Соболєва Е.А., Соболєв І.І. Фінансово-економічний аналіз діяльності турфірми

Велика значення має інтерпретація динаміки показників оборотності запасів. Вважається, що позитивною тенденцією є зростання в динаміці обертів запасів і скорочення днів оборотності. Але це справедливо тільки при поверхневому розгляді питання, оскільки скорочення періоду оборотності запасів може бути наслідком фінансових труднощів і труднощів з оплатою постачальників. Для забезпечення ефективного використання оборотних засобів важливо вміти аналізувати не лише минулі тенденції в політиці управління запасами, але і планувати її моменти. Обсяг запасів та їх рух (зміна обсягів з плином часу) залежать від дуже великої кількості факторів. Розглядаючи їх в укрупненому розрізі, можна виділити: фактори виробничо-технічного характеру, що визначаються специфікою виробленої продукції (послуг), технікою та технологіями; чинники, що відображають умови постачання і збуту продукції (територіальне розміщення споживачів і постачальників, особливості транспортної мережі, умови реалізації продукції і розрахунків з постачальниками); фінансові фактори (можливість використання позикових коштів при формування запасів тощо). Велике число факторів і складний характер їх впливу на величину запасів і швидкість їх обороту істотно ускладнюють визначення рекомендованих значень коефіцієнтів оборотності запасів аналітичним (розрахунковим) шляхом. В таких умовах може бути запропонований порівняльний метод при формуванні нормативної бази цих коефіцієнтів, при якому їх рекомендовані значення приймаються рівними значенням аналогічних показників, що розраховуються для однотипних (за масштабами діяльності, номенклатурі, технології і т. п.) ефективно діючих підприємств, функціонують у тих же, що й аналізований об'єкт, умовах.

Розглянемо один з підходів до аналізу запасів і планування їх рівня.

Запаси сировини і матеріалів. При плануванні необхідного рівня запасів сировини і матеріалів використовується наступна схема. Насамперед визначається середньоденна вартість обсягу придбаного сировини і матеріалів за певний період (зазвичай за останні три місяці) шляхом ділення вартості придбаної сировини і матеріалів на календарне число днів (для кварталу 91 день).

Далі, ґрунтуючись на знанні конкретного виду туристської діяльності, задається нормативне кількість днів запасу матеріалів. Якщо підприємство для нормального функціонування потребує 4недельном запасі сировини, цей термін буде дорівнює 28 дням.

Потім розраховується показник нормативної вартості запасу, рівний добутку середньоденної вартості запасу сировини і матеріалів на нормативне число днів запасу.

За бухгалтерської звітності знаходиться фактична вартість запасу матеріалів у розглянутому місяці. Далі визначається фактичний термін оборотності запасу матеріалів шляхом ділення вартості фактичного запасу матеріалів на вартість середньоденного обсягу придбаного сировини і матеріалів.

Віднімаючи з фактичної вартості запасів матеріалів величину нормативної вартості запасів, визначаємо їх різницю. Якщо вона позитивна, то це означає, що в запас сировини і матеріалів, можливо, вкладені надлишкові грошові кошти. Тому в рамках оперативного управління необхідно розробити ряд заходів, забезпечують скорочення розміру запасів і збільшення швидкості їх оборотності. У тому випадку, коли нормативний показник перевищує вартості фактичне значення, то в майбутньому фірма не зможе компенсувати виробничі витрати, або завищений норматив, який повинен бути переглянутий. До аналогічного висновку можна прийти, порівнюючи нормативний (рекомендований) і фактичний період оборотності запасів сировини і матеріалів.

Для встановлення тенденцій у динаміці запасів іноді пропонують порівнювати значення розрахованих показників за ряд періодів. Зазвичай значення для поточного аналізованого періоду порівнюються з рівнем аналогічних показників за три попередніх місяці, а також за той же місяць, але рік тому. При дослідження динаміки стану і швидкості оборотності запасів необхідно враховувати можливий вплив фактора сезонності.

Управління запас незавершеної продукції або величиною витрат у незавершеному виробництві пов'язано з загальною тривалістю виробничого циклу конкретного підприємства туристського комплексу. Як правило, для визначеного масштабу діяльності виробництва обсяг незавершеного виробництва суттєво не варіюється. Завданням менеджерів підприємства є визначення мінімального вартісного рівня незавершеного виробництва і підтримання його обсягу в заданих межах.

