<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІІІ. Специфіка організації та технології в’їзного туризму

§3.4. Договірні відносини при здійсненні туристичної діяльності

§3.4.2. Варіанти угод між туроператором та авіакомпанією

Співробітництво туроператора з авіакомпанією теж може відбуватися за декількома сценаріями. Забезпечення перевезення туристів авіаційним транспортом може відбуватися шляхом укладання між оператором та авіакомпанією договору на квоту місць на регулярних авіарейсах, підписання агентської угоди або у формі чартеру, що залежить від масовості турпотоку, сезонності, можливостей туроператора та інших факторів.

Договір з авіакомпанією на квоту місць на регулярних авіарейсах включає:

- графік турів у напрямку "туди" і "назад" із вказівкою місць призначення;
- кількість туристів у кожній групі (квоти місць);
- терміни подачі заявок і викупу авіаквитків;
- терміни скасування замовлень на квитки без утримання штрафів (м'який блок);
- види тарифів на квитки, що викуповуються, пільгові тарифи, умови надання пільгових тарифів;
- знижки і пільги на квоту місць;
- порядок і терміни повернення викуплених, але невикористаних квитків, матеріальна відповідальність, що випливає з термінів повернення (м'який блок) [2].

Квота місць, або інакше блок місць, може бути твердою або м'якою. Це впливає на умови договору і спеціальні пільги і знижки. При твердій квоті місць уся відповідальність за нереалізацію місць блоку лягає на туроператора незалежно від причини нереалізації. Фінансові втрати несе турфірма. При м'якій квоті місць установлюються терміни можливого відмовлення туристської фірми від квоти або частини квоти місць через нереалізацію туристських путівок. Ці терміни передбачають можливість подальшої реалізації цих місць самою авіакомпанією або її іншими агентами.

Агентська угода з авіакомпанією. У принципі, деякі авіакомпанії вважають своїми агентами всі туристські фірми, що мають з ними договір на квоту місць. Однак, у чистому виді агентська угода надає туристичній фірмі право самостійно виступати як агентство авіакомпанії з продажу авіаквитків (як для своїх туристів, так і просто продаж), що спрощує і прискорює процедури бронювання й оформлення проїзних документів. Туристична фірма сама виступає в якості каси з продажу квитків авіакомпанії, тобто сама виписує квитки, має відповідне комп'ютерне устаткування і право доступу до мережі бронювання даної авіакомпанії. Цей вид роботи з авіаквитками називається "робота зі стоком авіаквитків".

Авіакомпанія в особі даної турфірми має додатковий пункт продажу (однією з умов агентської угоди звичайно є переважний продаж під тури квитків саме цієї авіакомпанії).

Агентська угода з авіакомпанією передбачає вирішення наступних питань:

- хто і на яких умовах забезпечує устаткування для оформлення авіаквитків, бланки авіаквитків;
- підготовка кадрів для обслуговування цього устаткування;
- обсяги продаж найчастіше встановлюються індивідуально - за кількістю квитків на місяць (наприклад, не менш ніж 10 - 200 квитків на місяць) або по виторгу від продаж (від 10 до 200 тис. дол. США і більше у різних авіакомпаніях);
- межі можливих продаж (регіонально або за сегментами споживачів);
- за чиєю ціною продаються авіаквитки - за ціною авіакомпанії або за ціною турагентства (найчастіше - за ціною авіакомпанії);
- ціни і тарифи продаж авіаквитків;
- умови оплати авіаквитків - передоплата або оплата в міру продажу (у деяких авіакомпаніях передоплата встановлюється за групи туристів);
- розмір комісійної винагороди за продаж авіаквитків (до 9 % вартості проданих квитків);
- терміни і регулярність подачі звітів авіакомпанії, їхня форма і необхідна документація в додатку (звичайно 1 або 2 рази на місяць);
- розмір банківських гарантій на користь авіакомпанії або Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА) (від 20 тис. дол. США);
- членство в ІATA [1].

При організації чартерних авіаперевезень замовник з авіакомпанією визначає маршрут, з ним оговорюються обов'язки сторін, з'ясовується відповідність орендного договору міжнародним правилам, визначається вартість рейсу. Потім укладається спеціальний чартерний договір, у якому оговорюється:

- вид (марка) літака;
- число місць для продажу;
- вартість оренди літака;
- маршрут із вказівкою аеропортів вильоту і прибуття;
- термін дії договору (сезон, рік або ін.);
- регулярність здійснення авіарейсів;
- можливість і граничні терміни зняття (скасування) авіарейса і відповідні санкції [2].

