<<< назад | зміст | вперед >>>

Соболєва Е.А., Соболєв І.І. Фінансово-економічний аналіз діяльності турфірми

Глава 4. Аналіз результатів діяльності фірми

4.3. Результативність використання ресурсів

Показники, що відображають частку прибутку собівартості, витрати або обсязі виручки, що надійшла, характеризують ефективність поточної діяльності підприємства. Вони показують, в якій мірі, покривши пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг) витрати, підприємство здатне спрямовувати власні кошти на розширення масштабів діяльності, виплату дивідендів, створення і збільшення фондів і резервів. Однак існує широке коло суб'єктів економічних відносин, яких цікавить не тільки рентабельність поточної діяльності, але і результативність використовуваних підприємством необоротних коштів і фінансових ресурсів. Подібна інформація досить цікава для власників, менеджерів підприємства, потенційних інвесторів. Всіх їх цікавить не тільки те, який обсяг витрат здійснюється в процесі діяльності, щоб отримати той чи інший обсяг прибутку, але і те, якими за величиною основними фондами одержаний цей прибуток. Для власників і акціонерів дуже важливо знати, скільки прибутку принесла кожна вкладена ними одиниця грошових коштів, для менеджерів скільки прибутку припадає на одиницю вартості всіх використовуваних господарських коштів.

Для того щоб отримати уявлення про результативність використання ресурсів підприємства, розраховується ряд показників рентабельності, які ув'язують обсяг одержуваної прибутку з величиною використовуваних матеріальних або фінансових коштів. Результативність позаоборотних і фінансових' ресурсів може виражатися двояким чином: або як частка, яку складає річний обсяг прибутку в обсязі використовуваного ресурсу (коефіцієнти рентабельності), або як число оборотів (років), за який розглянутий ресурс може бути відшкодована за вартістю за рахунок прибутку (коефіцієнти оборотності або показники строків окупності). Розглянемо кілька найбільш часто вживаних на практиці коефіцієнтів.

Коефіцієнт рентабельності використання основного капіталу. Розраховується як відношення чистого прибутку (чистий прибуток прибуток звітного року за вирахуванням податку на прибуток та інших податків і зборів, що відносяться на прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства) до середньорічного обсягу всіх використовуваних господарських засобів або всього залученого капіталу (полусумма підсумку балансу на початок і кінець періоду). Даний показник розраховується за формулою

Даний коефіцієнт показує, скільки прибутку припадає на 1 крб. використовуються господарських засобів. Він дає загальне уявлення про результативність досліджуваного бізнесу незалежно від джерел залучення капіталу та інших факторів. Рентабельність власного капіталу. Цей показник дещо конкретизує і доповнює розглянутий вище. Знаходиться він як відношення величини чистого прибутку до середньорічного обсягу власного капіталу. Для його розрахунку може бути рекомендована наступна формула:

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу становить великий інтерес для власників фірми та потенційних інвесторів, так як він показує,яка ефективність авансованих власниками і акціонерами коштів. Цей коефіцієнт у разі значного обсягу залученого капіталу може істотно відрізнятися від значення коефіцієнта рентабельності основного капіталу, оскільки при формуванні фінансових результатів в цьому випадку суттєвими є витрати на виплату відсотків за кредитами і позиками. Саме цей показник в найбільшою мірою підходить в якості критерію при вирішенні питання про участь в капіталі: висока рентабельність власного капіталу, як правило, забезпечує здатність виплачувати високі дивіденди і таким чином залучати у разі необхідності додатковий капітал.

Рентабельність основних фондів. Визначається відношенням чистого прибутку до середньорічного обсягу використовуваних основних фондів підприємства. Даний показник характеризує ефективність тієї частини господарських коштів, яка овеществлена в основних коштах підприємства. Рентабельність довгострокових фінансових вкладень. Визначається діленням обсягу отриманих фірмою відсотків від участі в капіталі інших підприємств і т. п. (дані наводяться у формі № 2) на середньорічну величину довгострокових фінансових вкладень (інвестиції в залежні, дочірні та інші підприємства): Чистий прибуток (4.7)

Зіставлення цього показника з показниками рентабельності, наприклад, основних фондів дозволяє обгрунтувати ефективність використання вкладень для розширення основного бізнесу або, навпаки, доцільність диверсифікації діяльності.

Період окупності основного капіталу. Визначається як відношення середньорічної вартості господарських засобів фірми до чистого прибутку. Показник відображає швидкість відшкодування використовуваного виробничого потенціалу за рахунок чистого прибутку. Для розрахунку може бути рекомендована наступна формула:
(4.8)

Період окупності власного капіталу. Знаходиться шляхом ділення середньорічної величини власного капіталу на чистий прибуток аналізованого періоду:
(4.9)

Має важливе значення для власників і акціонерів, оскільки через оцінку його величини і динаміки вони, як правило, роблять висновки про ефективність управління їх капіталом.

Період окупності основних засобів. Розраховується за наступною формулою:
(4.10)

Виражає ефективність вкладених у досліджуваний бізнес основних засобів.

Для розглянутого умовного прикладу результати розрахунку показників рентабельності використання ресурсів підприємства наведено в табл. 4.4.

Таблиця 4.4.