Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

Амельченко Т.В., Вітковський О.С.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №220. - С.10-12.

Розвиток пішохідного туризму в сфері послуг рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим

пешеходный туризм в Крыму Введення. Процеси глобалізації з кожним днем набирають темпи, це відображається не тільки в освітній сфері, але й в області туризму.

Туризм - найбільш динамічна галузь світового господарства.

Крим є регіоном з високим рекреаційним потенціалом, де слід розвивати індустрію туризму і відпочинку. Для цього є багатий історико-культурний фонд, неповторні природно-ландшафтні та біологічні особливості, що дозволяє виявити певні закономірності і намітити шляхи подальшого вдосконалення даної сфери діяльності.

Слідуючи цим критеріям, в СРСР на території регіону була створена структура організованого пішохідного туризму, яка складалася з турбаз та стоянок на території гірського Криму та ПБК, тому в даний час існує величезний потенціал його розвитку.

Актуальність даної статті полягає у відродженні структури пішохідного туризму, яка з максимальною вигодою використовувала природно-кліматичний та ландшафтний потенціал регіону. Дана структура дозволить отримати при продуманому вкладенні фінансових ресурсів і створення необхідних кадрів вигідний і розвивається джерело доходу для регіону і країни в цілому.

Вивченість проблеми: дослідженням даної проблеми займалися Банранов О.В., Степанов С.А., Степанова Є.С., Комарчук П., Артюхова І.В. та ін Але питання не достатньо вивчені досі.

Виклад основного матеріалу. Згідно аналізу радянського періоду в 1971-1975 на розвиток матеріальної бази туризму профспілками було виділено 0,5 млрд. руб.; кількість турбаз, готелів, кемпінгів доведено майже до 1 тис. (кількість місць зросла з 150 тис. до 300 тис.); обсяг туристсько-екскурсійних послуг зріс з 260 млн. руб. в 1970р. до 1 млрд. у 1975р. За розмахом туристського руху СРСР займало одне з перших місць у світі. У 1975 р. кількість осіб, що проводили відпустка і канікули за межами постійного місця проживання, досягло 140-150 млн. осіб (оцінка, включаючи поїздки в будинки відпочинку, пансіонати, санаторії, піонерські табори та ін), що становило близько 20% від всього числа туристів в світі.

Згідно державної політики по охороні здоров'я, розвиток туристичного руху носило яскраво виражений соціальний характер.

За даними статистики, у 1975р. в тривалих і короткочасних самодіяльних подорожах, походах, самостійно виїжджали в місця організованого відпочинку, приміські зони, в ін. міста з оздоровчими, пізнавальними, соціальними, спортивними та ін. цілями - 75-80 млн. чол. Соціальна структура туристичного потоку в той час відображена в таблиці 1.

Таблиця 1.

Соціальна структура туристського потоку (70-і рр..).
  робітники промислових підприємств і службовці інженерно-технічні працівники і творча інтелігенція студенти та учні робітники радгоспів, колгоспники пенсіонери інше
Відсоткове співвідношення 33% 28% 18% 9% 4% 8%

По сукупним витратам на відпочинок, пов'язаний з переміщенням в місця його проведення, населення розтратило в рік 13-14 млрд. руб. (1975р.), або близько 5,5% до всього фонду споживання товарів і послуг. За витратами туризм займав одне з перших місць в структурі споживання населенням товарів і послуг.

Створення даної структури широкий розвиток отримало у 50е роки, в той період на території регіону вже розташовувалося 7 турбаз, здатних одночасно прийняти трохи більше 700 чол., а до 1990 р. КОСТЭ вже мала у своєму розпорядженні 18 туристських готелів і турбаз, загальна кількість місць в яких перевищувало 70000.

Таким чином, загальна ємність туристських установ Криму за 40 років зросла в 10 разів. Однак ще більш вражаючими є цифри, що характеризують зростання кількості туристів, обслугованих на турбазах Криму. Якщо в 1949 р. їх було 13 тис. осіб, то в 1989 р. їх кількість (з урахуванням прийнятих на орендованих базах) склало 946 тис. чол., тобто збільшилася більш ніж в 72 (!) рази[9].

У 1950 р. на турбазах Криму було 720 місць, з них 100 місць (менше 14 %) цілорічної дії. Згодом через кримські турбази починають прокладатися планові туристські маршрути, що функціонують і в період міжсезоння. Так, з 1966 р. у зв'язку з появою таких маршрутів на цілорічний режим роботи були переведені відразу 4 кримські турбази - «Чайка» (Алушта), «Ялта», їм. А.В. Мокроусова (Севастополь) і «Таврія» (Сімферополь). До 1989 р. загальна ємність туристських готелів і турбаз КОСТЭ склала 7160 місць, з яких 4181 (58,4 %) діяло цілий рік[9].

У географічному плані переважна більшість турбаз Криму розташовувалося в приморських містах і селищах. Наприклад, у 1960-1970-ті рр. з 16 кримських турбаз лише 4 об'єкти знаходилися далеко від моря, в Сімферополі, Бахчисараї, Соколиному і на Ангарському перевалі.

Крім розвитку структури організованого пішохідного туризму, починаючи з 1960-х рр. поступово збільшувалася кількість додаткових платних послуг. На території практично всіх туристських установ з'явилися поштові відділення, сувенірні кіоски, автомати з продажу газованої води.