Чартери як форму організації транспортного обслуговування туристів поділяють на три групи.

1. Спеціальні чартери - форма авіатранспортного обслуговування, що перебдачає перевезення групи людей у різні місця. Літаки впродовж мандрівки перебувають у розпорядженні організації, яка обслуговує туристів. Спеціальні чартери вводять для обслуговування мандрівників, які їдуть на особливі події, конгреси, симпозіуми, спортивні змагання і.т.д.
2. Чартерні круїзи, що обслуговують туристів і відвідують різноманітні місця. Під час подорожі групу супроводжує один і той самий транспортний засіб.
3. Чартери "туди й назад" - широко використовують в авіаційному транспорті. Їх ще називають "чартерними ланцюгами". Під час цих польотів, що відбуваються у визначений час (двічі або раз на тиждень), чартерні літаки здійснюють польоти до конкретного місця і назад [2].

Особливість чартерів така, що один повний рейс (другий і передостанній польоти - перший зворотний після першого завезення й останній туди перед останнім вивозом) виконується без туристів: на останньому рейсі літак забирає останніх туристів, але не привозить нових, тому що він уже за ними не повернеться (тобто на 10 туристських заїздів приходяться 11 авіарейсів). Тут діє формула N + 1. Таким чином, найбільше число польотів за період дії авіачартерної програми знижує витрати на рейс, що випадає, а виходить, і знижує перевізний тариф.

Варто зауважити, що в сезон реально організувати 20 заїздів (при щотижневих польотах). Однак чартер можна пускати і з частотою 2 рази в тиждень - тоді кількість польотів за сезон зростає до 40. Це значно знижує тариф, але недоступно по завантаженню абсолютній більшості туроператорів. Цим і пояснюється виникнення на ринку туристичних перевезень "проміжних" підприємців - фірм-оптовиків (wholesalers), що консолідують у своїх руках великі чартери і розподіляють їх надалі серед більш дрібних фірм у вигляді блоків-чартерів (по 10-30 місць). Продаж блоків місць на свій чартер туроператор-оптовик, як правило, проводить за трьома відпрацьованими варіантами: твердий, м'який і комбінований блоки місць.

М'який блок, при якому замовник не має ніякої фінансової відповідальності і має право в заздалегідь обговорений термін цілком або частково відмовитися від своїх місць, найбільш зручний для турпідприємства. Однак, якщо відмова відбудеться пізніше встановленого терміну, то замовник має виплатити штраф.

Твердий блок передбачає строгі договірні зобов'язання по термінах продажу й оплаті. Замовник вносить передоплату, розмір якої звичайно включає суму вартості двох парних рейсів. Тарифи при реалізації твердого блоку бувають приблизно на 5-10 % нижчі, ніж при реалізації м'якого. До того ж, при договорі на твердий блок оператор і агент фіксують ціну на весь період дії чартеру, що дає гарну можливість реалізаторам варіювати ціни у "високий" період сезону і наприкінці його.

Найбільш поширений продаж місць на чартерні рейси так званим комбінованим способом, що поєднує у собі елементи двох вищезгаданих варіантів. Загальне число місць, що входять у реалізований блок, поділяється у визначеній пропорції на дві частини: одна з яких реалізується за "твердою" системою, а інша - за "м'якою".

Часто у ролі ініціатора чартерної програми виступає не один, а декілька туроператорів. При цьому вони заздалегідь оговорюють між собою умови організації польотів.

Нормальні стосунки з авіакомпаніями при оренді повітряного судна передбачають його оплату відповідно до контракту з обов'язковим підведенням балансу після кожного польоту.

Підписуючи договір про організацію чартеру, авіакомпанія майже завжди ставить туроператора в жорсткі умови. Насамперед, від фірми потрібна передоплата. Який би не був її максимальний розмір, авіакомпанія завжди наполягає, щоб заздалегідь були оплачені перший і останній рейси чартерного циклу. У такий спосіб вона страхує себе і раніше завезених туристів від можливих неплатежів. Оплата рейсів оговорюється заздалегідь і здійснюється, як правило, за 7-10 днів до початку польоту. У випадку несвоєчасної оплати, відповідно до договору, компанія в праві виставити замовникові штрафні санкції або розірвати з ним наявні договірні відносини [1].

<<< назад | зміст | вперед >>>