Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІV. Потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2. Туристично-ресурсний потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2.10. Столичний туристичний район

До складу Столичного туристичного району входять Київська, Черкаська та Чернігівська області. Площа району - 81,7 тис. км2 або 13,5 % загальної території України. В районі проживає 6966,9 тис. населення. Показник урбанізації - 74,4%. Включення до складу району міста Київ обумовлює особливості розвитку туристичної діяльності, що пов'язано із більшими, ніж в інших регіонах потоками як іноземних, так і вітчизняних туристів та екскурсантів, а також кращим розвитком рекреаційної та інфраструктури загального користування, наявністю значних рекреаційних потреб у місцевого населення. Характерною особливістю району є також його географічне положення на кордоні з Білоруссю та Росією. Все це, а також значний рекреаційно-ресурсний потенціал району роблять туризм та рекреацію одним з пріоритетних напрямів розвитку району.

Природні туристичні ресурси. Поверхня району являє собою рівнину, подекуди урізноманітнену горбами та пасмами льодовикового походження, річковими долинами, ярами і балками. Помірно-континентальний клімат з теплим літом і порівняно м'якою зимою дозволяє організовувати в районі досить широкий спектр видів рекреаційної діяльності.

Річкова мережа представлена як великими, так і малими річками, основними з яких є Дніпро та його притоки: Десна, Тетерів, Ірпінь, Рось, Тясмин, а також Снов, Сейм, Удай. Річки з чистою водою та повільною течією - цінний рекреаційний ресурс, який може використовуватись для організації водного туризму та купання у період з травня по вересень. В районі є озера, в основному, стариці в заплавах річок, яких в одній тільки Київській області нараховується понад 750. В Столичному районі 70 водосховищ, у тому числі, Київське, Канівське, Кременчуцьке.

На території Столичного туристичного району є джерела мінеральних вод, які можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів. З донними відкладами озер пов'язані родовища лікувальних грязей, найбільш відомим з яких є Острецьке.

В туристичних цілях можуть використовуватись об'єкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є Київський та Менський зоопарки, дендропарк "Олександрія" в Білій Церкві та Тростянецький дендропарк, парк Декабристів у Кам'янці та Корсунь-Шевченківський парк, Канівський природний заповідник, і звичайно, всесвітньо відомий парк "Софіївка" в Умані.

Соціально-культурні туристичні ресурси. На території Столичного туристичного району збереглися пам'ятки архітектури доби Київської Русі, що робить край унікальним, безліч православних та католицьких культових споруд ХІІ-ХХ ст. Значне місце в історико-архітектурній спадщині займають цивільні споруди, представлені чудовими палацово-парковими комплексами, адміністративними і житловими будинками ХVІІ-ХХ ст.

Безумовно, головним осередком соціально-історичних ресурсів району є м. Київ. За свою більше ніж тисячолітню історію (перша літописна згадка про Київ датується 862 роком) місто відігравало важливу роль у формуванні українського народу та українському державотворенні. Про це говорить одна із сформованих століттями ознак культурно-психологічної окремішності та єдності українського народу: у будь-якого українця, де б він не проживав, розвинене гостре відчуття свого територіального ядра - м. Києва. Став уже крилатим вираз літописця "Киев - мать городов русских", що теж красномовно свідчить про його роль в історії Східної Європи.

Кожна історична епоха залишала свій відбиток на образі столиці, і тому туристам буде цікаво пройтись вулицями Києва, який по праву вважається одним з найкрасивіших міст Європи. Старовинні церкви тут сусідять з помпезними сталінськими будівлями та сучасними багатоповерхівками-свічками. Німими свідками історичних подій, що відбувалися в Києві, стали його собори, серед яких великі православні святині: Києво-Печерська лавра та Софійський собор, а також Михайлівський золотоверхий собор, нещодавно відновлений, Андріївська церква та багато інших. В Києві багато старовинних будинків, адміністративних будівель. Окрасою міста є 2 ботанічних сади, багаточисельні парки та сквери, монументи та пам'ятні знаки. А деякі вулиці та майдани можна вважати музеями під відкритим небом. У Києві жили й творили відомі поети й письменники: Г.Сковорода, Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко, Марко Вовчок, І.Нечуй-Левицький. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, М.Гоголь, М.Лєсков, Л.Толстой, А.Міцкевич, О.де Бальзак та інші.

