<<< назад | зміст | вперед >>>

Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)

Розділ 1. Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційної індустрії

1.3. Рекреаційний потенціал Карпатського регіону та його використання

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку і відпочинку, орієнтованою як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.

В Карпатському регіоні України нараховується понад 800 джерел і свердловин мінеральних вод з добовим дебітом 57,5 млн.л. Розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родовищ (Східниця, Самбір, Сколе, Бубнище, Крушельниця та інші) з сумарним дебітом 4,6 млн.л на добу.

Кількість запасів мінеральних вод показано в таблиці 1.1. Тут приведено тільки ті запаси, які розвідані, затверджені і дійсно функціонують. Існує крім відомих родовищ і багато інших, зокрема в Сколівському, Стрийському, Самбірському районах, які необхідно вводити в дію для їх використання, але із значним дефіцитом бюджету, ці родовища залишаються як запаси для пізнішого їх введення в експлуатацію.

Майже не використовується великі запаси лікувальних мінеральних вод Старосамбарського району. Надра цього краю багаті також кухонною сіллю.

В економіці провідне місце належить сільському господарству. Основним напрямком діяльності є тваринництво, акцент якого за останні роки перемістився з громадського сектора в приватний. На кожний сільський двір припадає в середньому по 2 - З голови великої рогатої худоби.

Таблиця 1.1. Запаси лікувальних мінеральних вод Карпатського регіону

Типи лікувальних мінеральних вод	Родовища	Запаси вод м3 добу
3 високим вмістом органічних речовин "Нафтуся"	Трускавецьке, Східницьке	129.0
Розсоли Моршинського типу	Моршинське	79,0
Розсоли Трускавецького типу	Трускавецьке	466,5
Вуглекислі	Голубниське, Новополянське Полянське, Сайминське, Шаянське	2147,6
Вуглекислі миш'яковисті	Гірськотисівське (Кваш)	422,0
Вуглекислі залізисті	Келачинське	501,0
Сульфідні	Великолюбінське, Синякське, Брусницьке	818,0
Інші типи	Трускавецьке, Східницьке, Бориславське, Сколівське, Самбірське	118,0
ВСЬОГО:		4602,8

Найважливішим потенціалом володіють родовища унікальних і високоефективних за лікувальними властивостями мінеральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Борислава, Самбора, Сколе та Закарпатські родовища.

Вуглекислі води - найбільш розповсюджена група мінеральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо, середньо, високомінералізовані та розсоли, а за складом солей - на гідрокарбонатні, натрієві і кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.

Гідрокарбонатні вуглекислі води добре вивчені в Калечинському родовищі (Міжгірський район Закарпатської області).

Найбільшу цінність мають ті води, які містять 30 мг/л FeO. Затверджені експлуатаційні запаси їх складають 500 м³ на добу і можуть забезпечити крупний санаторний комплекс і завод розливу.

Вуглекислі гідрокарбонатні натрієві води середньої мінералізації є в Полянській групі родовищ (Свалявський район) -Плосківське, Новополянське, Полянське і Голубинське. їх загальні експлуатаційні запаси складають майже 1000 м³ на добу.

Із багаточисельних родовищ вуглекислих хлоридно-гідро-карбонатних натрієвих і кальцієво-натрієвих вод детально розвідані і добре вивчені Гірськотисівське і Сойминське. Гірськотисівське родовище знаходиться на території с. Кваси Рахівського району. Води цього родовища унікальні в нашій країні і мають високі лікувальні властивості. Затверджені експлуатаційні запаси вод складають 301 м³ на добу, що створює широкі перспективи для будівництва на їх базі курортного комплексу. Зараз тут функціонує пансіонат "Гірська Тиса".

Сойминське родовище вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод (с.Сойми) є одним з найбільших родовищ даного типу і відрізняється глибоким заляганням водоносних горизонтів. Мінеральні води під великим тиском фонтанують із свердловин, а їх дебіт самовпливом досягає 900 м³ добу. Затверджені запаси мінеральних вод складають 600 м³ на добу. На їх базі слід побудувати крупний лікувально-туристичний комплекс. Це дасть змогу залучити кошти іноземних туристів, крім того створить значну кількість робочих місць для місцевого населення, що є одним із гострих і болючих проблемних питань Карпатського регіону, особливо в нинішніх умовах зростаючого безробіття в Україні.

Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з великим вмістом органічних речовин. Прикладом цього типу є Трускавецька "Нафтуся" - відома у всьому світі унікальна вода, яка традиційно пов'язується з Трускавецьким і Східницьким курортами. Близькими до неї є води Борислава та Сколівщини.

