Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Колесник О.О.
Економіка. Управління. Інновації. - 2009. - №1.

Кластерна модель розвитку туризму в Україні

В статті визначено сутність та значення кластерів для розвитку туризму в регіоні, досліджено економічний механізм створення та функціонування туристичних кластерів.

Ключові слова: туристичний кластер, структура туристичного кластеру, взаємовідносини учасників туристичного кластеру.

Постановка проблеми. Туризм в Україні набуває все більшого розвитку, що спонукає зростання туристичної привабливості держави. Так, згідно даних Державної служби туризму і курортів протягом 2007 року внутрішній туризм в Україні склав 2155,3 тис. осіб, що у 2 рази більше, ніж у 2006 році, в’їзний -зафіксований на рівні 372,5 тис. осіб, що на 24,8 % більше попереднього року.

В той же час необхідність закріплення позицій національними суб’єктами туристичної діяльності на внутрішньому ринку та бажання виходу на закордонні, вимагає від них пошуку нових інноваційних форм організації, що забезпечать конкурентоспроможність вітчизняних туристичних послуг.

Як свідчить світовий досвід, підвищенню ефективності організації туристичної діяльності сприяє створення територіально-галузевих та інтеграційних об'єднань – кластерів. Так, економіка Фінляндії повністю кластеризована і в ній виділено 9 кластерів, а економіка Нідерландів розбита на 20 "мегакластерів", на основі функціонування яких визначені пріоритети інноваційної політики держави.

Отже, актуальні питання впровадження кластерних організаційних структур, які являють собою сукупність взаємопов’язаних видів діяльності, що концентруються навколо виробництва туристичних послуг, вимагають змістовного дослідження.

Аналіз досліджень та публікацій. Питання підвищення конкурентоспроможності туристичних підприємств України на основі їх об’єднання в асоціації, корпорації, концерни, ділові мережі, комплекси досліджуються багатьма вченими і науковцями.

Так, Гайдук А.Б. [2] висвітлює ключові аспекти формування та функціонування інтегрованих туристичних концернів на території України. В свою чергу Томаневич Л.М. [7] акцентує увагу на туристично-рекреаційних комплексах, теоретично аналізуючи економічний механізм їх функціонування в Україні та розробляючи практичні рекомендації щодо його вдосконалення.

Проте такі моделі не враховують можливостей використання всього спектру конкурентних переваг, зокрема потенціалу пов’язаних та підтримуючих галузей, урядових структур, а обмежуються лише оптимізацією зв’язків підприємств туристичного бізнесу.

Обґрунтована Портером [4] теорія національної, регіональної та місцевої конкурентоспроможності, що поставила до центру уваги кластерну модель господарювання, практично одразу була схвалена і взята на озброєння економістами-теоретиками і практиками усіх сфер економіки. Дані питання все частіше розглядаються і в працях дослідників в сфері туризму.

Так, група науковців Семенов В.Ф., Мозгальoва В.М., Давиденко І.В. [5] досліджують, так звану, рекреаційну кластерну модель, як форму територіальної організації туристичних підприємства, що стимулює економічне зростання регіону. Гонтаржевськa Л.І. [3] розглядає саме туристичний кластер, обґрунтовуючи науково-практичні засади його впровадження як форми організації туристичної діяльності національних підприємств. А Басюк Д. [1] досліджує практичні аспекти ефективності функціонування туристичного кластеру як фактору підвищення конкурентоспроможності туристичного продукту міста Кам’янця-Подільського. Дані розробки в основному стосуються територіальної організації кластерних моделей розвитку туризму, але не зосереджують увагу на економічному механізмі їх функціонування та взаємодії учасників кластеру.

Мета дослідження полягає в характеристиці сутності та визначенні структурних складових туристичного кластеру, дослідженні механізму взаємовідносин між його учасниками.

Виклад основного матеріалу. Дієвим інструментом реалізації масштабних фінансово-промислових проектів підприємств в умовах ринкової конкуренції можуть стати господарські товариства, об’єднані в групи за галузевим, територіальним чи іншим принципом – кластери, досвід створення яких переконує в перспективності такого підходу розвитку економіки.

