<<< назад | зміст | вперед >>>

Розвиток туристичного бізнесу регіону

РОЗДІЛ V. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА БУКОВИНІ

§5.2. Прогнозні оцінки розвитку туристичного бізнесу в Україні

На сучасному етапі розвитку світового господарства процеси глобалізації вказують на високий рівень залежності економік різних країн. У цей самий час сучасні трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України, зміщують основні акценти щодо виробництва туристичних послуг із кількісних параметрів на якісні, зумовлюють переорієнтацію туристичних підприємств на використання нових стратегій виходу на зовнішні ринки. Успіх інтеграції України до світового господарства та участі в міжнародному туристичному обміні значною мірою залежить від використання конкурентних переваг вітчизняних туристичних продуктів на якісному рівні, впровадження інноваційних форм організації туристичного бізнесу, застосування нових прогресивних технологій туристичного менеджменту та маркетингу.

Тому важливим дослідницьким завданням є аналіз сучасних змін та тенденцій, які охопили діяльність підприємств різних галузей господарства України, в тому числі й туристичної.

Як зазначається в Манільській декларації зі світового туризму, "частка туризму в національній економіці та міжнародній торгівлі перетворила його на важливий показник світового розвитку. Постійна роль у національній економічній діяльності та у міжнародному обміні, вплив на вирівнювання балансу зовнішньої торгівлі перетворюють його на одну з основних галузей світової економічної діяльності" [20].

Значення світового ринку туристичних послуг в економічній діяльності постійно зростає, а сам ринок набуває нових тенденцій та особливостей. Розглянемо деякі наукові визначення категорії "туристичний ринок". Туристичний ринок - це "сфера реалізації туристичного продукту та економічних відносин, які виникають між його покупцями та продавцями" [1]; це "суспільно-економічне явище, що об'єднує попит і пропозицію для забезпечення процесу купівлі-продажу турпродукту у даний час, у даному місці" [21]; це "економічні відносини між виробниками і споживачами турпродукту на туристичному ринку, що полягають у процесі перетворення туристсько-екскурсійних послуг в гроші, і назад - перетворення грошей у туристсько-екскурсійні послуги" [18]; це "система багатоаспектна, полістуруктурна, поліморфна та багаторівнева, що функціонує за законом врівноваження попиту і пропозиції, який відтворює об'єктивно зумовлену необхідність відповідності в часі і просторі вартісних та натурально-речових форм платоспроможного попиту і товарної пропозиції, і діє на основі коливань виробництва та споживання турпродукту" [47].

Виходячи з наведених визначень, можна запропонувати таку логічну схему функціонування ринку туристичних послуг (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Логічна схема функціонування ринку туристичних послуг

Як бачимо, функції ринку туристичних послуг різноманітні й аналізувати всі в даній роботі немає можливостей. Тому зробимо спробу розглянути оптимізаційну функцію, оскільки, на наш погляд, у сучасних умовах вона визначальна. Як приклад регіону ознайомимося станом справ розвитку туристичного бізнесу на Буковині з метою подальшого нарощування туристичного потенціалу області та визначення прогнозних оцінок на майбутнє.

Звідси випливає необхідність вивчення і прогнозування попиту на туристичний продукт, який надають організації та фірми.

Прогнозування кількості потенційних рекреантів ТРС основних груп населення проводилося згідно з модифікованою гравітаційною моделлю, що дозволяє врахувати вплив віддалі, цінової політики, сезонності та основних чинників "привабливості":

де

К^cat_ij - кількість рекреантів j-ї ТРС, які прибули з і-того пункту попиту;
m^m_i - чисельність населення i-того пункту попиту;
nⁿ_j - ємність (максимально можлива місткість) j-ї ТРС;
r^r_ij - віддаль між j-тою ТРС та i-тим пунктом попиту;
k - емпіричний коефіцієнт "притягання" (привабливості);
m, n, r - емпіричні коефіцієнти;
D_cati - питома вага людей категорії "cat" i-того пункту попиту;
Р_сat(Т) - ймовірність того, що люди категорії "cat" будуть відпочивати в інтервал часу Т;
Р_TPC (T) - ймовірність того, що даний ТРС буде працювати в інтервалі часу Т;
B_TPC - цінова категорія ТРС;
В_сat- жадана категорія ТРС для категорії рекреантів "cat";
n_ргісе - нормуючий множник, рівний розмірності рейтингової шкали В_TPC та  В_сat
l - тип "привабливості";
Att^TPC_l - рейтингова оцінка 1-ї  "привабливості" ТРС;
Att^cat_l - рейтингова оцінка, що визначає важливість 1-ї "привабливості" для рекреанта групи "cat";
n_Аtt - максимально допустиме значення Att^TPC_l

Усі коефіцієнти в (1), за винятком к, т, п, г, мають статистичний характер і були визначені шляхом експертних оцінок провідних фахівців у цій галузі.

