<<< назад | зміст | вперед >>>

Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)

Розділ 1. Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційної індустрії

1.2. Напрямки стратегічного розвитку Карпатського регіону на сучасному етапі

Враховуючи наявний в регіоні природний, економічний, науковий і технічний потенціал, його історичні та географічні особливості, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природних, матеріально-технічних, трудових, інтелектуальних ресурсів створити ефективну економічну систему ринкового типу, яка забезпечить матеріальний добробут населення та економічну безпеку краю.

Досягнення поставленої мети вбачається в поетапній реалізації першочергових завдань. На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку повинні виступати:

- рекреаційний комплекс;
- агропромисловий комплекс;
- лісопромисловий комплекс
- машинобудування;
- невиробнича сфера, особливо в гірській частині;
- охорона навколишнього середовища;
- збереження і відновлення історико-культурної спадщини.

Створення необхідних умов розвитку цих галузей і сфер людської діяльності забезпечить піднесення загального соціально-економічного рівня, який повинен визначатися не тільки загальнодержавними інтересами, а й зумовлюватися потребами та інтересами самого регіону: суб'єктами господарювання, які тут розміщені, і населенням, яке тут проживає.

Одним із стратегічних напрямків розвитку Карпатського регіону є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести такі основні аргументи.

1. Наявність природно-ресурсної бази. В регіоні є понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів, багато з них унікальні. їх запаси достатні для щорічного оздоровлення більше як 7 млн.чол. Зараз рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідано також значні запаси лікувальних грязей та озокериту (Борислав та Східниця). Ці ресурси у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами є природною базою розвитку стаціонарно-курортної справи. Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати не мають альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

2. Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять різноманітні зв'язки, а непогана транспортна доступність є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих не тільки з східних регіонів, а й Європейських країн.

Карпати можуть служити своєрідним полігоном дислокації центрів міжнародного бізнесу, що стимулюватиме ріст комерційного та ділового туризму.

3. Фактор територіального поділу праці. В Україні фактично є два регіони, умови яких дозволяють забезпечити процес задоволення суспільних потреб в рекреаційних послугах, а саме:

- Чорноморсько-Азовський регіон;
- Карпатський регіон.

На фоні перевантаженості першого і зростаючому попиті Карпати виступають фактично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення і відпочинок.

4. Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань обумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі спеціалізованих оздоровниць для населення, яке потерпіло від радіоактивного забруднення.

5. Екологічний феномен території. З однієї сторони, природа Карпат у порівнянні з іншими регіонами зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А для різних форм відпочинку і туризму це дуже важливо. З другої сторони, враховуючи винятково важливе кліматичне і водно регулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх Європейських держав, гостро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти виконання цього завдання, то туризм і відпочинок в екологічно обґрунтованих межах можуть виступати активною формою забезпечення екологічної безпеки Карпат.

6. Соціально-економічна специфіка гір. У гірських районах чотирьох карпатських областей проживає близько 1,3 млн. чол., тобто близько 20% усього населення. З них третя частина - на висоті 500м і більше. Гори створюють специфічні надзвичайно складні умови проживання та господарювання, особливо у сільському господарстві. Тому гостро стоїть проблема зайнятості населення тих районів, і як результат - низький рівень матеріального добробуту жителів гір. Стабілізації цих та інших негативних процесів за рахунок розширення сфер зайнятості, розвитку інфраструктури сприятиме туризм з відповідним сервісом та організацією обслуговування, в яких може бути задіяне місцеве населення. В даному контексті розумної альтернативи рекреації просто не існує.

7. Економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери. Світовий досвід показує, що туризм є високорентабельною галуззю народного господарства. Наприклад, в Італії він дає 17 млрд. дол., що дорівнює 30% від суми доходів щорічного експорту цієї країни; в Італії прибуток від туризму становить 11%, в Данії - 8%, в Австрії - 9% прибутків, які надходять від експорту товарів за кордон. Сьогоднішні показники економічної результативності вітчизняного туризму поки що далекі від зарубіжних.

Хоча в Карпатах є окремі центри, де рекреаційна галузь займає провідне місце в господарській структурі. В цілому Карпатський регіон зараз посідає друге місце в Україні за обсягом доходів від рекреаційної сфери (22% від сумарного показника по Україні) і поступається лише Криму (42%), випереджаючи Причорноморський регіон (17%) та Приазов'я (13%).

Можна навести ще приклади на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону. Але це аж ніяк не означає, що в цьому напрямку можна швидко досягнути бажаних результатів. Необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Тоді розвиток рекреації в регіоні створить можливість перебудови господарського комплексу. В перспективі дана галузь повинна зайняти одне з профілюючих місць.

Варто відзначити, що такі місця в Карпатах як Трускавець, Моршин, Східниця є особливо унікальні, вони не поступаються ніяким територіям жодної з країн світу. Крім того ці місця мають особливі лікувальні властивості.

Розвиток рекреації та відповідність її міжнародним стандартам дасть можливість залучати туристів з інших країн. Наприклад у Трускавці курортний санаторій "Бескид - Дніпро" щорічно приймає туристів та відпочиваючих, що дає можливість залучати іноземної валюти майже 9 млн. доларів США.

Відзначимо, що значний приплив іноземних туристів значно зріс після того, як цей лікувальний комплекс став акціонерним товариством і дотримується міжнародних вимог в обслуговуванні і лікуванні.

Такі лікувальні комплекси нині створені і в Моршині, Любині Великому, куди також приїздить багато іноземних туристів для відпочинку та лікування, тим самим поповнюючи регіон іноземною валютою за яку можна придбати найновіше обладнання для лікування.

Необхідно також відзначити, що для цього необхідно налагодити надійне повітряне сполучення з такими містами, як Стрий, Івано-Франківськ, Ужгород, Дрогобич, та належний поштовий зв'язок і послуги з використанням сучасного маркетингу. Вкладені кошти державою в цю сферу послуг найближчим часом дадуть значні надходження до державного бюджету іноземної валюти.

<<< назад | зміст | вперед >>>