Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

Ігошин М.М.

Аналіз і оцінка обмежень розвитку трудового потенціалу підприємств туристично-рекреаційної сфери АР Крим

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими практичними завданнями. Розвиток ринкових механізмів господарювання відбувається практично у всіх сферах і структурних підрозділах національного господарства України та її регіонів, однак в окремих ланках ринкові перетворення проходять нерівномірно, суперечливо, що істотним чином впливає на ефективність економічної системи в цілому. Економічна система - впорядкована система зв'язків між виробниками і споживачами матеріальних і нематеріальних благ» [1, с. 8]. Вона виступає як «підсистема по відношенню до суспільства в цілому, оскільки існування останнього, його розвиток не вичерпується суто економічними процесами [1, с. 5].

Економічна система включає і сукупність соціально-економічних відносин, та їх структури поряд з організаційно-виробничими зв'язками, оскільки «суспільство з певною соціальною структурою, політичною системою, потенціалом культури, моральними засадами являє собою зовнішнє середовище, з якої економіка знаходиться у постійному взаємодії» [2, с. 115]. Внутрішню складову сучасного суспільства визначає соціальна спрямованість економіки, в якій людина виступає не тільки як об'єкт, умова господарського життя і розвитку, але і як їх суб'єкт, як соціальний осіб. «Найактуальнішою проблемою державної економічної політики є її здатність забезпечити умови стабільного економічного розвитку... її вирішення пов'язане із чітким визначенням потенціалу існуючих виробничих можливостей» [3, с. 34].

Економічна ефективність суспільної праці нації залежить в першу чергу від наявного трудового потенціалу, тобто від того обсягу ресурсів праці, який визначається кількістю людей у працездатному віці, а також: їх фізичним станом, знаннями, досвідом, духовними і моральними цінностями, культурно-національним надбанням, національними традиціями, звичаями тощо [4, с. 57]. Відомо, що суспільство завжди має резервом людських ресурсів, який слід поповнювати, відновлювати, якісно покращувати і вдосконалювати, що спостерігається в сучасних економічних системах. Адже виробництво різноманітних благ забезпечується і кількісним зростанням людського фактора, і якісним розвитком людини, її розумових, фізичних і професійних можливостей, які задовольняють найрізноманітніші потреби людей [5, с. 48].

Обов'язковою умовою довгострокового стабільного економічного зростання є науково-технічний прогрес. Підвищення ролі інформації і знань в ткацтві важливих економічних ресурсів розвитку інноваційної економіки посилює творчий характер праці, тому «інтелектуальний потенціал людини стає визначальним фактором економічного і цивілізаційного розвитку української нації» [6, с. 89]. Поряд з цим найважливішою умовою реалізації людського потенціалу є сукупність правил і норм, що регулюють соціальне становище населення, а так само відносини між економічними суб'єктами [1, с. 240, 276]. Механізмом регулювання даних відносин виступає ринок праці регулюється як законами попиту та пропозиції, законами конкуренції, так і тієї соціальної політикою, яку проводить держава в умовах глобальної економіки з формування трудового потенціалу.

Актуальність даного дослідження викликана дією чинників зовнішнього та внутрішнього середовища розвитку сучасної економічної системи, викликають певні зміни в обмеженні умов формування і використання трудового потенціалу в Україні, окремих регіонах, на підприємствах туристично-рекреаційної сфери.

Аналіз останніх публікацій. Категорія «людські ресурси» означає кількісну сукупність людей, тобто населення тієї чи іншої країни, що характеризується з якісної сторони по-перше, загальну працездатність, яка дозволяє виконувати будь-яку роботу в загальних умовах праці; по-друге, професійну працездатність - це здатність до виконання певних професійних (кваліфікаційних) функцій; і по-третє, спеціальну працездатність - здатність працювати в певних природно-кліматичних або виробничих умовах [5, с. 50-51].

На думку Стефанишина О., досліджуючи еволюцію поглядів на людську працю як основу формування людського потенціалу у світовій і українській економічній літературі, слід перейти у вивченні від «людини органічного» до «людині творчій, ноосферній», де зростає роль позаекономічних чинників (культури, духовності, громадянськості). Розвиток постіндустріальних тенденцій в економіці України в подальшому буде сприяти поширенню інформаційно-комунікаційних технологій, буде зростати розумова творча роль людини в економіці, тому актуально обґрунтування і виділення важливою складовою людського потенціалу - інтелектуального потенціалу, визначення його змісту і структури, яку складають: людський потенціал творчого індивіда, духовно-інформаційний потенціал, соціальний капітал [7].