Для оцінки узагальненої міри узгодженості думок за усіма напрямками використовувався коефіцієнт конкордації:

де

n - кількість оцінюваних напрямків;
m - кількість експертів;
S_j - сума рангів для кожного напрямку;
R_ij - матриця рангів;
L - кількість груп зв'язаних (однакових) рангів;
t_li - кількість зв'язаних рангів у кожній групі.

Оцінка проводилась за п'ятибальною шкалою. При обробці матеріалів колективної експертної оцінки відносної ваги факторів (параметрів, напрямку) використовувався метод рангової кореляції.

Експертам було запропоновано оцінити показники привабливості для трьох існуючих ТРС Прикарпаття і основних категорій населення. Результати експертних оцінок наведені в таблицях 5.4, 5.5.

Таблиця 5.4

Показники привабливості для ТРС

Екологічний стан:	ТРС 1	ТРС 2	ТРС 3
Радіація	5,00	5,00	5,00
Повітря	4,60	5,00	5,00
Вода	5,00	5,00	4,20
Ґрунти	5,00	5,00	5,00
Інфраструктура:
Якісна інфраструктура транспортних комунікацій - дороги, аеропорти, залізниця, морські та річкові порти	3,80	4,20	1,00
Якісна готельна інфраструктура для різних сегментів споживання	3,60	5,00	2,40
Розвинута мережа телекомунікацій	3,80	4,60	1,80
Наявність достатньої інфраструктури розваг	3,80	5,00	1,60
Розвинута система громадського харчування	4,60	5,00	1,80
Розвинута система громадського транспорту	3,80	4,20	0,40
Розвинута інфраструктура спортивних споруд та можливостей занять спортом	4,00	5,00	0,60
Інфраструктура:
Досвідченість і кваліфікація робочої сили	4,20	4.60	3,00
Високий рівень життя населення	3,80	3,20	1.40
Інформаційні фактори:
Імідж регіону	3,00	5,00	3,00
Система інформування туристів	4,00	5,00	1,40
Сервісні фактори (1-дорого, 5-ні)
Вартість	3,80	1,00	3.00
Наявність достатньо розвиненої інфраструктури власне туристичного ринку - туроператорів та туристичних агенцій	3,60	4,80	1,80
Оригінальна місцева кухня	3,80	4,20	3,60
Якісні і недорогі медичні послуги	3,60	4,20	3,80
Екологічно чиста їжа	4,60	4,80	4,60
Розвинута промисловість та виробництво сувенірної продукції	2,80	3,80	2,60
Розвинута мережа торгівлі. Наявність груп товарів, особливо привабливих в категорії ціна-якість	3,40	4,00	2,60
Мережа якісних побутових послуг	3,00	4,40	2,60

Таблиця 5.5

Показники привабливості для категорій населення (1 - студенти, 2 - середній клас, 3 - успішні бізнесмени, 4 - діти)

Екологічний стан:	1	2	3	4
Радіація	5,00	5,00	5,00	5,00
Повітря	4,60	4,60	5,00	5,00
Вода	4,60	4,20	5,00	5,00
Ґрунти	4,20	4,20	4,40	5,00
Інфраструктура:
Якісна інфраструктура транспортних комунікацій - дороги, аеропорти, залізниця, морські та річкові порти.	3,00	4,00	5,00	4,80
Якісна готельна інфраструктура для різних сегментів споживання	2,60	4,00	5,00	4,80
Розвинута мережа телекомунікацій	2,80	3,40	5,00	4,40
Наявність достатньої інфраструктури розваг	4,20	3,80	4,60	5,00
Розвинута система громадського харчування	3,80	4,00	4,80	4,80
Розвинута система громадського транспорту	3,20	4,00	4,20	4,80
Розвинута інфраструктура спортивних споруд та можливостей занять спортом	3,80	3,40	5,00	4,20
Інфраструктура:
Досвідченість і кваліфікація робочої сили	3,00	4,00	5,00	4,80
Високий рівень життя населення	3,40	4,00	4,80	4,00
Інформаційні фактори:
Імідж регіону	2,80	3,40	5,00	2,00
Система інформування туристів	3,60	4,00	4,80	2,40
Сервісні фактори (1-дорого, 5-ні)
Вартість	4,80	3,20	1,00	3,40
Наявність достатньо розвиненої інфраструктури власне туристичного ринку - туроператорів та туристичних агенцій	2,40	4,00	5,00	2,80
Оригінальна місцева кухня	2,80	4,00	5,00	3,60
Якісні та недорогі медичні послуги	3,80	4,20	4,60	4,20
Екологічно чиста їжа	3,40	4,40	5,00	5,00
Розвинута промисловість та виробництво сувенірної продукції	3,00	3,20	3,80	3,40
Розвинута мережа торгівлі. Наявність груп товарів, особливо привабливих в категорії ціна-якість	3,00	3,00	3,20	3,20
Мережа якісних побутових послуг	2,80	4,00	4,80	4,40
Виноробство	4,40	3,40	4,40	0,40
Розташування: (5-важливо 0-ні)
Віддаленість від сіл	3,40	3,00	3,00	2,80
Віддаленість від СМТ та міст	3,60	3,00	3,00	2,80

