Ефективність будь-якої екскурсії багато в чому залежить від техніки її проведення,
зв'язку між методикою та технікою ведення. До техніки ведення екскурсії
пред'являється ряд вимог. В їх число входять знайомство екскурсовода з
групою, правильна розстановка групи у об'єкта, вихід екскурсантів з автобуса
і повернення в автобус (інший транспортний засіб), використання
екскурсоводом мікрофона, дотримання часу, відведеного на екскурсію в цілому і
розкриття окремих підтем, відповіді на питання екскурсантів і т. д.
Знайомство екскурсовода з групою. Екскурсовод, увійшовши в автобус, знайомиться з
групою. Він вітається з присутніми, називає своє прізвище, ім'я, по батькові,
туристичне установа, яку він представляє, знайомить екскурсантів з
водієм автобуса, тобто починає екскурсію вступом.
Важливо, щоб з самого початку екскурсовод підпорядкував свої дії усталеним
правилами спілкування з групою. Він не відразу починає говорити. Виникає пауза,
яка триває десять-двадцять секунд. Відбувається перше знайомство, від нього
чому залежать подальші контакти екскурсовода з групою. Екскурсанти
поступово замовкають, зручніше розсідаються, їхня увага переключається на
екскурсовода. Екскурсанти прикидають, на що здатний екскурсовод, що
цікавого їм розповість, а екскурсовод думає про те, як зацікавити цих
людей, як привернути їх увагу до теми.
При правильній організації екскурсійної роботи підготовка до неї повинна
відбуватися заздалегідь. Роблять це організатори екскурсії або турагенти.
Сюжет екскурсії повинен бути заздалегідь відомий екскурсанту. Екскурсант повинен
знати тему екскурсії. Надзвичайно важливо, щоб рекламна діяльність і купівля
екскурсійної путівки були відокремлені від екскурсії одним-двома днями. Це
істотно в тому відношенні, що за цей проміжок часу відбудеться відома
психологічна установка екскурсанта. Він встигне вдуматися і вжитися в сюжет
екскурсії.
У кожної теми свій вступ. Якщо склад групи різний (наприклад, місцевий
населення і приїжджі туристи, дорослі і діти), у однієї і тієї ж екскурсії будуть
різні вступу. Екскурсовод особливу увагу звертає на підготовку і
виконання вступу, яке дає конкретну установку екскурсантам, дозволяє
встановити з ними контакт.
Вихід екскурсантів з автобуса (тролейбуса, трамвая). До виходу екскурсантів
потрібно заздалегідь готувати. У тих випадках, коли це не робиться, значна частина
групи залишається сидіти в автобусі, не виходячи для спостереження пам'яток на місці
їх розташування. Тим самим екскурсанти втрачають можливість особистого знайомства з
об'єктом.
Кількість зупинок з виходом групи рекомендується назвати у вступному
слові, пояснивши значення таких виходів, зацікавити екзотичністю,
незвичністю об'єкта.
На зупинках, де передбачений вихід екскурсійної групи, екскурсовод виходить
першим, показуючи приклад групі і визначаючи спрямування її руху до об'єкта. В
тих випадках, коли в екскурсіях влаштовуються інші зупинки, наприклад,
санітарні або для придбання сувенірів, екскурсовод повідомляє точний час
(година і хвилини) відправлення автобуса. Необхідно вимагати від екскурсантів
дотримання регламенту проведення екскурсії, що впливає на графік руху
автобуса за маршрутом. Якщо час стоянки в заміської екскурсії по якимось
причин скорочується або збільшується, екскурсовод повідомляє про це всім
екскурсантам.
