Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Готинян В.С., Семененко А.В., Томченко О.В.

Можливості WEB та ГІС/ДЗЗ-технологій в туризмі

супутникові технології Сучасна індустрія туризму – одна з найбільш швидко прогресуючих галузей світової економіки. На сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посів третє місце серед інших галузей. Так, за результатами 2005 року туристична галузь утворила 12% світового внутрішнього продукту і поглинула більше 14% витрат споживачів. В багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків.

Рекреаційно-туристична діяльність України займає особливе місце в економічному і соціальному житті суспільства, про це свідчать, зокрема, показники її розвитку: з 1990 року по 2005 рік частка ВВП від такої діяльності зросла з 0,2% до 5,5%. Саме ця галузь відіграє значну роль у збереженні та відновленні здоров’я нації. Недарма вийшов Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів України», а наступний 2008 рік оголошений роком туризму і курортів. Це дозволить суттєво збільшити ВВП та буде давати значні прибутки. Дуже важливо що подальший її розвиток дасть змогу створити додаткові робочі місця і сприятиме росту малого та середнього бізнесу.

Аналізуючи стан та враховуючи просторовий аспект туризму, дуже перспективним є застосування сучасних геоінформаційних технологій. На сьогодні ГІС в туристичній галузі в основному використовуються в основному для підготовки туристичних карт, буклетів і іншої друкованої продукції. У той же час, для територій, що володіють унікальним природним потенціалом або що мають історико–культурне значення, важливою є розробка геоінформаційних систем з метою створення інтерактивних картографічних Інтернет ресурсів в туристичній галузі.

Можливості ГІС/ДЗЗ – технологій в туризмі розглянемо на прикладі туристичної - геоінформаційної системи м. Чортків. Система доступна через мережу Інтернет і призначена для широкого кола користувачів, як для пересічних громадян так і туристичних агентств.

Інформаційна компонента ГІС складається з географічних даних і туристичних об‘єктів з чисельними пам‘ятками, додаткової інформації туристичної інфраструктури (готелі, заклади харчування, транспорт, лікарні, аптеки, органи управління тощо) з можливістю детальної довідникової інформації про ці об‘єкти. Завдяки включенню космічного зображення високого розрізнення з КА Quickbird місцевість легше «впізнається», сприймається природно. Використання космічних знімків, разом з географічними даними, дає змогу отримувати найбільш об’єктивну інформацію про сучасний стан місцевості та зміни, що відбулись, а також під час маршруту приймати більш обґрунтовані рішення в орієнтуванні та більш надійно гарантувати безпеку для туристів. Збір інформації, що становить основу довідкової бази даних, проводиться з різних джерел, в тому числі з друкованих видань, ресурсів Інтернет та вивчення об‘єктів на місцевості й уточнення їх місце знаходження. Інформація розбита по тематичним категоріям, у кожній з яких представлено декілька картографічних шарів з можливістю ідентифікації об'єкта й одержання додаткової інформації з нього. Всі туристичні об‘єкти класифіковані наступним чином:

1. Пам’ятки архітектури та містобудування:
- пам’ятки фортифікаційного зодчества (земляні вали та рови, фортеці, замки);
- культові споруди (релігійні споруди різних конфесій: костьоли, церкви, монастирі, собори, синагоги);
- архітектурна спадщина громадського призначення (адміністративні будівлі, палаци, садибні будівлі, адміністративні будинки, ратуші, палаци, маєтки).
2. Археологічні пам’ятки (городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів)
3. Історичні пам’ятки: будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, визначні місця пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів
4. Мистецькі об’єкти (театри, палаци, будинки та центри культури, музеї, школи мистецтв, філармонії)
5. Природо-заповідний фонд:
- природні території та об’єкти: заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи (печери, як пам’ятки природи), заповідні урочища;
- штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Зокрема, в м. Чорткові є об’єктами культурної спадщини є наступні пам’ятки архітектури та містобудування:

1. Культові споруди (церкви Вознесіння Господнього, Святої Покрови, Святого Володимира, Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, Успіня Пресвятої Богородиці; кафедральний собор Верховних Апостолів Петра і Павла; синагоги Нова та Головна ).
2. Громадські споруди (на Ринковій площі збереглись торгові ряди ХІХ століття у вигляді двоповерхової споруди з колонадою. Їхньою частиною є будівля міської ратуші з годинниковою баштою).
3. Пам‘ятки фортифікаційного зодчества ( Чортківський замок).

Кожний об‘єкт прив‘язано на зображенні, а сама туристична ГІС створена на базі спільного використання технологій ESRI ArcGIS , включаючи ArcSDE і ArcIMS. ArcIMS - це комплекс програмних засобів, орієнтований на роботу з геопросторовими даними в Internet. Система складається з клієнтського інтерфейсу та серверного рівня.

Клієнтська частина ГІС реалізована засобами Internet браузерів. Клієнти обробляють тільки функції клієнтського інтерфейсу, а всі дані відправляють на ArcIMS сервер. Результати відпрацьовування запитів інтерпретуються браузером і відображається на екрані. Реалізовані такі функції:

- відображення об‘єктів, маршрутів, регіонів;
- переміщення по карті, зміна масштабу відображення;
- підключення та відключення даних до набору відображення;
- підключення космічних знімків для відображення;
- друк обраного фрагменту карти;
- відображення даних по окремому об‘єкту та детальної довідникової інформації;
- виконання просторових і атрибутивних запитів;
- вимірювання відстаней;
- можливість пошуку;

Але це далеко неповний перелік можливостей системи, при необхідності він може бути легко розширений. Туристична ГІС створювалась в форматах шейп-файлів ArcGIS. Вважаємо, що створення туристичних інформаційних систем на базі ГІС/ДЗЗ технологій з можливістю доступу в мережі Інтернет є перспективним варіантом використання ГІС в сфері туризму. Зростаючий у нашому суспільстві попит на довідкову інформацію не задовольняється повною мірою паперовими виданнями й електронними довідниками в Інтернет. Основний недолік цих ресурсів - відірваність даних, які описують об'єкт, від його географічного положення, що значно звужує область їхнього використання. Довідково-інформаційна система в Інтернет з картографічним інтерфейсом здатна поєднувати в собі всі переваги ГІС й Інтернет-довідника й служити для комп'ютеризованої частини населення оптимальною формою довідкової системи. Використання таких систем дає змогу отримувати найбільш об’єктивну інформацію та набагато точніше орієнтуватися на місцевості.

Джерело: ДНВЦ "Природа"




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.