Імовірність роботи ТРС, визначена експертами по місяцях, наведена в табл. 5.6.

Таблиця 5.6

Ймовірність роботи ТРС

	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Чер.	Лип.	Сер.	Вер.	Жов.	Лис.	Груд.
ТРС 1	1	1	0,6	0	0	0	0	0	0	0	0	0,4
ТРС 2	1	1	0,8	0,2	0	0	0	0	0	0	0	0,6
ТРС З	1	1	0,8	0,2	0	0	0	0	0	0	0	0,6

Пунктами попиту на рекреацію служили всі обласні центри України та населенні пункти, чисельність населення яких перевищує 100 000. В роботі аналізувалася доцільність розташування ТРС у місцях розташування вже працюючих ТРС, що спеціалізуються на наданні послуг гірськолижного туризму, з метою аналізу потоків відпочиваючих та надання рекомендацій щодо шляхів збільшення кількості рекреантів.

Цінова категорія ТРС оцінювалась за п'ятибальною рейтинговою шкалою, де курорту найвищого ґатунку класу "Люкс" відповідав бал "1"; курорту середнього класу - "З", курорту найнижчої цінової категорії - "5". Згідно з експертними оцінками, бізнесмени надаватимуть перевагу курортам класу "Люкс", тобто класу "1". Середній клас обере курорти класу "3,2", діти - "3,4", а студентам будуть до вподоби недорогі ТРС класу "4,8".

Згідно з експертними оцінками помісячна ймовірність відпочинку даних категорій рекреантів наведена в табл. 5.7.

Таблиця 5.7

Імовірність відпочинку рекреантів

Рис. 5.7. Кількість відпочиваючих за класами ТРС

На рис. 5.7 наведена сумарна кількість відпочиваючих на ТРС1, ТРС2, ТРСЗ (1) та даних табл. 5.4-5.7. Як видно з рисунка, найбільшою популярністю користуються ТРС із ціновою категорією "3"- Це зумовлено тим, що дана цінова категорія є найбільш привабливою для середнього класу населення, питома вага якого найбільша по всій території України. Незважаючи на те що ТРС З має "чудове" географічне розташування для гірськолижного відпочинку, але погано розвинута інфраструктура та якість транспортного сполучення в поєднанні з неефективною системою інформування туристів призводить до того, що кількість рекреантів нижча, ніж у ТРС 1 та ТРС 2. Найбільш вдалим, згідно з розрахунків, розташуванням є ТРС 2. Найменшою кількість відвідувачів буде в ТРС 3, що складає 88% загальної кількості відвідувачів ТРС 2.

Припустивши, що доход ТРС прямо пропорційних добутку кількості відпочиваючих та обернено-пропорційно залежить від цінової політики, можна спрогнозувати оптимальну цінову політику ТРС (рис. 5.8).

Рис. 5.8. Прибуток за класами ТРС

З рисунка 5.8 простежується, що максимальний прибуток отримає ТРС із ціновою політикою "1". Незважаючи на різке спадання кількості відвідувачів ТРС "Люкс"-класу (рис. 5.7), збільшення прибутку пояснюється більшою сумою грошей, яку зможуть залишити рекреанти. Прибуток ТРС, що веде цінову політику "З", нижчий на 10%, однак він є оптимальною ціновою політикою на стадії становлення ТРС на ринку послуг, адже така політика привабить найбільшу кількість рекреантів. Надалі варто поступово переходити до цінової політики " 1"-го класу з подальшим поліпшенням якості обслуговування. Зменшення цінової політики від "3"-го класу до "5"-го призведе до стрімкого зниження прибутку як за рахунок зменшення відвідувачів, так і в результаті зменшення коштів, які можуть залишити на відпочинку рекреанти.