Міста та села Київської області багатством своїх соціально-історичних рекреаційних ресурсів підтримують загальний тон, заданий столицею. Так, своїми пам'ятками архітектури відома Біла Церква. Місто на мальовничих берегах р.Рось заснував Я.Мудрий, назвавши його на честь святого, ім'я якого прийняв у хрещенні, - Юр'єв. Не переживши Батиєвої навали, місто припиняє своє існування аж до середини ХVІ ст. Великий внесок у формування історико-архітектурної спадщини міста зробила родина Браницьких, якій певний час належало місто. Так, їхнім коштом було збудовано зимовий палац, будинок дворянського зібрання, поштова станція, торгові ряди, будинок гімназії, костел Іоанна Хрестителя, Преображенський собор. Але найвідомішою пам'яткою міста став ландшафтний парк "Олександрія".

Одна з найбільш доленосних подій - приєднання України до Росії - відбулась у Переяславі-Хмельницькому, відомому своїми монастирем, колегіумом та церквами, а також музеєм народної архітектури та побуту. Чи не найбільш відомий археологічний музей країни знаходиться в с.Трипілля, де вперше було виявлено сліди давніх хліборобських племен, що вперше в Південно-Східній Європі почали використовувати самородну мідь, означивши тим самим початок на цих теренах мідного віку. Свого часу улюбленою резиденцією княгині Ольги було місто Вишгород, в якому збереглися архітектурні та археологічні пам'ятки. Однією із сторінок, записаних в історію України, може пишатися мальовниче м.Богуслав, у якому народилася героїня народних дум М.Богуславка та жили художник І.Сошенко й письменник І.Нечуй-Левицький. Місто відоме численними музеями та архітектурною пам'яткою ХІХ ст. - Троїцькою церквою.

Міста Фастів, Кагарлик, Ржищів та с. Пархомівка теж відомі своїми археологічними, архітектурними пам'ятками та музеями. Є в області і курортні населені пункти - Біла Церква, Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Миронівка, Пуща-Водиця.

З Київщиною пов'язані життєві шляхи Б.Хмельницького, С.Палія, К.Косинського, С.Наливайка, М.Залізняка, О.Суворова, С.Муравйова-Апостола, М.Бестужева-Рюміна, Г.Державіна, О.Пушкіна, Г.Сковороди, Т.Шевченка, Марка Вовчка, І.Нечуй-Левицького, К.Стеценка, Шолом-Алейхема, І.Сошенка та багатьох інших.

Не поступається багатством соціально-культурних рекреаційних ресурсів Київській Черкаська область. Незважаючи на давню історію, сучасний архітектурний образ обласного центру формувався впродовж ІІ пол. ХХ ст. Найбільш цікавими його спорудами є Свято-Троїцький собор, Михайлівський собор, резиденція архієпископа, Палац одруження, Будинок жалоби. Черкаська область є місцем народження і останнього притулку видатного сина українського народу - Т.Шевченка, пам'ять про якого зберігають пам'ятні знаки та музеї Моринців, Шевченкового та Канева. Садиба і парк у Кам'янці стали свідками зібрань Південного товариства декабристів, гостин О.Пушкіна та П.Чайковського, на честь яких тут було встановлено меморіальні дошки та пам'ятні знаки. Пам'ять про колишню кріпаччину зберігають подекуди занедбані палацово-паркові комплекси у с. Козацьке, Мошни, м. Корсунь-Шевченківський, Шпола та Тальне. Осередком діяльності відомої родини українських садоводів-помологів Симиренків було с.Мліїв, де зараз функціонує Мліївський музей садівництва. Пам'ять про І.Нечуя-Левицького зберігає літературно-меморіальний музей у смт Стеблів. Тут же споруджено пам'ятник письменнику та одному з його літературних героїв - Нимидорі. Ім'я І.Нечуя-Левицького та його героїв носять і скелі, що височать понад Россю. Свідками героїчної боротьби українського народу проти гноблення стали Мельники (Холодний Яр), Суботів та Чигирин. Перлиною не тільки області, але і усієї України, що користується заслуженою увагою з боку туристів, є знаменитий Софіївський парк в Умані.

