<<< назад | зміст | вперед >>>

Одрехівський М.В. Валеологічні інноваційні центри: економічні проблеми створення і функціонування

Розділ 1. Методологічні основи формування національної мережі валеологічних інноваційних центрів

1.4. Методологічні основи планування і прогнозування розвитку валеологічних інноваційних центрів

Програмно-цільове планування соціально-економічної діяльності та розвитку ВІЦ повинно становити собою систему науково обгрунтованих положень про їх значення, роль, кінцеву мету функціонування як цілісної системи, шляхи, способи і методи розв'язання проблем рекреації, лікування, реабілітації, сервісу та виробництва на інноваційній основі. Ці проблеми повинні об'єктивно відображати головні тенденції майбутнього, що виникнуть внаслідок соціально-економічної політики освоєння рекреаційних регіонів України. Система цілей і методів розв'язання оздоровчих проблем може стати основою для побудови моделі розвитку ВІЦ у перспективі, формування економічної стратегії й тактики їх розвитку, досягнення головної мети і завдань у рекреаційному розвиткові регіонів.

Економічна стратегія визначає генеральний напрям розвитку ВІЦ на плановий період, а також головні проблеми, на яких необхідно зосередити зусилля та засоби для отримання з мінімальними затратами матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, максимального економічного ефекту. При цьому економічна стратегія випливає з політики організаційно-господарського будівництва ВІЦ, удосконалення розвитку і розміщення установ ВІЦ, продуктивних сил регіону. Тактика визначає способи розв'язання завдань, що удосконалюють конкретні оздоровчі, соціально-економічні, природно-географічні та історичні особливості в даний період у регіоні й забезпечують досягнення максимального оздоровчого та економічного ефекту на кінцевому етапі планового періоду. Перехід до ринкових умов господарювання, зростання господарсько-економічних зв'язків, науково-технічний прогрес, інноваційні процеси висувають питання вибору, обгрунтування

мети і завдань розвитку ВІЦ. Цільова програма розвитку ВІЦ повинна становити систему кількісних і якісних характеристик його перспективних станів. Йдеться про створення такої системи, яка гарантувала б послідовне збільшення внеску кожної підсистеми, що входить до складу ВІЦ, у розв'язанні проблем збереження і розвитку продуктивних сил регіону, забезпечення стійкого поліпшення показників здоров'я та психосоматичного розвитку населення у співвідношенні з питаннями розвитку конкретних об'єктів і форм системи охорони здоров'я України.

Основні напрями реалізації цільової комплексної програми розвитку ВІЦ можна задавати наступними завданнями:

- освоєння базиснорекреаційних ресурсів для формування природно-рекреаційних оздоровчих установ ВІЦ, санаторно-курортних закладів, закладів відпочинку і туризму;
- удосконалення методів і форм збалансованого надання оздоровчих послуг;
- поліпшення забезпечення профілактично-відновлювальними засобами;
- удосконалення матеріально-технічного забезпечення, розвитку матеріальної бази та складської індустрії;
- удосконалення системи заходів щодо здорового способу життя, розвитку закладів фізичної культури і спорту;
- удосконалення структури організації й управління ВІЦ;
- розширення науково-дослідницької діяльності з питань профілактики, збереження та відновлення здоров'я населення.

Мета, що орієнтується на розвиток санаторно-курортних закладів, установ відпочинку і туризму, забезпечується розширенням до нормативних кількісних показників мережі санаторіїв, загальнокурортних закладів (грязелікарень, водолікарень, курортних поліклінік), будинків відпочинку, пансіонатів, туристичних баз, альпіністських і спортивно-оздоровчих таборів, готелів, мотелів, кемпінгів тощо, розширенням спеціалізації санаторно-курортних послуг, а також дитячих санаторіїв, розвитком сімейних видів відпочинку. Конкретизація може відбуватися шляхом формування системи цільових показників для обгрунтування зростання їх кількісних значень.

Розвиток ВІЦ здійснюється на основі досягнень науково-технічного прогресу в системі охорони здоров'я як складової частини її комплексного економічного та соціального розвитку. Поряд з впровадженням нових методів, засобів і технологій оздоровлення розвиток ВІЦ передбачає удосконалення організації системи надання оздоровчих послуг, управління кожною групою закладів і профільних напрямів розвитку. Важливим аспектом планування є використання госпрозрахункових механізмів забезпечення господарської діяльності закладів ВІЦ, надання населенню платних оздоровчих послуг.