Розстановка групи у об'єкта. При розробці екскурсії, як правило,
визначається декілька варіантів розміщення групи для спостереження екскурсійного
об'єкта. Робиться це на той випадок, коли місце, визначене методичної
розробкою, зайняте іншою групою або коли сонячні промені світять в очі,
заважаючи оглядати об'єкт. Бувають і інші причини, що заважають використовувати
рекомендоване місце. У жаркий час використовуються можливості для розташування
груп в тіні. На випадок дощу передбачається варіант розміщення екскурсантів
під дахом, під кроною дерев. В окремих випадках методика вимагає, щоб для
огляду об'єкта було обрано кілька точок: далека, якщо об'єкт показується
разом з навколишнім середовищем або іншими об'єктами; ближня, якщо аналізуються
окремі деталі будівлі, споруди, місцевості, об'єкта природи. Ці особливості
відображаються в графі "Організовані вказівки методичної розробки". Кожен
екскурсовод уважно вивчає ці вказівки і до виходу
з групою на маршрут уточнює питання, пов'язані з розстановкою групи для
спостереження об'єктів. Слід також забезпечити безпеку екскурсантів при
огляд об'єктів і при переході через автомагістралі.
При одночасному розташуванні декількох груп у одного об'єкта між ними
повинно бути збережено таку відстань, щоб один екскурсовод своєю розповіддю не
заважав іншому, щоб одна група не заслоняла інший об'єкт спостереження. Відомі
труднощі при дотриманні цієї умови викликає розміщення груп для показу
музейної експозиції.
Пересування екскурсантів від автобуса до об'єкта, від об'єкта до автобуса, між
об'єктами здійснюється групою. Місце екскурсовода - в центрі групи,
кілька людей йдуть попереду, кілька поруч, інші - позаду. Важливо,
щоб група не розтягувалася: відстань між її головною частиною і тими, хто
йде останніми, не повинна перевищувати 5-7 метрів. Екскурсовод повинен домагатися,
щоб при пересуванні групи на маршруті не порушувалася цілісність. При
розтягнутості групи не всі почують розповідь екскурсовода, його пояснення і
логічні переходи, які викладаються в дорозі. Досвідчені екскурсоводи вміло
керують пересуванням на маршруті.
Темп руху групи залежить від складу групи (діти, молодь, середній вік,
літні люди), від рельєфу місцевості, наприклад, підйом у гору,
невпорядженість дороги, подолання канав небезпечних зон у працюючих цехах та
т. д.
У пішохідній екскурсії темп руху екскурсантів повільний, неквапливий, так
як об'єкти показу розташовані поруч один з одним.
Більш складно встановити необхідний темп руху групи в автобусній екскурсії.
Тут, вийшовши з автобуса, екскурсовод починає рух не відразу, особливо якщо
об'єкт розташований на віддалі. Він дає можливість більшості екскурсантів
вийти з автобуса і потім, не кваплячись, але й не занадто повільно, на чолі
групи прямує до мети. Підійшовши до об'єкта, він починає свою розповідь не
одразу, а після того, як збереться вся група.
Екскурсовод керує пересуванням екскурсантів і в ході їх самостійної
роботи на маршруті. Екскурсанти обходять навколо об'єкта, щоб самим прочитати
напис на ньому, увійти всередину його, побачити своєрідні риси архітектури. Вони
підіймаються на пагорб, щоб визначити його висоту, піднімаються на дзвіницю,
мінарет, щоб переконатися в незвичайному "крок" ступенів крутих сходів, спуститися
у кріпосної
рів для визначення його глибини і т. д. Ці пересування екскурсантів збагачують
їх додатковою інформацією та новими враженнями, дають можливість відчути
неповторні риси об'єктів, особливості подій, яким присвячена екскурсія.
Повернення екскурсантів в автобус. Під час пересування групи її очолює
екскурсовод. При посадці групи в автобус він стоїть праворуч від входу і
перераховує екскурсантів, які входять в салон. Робиться це непомітно.
Переконавшись в тому, що зібралися всі учасники екскурсії, він входить в автобус
останнім і подає умовний знак водієві про початок руху.
Необхідно уникати пересчитывания екскурсантів, вже зайняли місця в автобусі.
Це вносить зайву нервозність, часом викликає комічні ситуації, порушуючи тим
самим хід екскурсії.
Місце екскурсовода. Екскурсовод в автобусі повинен займати таке місце, звідки
йому добре видно ті об'єкти, про які йде мова на екскурсії, але щоб у полі
його зору були і всі екскурсанти. У той же час екскурсанти повинні його
бачити. Як правило, це спеціально відведений переднє сидіння поруч з
водієм (крісло за водієм призначене для іншого водія). Стояти
екскурсоводу при русі автобуса (так само як і екскурсантам) не дозволяється
з метою безпеки.