Чернігівська область теж відноситься до регіонів, найкраще забезпечених соціально-історичними рекреаційними ресурсами. Так, у м. Чернігів зосереджена третина усіх пам'яток домонгольського періоду, що збереглись в Україні: курган Чорна могила, Успенський собор Єлецького та Іллінська церква Троїцько-Іллінського монастирів, Антонієві печери, П'ятницька церква, Борисо-Глібський та Спасо-Преображенський собори. В наступні століття ці комплекси споруд неодноразово перебудовувались, поповнювались новими пам'ятками. ХVІІ-ХVІІІ ст. стало часом нового розквіту міста. Тоді було зведено комплекс споруд Троїцько-Іллінського монастиря, Катерининську церкву, будинок колегіуму, будинок Я.Лизогуба. Наступні століття продовжують формувати архітектурне обличчя міста. З'являється ряд будівель культового та громадського призначення.

Славетну історію, що застигла в архітектурних формах, має м.Ніжин. Серед його пам'яток Введенський, Ветхоріздвяний Георгіївський монастирі, Миколаївський собор ХVІІ ст., Благовіщенський монастир, Всіхсвятська, Покровська, Преображенська, Хресто-Воздвиженська церкви та церква Іоанна Богослова ХVІІІ ст., комплекс споруд поштової станції, будинок грецького магістрату та будинок гімназії вищих наук ХІХ ст. Не поступається Ніжину й старовинне місто Новгород-Сіверський, що свого часу був центром Сіверського князівства, а потім - другим після Чернігова за значенням містом краю. Туристам можна показати комплекс споруд нещодавно відновленого Спасо-Преображенського монастиря, Успенський собор ХVІІ-ХVІІІ ст., Тріумфальну арку, зведену на честь відвідин міста Катериною ІІ, дерев'яну Микільську церкву 18 ст., торгові ряди, будинок чоловічої гімназії, де свого часу навчався К.Ушинський, будинок Н.-Сіверського земства 19 ст. Відновила свою архітектурну спадщину колишня гетьманська столиця - смт Батурин, на території якого створено державний історико-культурний заповідник, до складу якого увійшли будинок Кочубея, палац Розумовського ХVІІІ ст., Воскресенська церква ХІХ ст. та церковно-приходська школа. Об'єктами паломництва можуть бути монастирі сіл Осіч, Домниця, Густиня, Данівка, Понорниця, смт Ладан. Значну кількість архітектурно-історичних пам'яток мають Козелець, Прилуки, Остер, Любеч. Чудові садиби та палацово-паркові комплекси збереглися у Качанівці, Вишеньках, Сокиринцях, Дігтярях, Седневі (рис. 4.10).

 Соціально-культурний ресурсний каркас території Столичного туристичного району
Рис. 4.10. Соціально-культурний ресурсний каркас території Столичного туристичного району

Як висновок підсумуємо, що Україна володіє значним туристично-ресурсним потенціалом, причому, він дозволяє активно використовувати для організації різноманітних видів туристичної діяльності практично усі регіони, кожен з яких має привабливі для іноземних туристів об'єкти.

<<< назад | зміст | вперед >>>




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.