія
пишається рядом туристичних центрів світового рівня. Серед них курортні острови
Сан-Андрес, Провіденсія і Санта-Каталіна поблизу Карибського узбережжя, Летисія
- "ворота до Амазонії" - невелике містечко, з якого щодня десятки туристичних
груп вирушають для знайомства з фантастичними біотичними ресурсами, життям
рожевих дельфінів, індіанських племен тікуна та ягуа.
Серед шанувальників природи та культури користуються популярністю національні
природні й археологічні парки Колумбії: Пурас із однойменним вулканом,
водоспадами, термальними джерелами і фумароловим озером Термалес-де-Сан-Хуан;
Тієррадентро - археологічний комплекс із печерами, похованнями і скульптурами;
Сан-Агустін, де на площі понад 300 км2 розкидано близько 500 мегалітичних
скульптур висотою від 20 см до 7 м.
***
ЕКВАДОР
Республіка Еквадор - держава на північному заході Південної Америки, яка має
вихід до Тихого океану і розташована з обох боків екватора. Її площа складає
276,8 тис. км2, населення - 14,6 млн осіб.
Територія країни перебуває у зоні дії екваторіального і субекваторіального
клімату. Загальна картина погодно-кліматичних умов дуже неоднорідна. Еквадорці
навіть говорять, що вони мають чотири сезони протягом одного дня. Причина -
особливості місцевого рельєфу.
Столиця країни - місто Кіто, розташоване на висоті 2 800 м. Кіто вважається
одним із найкрасивіших міст континенту і відрізняється безліччю
культурно-історичних особливостей і своєрідних традицій. В архітектурі міста
можна помітити сліди іспанських, нідерландських і навіть доколумбових стилів.
До найбільш відомих пам'яток Кіто належить комплекс історичних споруд навколо
площ Незалежності, Сан-Франсиско і Санто-Домінго. У місті велика кількість
унікальних церков, чудових музеїв, парків і колоритних ринків.
У декількох кілометрах від столиці знаходиться екватор, на якому розташований
культурно-розважальний комплекс "Середина світу" з численними музеями,
магазинами, закладами харчування і фантастичним видом на вулкан Пулулаха.
Поблизу знаходиться археологічний комплекс Кочаскі і гарячі джерела в Ойякачі.
Вузьку долину між двома паралельними гірськими ланцюгами, де розташовані 9 із 10
найвищих гірських піків Еквадору, Александр фон Гумбольдт поетично назвав
"дорогою вулканів". У цій долині мешкає половина населення Еквадору.
Панамериканське шосе, яке проходить долиною, дає можливість побачити майже всі
знамениті вулкани країни, у тому числі Чімборасо (6 310 м) і Котопахі (5 897 м).
У країні налічується понад 20 національних парків та заповідників, які займають
близько 16 % території країни. Чільне місце серед них займають Галапагоські
острови, які занесені до Світової спадщини ЮНЕСКО. Архіпелаг вважається однією
із основних туристичних атракцій Еквадору. Острови називають "унікальним живим
музеєм і наочним прикладом еволюції", де збереглися і дбайливо охороняються
раритетні екосистеми. Тут водяться ігуани, велетенські черепахи, пінгвіни,
кити, дельфіни. 90 % території островів знаходиться під охороною. Пересування
ними чітко регламентоване й обмежене спеціально маркованими стежками.
Шанувальників пляжно-купального відпочинку чекає низка сучасних курортів на
півночі Еквадору. Чудовими пляжами пишається Атакамес - сучасний приморський
курортний центр країни. Масовість і традиційність приморського відпочинку
поєднуються з дбайливим ставленням до довкілля у містечках Муїс і
Бахія-де-Каракес, які називають "екологічними курортами".
***
ПЕРУ
Республіка Перу знаходиться у західній частині Південної Америки. Вона межує із
Колумбією та Еквадором на півночі, Бразилією і Болівією на сході, із Чилі на
півдні. Країна омивається водами Тихого океану. Площа Перу - 1,3 млн км2.
Загальна кількість населення складає майже 30 млн осіб, з яких 45 % - індіанці.
Столиця держави - місто Ліма.
У зв'язку зі складним рельєфом, кліматичні умови на території Перу надзвичайно
різноманітні. Пересічна річна температура на узбережжі коливається від +15 до
26оС, у гірських районах до висоти 3 500 м зимові температури складають +4-6оС, літні - +16-17оС. Найкращим часом для відвідування прибережних районів є
період із грудня до травня, гірських - із червня до серпня.
Із точки зору фізико-географічних умов територія Перу розділяється на три
райони: коста - вузька смуга рівнин на узбережжі Тихого океану, сьєра - гірська
місцевість (Анди) і сельва - Амазонська низовина.
Територія сучасного Перу була центром величезної імперії інків, яку із
несподіваною легкістю завоювали і фактично знищили іспанські конкістадори у XVI
ст. Туристів приваблюють до країни численні міста, храми-піраміди, фортеці
інкської та доінкських культур, багато із яких до цих пір "загублені" у
джунглях.
Одна з особливостей просторового розміщення туристичних ресурсів природного і
суспільного походження на території Перу - їх тісне територіальне сусідство і
"переплетення". Одна й та ж територія дуже часто містить непересічні зразки
творінь людини і природи. Яскравим прикладом є пустеля Наска. Велике (500 км2),
майже квадратне кам'яне плато помережене помітними лише з повітря загадковими
малюнками велетенських розмірів (від 8 до 40 м), виконаних однією суцільною,
вибитою в камені, лінією. Походження і призначення цих зображень не зрозуміле і
до сьогодні.