В сучасному соціально-економічному розвитку України та інших держав діють дві протилежні тенденції: з одного боку, під впливом процесів глобалізації, інтеграції, вимог науково-технічного прогресу формується інноваційний потенціал людських ресурсів, а з іншого-кризові явища в економіці та політиці породжують процеси відсталості, стагнації, посилення соціальної напруженості, зростання безробіття і злиднів, зниження рівня економічної активності населення [8, с. 454-459].

Дослідження проблем соціально-економічного розвитку А. Гранбергом, М. Долишним, С. Доро-гунцовым, У. Изардом, Ст. Кистановым, Ст. Леонтьєвим, А. Пробстом, Р. Річардсоном і іншими дозволило, зокрема, встановити, що його регіональні відмінності зумовлюються багатьма залежностями, пов'язаними соціально-культурними взаємодіями [9, с. 18-26]. Дані зв'язку все більше переплітаються в ході розвитку ринкових відносин і конкурентного середовища. Особливої гостроти це явище отримало в сільській місцевості, де відбулося «зниження рівня технічного оснащення виробничих процесів та попиту на набуті знання та навички, зростання частки ринкового праці, послаблення мотивації ефективної трудової діяльності. Разом з тим погіршуються демографічні характеристики: в 1990 р. коефіцієнт природного скорочення тут склав - 3,4 на 1000 чол. населення, а в 2001 році - вже 9,8. Частка господарств, які складалися з 1 особи, підвищилася до 23,1%; половина домогосподарств має лише 1 дитину. Пересічний селянин споживає в 4 рази менше платних послуг соціального призначення, ніж городянин, причому розрив за послугами пасажирського транспорту досягає 15,9 рази, закладів культури, відпочинку та розваг - 8,5, охорони здоров'я - 30,2, виховання і освіти - 46,7 рази» [10, с. 80].

Видається, що подібні взаємодії національного соціально-економічного розвитку та процесів глобалізації вносять специфіку в зміну обмежень трудового потенціалу, особливо для підприємств туристично-рекреаційної сфери, що не тільки актуалізує дану наукову проблему, але і породжує об'єктивну необхідність наукового пошуку шляхів її вирішення.

Формулювання цілей і завдань дослідження. Мета даної наукової статті - аналіз і оцінка сучасного стану економічно активного населення в Криму, і тих змін, які сталися протягом 2000-2006 рр. у його чисельності, структурі і розміщенні за видами економічної діяльності, для виявлення обмежувальних умов формування трудового потенціалу в Ар Крим, отже, і на підприємствах туристично-рекреаційної сфери. Досягнення поставленої мети диктує рішення наступних завдань:

1) проаналізувати чисельність і структуру економічно активного населення за видами діяльності, за статтю, віком, місцем проживання;
2) виявити структурні зміни зайнятого економічно активного населення за сферами економічної діяльності;
3) визначити зовнішні та внутрішні обмеження формування та використання людського потенціалу;
4) встановити ефективність використання людського потенціалу, рівень і види безробіття в АР Крим.

Аналіз і оцінка проводилися з використанням системи показників, яка включає абсолютні, відносні, кількісні, якісні, основні і додаткові (допоміжні) величини. Абсолютні показники - це обсяги (чисельність) економічно активного населення та його складові - «зайняте економічною діяльністю і «безробітне» населення. Використовуються відносні показники визначають кількісне співвідношення між окремими складовими економічно активного населення: віком, статтю, місцем проживання. Кількісні показники дають кількісну оцінку соціально-економічних і демографічних процесів, які відбуваються в чисельності економічно активного населення, його зайнятості, галузевому розміщення. Якісні показники відображають вплив тих чи інших перетворень в економіці країни та регіоні, підтверджують обґрунтування кількісних показників.