На пішохідній екскурсії екскурсовод повинен розташовуватися впівоберта до об'єкта.
Проведення показу зорово сприйманих об'єктів вимагає, щоб вони
знаходилися перед очима екскурсовода, адже він аналізує їх на основі своїх
зорових вражень. Це особливо важливо в заміських екскурсіях, коли
екскурсовод під час руху автобуса, сидячи на своєму місці спиною до
екскурсантам, дивиться в переднє скло автобуса і розповідає про те, що вже
бачать або ось-ось побачать екскурсанти.
Дотримання часу в екскурсії. В методичній розробці вказується точне
час, відведений на розкриття кожної підтеми в хвилинах. Тут передбачено
всі: показ об'єктів, розповідь екскурсовода, пересування по маршруту до наступного
і рух групи близько спостережуваних об'єктів. Вміння вкластись у відведений
час до екскурсовода приходить не відразу. Для цього потрібна велика практика, в
тому числі проведення екскурсії з годинником в руках: вдома, у конкретного об'єкта.
Потрібно домогтися дотримання часу при проведенні логічного переходу, освітленні
окремо взятій підтеми і основних питань. Допомагає екскурсоводові хронометраж
затрати часу на окремі частини екскурсії. На основі такого хронометражу з
урахуванням зауважень прослуховуючого екскурсовод вносить відповідні корективи в
свою розповідь. З екскурсії забирається все зайве, що веде до перевитрати
часу. Нерідко екскурсія з причин, що не залежать від екскурсовода,
значно скорочується за часом. Виною цьому є тривалі збори
групи, не вчасно поданий туристам сніданок, запізнення автобуса та ін. В
внаслідок екскурсія починається з запізненням. В екскурсовода залишається один вихід
- скорочувати час, відведений на розкриття теми. Робити це слід, зберігаючи
все головне в змісті екскурсії і прибираючи другорядне. Для цього треба
заздалегідь підготуватися до можливого скорочення матеріалу екскурсії.
Техніка проведення розповіді при русі автобуса. Розповідь під час руху в
автобусі повинен вестися екскурсоводом через мікрофон. Якщо обладнання погано
функціонує або мікрофон взагалі відсутня, екскурсоводові вести розповідь у
час руху марно. Шум двигуна і тряска автобуса обмежують
чутність, так що пояснення будуть чутні лише екскурсантам, що сидить поблизу. В
цьому випадку матеріали про найближчому ділянці маршруту екскурсовод дає до початку
руху, а в ході руху повідомляє тільки назви об'єктів або місцевості. При
наявність важливих об'єктів чи населених пунктів необхідно зупинити автобус,
вимкнути двигун і тільки після цього давати пояснення. Це повинно бути
заздалегідь погоджено з водієм.
Відповіді на питання екскурсантів. В екскурсійній практиці склалася певна
класифікація питань. Вони поділяються на чотири групи: питання
екскурсовода, на які відповідають екскурсанти; питання, поставлені в ході
розповіді, на які відповідає екскурсовод; риторичні питання, які
ставляться для активізації уваги екскурсантів; питання, що задаються учасниками
екскурсій по темі. Перші три групи питань пов'язані з методикою проведення
екскурсій і лише четверта група питань має відношення до техніки проведення
екскурсій. Зміст їх по - різному-іноді вони пов'язані з об'єктами, іноді - з
життям відомих діячів, а нерідко - з подіями, що не мають відношення до теми
екскурсії. Головне правило роботи з такими питаннями - не слід переривати
розповідь і давати негайну відповідь на них, не потрібно відповідати на питання
завершення кожної з підтем. Це розсіює увагу і відволікає аудиторію від
сприйняття змісту розкриття теми, так як не всіх в групі хвилюють саме
ці питання. Тому екскурсоводу слід відповідати на питання не в ході
екскурсії, а по її закінченні. Зміст відповідей не повинно носити дискусійний
характер, тобто викликати у екскурсантів бажання посперечатися, продовжити тему,
порушену в питанні.