Головними пам'ятками кости є національний парк Уаскаран, національний морський
заповідник Паракас і численні сліди однойменної культури. Туристів приваблюють
піщані дюни Уакачіна, колонії фламінго, руїни давньої імперії Чіму - Чан-Чан -
величезного за мірками давніх часів міста, збудованого із глини і каменю. Коста
пропонує і традиційний відпочинок. Туристи охоче відвідують приморські курорти
Пікасмайо і Паракас
На території Перу знаходиться кілька природних об'єктів - цікавих туристичних
атракцій. Один із них - високогірне реліктове озеро Тітікака, частина якого
знаходиться у Болівії. Саме в районі цього озера індіанці почали вперше
культивувати картоплю, яка згодом поширилася всім світом. Ще одне природне диво
- каньйон Колка, який вважається найглибшим у світі. Його глибина складає майже
3 500 м, а довжина - близько 100 км. А невелике льодовикове озера Лаурікоча
відоме тим, що з нього бере свій початок грандіозна Амазонка.
Однією із причин приїзду багатьох туристів до Перу є бажання познайомитися з
побутом аборигенів - індіанців кечуа й аймара. Для того, щоб це зробити,
необхідно вирушити до амазонської сельви.
Туристичною "візитівкою" Перу є Мачу-Пікчу - найбільш відоме і найбільш
загадкове давнє священне місто інків, довкола якого і до сьогодні точаться
суперечки вчених-істориків та археологів. Загублене місто у 1911 р. знайшов
американський дослідник Хайрам Бінгем, який вирушив на пошуки легендарної
столиці інків Вілка-бамби. Ця знахідка належить до найбільших археологічних
відкриттів ХХ ст.
***
ЧИЛІ
Республіка Чилі - держава на південному заході Південної Америки, яка займає
довгу смугу землі між Андами і Тихим океаном. Територія країни витягнута вздовж
узбережжя океану на 4 300 км. Її площа перевищує 756 тис. км2, а загальна
кількість населення складає 16,6 млн осіб. Столиця Чилі - місто Сантьяго.
Через значну протяжність, потужні океанічні течії і складний рельєф Чилі
відрізняється винятковою погодно-кліматичною різноманітністю. Різні ділянки
території країни перебувають у зонах впливу тропічного, субтропічного, помірного
і полярного типів клімату. Протилежність кліматичних умов унаочнюють кліматичні
діаграми південного міста Чилі Пунта-Аренас і міста "вічної весни" Аріка,
розташованого на межі пустелі Атакама, поблизу кордону з Перу (рис. 2. 52. і 2.
53).
Рис.2.52. Кліматична діаграма Пунта-Аренас
Рис.
2.53. Кліматична діаграма Аріки
Унікальними є і туристичні ресурси цієї країни. Природа зле "пожартувала" над
чилійцями: одне із найбільш протяжних узбереж не достатньо використовується для
організації масового пляжно-купального відпочинку. Причина - потужні холодні
течії біля берегів Чилі. Через їх вплив температура прибережних вод лише на
півночі піднімається вище +23оС, досягаючи у центральних регіонах максимальної
позначки +17-18оС, а в південних - +4-6оС.
Цю "помилку" природи чилійці компенсують інтенсивним використанням гірських
систем. Країна перетворилася на визнаний осередок гірськолижного відпочинку.
Вальє-Невадо, Портільо, Ло-Вальдес і ще кільканадцять сучасних гірськолижних
центрів приваблюють тисячі шанувальників активного відпочинку. Окрім якісних
трас, сервісу і засобів розміщення, гірськолижні курорти Чилі мають ще одну
перевагу. Вони розташовані у південній півкулі, що дозволяє туристам із
Північної Америки та Європи відпочивати протягом червня-жовтня - традиційного
лижного міжсезоння.
На півночі розкинулася пустеля Атакама, місячні пейзажі якої надихають творців
фантастичних фільмів і надовго запам'ятовуються туристам. Незабутні враження
лишають гейзери в пустелі та міста-привиди - індустріальні сліди виробництва
селітри, кинуті зараз напризволяще.
На острові Пасхи у Тихому океані вражають своєю величчю багатовікові загадкові
кам'яні ідоли Рапа-Нуї. Сам острів, який географічно і культурно тяжіє до
Полінезії, а не до Південної Америки, є дивним і загадковим.
На крайньому півдні з'являються тисячі островів, фіордів, а велетенські
айсберги свідчать про близькість Антарктиди. Місцевою визначною пам'яткою є
архіпелаг Вогняна Земля, розташований на крайньому півдні країни. Туристів
приваблюють національні парки (Торрес-дель-Пейн, Кеулат, Пумалін та ін.), де
вони мають змогу знайомитися із суворою природною красою краю.
Серед великих міст найбільший інтерес для туристів мають Сантьяго, Вальпараїсо,
Пуерто-Монт. Столиця приваблює численними архітектурними пам'ятками (палацовий
комплекс Ла-Монеда, сакральні споруди, приміщення Центрального ринку,
архітектурний ансамбль Площі Зброї), музеями (Музей чилійського мистецтва
доколумбової епохи, Музей сучасного мистецтва, Національний музей мистецтв,
будинок-музей Пабло Неруди), театрами, найсучаснішим на континенті Планетарієм,
казино, магазинами, ресторанами, фунікулерами і парками із ігровими
майданчиками.
Головними туристичними атракціями Вальпараїсо є численні фунікулери, кожен з
яких має своє ім'я, припортова зона, музеї, площа Сотомайор.
До Пуерто-Монт, найбільш "німецького" міста з ідеально рівними і чистими
вулицями в обрамленні будинків із гостроверхими дахами вкритими червоною
черепицею, туристи їдуть заради неповторних ландшафтів на околицях міста:
міріади озер в оточенні хвойних лісів, льодовикові форми рельєфу і стіна Анд
залишають незабутні враження.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