Основними показниками вважаються зведені і узагальнюючі значення, які склалися в конкретних умовах соціально-економічного розвитку країни, і які відображають основні зміни в структурі економічно активного населення, його зайнятості і формування регіонального ринку праці, за допомогою якої лише і можлива реалізація трудового потенціалу. Додаткові (допоміжні) показники характеризують окремі важливі аспекти стану ринку праці та використання робочої сили, в тому числі і на підприємствах туристично-рекреаційної сфери.

Аналіз стану і оцінка змін у чисельності, структурі, рівні економічної активності населення, його зайнятості та безробіття проводилися на основі спостереження динаміки за основними і додатковими показниками. Аналізу передував етап дослідження, в ході якого визначено коло вузлових питань проблеми економічно активного населення та його зайнятості в Криму, підбір статистичної інформації, виявлення її повноти, достовірності та відповідності тематичним завданням, а також розробка макетів форм аналітичних таблиць. Аналіз здійснено на основі даних вибіркових спостережень, які проводилися органами державної статистики і в узагальненому вигляді містяться у щорічних статистичних збірниках Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим.

Проведене дослідження. Відомо, що економічно активне населення - це населення у віці від 15 до 70 років, яке протягом певного періоду часу забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці. У загальній чисельності населення Криму у віці 15-70 років частка економічно активного населення в період 2000-2006 рр. в середньому становила 62,2% з незначним відхиленням по роках (табл. 1), але в цілому відбулося кількісне його скорочення на 32,6 тис. осіб.

Таблиця 1.

Динаміка чисельності і структури економічно активного населення АР Крим за період 2000-2006 рр.
  2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Чисельність, тис. чол
Економічно активне населення, всього 989,8 975,5 1015,7 989,9 966,4 958,7 957,2
У тому числі в працездатному віці 916,6 899,6 922,8 910,5 890,7 885,3 883,3
Старше працездатного віку 73,2 75,9 92,9 79,4 75,7 73,4 73,9
Економічно неактивне населення, всього 628,2 640,8 589,1 577,9 577,9 583,6 583,5
У тому числі в працездатному віці 391,1 415,4 382,1 366,9 366,9 365,7 365,5
Старше працездатного віку 237,1 225,4 207,0 211,0 211,0 217,9 218,0
Структура, %
Чисельність населення, всього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
У тому числі: Економічно активне 61,2 60,4 63,3 63,1 62,8 62,2 62,1
У працездатному віці 70,1 68,4 70,7 71,3 71,2 70,8 70,7
Старше працездатного віку 23,6 25,2 31,0 27,3 26,3 25,2 25,3
Економічно неактивне 38,8 39,6 36,7 36,9 37,2 37,8  

Джерело: складено автором з використанням даних [11, с. 202; 12, с. 231].

На рис. 1 наочно показано стан структури економічно активного населення за період 2000-2006 рр. Тут як видно, всі показники характеризуються більш або менш плавним переходом з року в рік, в цілому мають стабільний характер. Виняток становить показник населення старше працездатного віку, який за період 2001-2003 рр. мав стрибок, а саме: за 2001-2002 рр. він зріс з 25,2 % до 31,0 %, або на 5,8 %; а за період 2002-2003 рр. - впав з 31,0 % до 27,3 %, або на 3,7 %. Загалом до 2007 р. питома вага економічно активного населення старше працездатного віку зріс з 23,6% у 2000 р. до 25,3% у 2006 р.

Структура экономически активного населения АР Крым за период 2000-2006 гг.
Рис. 1. Структура економічно активного населення АР Крим за період 2000-2006 рр. [12, с. 231].

Глобалізація несе в собі вплив на кількісні та якісні показники людського потенціалу. Так, зменшення населення в АР Крим, зміна статевовікового складу, найгостріші демографічні проблеми - ставлять жорсткі обмеження людського фактору: чисельність працездатного населення знижувалася разом зі зниженням чисельності населення. При цьому в загальній чисельності населення зростає питома вага осіб похилого віку. Можна спостерігати зміни, які відбулися і в структурі економічно активного населення за категоріями зайнятості, статтю, місцем проживання (табл. 2).

Таблиця 2.

