Кузьміна Вероніка Вікторівна
Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції
"Індустрія гостинності в країнах Європи". - 4-6 грудня 2009 р.
Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. - 176 с. - С.160-161.

Перспективи розвитку готельного бізнесу в Карпатському регіоні

Розвиток туристичної сфери України впродовж останніх років характеризується позитивною динамікою: зростають обсяги в’їзного (іноземного) та внутрішнього туризму, підвищується ефективність господарської діяльності підприємств та продуктивність праці в курортній галузі. Карпатський регіон також не є виключенням позитивних тенденцій. Так, протягом останніх років у найважливішій складовій галузі туризму - готельному господарстві значно зросли наступні показники:

- кількість обслугованих приїжджих у готелях (+56,%);
- кількість готелів та інших місць для короткотермінового проживання (+60,3%);
- місткість готелів (+79%);
- доходи від експлуатації готелів (+54,6%). [1]

У контексті туристичної привабливості специфіка Карпатського регіону полягає у тому, що на відміну від інших регіонів України, де туристичний інтерес зосереджується переважно в обласних центрах, уся його територія є потенційно туристично-привабливою. Тому тут основну частку складають невеликі готелі, але їхня мережа більш розвинута. Карпатський регіон традиційно приваблює туристів, що цікавляться активним відпочинком: пішим, велосипедним, водним, рибальським, мисливським, верховою їздою, альпінізмом та іншими видами туризму. Тому готельне господарство повинно розвиватися з урахуванням специфічних вимог вказаних видів туризму щодо місця розташування, додаткових послуг тощо.

Сьогодні, на нашу думку, можливі два альтернативні варіанти розвитку сфери готельного господарства: стихійний, на принципах саморегуляції та під впливом державного регулювання. Сучасне готельне господарство розвивається в основному за першим варіантом, що веде до ряду негативних тенденцій: уповільнення розвитку суміжних сфер, поглиблення «тінізації», зменшення частки надходжень до державного та місцевих бюджетів, зниження рівня якості послуг, необґрунтоване зростання цін на послуги проживання.

У той же час трансформаційні процеси, що відбуваються в соціально-економічному житті України, потребують державного регулювання. Практика макроекономічного розвитку свідчить про те, що ефективне функціонування соціально-орієнтованого ринкового механізму неможливе без активної державної підтримки та обґрунтованої соціально-економічної політики. Підтвердженням цього є світовий досвід удосконалення механізму ринкового саморегулювання через розробку чіткої концепції, програми дій та державне адміністрування. [2].

Впровадження державою та органами місцевого самоврядування ефективних механізмів регулювання галузевого розвитку дозволить позитивно вплинути на готельне господарство і приведе до отримання останніми цілої низки переваг: покращення якості готельних послуг, збільшення доходів готельних підприємств, прискорення темпів розвитку, посилення позитивного туристичного іміджу країни.

Подолання негативних тенденцій у розвитку готельного господарства Карпатського регіону можливе за умов спільного прикладення зусиль приватних підприємств та державних установ. Вони повинні скеровувати свої зусилля не тільки на вирішення власних проблем, але і в інтересах цілої туристичної галузі.

Таким чином, до пріоритетів розвитку готельного бізнесу в Карпатському регіоні слід віднести:

1. формування конкурентоспроможного готельного продукту;
2. удосконалення системи підготовки кадрів, які працюють в готельному господарстві;
3. створення сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері готельного бізнесу;
4. формування високої туристичної привабливості регіону;
5. поглиблення співробітництва зі спорідненими підприємствами з країн зарубіжжя.

Список літератури

1. Туризм в Україні. Статистичний щорічник. - Київ, 2008.
2. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: Монографія. – К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2006. – 537 с.