Туристичний кластер – являє собою групу географічно локалізованих підприємств, що сформувались на базі туристичних активів регіону та пов'язані з обслуговуванням туристів, наприклад, туристичних операторів, готелів, сфери громадського харчування, виробників сувенірної продукції, транспортних підприємств та інших.

Основною метою діяльності туристичних кластерів є розвиток конкурентних переваг регіону шляхом активізації всіх видів туризму, яка передбачає вирішення наступних пріоритетних задач:

- створення реального реєстру об’єктів туристичної інфраструктури (наявної/потрібної), щоб інвестори знали, куди вкладати гроші;
- реклама, створення туристичного іміджу регіону;
- створення інформаційної бази регіону з визначенням можливих туристичних маршрутів, місць відпочинку, транспортної системи тощо шляхом формування інтернет-сторінки, друкованих видань та інформаційних туристичних офісів, бюро, довідок.
- підвищення рівня кваліфікації та інтелектуального потенціалу працівників туристичної сфери;
- розвиток індустрії розваг з врахуванням місцевих особливостей;
- проведення заходів по збереженню і реконструкції пам'ятників архітектури, що мають важливе історичне значення;
- отримання більшого фінансування для розвитку всіх видів туризм у з місцевих та державного бюджетів, міжнародних фондів.

Економічний механізм взаємозв’язку учасників кластеру може здійснюватися за наступними варіантами.

1. Типова модель туристичного кластеру представлена на рисунку 1, за яким можемо прослідкувати, що між підприємствами туристичного бізнесу виникають хаотичні відносини. В залежності від потреби вони укладають угоди між собою про співробітництво.

Типова модель функціонування туристичного кластеру
Рис. 1. Типова модель функціонування туристичного кластеру

На формування кластерної структури такої моделі впливає в основному територіальний фактор, що полягає в географічній близькості туристичних підприємств певного регіону.

2. Модель туристичного кластеру як відокремленої структури, утвореної учасниками туристичного бізнесу (див. рис. 2) включає дві складові. По-перше, це створення ініціативної групи, що формує туристичний кластер, до якої мають входити представники ключових підприємств (зазвичай потужні туроператорські фірми). По-друге, залучаються до співпраці інші підприємства туристичного бізнесу (заклади з розміщення та оздоровлення туристів, підприємства з перевезення тощо).

Модель туристичного кластеру як відокремленої структури, утвореної учасниками туристичного бізнесу
Рис. 2. Модель туристичного кластеру як відокремленої структури, утвореної учасниками туристичного бізнесу

Відмінною рисою функціонування такого кластеру є наявність у його працівників одночасно двох керівників, що володіють рівними правами. Отже, виникає система подвійного підпорядкування. З одного боку – це керівник безпосередньо підприємства туристичного бізнесу (готель, ресторан тощо), а з другого – керівник кластеру. При цьому працівники можуть виконувати як поточні завдання безпосередньо основного підприємства, так і завдання кластеру, а їх доходи формуються у вигляді заробітної плати, нарахованої за основним місцем роботи. Джерелами фінансування проектів кластеру є кошти підприємств – його учасників.

Факторами створення таких моделей туристичного кластеру, окрім територіального, є фактор економічної єдності та спільного використання ресурсів, фактор локальності, конкуренції та кооперації.

3. Модель туристичного кластеру як відокремленої структури, утвореної незалежним суб’єктом господарювання. Дана модель схематично зображена на рисунку 3, але має суттєві відмінності в економічному механізмі взаємозв’язку між його учасниками. Так, ініціативна група, що формує туристичний кластер представлена незалежними фахівцями, що не мають прямого відношення до туристичного бізнесу, але мають досвід впровадження кластерної моделі в інших регіонах чи галузях (наприклад, спеціалісти агенцій регіонального розвитк у, експерти різноманітних програм та ініціатив). Вони, утворюючи туристичний кластер з власною матеріальною базою, персоналом тощо, налагоджують взаємозв’язки з підприємствами туристичного бізнесу та заключають з останніми відповідні договори про співпрацю.

Модель туристичного кластеру як відокремленої структури, утвореної незалежним суб’єктом господарювання
Рис. 3. Модель туристичного кластеру як відокремленої структури, утвореної незалежним суб’єктом господарювання

Джерелами фінансування проектів такого туристичного кластеру є кошти попередньо визначених підприємств туристичної індустрії, а також інші джерела, що можуть приносити дохід, пов'язаний зі статутною діяльністю кластерного утворення. Доходи працівників туристичного кластеру формуються у вигляді заробітної плати.