Планування і прогнозування розвитку ВІЦ може здійснюватися з орієнтацією і на регіональні умови функціонування закладів ВІЦ, і на загальнодержавні з врахуванням міжнародного співробітництва в галузі оздоровлення залежно від типу ВІЦ. При цьому беруться до уваги такі фактори, як спеціалізація закладів, їх значення у масштабах країни, міжрегіональний чи локальний характер оздоровлення та інші, які дадуть змогу проводити облік запитів на оздоровчі послуги і відповідний розвиток оздоровчих потужностей. Рівень захворюваності та смертності в різних регіонах України може бути одним з показників загальної потреби населення в оздоровленні, особливо в зв'язку з тим, що на перший план діяльності ВІЦ висуваються завдання профілактичного та попереджуваного оздоровлення. Тому загальна потреба в наданні оздоровчих послуг певною мірою розглядається як функція від загальної чисельності населення (її структурних характеристик: наприклад, статі та віку).

На етапі прогнозування розвитку мережі ВІЦ доцільно використовувати основні взаємозв'язки між загальною потребою в оздоровленні, матеріальним виробництвом і можливостями у фінансуванні оздоровлення державними органами, підприємствами й організаціями, населенням.

При плануванні та прогнозуванні діяльності ВІЦ необхідно планувати і прогнозувати розвиток матеріально-технічної бази ВІЦ, забезпечення трудовими й інтелектуальними ресурсами, фінансове забезпечення, забезпечення господарської діяльності, інвестування розвитку матеріально-технічної бази.

Розгляд напрямів прогнозування розвитку ВІЦ може бути орієнтований на використання макроекономічних нормативів, що обчислюються на умовну кількість населення регіонів (одну людину, 1 тис. або 10 тис. жителів), які підходять для визначення основних напрямів розвитку ВІЦ з метою досягнення найвищих соціально-економічних показників.

При розгляданні методологічних основ планування і прогнозування розвитку ВІЦ суттєвим є розгляд питання інтенсифікації діяльності ВІЦ, підвищення ефективності та якості оздоровчих послуг. Це зумовлено змінністю практично всіх компонент, що забезпечують функціональну діяльність підрозділів ВІЦ. У зв'язку з цим виникає необхідність визначення навантаження й ефективності використання відповідних потужностей ВІЦ.

В окремих випадках важко регламентувати технології оздоровлення та навантаження фахівців згідно з профілями оздоровчої діяльності ВІЦ, оскільки в різних умовах знаходяться лікарі, які ведуть комплексне оздоровлення, і лікарі, котрі працюють в умовах спеціалізації (за нозологічними видами захворювань або за виконанням окремих операцій). Різного часу потребує постановка діагнозу при ручній і автоматизованій системі діагностики.

Проблеми інтенсифікації діяльності ВІЦ стосуються всіх компонент оздоровчого процесу, інноваційного середовища і будь-якої оздоровчої операції, якщо для її реалізації необхідний безпосередній контакт чи опосередковане втручання кваліфікованого спеціаліста. Зміна економічних параметрів розвитку ВІЦ зумовлюється досягненнями науково-технічного прогресу, що відображено і в методах та формах обслуговування, і в кінцевих підсумках.

Для планування і прогнозування діяльності та розвитку ВІЦ пропонується наступна система показників.

Цільові показники:

- оптимальні терміни оздоровлення у ВІЦ та інтенсивність використання ліжко-місць (днів на пацієнта);
- кількість населення, охопленого оздоровленням у ВІЦ (тис. осіб, %);
- кількість дітей, охоплених оздоровчими заходами у ВІЦ (тис);
- санітарна забезпеченість закладів ВІЦ (кв. м загальної площі на ліжко-місце);
- фінансування діяльності ВІЦ (тис. грв.): реалізація оздоровчих послуг (тис. грв.), реалізація сервісних послуг (тис. грв.), реалізація товарів і технологій (тис. грв.), чистий дохід ВІЦ (тис. грв.), інвестиції (тис. грв.);
- кількість потерпілих від аварії на ЧАЕС, охоплених оздоровленням у ВІЦ;
- забезпеченість установ ВІЦ медичними кадрами: лікарями, середніми медичними працівниками, їх заробітна плата (кількість пацієнтів на медичного працівника, грв.);
- забезпеченість населення оздоровчими послугами ВІЦ з розрахунку на 10 тис. жителів;
- зменшення захворюваності оздоровлених у ВІЦ (людино-днів за рік на 100 оздоровлених);
- рівень озеленення території (кількість дерев на 1 кв. м).