Динаміка структурних змін в чисельності економічно активного населення за період 2002-2006 рр.
Року Загальна чисельність економічно активного населення, тис. чол. У тому числі (% від загальної чисельності)
зайняті безробітні жінки чоловіки гірське населення сільське населення
2002 1015,7 94,9 5,1        
2003 989,9 94,1 5,9 49,2 50,8 68,9 31,1
2004 966,4 93,1 6,9 49,0 51,0 63,0 37,0(1)
2005 958,7 94,5 5,5 48,8 51,2 63,8 36,2
2006 957,2 94,9 5,1 48,0 52,0 62,5 37,5

Джерело: складено автором з використанням даних [11, с. 151-152, 202; 14, с. 43; 17, с. 385; 18, с. 368, 383-384].

З таблиці 2 видно, що істотні зміни відбулися в складових контингентах економічно активного населення: зайняті і безробітні. Протягом 2002-2006 рр. частка зайнятих у загальній чисельності економічно активного населення падала з 94,9% у 2002 р. до 93,1% у 2004 р., а потім збільшилася до колишнього значення в 94,9% у 2006 р., тобто пік значень припадає саме на початкові роки досліджуваного періоду, тобто на 2002 і 2006 рр .. Те ж саме можна зазначити і щодо категорії «безробітні»: спочатку збільшення з 5,1% у 2002 році до 6,9% в 2004 році, а потім падіння до початкового стану в 5,1% у 2006 році. В цілому ж за цей період відбулося збільшення чисельності зайнятих у складі економічно активного населення Криму.

Спостерігалися зміни в чисельності та структурі економічно активного населення залежно від статі. У 2003-2006 рр. кількість жінок у загальній чисельності економічно активного населення зменшилося з 49,2% у 2003 році до 48,0% у 2006 році, або на 1,2 %. Частка чоловіків у загальній чисельності економічно активного населення дещо більше, ніж цей показник серед жінок: так, у 2003 році даний показник серед чоловіків склав 50,8%, що на 1,6% більше, ніж у категорії «жінки», а в 2006 році цей показник серед чоловіків зріс до 52%, тобто збільшився на 0,2%. В цілому ж, розрив між категоріями «чоловіки» і «жінки» вже досяг 4%.

Відбуваються певні зміни в чисельності економічно активного населення та його структурі в АР Крим та по статево-вікової групи (рис. 2) [17, с. 386; 18, с. 371].

Диаграмма сравнения половозрастных уровней экономически активного населения Крыма в 2005-2006 гг.
Рис. 2. Діаграма порівняння статево-вікових рівнів економічно активного населення Криму у 2005-2006 рр.

Аналіз даних діаграми (рис. 2) свідчать про зміну рівнів зайнятості економічно активного населення у всіх його статево-вікових групах. Зокрема, за період з 2005 по 2006 р. зниження рівня зайнятості спостерігається у жінок у таких вікових групах: 35-39 років - на 0,6%; 40-49 років - на 0,3%; 60-70 - на 0,4%. В інших вікових групах цей показник або залишився незмінним або збільшувався в межах від 0,1% (15-24 роки); до 1,2% (30-34 роки); до 1% (50-59 років). Серед вікової групи «чоловіки» даний показник стабільний і має наступні значення: 15-24 роки - 14,7%; 25-29 року - 12,4%; 30-34 року - 11,5%; 35-39 років - 11%; 40-49 років - 26,8%; 50-59 років - 19,2%; 60-70 років - 4,4%. В цілому ж за період з 2005 по 2006 рік відбулося зростання рівня зайнятості економічно активного населення в середньому у віці до 20 років і 40-55 років.

Зміни в чисельності зайнятого економічною діяльністю населення Криму супроводжується відповідними змінами рівнів демографічної навантаження економічно неактивного населення на економічно активне, зайняте та працездатне населення (табл. 3).

Таблиця 3.

Характеристика демографічного навантаження економічно неактивного населення Криму на 1000 осіб економічно активного населення, зайнятого економічною діяльністю, і працездатного населення за період 2000-2006 рр.
  2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Чисельність, тис. чол.
Економічно неактивне населення 628,2 640,8 589,1 577,9 577,9 583,6 583,5
Економічно активне населення 989,8 975,5 1015,7 989,9 966,4 958,7 957,2
Населення, зайняте економічною діяльністю 909,9 910,6 963,8 931,8 899,7 906,1 908,6
Населення у працездатному віці 916,6 899,6 922,8 910,5 890,7 885,3 883,3
Навантаження економічно неактивного населення на 1000 осіб, чол.
На економічно активне населення 635 657 580 584 598 609 610
На населення, зайняте економічною діяльністю 691 704 611 620 642 644 642
На населення у працездатному віці 685 712 638 635 649 659 661

Джерело: [18, с. 369].