Курортами європейського значення є Трускавець, Борислав, а також місто Дрогобич.

Трускавець - місто розташоване в передгір'ях Карпат на висоті близько 350 м над рівнем моря. За 6 - 10 км на південь від Трускавця піднімаються карпатські вершини Білів (775 м), Бобовище (878 м), Цюхів (942 м). На схилах гір змішані ліси ( дуб, бук. ялиця, смерека, модрина, кедр, вільха, граб та інші породи дерев).

Місто засноване в часи Київської Русі. Перша згадка відноситься до 1261 р.

Трускавець - курорт державного і міжнародного значення. Історія курорту налічує 170 років і починається з 1827 р, коли була відкрита перша невеличка бальнеологічна лікарня на місці джерела сульфідної мінеральної води.

Основний природний фактор-мінеральні води, різні за хімічним складом і мінералізацією. У Трускавці понад 25 мінеральних джерел, воду використовують для питного лікування, ванн, зрошень, інгаляцій та інших бальнеологічних процедур.

Найбільш відома мінеральна вода "Нафтуся" гідрокарбонатно-сульфатна калієво-магнієва з мінералізацією 0,7 г/л. Вона містить органічні речовини, зв'язані з Бориславським родовищем нафти, які надають воді специфічний присмак і запах нафти. За своїм складом і фізіологічною дією "Нафтуся" є унікальною мінеральною водою. Крім бальнеотерапії на курорті застосовують озокеритолікування, лікувальну фізкультуру, штучні вуглекислі мінеральні води та інші процедури.

Затверджені запаси мінеральної води "Нафтуся" - 47,2 м³ на добу, лікувальних розсолів - 463 м³ на добу.

На курорті здійснюється лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів, шлунка, печінки і жовчних шляхів, порушень обміну речовин, а також супутніх захворювань серцево-судинної системи.

У Трускавці функціонує 19 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням загальною місткістю близько 13 тис. осіб одноразово. Із загальнокурортних установ діють 2 курортні поліклініки, 2 бальнеозокеритні лікарні. Щороку на курорті лікується понад 150 тис.осіб. Працюють також підприємства, які надають туристичні та інші послуги.

Особливої уваги заслуговує відкриття у Трускавці -Дрогобицьким державним університетом , факультету валеології, тобто з метою широкого розвитку сфери послуг і підготовки місцевих кадрів до розвитку курортної інфраструктури. Цьому є також добра база, так як в цьому ж університеті є факультет менеджменту та маркетингу, який гготує спеціалістів - менеджерів для невиробничої сфери. Факультет є новим у Карпатському регіоні, але попит на його випускників постійно зростає.

У Трускавці набуває розвитку курортополіс - очолює його доцент Б.Петровський, діяльність якого будується на сучасних теоріях менеджменту та маркетингу. Як уже зазначалося щорічно лікувальними закладами залучається понад 9 млн.доларів США, 10% від яких надходить до місцевого бюджету міста Трускавця.

Наведений приклад дає підстави стверджувати, що кожен окремий район Карпатського краю вимагає швидкого рекреаційного розвитку з метою залучення іноземного капіталу, тим самим створюватимуться робочі місця та зростатиме добробут населення, яке проживає в тих чудесних, від Бога даних края Української землі.

Борислав - один з перших нафтових центрів світу, де вже протягом більше як півтора сторіччя добувають цю корисну копалину. За цей час видобуток не припинявся ні на день. Перший надзвичайно бурхливий етап пов'язаний з видобутком простими способами неглибокої (до 200 м) нафти. Він продовжувався близько 30 років. Потім були освоєні нафтоносні горизонти на глибині 800,1000 і більше метрів, відкриті нові родовища в усьому регіоні.

Поряд з нафтою і газом добувають у Бориславі озокерит. За запасами, рівнем видобутку бориславське родовище озокериту найбільше у світі. Слід також відзначити, що за якістю Бориславський озокерит - найкращий. Завдяки застосуванню в медицині про озокерит знають сотні тисяч людей, яким він допоміг позбутися тяжких недуг. Цю індустрію вже зараз необхідно розвивати, зробити привабливою для іноземних туристів, яких у поєднанні процесу лікування озокеритом і "Настусею" та прекрасними природними мальовничими гірськими ландшафтами. Борислав зацікавить як одне із унікальних місць у цілому світі.

Дрогобич - одне з найстаріших міст регіону, відзначив у 1991 році 900-річний ювілей. Споконвіку основою міста була сіль, якою торгували по всьому Галицько-Волинському краю та у багатьох містах Європи.

