Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< тому | зміст | вперед >>>

Квартальнов В.А. Туризм

ЧАСТИНА ПЕРША. ТУРИЗМ - ФЕНОМЕН XX СТОЛІТТЯ

Глава 4. Вплив індустрії туризму на економіку країни

В наші дні неможливо уявити собі крупне місто без іноземних туристів. Їх сьогодні можна зустріти всюди - в Парижі, Лондоні, Римі, Нью-Йорку, Москві та інших містах світу.

Сьогодні туристська індустрія охопила не тільки Європу, яка є традиційним туристичним центром, але і країни Америки, Африки, Азії і Австралії.

Туристська індустрія - це сукупність засобів розміщення; транспортних засобів; об'єктів харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного і іншого призначення; організацій, що здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.

Туристська індустрія має солідну матеріально-технічною базою, забезпечує зайнятість великої кількості людей і взаємодіє з усіма галузями економічного комплексу.

В більш широкому плані туристську індустрію можна визначити як міжгалузевий комплекс, що включає:

а) пасажирський транспорт (повітряний, водний, автомобільний, залізничний) з його розгалуженою мережею технічних служб;
б) різні спеціалізовані туристські підприємства і підприємства галузей, що не мають яскраво вираженого туристського характеру (зокрема, транспортного машинобудування і автомобілебудування, паливної промисловості, капітального і дорожнього будівництва, місцевої промисловості по виготовленню сувенірів, харчової промисловості, багатьох галузей сільського господарства і т. д.);
в) широку сферу послуг, якими користується турист.

Туристська індустрія спирається на матеріально-технічну базу (МТБ), яка є основою розвитку організованого туризму (рис. 1.1.).

Материально-техническая база туризма
Рис. 1.1. Класифікація об'єктів МТБ туризму

До матеріально-технічної бази туризму належать: туристські фірми (туроператори і турагенти), готелі, туристські бази, підприємства харчування і торгівлі, автотранспортні підприємства, пункти прокату туристського спорядження та інвентарю, бюро реалізації туристських путівок, контрольно-рятувальні служби (посади), туристські клуби, станції і т. п.

В основу класифікації об'єктів МТБ туризму покладені три основних ознаки: види наданих послуг, економічні елементи, види власності господарюючих суб'єктів.

В цілому туристська індустрія спирається на базу природних ресурсів. Така база повинна бути аттрактивной для відпочиваючих, переважно володіє незайманої природою. Природні території повинні бути: а) відповідних розмірів для уникнення перенаповнення туристами і б) захищені від різних ризиків, таких, як забруднення, отруєння рослинами, наявності небезпечних тварин, комах. Розвиток туризму має проходити в місцевостях, вільних від стихійних лих (повені, посуха, зсуви, землетруси).

Туризм - це індустрія, що включає в себе безліч видів діяльності. Всі сегменти індустрії туризму взаємопов'язані і залежать один від одного. Наприклад, успіх гірськолижного курорту залежить від доставки лижників на схили, рівня розміщення, харчування та інших послуг, пропонованих туристам під час відпочинку на курорті. Невеликі підприємства, сполучені з гірськолижними курортами, діють як незалежні підприємства, але насправді вони залежать один від одного. Ця залежність вимагає спільних зусиль, однак їх бізнес конкурує і бореться за споживчий ринок, що ускладнює взаємодію.

Туризм для світової спільноти вже давно є однією з найбільш прибуткових і інтенсивно розвиваються галузей, що приносить близько 10 % валового доходу. Про високих темпах зростання прибутковості туризму свідчать такі дані: якщо в 1950 р. надходження від світового туризму становили 2,1 млрд дол. США, 1998 р. - вже 444,7 млрд. дол. США.

У багатьох країнах туризм входить у трійку провідних галузей країни, що розвивається досить швидкими темпами і має важливе соціальне і економічне значення, так як:

- збільшує місцевий дохід;
- створює нові робочі місця;
- розвиває всі галузі, пов'язані з виробництвом туристичних послуг;
- розвиває соціальну і виробничу інфраструктуру в туристських центрах;
- активізує діяльність центрів народних промислів і розвиток культури;
- забезпечує зростання рівня життя місцевого населення;
- збільшує валютні надходження.

Позитивний вплив туризму на економіку держави відбувається лише у тому випадку, коли туризм в країні розвивається всесторонньо, тобто не перетворює економіку країни еко-номику послуг. Іншими словами, економічна ефективність туризму припускає, що туризм в країні повинен розвиватися паралельно і у взаємозв'язку з іншими галузями соціально-економічного комплексу.

Інтенсивний та стабільне зростання міжнародних туристських прибуттів, представлений в табл. 1.1, свідчить про те, що з тих пір, як туризм почав розвиватися, він став доступний широким масам.

Діаграма прибуттів туристів і дохід від туризму в 1998 р. подано на рис. 1.2.

Прибытия туристов и доход от туризма в 1998 г. по регионам
Рис. 1.2. Прибуття туристів і дохід від туризму в 1998 р. по регіонах

I - Південна Азія
II - Близький Схід
III - Африка
IV - Азіатсько-Тихоокеанський регіон
V - Америка
VI - Європа

За даними СОТ, за 1998 р. провідними країнами, що отримали найбільшу кількість доходів від туризму, стали:

1. США - 74,2 млрд. дол.
2. Італія - 30,4 млрд. дол.
3. Франція - 29,7 млрд. дол.
4. Іспанія - 29,6 млрд. дол.
5. Великобританія - 21,3 млрд. дол.
6. Німеччина - 16,8 млрд. дол.
7. Китай - 12,5 млрд. дол.
8. Австрія - 12,2 млрд. дол.
9. Канада - 9,1 млрд. дол.
10. Австралія - 8,6 млрд. дол.

Таблиця 1.1

Міжнародні туристські прибуття
Рік Прибуття, млн. чол.
1950 23,3
1960 69,3
1970 159,7
1980 284,8
1990 390,0
1998 625,2
 

Росія поки ще займає скромні позиції в міжнародному туристському обміні, хоча друга половина 90-х років була позначена наростанням позитивних тенденцій. Вони відносяться як до в'їзного, так і виїзного туризму.

Починаючи з 1993 р. Держкомстат РФ веде облік і публікує дані про прибытиях іноземних громадян в РФ. У середньому вони зростають на 41 % в рік. Виняток становив 1994 р., коли в'їзний потік зменшився до 4,6 млн осіб: такий був результат жовтневих подій 1993 р. і загальної політичної нестабільності в суспільстві. Проте вже у 1995 р. обсяг прибуттів різко зріс і досяг 10,3 млн осіб.

На тлі загальної позитивної динаміки в'їзного туризму 1997 р. з'явився для Росії рекордним за кількістю прибуттів. В'їзний потік склав 17,5 млн осіб, що формально в 2,5 рази більше, ніж у 1991 р. Але в 1998 р. в результаті серпневої кризи в'їзний потік знову скоротився і склав 16,2 млн осіб.

Що ж стосується виїзду, то, за офіційними даними Держкомстату РФ, у 1998 році за кордон виїхало 11 млн 711,1 тис. осіб. Порівняно з 1997 р. кількість тих, хто виїжджає росіян збільшилася на 4,7 %. У зв'язку з економічною кризою число туристських поїздок в країни дальнього зарубіжжя скоротився на 20,4 %, а в країни СНД збільшилася на 34,4 %. Всього ж туристський потік скоротився на 19,6 %.

<<< тому | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.