Як видно з таблиці 3, у 2006 р. порівняно з 2000 р. рівень навантаження економічно неактивного населення на 1000 осіб економічно активного населення знизився з 635 до 610 осіб, тобто на 25 осіб, або на 3,9%; навантаження на 1000 чоловік населення, зайнятого економічною діяльністю і у працездатному віці також знизилася з 691до 642 чоловік і з 685 до 661 чоловік, тобто на 49 та 24 людини, або на 7,2% і на 3,6%, відповідно. На дані процеси вплинуло погіршення демографічної ситуації в цілому, так і зниження чисельності населення в працездатному віці.

Глобалізація впливає на структуру розміщення людських ресурсів по Кримському регіону через вплив на структуру розміщення виробництва і сфери послуг. У результаті виникають нові і загострюються старі диспропорції в розміщенні сукупного працівника за сферами діяльності. Так, аналіз даних показує, що відбуваються зміни в чисельності та структурі економічно активного населення АР Крим за місцем проживання. Зокрема, економічно активне міське населення за 2003-2006 рр. зменшилася з 68,9% до 62,5%, або на 6,4%, а економічно активне сільське населення - збільшилося за цей же період з 31,1% до 37,5%, або на 6,4 %, що в цілому свідчить про деяке піднесення економічної активності населення в агропромисловому комплексі АР Крим.

У той же час за даними Головного управління статистики в АР Крим на зареєстрованому ринку праці у 2006 р. з одного боку спостерігається зростання чисельності зареєстрованого протягом року незайнятого населення, яке звернулося за допомогою у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, а з іншого, зменшення чисельності зареєстрованих безробітних і зростання числа працевлаштованих (табл. 4) [18, с. 373].

Таблиця 4.

Характеристика населення за основними показниками ринку праці в АР Крим
Показник 2002 2003 2004 2005 2006
Кількість постійного населення, тис. чол. 2024,0 2009,7 1996,4 1985,5 1975,1
Природний приріст (скорочення) населення, тис. чол. -13,8 -13,1 -12,2 -13,3 -10,6
Кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, тис. чол. 963,8 931,8 899,7 906,1 908,6
Кількість зареєстрованих безробітних, тис. осіб 51,9 58,1 66,7 52,6 48,6
Рівень зареєстрованого безробіття, % (1) 3,5 3,4 3,4 2,9 2,4
Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн 358 433 543 730 952

Джерело: складено автором з використанням: [11, с. 176; 18, с. 339, 345, 368, 402]

Аналіз даних таблиці 4 показує, що в 2002 році було зареєстровано безробітних 51,9 тис., тобто на 3,3 тис. чол. або на 6,4% більше, ніж у 2006 році. У той же час протягом 2006 р. в державній службі зайнятості Автономної Республіки Крим було зареєстровано 48,6 тис. чол. безробітних, що на 4 тис. чол. або на 7,6% менше ніж у попередньому 2005 р. (52,6 тис. чол.).

У 2006 році безробіття в міській місцевості у віці 15-70 років склала 39,3 тис. осіб, а у сільській місцевості - 9,2 тис. осіб, тобто в місті порівняно з селом даний показник в 4,3 рази вище. При цьому, порівняно з 2005 роком і серед міського, так і серед сільського населення безробіття зменшилася: з 42,8 тис. чол. до 39,3 тис. чол. в міській місцевості, і з 9,8 тис. чол. до 9,2 тис. чол. у сільській, тобто на 3,5 тис. чол. і на 0,6 тис. чол. відповідно.

У категорії «жінки» безробіття в 2006 році становила 25,0 тис. осіб, у чоловіків - 23,6 тис. чол. У 2005 році даний показник був: 30,3 тис. чол. - у жінок і 22,3 тис. чол. - у чоловіків, тобто в даних категоріях також відбулося зниження: на 5,3 тис. чол. і на 1,3 тис. чол. відповідно.

Дослідження показують, що основними причинами безробіття з'явилися: вивільнення у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією та конверсією виробництва; звільнення за власним бажанням; неможливість працевлаштування після закінчення загальноосвітньої школи, ПТУ, внз, а також звільнення після завершення терміну контракту або договору. Особливо слід відзначити, що збільшується кількість безробітних, які втратили роботу внаслідок економічних причин.