Управління рівнем витрат у незавершеному виробництві здійснюється за наступною схемою.

По-перше, визначається середньоденна величина витрат, що враховуються в незавершеному виробництві, як частка від ділення собівартості реалізації продукції за певний період на календарне число днів цього періоду (на практиці доцільно в якості такого періоду приймати один квартал, або 91 день).

Далі, ґрунтуючись на знанні специфіки конкретного виду діяльності, задається нормативна тривалість виробничого циклу. Нормативна величина запасу незавершеного виробництва знаходиться як добуток тривалості виробничого циклу на середньоденну величину незавершеного виробництва. Фактична тривалість виробничого циклу визначається діленням фактичного обсягу витрат у незавершеному виробництві на середньоденну величину цих витрат.

Різниця між величиною фактичних і нормативних (рекомендованих) значень відображає ефективність управління цією складовою запасів: перевищення фактичних витрат незавершеного виробництва або тривалості виробничого циклу їх нормативного рівня свідчить про наявність резервів її (ефективності) зростання.

Для того щоб встановити тенденції динаміки витрат у незавершеному виробництві, слід розрахувати значення показників фактичної тривалості виробничого процесу за ряд тимчасових проміжків (зазвичай рекомендується розраховувати цей показник за три останніх місяці і за аналогічний місяць минулого року) і порівняти їх між собою і нормативним значенням.

При аналізі незавершеного виробництва слід пам'ятати про можливі сезонні коливання і враховувати цей фактор.

Як уже зазначалося, внаслідок приналежності до невиробничої сфери і специфіки продукту своєї діяльності управління запасами готової продукції в туризмі не є першочерговим завданням. В той же час це може бути дуже важливим моментом для підприємств, що входять до складу суб'єктів туристських комплексів (підприємства громадського харчування, виготовлення сувенірів, підприємства легкої промисловості тощо).

Може бути запропонований наступний метод аналізу запасу готової продукції. В його основі лежить, як і в попередньому випадку, порівняння нормативного і фактичного значень показників, що відображають динаміку запасів готової продукції. Спочатку знаходиться значення середньоденної виручки діленням обсягу виручки на кількість днів періоду. На основі даних про кон'юнктуру встановлюється нормативне число днів обороту запасу готової продукції. Нормативне значення вартості запасу готової продукції знаходиться множенням середньоденної величини запасу норматив числа днів обороту запасу готової продукції. Взявши з фінансової звітності фактичне значення вартості запасу готової продукції на анализируемую дату, шляхом поділу його на середньоденну величину запасу розраховуємо фактичне число днів обороту запасу. Порівнюючи значення фактичної і нормативної величини запасу готової продукції, визначаємо його надлишок або недолік в досліджуваному періоді. Виходячи з цього і робимо висновки про необхідність вжиття заходів оперативного характеру по управлінню рухом запасу готової продукції.

Аналогічні розрахунки можна провести і по відношенню до тривалості періоду обороту запасу готової продукції. Цей показник найкращим чином характеризує стан справ з запасом готової продукції. Зниження його величини при відсутності збоїв у поставках продукції свідчить про підвищення ефективності управління запасами і позитивно впливає на рівень значень показників ліквідності.

Для ефективного управління запасами необхідно розділити їх на окремі складові потоки (спочатку можна тільки на три: сировина та матеріали, незавершене виробництво, готову продукцію). І, розглядаючи кожен з них окремо, слід провести відповідний аналіз. Здійснивши такий аналіз в розрізі укрупненої номенклатури продукції (послуг), можна в загальному обсязі виділити продукти, що характеризуються різною швидкістю оборотності. З цієї точки зору може бути запропоновано, наприклад, наступна класифікація.

Надмірна продукція продукти, які не можуть бути використані або продані. Підприємство повинно прагнути позбавитися від подібних продуктів, або вони повинні бути списані.

Повільно обертаються продукти продукти, які рідко використовуються і продаються. Необхідно реалізовувати такі продукти за зниженими цінами і тим самим до мінімуму скоротити запаси.

Швидко обертаються продукти ті продукти, які використовуються і продаються швидко. При цьому необхідно переконатися, що у фірми достатньо запасів для успішного функціонування процесу виробництва.

<<< назад | зміст | вперед >>>