У роки «перебудови» розширення спектру додаткових платних послуг на турбазах приділялася значна увага, оскільки це дозволяло істотно збільшувати показники доходів і прибутку без збільшення місткості об'єктів туристської інфраструктури. Саме тоді на турбазах і в туристських готелях Криму почали активно діяти тренажерні зали, дискотеки, відеотеки, сауни, перукарні, салони ігрових автоматів, масажні і зуболікарські кабінети. В результаті обсяги додаткових послуг турбаз і туристських готелів КОСТЭ за 1986-1989 рр. склали понад 3 млн. руб.

На початку 90-х років плановий пішохідний туризм, який тримався в основному на профспілках, отримав важкий удар. Брак фінансування та політична ситуація в країні майже повністю знищили дану структуру.

На сьогоднішній день, для її відтворення потрібна грамотна інвестиційна політика держави, спрямована на залучення фінансових ресурсів у цю сферу, відтворення кадрів для даної індустрії туризму (курси інструкторів), відновлення матеріально-технічної бази турбаз, а також кваліфікована розробка маршрутів по складності і протяжності.

На початку 21 століття дану практику почали відновлювати турфірми Києва, Одеси, Харкова, Нижнього Новгорода, Єкатеринбурга, Мінська, Бреста, що говорить про широкої географії зацікавлених в такому виді туризму людей. Статистичні дані про кількість курортників у Криму наведені в Таблиці 2.

Таблиця 2.

Дані про курортному сезоні в АРК за 2006-2010рр.
  2006 2007 2008 2009 2010
Кількість туристів у Криму, тис. чол. 5349 5700 5 600 4 790 5400

У наведеній нижче таблиці представлена динаміка курортного сезону в Криму: з 2006р. спостерігається зростання туристів, у 2008-2009рр. у зв'язку з економічною кризою спостерігається зниження відпочиваючих. У 2010 р. Економічна ситуація стабілізувалася, що вплинуло на збільшення кількості туристів в АРК.

Інша сторона проблеми - пошук клієнтів. У радянський період потік туристів організовували численні профспілки, сьогодні - дана практика відсутня, а турагентства не хочуть витрачати гроші на рекламу такого «нерозкрученого» виду відпочинку, який обіцяє дуже «сумнівний» заробіток. З-за спустошення цього виду туризму, складності індивідуальної організації туру і зростання витрат, витрати туристичного дня порівнянні за вартістю з проживанням одного дня на ПБК. Пояснити цей парадокс клієнтам часто дуже важко. Ясна річ, що приймають фірми намагаються, як можна більше зменшити витратну вартість.

В результаті, необхідна чітка програма, спрямована на капітальне відновлення даної галузі.

При правильному переліку дій та наявність фінансів функціонування пішохідних туристських маршрутів дозволить[6]:

- збільшити курортний сезон в Криму з квітня по жовтень;
- знизити навантаження на найбільш освоєні території і здійснити відтік рекреантів у гірничо-лісову зону;
- вирішити проблеми безробіття в регіоні;
- збільшити обсяг надаваних послуг і розширити їх асортимент;
- збільшити завантаження турхозяйств, які обслуговують маршрути;
- збільшити грошові надходження до Кримського бюджету;
- пішохідний туризм як вид активної діяльності, що здійснюється в тісному контакті людини з природним оточенням, виховує у нього любов до природи, стимулює його турботу про її охорону.

Висновки. Відродження пішохідного туризму в АР Крим ґрунтується на природно-кліматичному і ландшафтному потенціал регіону, а також великий досвід функціонування представленої структури туризму. При необхідному інвестуванні коштів регіон може зайняти почесне місце в рейтингу європейських турів, що дасть значний поштовх для розвитку подальших сфер в туризмі та надання послуг в АРК, вирішення соціально-економічних проблем, в розробці і реалізації програм по збереженню екологічної обстановки та реставрації історико-культурної спадщини регіону.

Джерела та література

1. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2002 року № 583: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://crimea.gov.ua/doc/pm583.pdf.
2. Державний архів Автономної Республіки Крим (далі ГААРК). - Ф. Р-3512. - Оп. 1. - Д. 64. - Л. 33; Туризм та екскурсії, їх вплив на відтворення робочої сили: довідково-аналітичний огляд. - Сімферополь: Таврида, 1991. - С. 138.
3. ГААРК. - Ф. Р-3512. - Оп. 1. - Д. 23. - Л. 133.
4. ГААРК. - Ф. Р-3512. - Оп. 1. - Д. 56. - 1 Л..
5. ГААРК. - Ф. Р-3512. - Оп. 1. - Д. 79. - 2 Л..
6. Степанов С.А. Перспективи розвитку туристичних пішохідних маршрутів в Криму / С.А. Степанов, О.С. Степанова // Культура народів Причорномор'я. - 2003. - № 45.
7. Комарчук П. Проблеми кримського туризму / П. Комарчук // Радянський Крим. - 1985.
8. Банранов О.В. Радянська індустрія гостинності: туристські бази Криму в післявоєнний період: [Електронний ресурс] / А.В. Банранов. - Режим доступу: http://infotour.in.ua/statti_tourism/banranov.htm
9. Туризм в СРСР: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://infotour.in.ua/statti_tourism/tourism_sssr.htm






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.