Показники рівня попиту на робочу силу представлені в табл. 5, з даних якої видно, що за період 2000-2006 рр. цей показник зріс в 2,54 рази.

Таблиця 5.

Показники ринку праці за 2000-2006 рр.
Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Кількість незайнятих трудовою діяльністю громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості на кінець періоду, осіб 27446 28309 42831 41645 41256 36100 29274
Попит на робочу силу, чол. 2081 2573 3112 4833 4837 5320 5279

Джерело: складено автором з використанням даних [16, с. 41; 18, с. 377]. У 2000-2006 рр. на ринку праці АР Крим зберігається тенденція невідповідності пропозиції робочої сили і попиту на неї, незважаючи на зростання обсягу вільних робочих місць та вакансій, кількість яких у 2006 р. склало 5279 порівняно з 4837 в 2004 р., тобто збільшилася на 9,1%. При цьому чисельність незайнятих, які перебували на обліку в Державній службі зайнятості, значно знизилася і в 2006 році досягла 29274 чол. У 2004 році даний показник дорівнював 41256 чол., тобто зниження відбулося на 11982 чол. або на 29%. (рис. 3).

Динамика спроса и предложения на трудовой потнециал АР Крым за период 2004-2006 гг.
Рис 3. Динаміка попиту і пропозиції на трудовий потнециал АР Крим за період 2004-2006 рр., чол.

Джерело: складено автором з використанням даних [18, с. 377].

Аналіз динаміки (рис. 3) показує, що потреба у працівниках у 2006 році в 5,5 разів нижче пропозиції робочої сили, хоча в 2004 році вона була значно нижчою - в 8,5 разів. Тобто за період 2000-2006 рр. позитивні зрушення в економіці Кримського регіону поліпшили ситуацію з реалізації трудового потенціалу за допомогою функціонування ринку праці, про що свідчить тенденція зменшення кількості зареєстрованих безробітних і зростання числа працевлаштування незайнятих громадян, в тому числі і на підприємствах туристично-рекреаційної сфери.

Висновки:

1. Категорія «людські ресурси суспільства» може бути визначена, по-перше, як потенційна і, по-друге, як реально діюча робоча сила, як економічно активне зайняте або безробітне населення.

2. Обмеження зв'язуються з внутрішніми особистими якостями людини, її здібностями до дії, а також із зовнішніми відносинами, що впливають на розвиток індивіда та його зайнятість у суспільному виробництві.

Обмеженнями виробничого потенціалу слід вважати сукупність факторів, що визначають кількісні та якісні межі постановки цілей економічного розвитку, вибору засобів досягнення цілей, витрат і результатів суспільного виробництва.

Обмеження з боку соціально-трудових відносин пов'язані з результативною діяльністю людини, його трудовим потенціалом; з рівністю вихідних можливостей, які визначаються освітою, охороною здоров'я, культурою, позиціонуванням на ринку праці, свободою найму і пересування; з утриманням самого праці; з загальним рівнем добробуту, що створює базові умови здоров'я людини, розвитку його здібностей і мотивацій; з стійкістю розвитку всієї економіки, що визначає впевненість у завтрашньому дні; з стійкістю мотивацій.

3. Глобалізація несе в собі вплив на кількісні та якісні показники людського потенціалу. Так, зменшення населення в АР Крим, зміна статевовікового складу, найгостріші демографічні проблеми - ставлять жорсткі обмеження людського фактору: чисельність працездатного населення знижувалася разом зі зниженням чисельності населення. При цьому в загальній чисельності населення зростає питома вага осіб похилого віку.

Глобалізація впливає на структуру розміщення трудових ресурсів регіону через вплив на структуру розміщення виробництва, сфери послуг, в тому числі і туристично-рекреаційних підприємств. У результаті виникають нові і загострюються старі диспропорції в розміщенні сукупного працівника за сферами діяльності.

4. Відбуваються певні зміни в чисельності економічно активного населення та його структурі в АР Крим та по статево-вікової групи.

Зміни в чисельності зайнятого економічною діяльністю населення Криму супроводжується відповідними змінами рівнів демографічної навантаження економічно неактивного населення на економічно активне, зайняте та працездатне населення.