Забезпечуючі показники:

- впровадження нових видів і форм оздоровчих послуг (заходів, одиниць);
- впровадження нових методів та технічних засобів діагностики і оздоровлення (заходів, одиниць);
- впровадження нових профілактично-відновлювальних засобів і технологій (засобів, технологій; одиниць);
- використання нових природно-ресурсних засобів і технологій оздоровлення у ВІЦ (засобів, одиниць);
- впровадження нових спортивно-оздоровчих заходів і засобів, нових туристичних та екскурсійних маршрутів, теренкурів;
- впровадження заходів і засобів з охорони навколишнього природного середовища ВІЦ (заходів, засобів, одиниць.);
- впровадження санітарно-епідеміологічних заходів і засобів (заходів, засобів, одиниць);
- впровадження нових сервісних послуг і заходів культури;
- впровадження нових технологій з виробництва товарів курортного попиту, розливу мінеральних вод, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, виготовлення продуктів харчування, курортного будівництва, ландшафтної архітектури й озеленення;
- проведення заходів з здорового способу життя (заходів, одиниць). Оцінка кожного із заходів у кількісних та якісних показниках науково-технологічного і соціально-економічного забезпечення діяльності ВІЦ дасть змогу показати це і в економетричних характеристиках плану та прогнозу розвитку ВІЦ.

При розв'язанні питань прогнозування і планування розвитку та діяльності ВІЦ необхідно розв'язати чимало різних проблем. Одна з них - вибір критерію функціонування ВІЦ. Рівень здоров'я людей визначається природними умовами, станом навколишнього середовища, напруженістю життєвого ритму, характером і умовами праці, рівнем інтенсифікації виробництва, умовами відпочинку, розвитком соціальної інфраструктури, станом і рівнем розвитку системи охорони здоров'я, рекреаційного обслуговування населення [70]. Прогнозування та планування розвитку ВІЦ вимагає з'ясовування ступеня впливу кожного з перелічених факторів на стан здоров'я населення, дослідження тенденції їх впливу, вивчення можливості зміни цих тенденцій, що склалися, і на основі отриманої інформації складання конкретної програми дій, підкріпленої відповідними ресурсами, спрямованими на підвищення рівня здоров'я людини.

Розробка прогнозу і довгострокового плану розвитку та діяльності ВІЦ вимагатиме:

- вивчення методологічних основ дослідження кількості та якості здоров'я людини;
- дослідження і впровадження у ВІЦ методів і технологій діагностики й прогнозування станів здоров'я пацієнтів;
- вивчення системи чинників, які впливають на стан здоров'я населення, виходячи із профільності оздоровчої діяльності ВІЦ;
-дослідження динаміки чинників, що впливають на рівень здоров'я людини;
- вивчення методів, моделей і алгоритмів оцінки, аналізу та прогнозування ступеня впливу зовнішніх факторів на рівень здоров'я людини;
- вивчення методів оцінки і прогнозування витрат на оздоровчу діяльність ВІЦ;
- з'ясування проблем, що вимагають першочергового розв'язання з метою підвищення ефективності оздоровлення;
- вибір оптимальних напрямів підвищення рівня здоров'я пацієнтів при зменшенні витрат на оздоровлення;
- розробка стандартів на оздоровлення і вивчення методів оцінки та прогнозування якості оздоровлення пацієнтів у ВІЦ;
- вивчення методів оцінки та прогнозування ефективності оздоровлення та економічної ефективності діяльності ВІЦ;
- вивчення підходів до розподілу ресурсів (трудових, матеріальних та фінансових) між напрямами діяльності та розвитку ВІЦ;
- планування розвитку підрозділів і установ, що входять у ВІЦ, відповідно до вибраних напрямів та виділених ресурсів.

Вибір факторів, що впливають на рівень здоров'я людини, кількісна та якісна оцінка цього впливу становлять методично найскладніше завдання, оскільки ця оцінка не завжди піддається повній формалізації. У загальному випадку необхідно встановити залежність:

Y=f(X1,X2l...XMj),   (1.3)

де: Y. - показник, що описує стан здоров'я (і = 1,2,...,n - число показників здоров'я);
Xi - фактори, які впливають на величину показника здоров'я (j=l,2,..., Мі - множина факторів, що впливають на і-й показник здоров'я).