4. Модель туристичного кластеру як відокремленої структури, утвореної державним органом влади. За даної моделі ініціативним елементом виступає управління культури і туризму області, що утворює відокремлений неприбутковий підрозділ, який діє від його імені, але має свій статут, майно, завдання тощо. При цьому управління культури і туризму продовжує виконувати свої безпосередні функції щодо регулювання, контролю, статистичного обліку тощо в сфері туристичного господарства.

В даній моделі туристичного кластеру знову ж таки виникає система подвійного підпорядкування. З одного боку – це начальник управління, а з другого – керівник кластеру. Працівники туристичного кластеру також можуть виконувати завдання як в межах обов’язків, визначених управлінням культури та туризму, так і завдання кластеру.

Модель туристичного кластеру як відокремленої структури, утвореної державним органом влади
Рис. 4. Модель туристичного кластеру як відокремленої структури, утвореної державним органом влади

Джерелами фінансування в такій кластерній моделі можуть бути: кошти місцевих бюджетів, інвестиції підприємств та організацій, гранти міжнародних організацій, а також кошти підприємств-учасників кластеру.

Зазначимо, що в сучасних умовах України така модель є найоптимальнішою. Саме держава повинна взяти на себе роль ініціатора та об’єднати підприємства туристичної індустрії, що дасть можливість ефективно та максимально реалізувати визначені нами вище задачі.

Висновки. Перед туристичною індустрією України в умовах сьогодення гостро стоїть питання пошуку нових підходів і можливостей для підвищення ефективності діяльності її підприємств. Кластер, на нашу думку, об’єднавши зусилля і фінанси туристичних закладів, забезпечить вирішення проблем розвитку туристичної інфрас труктури на конкретних територіях і сприятиме піднесенню конкурентоспроможності туристичних послуг як у межах внутрішнього ринку, так і на зарубіжній арені. Туристична галузь – приваблива сфера вкладення інвестицій, які даватимуть повнішу віддачу при створенні туристичних кластерів, а Україна, за таких умов, має реальні шанси перетворитися в один з найпопулярніших туристичних куточків світу.

Список літератури

1. Басюк Д. Кластерна модель як фактор підвищення конкурентоспроможності туристичного продукту міста Кам’янця-Подільського // Економіст. – 2008. – № 10. – С. 40-42.
2. Гайдук А.Б. Інтегрований туристичний концерн – сучасна форма туристичного підприємства в умовах глобалізації // Регіональна економіка. – 2006. – №2. – С. 204-211.
3. Гонтаржевська Л.І. Зовнішньоекономічна діяльність туристичних підприємств України: Дис. канд. екон. наук: 08.05.01 / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України. - К., 2006. - 201 с.
4. Портер М. Конкуренция // Пер. с англ.: Уч. пос. – М: Изд. дом “Вильямс”, 2003. – 495 с.
5. Семенов В.Ф., Мозгальoва В.М., Давиденко І.В. Регіональний рекреаційний кластер у контексті структурної перебудови економіки регіону // Регіональна економіка. – 2006. – №3. – С. 78-89.
6. Проект Концепції створення кластерів в Україні, www.me.gov.ua. – офіційний сайт Міністерства економіки України
7. Томаневич Л.М. Організаційно-економічний механізм управління туристично-рекреаційними комплексами в Україні. Дис. канд. екон. наук: 08.02.03/ Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Львів, 2005.
8. www.tourism.gov.ua – офіційний сайт Державної служби туризму і курортів України

Kolesnyk O.O. Cluster model of development of tourism in Ukraine.

In the article main points and meaning of clusters for the tourism development in region are determined, economic mechanism of formation and functioning of tourist clusters are examined.

Key words: tourist cluster, structure of tourist cluster, mutual relations of participants of tourist cluster.

Колесник О. А. Кластерная модель развития туризма в Украине.

В статье определено сущность и значение кластеров для развития туризма в регионе, исследовано экономический механизм создания и функционирования туристических кластеров.

Ключевые слова: туристический кластер, структура туристического кластера, взаимоотношения участников туристического кластера.




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.