У Дрогобичі діють 4 інститути, 4 технікуми, музичне училище, 2 професійні училища, гімназія, ліцей, 21 школа, різні художні, музичні та спортивні школи.

Дрогобич був значним культурним центром ще в XV ст. Тут у 1450 р. народився видатний вчений, педагог і письменник Юрій Дрогобич, професор Краківського і ректор Болонського університетів.

Дрогобицький університет на своїх факультетах може готувати кадри для всього Карпатського регіону, які, володіють сучасними знаннями ринкової економіки, зможуть виконувати роботу менеджерів, маркетологів у будь-якій сфері розвитку рекреації.

Але названими ділянками міст поширення "Нафтусі" не вичерпується. Вченими Львівщини відкрито родовища цієї цілющої води у гірській зоні Карпат (Турківський та Сколівський райони). Зокрема, вона має великі запаси біля сіл Верхнє Синьовидне, де води групи "Нафтуся" у п'ять разів більше, ніж у Трускавецькому родовищі. Такі запаси розміщені також у Підгородцях, Крушельниці, Ямельниці, Уричі, тобто охоплюють широкі площі, на яких можуть розміститися великі туристичні бази та пансіонати для лікування і відпочинку.

Окремо варто сказати про Сколівський та Турківський райони, що розташовані у південно-західній частині Львівської області у межах Бескидів Східних, максимальна висота яких на території району досягає 1268 м (гора Парашка). Хребти гір крутосхилі та пологогребеневі, розчленовані долинами рік, гірськими ущелинами і міжгірськими угловинами.

Площа Сколівського району 1,5 тис. км2 на більшу частину якої поширюється статус гірської місцевості. Це споконвічний клаптик землі України, серпантином доріг якої відкриваються ворота в Західну Європу.

Площа лісів 101,5 тис. га, багатих грибами, ягодами, дикими звірами. У районі знаходиться ландшафтний заказник Бердо та лісовий Сколівський, 13 пам'яток природи і 10 заповідних урочищ, 62 тис. га займають мисливські угіддя.

Враховуючи географічне положення, наявність значних запасів різноманітних мінеральних вод та вже діючу мережу туристичних баз і закладів відпочинку, район має значний рекреаційний потенціал.

Турківський район розташований у Карпатських горах, які тут називаються Бескидами і в основній частині мають висоту 650 - 950 м над рівнем моря. Найвища точка району гора Пікуй має висоту 1405 м.

Рельєф району складний. Крутосхили і гірські хребти розчленовані чисельними потоками, річками-притоками ріки Стрий. Тут бере початок одна з найбільших рік України Дністер. Гори вкриті віковими лісами, багатими на ягоди, горіхи, гриби. У лісових хащах водяться ведмеді, олені, косулі.

Оскільки тут є багато різноманітних мінеральних джерел з водами типу "Нафтуся", "Боржомі", сірководневих та інших, район має великі можливості для розвитку санаторно-курортної мережі.

Крім того тут поміж Карпатських гір протікає повноводна для цього краю річка Стрий, яка бере початок біля Верницького перевалу створюючи чудові краєвиди.

У Карпатському регіоні також широко розповсюджені мінеральні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському, Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському , Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області. Особливо багатими на хлоридні натрієві води без специфічних компонентів всі гірські і перед гірські райони Івано- Франківської області.

В районі м.Сколе, смт. Славське і в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використати як гідромінеральну базу крупних бальнеологічних курортів.

У районі Трускавця детально вивчені дві ділянки скупчення азотних розсолів, виявлених на глибині 20 - 200 м. їх затверджені запаси складають 463 м³ на добу при мінералізації 120 - 340 г/л.

Зона поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів займає південно-західну частину Передкарпаття. У цій зоні розташований добре відомий на Україні і за її межами курорт Моршин, а також біля 15 проявлень, що зафіксовані геологорозвідувальними роботами. Загальні розвідані запаси та прогнозні ресурси лікувальних розсолів даного типу на території Передкарпаття оцінюються в об'ємі понад 600 м³ на добу.

Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф, кліматичні умови створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати - єдиний регіон України, умови якого придатні для розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

Природний потенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури, що є теж привабливим для іноземних туристів, як для відпочинку так і оздоровлення, духовного збагачення.

Карпатський регіон належить до найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії та культури, найстарші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури IX -XIX століть.

Таким чином, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними показниками є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону. А це значні капіталонадходження, тісні зв'язки з іншими державами і основні-створення широкої мережі робочих місць.

<<< назад | зміст | вперед >>>