Роблячи вступ до теми, екскурсовод повідомляє своїм слухачам про такому порядку
відповідей на запитання.
Паузи в екскурсії. Екскурсовод не повинен говорити безупинно. Між окремими
частинами розповіді, розповіддю та екскурсійної довідкою в дорозі, логічним
переходом і розповіддю про об'єкт і події, з ним пов'язаних, повинні бути
невеликі перерви.
Паузи переслідують наступні завдання:
- перша - смислова, коли час перерв використовується людьми для обдумування
того, що вони почули від екскурсовода і побачили своїми очима. Для закріплення
фактичного матеріалу в пам'яті, формулювання своїх висновків і запам'ятовування
побаченого. Важливо, щоб екскурсанти мали у кожного об'єкта вільний від показу
і розповіді час для самостійного огляду, підготовки до сприйняття того, що
буде показано і розказано на наступній зупинці; - друга - дати короткочасний відпочинок екскурсантам. Вона не несе якої-небудь
смислового навантаження. Це особливо важливо для тих, хто ще не звик до такої
активною формою культурно-освітньої роботи, як екскурсія.
Паузи в заміських екскурсіях поєднуються з відпочинком, який відповідно до
існуючим порядком надається екскурсоводу: 15 хв. після закінчення кожного
години роботи (для екскурсовода годину ведення екскурсії дорівнює 45 хвилинам). Цей
відпочинок може бути суммирован і використаний екскурсоводом в кінці екскурсії. В
екскурсії можуть бути також паузи - вільний час, що використовується для
придбання сувенірів, друкованої продукції, втамування спраги, а також для
санітарних зупинок в тривалих екскурсіях.
Техніка використання "портфеля екскурсовода". Зміст "портфеля
екскурсовода", його значення і роль у використанні методичних прийомів показу
має відношення до методики підготовки і проведення екскурсії. Кожен експонат - фотографія,
малюнок, репродукція картини, портрета, креслення, копія документа має свій
порядковий номер. Це визначає послідовність демонстрації даного
експоната екскурсантам.
Експонат може бути показаний екскурсоводом з його робочого місця, переданий в руки
екскурсантів по рядах для більш детального ознайомлення.
Іноді у відповідності з методичною розробкою екскурсовод організовує
програвання магнітофонних і відеозаписів. Важливо заздалегідь перевірити справність
апаратури, наявність необхідних записів, забезпечити чутність для всіх
учасників екскурсії. Екскурсовод повинен вміти користуватися цією апаратурою.
Під час проведення екскурсій використовуються елементи ритуалу (церемоніалу,
виробленого народними звичаями). Екскурсанти у місцях поховань та меморіалів
вшановують пам'ять загиблих хвилиною мовчання, присутні при зміні почесної варти,
беруть участь у ходах і мітингах, прослуховують траурні мелодії. Екскурсоводу
необхідно знати порядок покладання квітів, проходження екскурсантів в місцях
розташування братських могил і обелісків, участі в почесній варті, в хвилині
мовчання, правила поведінки біля Вічного вогню і на місцях поховання героїв
громадянської, Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр..) та інших воєн. Перед
початком екскурсії екскурсовод про все повідомляє, підкреслюючи значення дотримання
ритуалу при відвідуванні історичних місць.
Висновки
Значення питань, пов'язаних з технікою проведення екскурсій, важко переоцінити. Ні захоплюючий розповідь про об'єкти, ні методичні прийоми показу пам'ятників не дадуть необхідного ефекту, якщо не будуть серйозно продумані всі аспекти її проведення, якщо не створені умови для спостереження об'єктів.
Контрольні питання
1. Поняття "техніка проведення екскурсій".
2. Зміст графи "Організаційні вказівки".
3. Організація роботи екскурсовода з групою.
4. Уміле використання техніки проведення екскурсії.
5. Навички використання техніки ведення екскурсії.
6. Темп пересування групи, його значення.
7. Використання мікрофона. Робота при відсутності мікрофона.
8. Встановлення необхідного порядку в групі.
9. Використання вільного часу протягом екскурсії.
10. Відповіді на питання екскурсантів.
11. Техніка використання наочних посібників.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.