Встановлення цінової політики "Люкс"- класу, на перший погляд, буде приваблювати на відпочинку лише відвідувачів класу "успішних бізнесменів". Однак невелика чисельність цього прошарку населення по відношенню до середнього класу приведе до того, що кількість відпочиваючих середнього класу перевищить кількість відпочиваючих класу "успішних бізнесменів" приблизно на 50% (рис. 5.9).

Рис. 5.9. Кількість рекреантів, які відвідають ТРС 2

Для ефективного просування ТРС на ринку послуг необхідним фактором є правильно організована рекламна кампанія, ефективність якої передусім залежить від джерела рекреантів, в якому вона буде проводитися. Відповідь на питання доцільності проведення рекламної кампанії в певних містах можна отримати з діаграми потоків (рис. 5.10-5.12).

Рис. 5.10. Діаграма потоків основних джерел рекреантів для ТРС1

Рис. 5. 11. Діаграма потоків основних джерел рекреантів для ТРС2

Рис. 5.12. Діаграма потоків основних джерел рекреантів для ТРСЗ

Отже, основним джерелом рекреантів для ТРС 1 та ТРС 3 є м.Чернівці. Слідом ідуть такі міста, як Івано-Франківськ, Київ та Львів. Рекреантів з Одеси, Тернополя, Хмельницького та Вінниці буде значно менше через значне віддалення. Відносно велика кількість рекреантів з Києва та Одеси пояснюється чисельністю населення цих міст. Рекреантів з інших міст буде значно менше і рекламна кампанія в них не буде рентабельною. З рис.5.11 видно, що основними джерелами рекреантів для ТРС 2 є Івано-Франківськ. За ними йдуть Львів, Київ та Чернівці. Кількість рекреантів із Тернополя, Одеси, Хмельницького та Вінниці практично не зміниться.

Отримані дані дозволять визначити, які чинники необхідно покращити для збільшення кількості рекреантів і прибутку існуючих ТРС.

Як видно з табл. 5.4, ТРС 1, згідно з експертними оцінками, запровадила в себе цінову політику "3,8". Це свідчить про те, що згадана туристично-рекреаційна система знаходиться на стадії становлення, тому демпінгує. Однак із рис. 5.7 та рис. 5.8 видно, що для підвищення кількості рекреантів варто збільшити цінову політику до "3". Як показують наші розрахунки, це приведе до 20% збільшення кількості рекреантів і підвищення прибутку на 63%. Збільшення цінової політики до "1"-ї категорії зумовить збільшення прибутку на 80%, однак кількість рекреантів зменшиться на 20%. Тому для

приваблення відпочиваючих варто збільшити цінову політику до "З" за рахунок підвищення якості запропонованих послуг.

ТРС 3 дотримується цінової політики "3", однак, як видно з рис.5.7 та рис.5.8, має найменші прибутки та найменшу кількість рекреантів, незважаючи на місцерозташування, що ідеально підходить для гірськолижного туризму. Для збільшення прибутків варто поліпшити як інфраструктуру, так і маркетинговий підхід. Проведений аналіз показав, що покращення показників, наведених у табл. 5.8, при незміненій ціновій політиці, приведе до збільшення кількості рекреантів, а отже, і прибутку на 11%. Збільшення при цьому цінової політики до "1" спричинить зниження кількості відпочиваючих на 26%, однак збільшення прибутку становитиме 22%. Тому для збільшення популярності такого гірськолижного курорту перш за все варто вдосконалити саме інфраструктуру та забезпечити якість транспортного сполучення.

Таблиця 5.8

Наявні і змінені показники привабливості для ТРС З

Показники привабливості	Наявні	Змінені
Якісна інфраструктура транспортних комунікацій - дороги, аеропорти, залізниця, морські та річкові порти.	1,00	3,00
Якісна готельна інфраструктура для різних сегментів споживання	2,40	3,4
Розвинута мережа телекомунікацій	1,80	3,8
Наявність достатньої інфраструктури розваг	1,60	3,6
Розвинута система громадського харчування	1,80	3,8
Розвинута система громадського транспорту	0,40	2,4
Система інформування туристів	1,40	3,4
Наявність достатньо розвиненої інфраструктури власне туристичного ринку - туроператорів та туристичних агенцій	1,80	3,8
Забезпечення під'їздами (авто) (стан дороги)	0,40	3,4
Забезпечення під'їздами (залізниця)	0,60	3,6
Віддаленість від магістралей	0,00	2,0

На розглянутому прикладі можна зробити висновок про можливості прогнозування будь-якої туристичної фірми чи надання туристичних послуг. Це дає підстави прорахувати всі існуючі види туристичної діяльності в області та запропонувати реальну програму формування й розвитку туристичної інфраструктури регіону чи країни в цілому.

<<< назад | зміст | вперед >>>