5. Дослідження показують, що основними причинами безробіття з'явилися: вивільнення у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією та конверсією виробництва; звільнення за власним бажанням; неможливість працевлаштування після закінчення загальноосвітньої школи, ПТУ, внз, а також звільнення після завершення терміну контракту або договору. Особливо слід відзначити, що збільшується кількість безробітних, які втратили роботу внаслідок економічних причин.

Позитивні зрушення в економіці Кримського регіону поліпшили ситуацію на ринку праці, як механізм реалізації трудового потенціалу, про що свідчить тенденція зменшення кількості зареєстрованих безробітних і зростання числа працевлаштування незайнятих громадян.

Перспективним напрямком подальших наукових досліджень є розробка механізму державного регулювання соціально-трудових відносин на підприємствах туристично-рекреаційної сфери з подолання протиріч, пов'язаних з дією обмежень умов формування трудового потенціалу.

Джерела та література

1. Семенов О.В. Економіка і суспільство: процеси модернізації та трансформації (питання теорії) / А.В. Семенов. - М.: Народний вчитель, 2001. - 280 с.
2. Щетинін Ст. Соціально орієнтоване ринкове господарство: до російського проекту / В. Щетинін // Світова економіка і міжнародні відносини. - 2002. - № 12. - С. 115-118.
3. Мудрак Р. Державна регуляторна політика як складова економічного розвитку / Р. Мудрак // Економіка України. - 2006. - №7. - С. 34-40.
4. Ходзінського К. Сучасний стан праці в Україні та проблеми її інтенсивності / К. Ходзінського // Економіка України. - 2004. - №8. - С. 57-60.
5. Дудар А.П. Ринок праці - система відносин управління людськими ресурсами / А.П. Дудар, М.М. Ігошин // Культура народів Причорномор'я. - 2005. - №63. - С. 50-57.
6. Долішній М. Про людський потенціал економіки України / М. Долішній // Економіка України. - 2006. - №10. - С. 89.
7. Стефанишин О. Людський потенціал економіки України. Монографія. / О. Стефанишин. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. - 316 с.
8. Сиднин О.В. Зміна обмежень особистого фактора виробництва Росії під впливом глобалізації: Економічна теорія у XXI столітті - 2(9): Глобальне і національне в економіці / О.В Сиднин; під ред. Ю.М. Осипова, В.В. Чекмарьова, О.С. Зотової. - У 2-х т. Т. 1. - М.: Экономистъ, 2004. - 576 с.
9. Ізард У. Методи регіонального аналізу: вступ до науки про регіони /У. Ізард. - М: Прогрес, 1966. - 190 с.
10. Куценко В.І. Соціальна сфера села в конкурентному середовищі: регіоналізація, проблеми та шляхи рішення / В.І. Куценко, Л. Богуш // Економіка України. - 2003. - №9. - С. 80-85.
11. Автономна Республіка Крим у цифрах у 2005 гаїв: Короткий статистичний довідник / Головне управління статистики в АР Крим. - Сімферополь, 2006. - 230 с.
12. Автономна Республіка Крим у цифрах у 2006 гаїв: Короткий статистичний довідник / Головне управління статистики в АР Крим. - Сімферополь, 2007. - 240 с.
13. Зареєстрований ринок праці за 2006 рік: Статистичний бюлетень / Головне управління статистики в АР Крим. - Сімферополь, 2007. - 20 с.
14. Економічна активність населення Криму у 2004 році: Статистичний збірник / Головне управління статистики в АР Крим. Сімферополь, 2005. - 128 с.
15. Праця в Автономній Республіці Крим у 2003 році: Статистичний збірник / Головне управління статистики в АР Крим: Сімферополь, 2004. - 254 с.
16. Праця в Автономній Республіці Крим у 2004 році: Статистичний збірник / Головне управління статистики в АР Крим: Сімферополь, 2005. - 247 с.
17. Статистичний щорічник Автономної Республіки Крим за 2005 рік / Головне управління статистики в АР Крим. - Сімферополь, 2006. - 574 с.
18. Статистичний щорічник Автономної Республіки Крим за 2006 рік / Головне управління статистики в АР Крим. - Сімферополь, 2007. - 574 с.






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.