Фактори, які впливають на стан здоров'я, умовно можна об'єднати у дві великі групи [31 ;70]:

1. Фактори, які характеризують екологічні та соціально-економічні умови життя та діяльності населення, що проживає на досліджуваній території.
2. Фактори, що характеризують розвиток охорони здоров'я та рекреаційного обслуговування населення на даній території.

Для кількісної оцінки ступеня впливу факторів на показник здоров'я людини можуть використовуватись методи кореляційного, ; регресійного та факторного аналізів, методи експертних оцінок, дані експериментів і досліджень, що проводяться органами охорони здоров'я. У нашій праці для розв'язання висунутих проблем пропонуємо ) використовувати математичний апарат теорії марковських процесів.

Важливим напрямом дослідження факторів, що впливають на стан ] здоров'я населення, є встановлення ступеня залежності між величиною зміни кожного фактора та виділеними на це засобами, тобто встановлення залежностей виду [31; с.70]:

∆Хj = φj(КВj,∆Сj,∆ТРj), j = l,2,...,M,   (1.4)

де ∆Хj - зміна j-ro фактора;
∆КВj - капітальні вкладення, спрямовані на зміну j-ro фактора;
∆Сj - збільшення поточних витрат;
∆ТРj - приріст трудових ресурсів;
j - кількість факторів, що впливають на здоров'я.

Отримані таким чином залежності можуть становити основу для і розв'язання завдання вибору ВІЦ найефективніших напрямів підвищення рівня здоров'я пацієнтів і найраціональнішого розподілу засобів і ресурсів ВІЦ. Вибір ефективних напрямів підвищення рівня здоров'я населення регіону та України зводиться до завдання оптимізації розподілу засобів і ресурсів ВІЦ за критерієм ефективності оздоровлення й економічної ефективності. Як інтегральний критерій тут може бути величина витрат від захворюваності Q або величина їх зменшення при оздоровленні населення. Тому проблема раціонального розподілу ресурсів ВІЦ зводиться до того, в які заходи, спрямовані на поліпшення здоров'я населення (з погляду критерію відвернутих оздоровленням населення економічних затрат), найвигідніше вкладати

кошти і в яких пропорціях ці кошти повинні розподілятись між різними оздоровчими заходами, тобто, як розподілити капітальні вкладення, трудові ресурси та фінансування поточної діяльності (отже, потрібно знайти такі величини КВ^tj, ТР^tj, С^tj t=l,2,...,T; j=l,2,...,M, щоб ∆ Q → min).

Оскільки розв'язання проблем розподілу засобів значною мірою грунтується на результатах дослідження тенденцій зміни показників та факторів, існуючих між ними зв'язків, а також наданих про можливі зміни цих тенденцій і залежностей у майбутньому, то однократний розрахунок дає лише орієнтовні результати. Процес прогнозування є ітераційним. В його ході в міру дезагрегації результатів до рівня окремих підрозділів ВІЦ та уточнення прогнозних залежностей, що використовуються як вхідна інформація, може послідовно уточнюватись і загальна постановка проблеми. Внаслідок цього повинен бути отриманий варіант прогнозу (довгострокового плану) розвитку ВІЦ, узгоджений з можливостями і планами розвитку всіх підрозділів ВІЦ.

У плані комплексних заходів, спрямованих на поліпшення здоров'я населення України шляхом формування Національної мережі ВІЦ, важливе значення має загальний рівень народжуваності, захворюваності та смертності населення в регіонах України, екологічна і соціально-економічна ситуація в цих регіонах, наявність природно-ресурсних та історико-культурних можливостей. Для збереження комплексності підходу до соціальних і економічних оцінок захворюваності й оздоровлення населення доцільно дотримуватись єдиних методологічних вимог до ведення такої роботи, основу якої можуть становити нозологічні групи захворювань, вікові та статеві групи населення регіонів України [58].

Для кожної такої групи бажано формувати матриці профілактично-відновлювальних і лікувальних заходів, а також витрат з надання оздоровчих послуг (табл. 1.1) із середньостатистичними оцінками: 3 -рівня захворюваності, 43 - частоти захворюваності на рік на 1 тис. осіб певного контингенту населення; ПВЗ - профілактично-відновлю-вальних засобів; ЛЗ - лікувальних засобів, виражених у назві (номенклатурі) та їх кількості у відповідних одиницях вимірювання; КП - кількості консультацій лікарів і отримань оздоровчих процедур (на захворювання); ТО - фактичних термінів оздоровлення.

Таблиця 1.1.