Олена Корогодова
Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції
"Економіка підприємства: проблеми теорії та практики".
Дніпропетровськ: Наука і освіта, 195 с. - Том 1. - С.40-41.

Оцінка факторів ефективності підприємств рекреаційного комплексу Криму

У науковій літературі ефективність рекреаційних підприємств розглядається в різних аспектах. На думку ряду авторів, усі фактори, що впливають на зазначену категорію, можна виділити в дві великі групи: зовнішні (екзогенні та ендогенні) та внутрішні (екстенсивні, інтенсивні та стримуючи). В міру зміни зовнішнього середовища ці фактори також трансформуються. При командно-адміністративному типі економічної системи аналітиці і прогнозам розвитку рекреації у досліджуваному регіоні не надавалося особливого значення в умовах централізованого планування і розподілу потоків рекреантів. Для підприємств були характерні: внутрішня і зовнішня статичність, відсутність досліджень ринку, довгострокові відносини з постачальниками та споживачами, обмеженість конкуренції. На початку здійснення реформи кількість відпочиваючих знизилась, що спричинило за собою погіршення фінансового стану підприємств. В сучасних умовах змішаної економіки на їх функціонування впливає політична та економічна нестабільність в регіоні, вузькоспеціалізована база міст-курортів, труднощі створення нових форм господарювання та ін.

Особливе місце серед перерахованих чинників займає фактор сезонності, який здійснює великий вплив на ефективність діяльності рекреаційних підприємств таким чином, що:

E=f(S)

де Е - ефективність,
S - вказаний фактор.

Сезонні коливання в Криму значно впливають на рівень річних доходів рекреаційної галузі та супутніх. Статистичні дослідження демонструють, що показники доходів з червня по вересень становлять майже половину їхніх значень у місяці максимального розгортання, а в травні і жовтні - менш чим одну третину. Сезонні коливання проявляються й у сферах, що обслуговують рекреаційний комплекс: крива рівня доходів також контрастно виражена в пік сезону за послугами культури, розваг і спорту (найбільше значення у серпні - 178,97 %, найменше - у квітні -59,04 %), а також пасажироперевезень (у липні-198,41 %; у лютому - 55,99% до середньорічного рівня). Рівень доходів від послуг зв'язку більше згладжений (123,51 % у серпні та 73,86 % у квітні відповідно), однак також залежить від курортного сезону. Наприклад, сезонність цін послуг санаторно-курортних підприємств м. Євпаторія мас чітко виражений характер: найвищі ціни спостерігаються у липні (121,7 % до середньорічного рівня), а найменші у лютому (76,73 %). За даними Державного управління статистики в АРК, при відносно високому показнику заповню-ваності санаторно-курортних та оздоровчих установ з урахуванням їхніх сезонних можливостей (у межах 40%), їх середньорічне завантаження складає 26%. При цьому незначна різниця цих показників спостерігається по установах м. Ялта та, навпаки, значний розрив по м. Феодосія (де при сезонної заповнюваності здравниць навколо 50 %, показник середньорічного завантаження - один із найнижчих серед курортних міст - 17 % ), тобто вплив сезонного фактору більш виражене. Курорти м. Феодосія та м. Судак за практично рівними кліматичними та ландшафтними умовами мають відносно нерозвиту мережу санаторно-курортних установ (відповідно 7,0 % та 2,6 % від їх загальної кількості по регіону). Виходячи з географії інвестиції, тільки курорти м. Ялта, Алушта та Судак мають можливості в найближчий час покращити умови проведення курортного сезону та розширити діапазон часу перебування відпочиваючих протягом року.

Як показав аналіз, згладжування сезонності є першочерговою задачею реорганізації рекреаційної діяльності в регіоні, що таким чином сприятиме підвищенню економічної ефективності підприємств галузі та зайнятості населення курортної зони у міжсезоння. Для рішення цієї проблеми розробляється методика ефективного використання природно-ресурсного, науково-технічного та виробничого потенціалу інших регіонів Криму з урахуванням їх рекреаційної особливості.