Розвиток санаторно-курортної сфери - одне з пріоритетних напрямків рекреації

Структура показників діяльності санаторно-курортного та оздоровчого комплексу за 1995, 2000 та 2009/2010рр. [7].

Показники	1995р		2000р		2009/2010рр
	К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%
Кількість установ - усього, тис.	469	100	519	100	548	100
в т.ч.
- санаторії і пансіонати з лікуванням	139	29,6	146	28,1	144	26,3
- пансіонати і будинки відпочинку	115	24,5	107	20,6	129	23,5
- бази відпочинку та ін. заклади відпочинку	215	45,9	266	51,5	275	50,2
Ліжко-місць - всього, тис.	130,1	100	121,6	100	120,4	100
в т.ч.
- санаторії і пансіонати з лікуванням	60,2	46,3	57,0	46,9	56,0	46,5
- будинки і пансіонати відпочинку	37,3	28,7	27,6	22,7	28,5	23,7
- бази відпочинку та ін. заклади відпочинку	32,6	25,0	37,0	30,4	35,9	29,8
Кількість оздоровлених осіб, тис.чол.	889,1	100	782,3	100	888,9	100
в т.ч.
- санаторії і пансіонати з лікуванням	439,6	49,4	458,9	58,7	537,8	60,5
- пансіонати і будинки відпочинку	215,8	24,3	146,8	18,8	173,1	19,5
- бази відпочинку та ін. заклади відпочинку	233,7	26,3	176,6	22,5	178,0	20,0

Зростання загальної кількості санаторно-курортних і оздоровчих закладів у 2009/2010 році в порівнянні з 2000 роком склав 5,6%, це відбулося за рахунок збільшення кількості будинків і пансіонатів відпочинку на 22 одиниці, а також баз та інших закладів відпочинку на 9 одиниць і лише на дві одиниці збільшилася кількість санаторіїв і пансіонатів з лікуванням. У структурі санаторно-курортних і оздоровчих закладів у 2009/2010 році на санаторії і пансіонати з лікуванням склали 26,3%.

Розглянувши діяльність санаторіїв і пансіонатів з лікуванням у структурі санаторно-курортних і оздоровчих установ за 2009/2010 рік зазначимо, що на них припадало 46,5% всіх ліжко-місць і було оздоровлено 537,8 тис. чол. або 60,5% від усіх оздоровлених осіб. Слід зазначити, що тенденція до збільшення попиту на відпочинок з лікуванням зберігається. Потрібна структурна перебудова цієї галузі. Для ефективного функціонування санаторно-курортної галузі назріла необхідність вирішення багатьох проблем. Протягом останніх років відбулося різке скорочення фінансування санаторно-курортного лікування по лінії соцстраху. Різко скоротилися можливості надання допомоги рекреантам з боку профспілкових організацій. Склалася ситуація, при якій коло споживачів санаторно-курортних послуг склався порівняно обмеженим і відносно стабільним. Низький платоспроможний попит соцстрахівського контингенту не створює фінансової бази не тільки для розширеного, але навіть для простого відтворення. Споживчі властивості санаторно-курортного продукту слабо популяризуються, і просуваються на ринку послуг. Необхідно сформувати платоспроможний попит на вітчизняний санаторно-курортний продукт в країні та за кордоном [12].

У Криму, перш за все, необхідно науково-медичне забезпечення, що включає оцінку стану рекреаційних, природних, і лікувально-діагностичних ресурсів з економічної та медичної позицій; розробку плану модернізації, переоснащення і, можливо, перепрофілювання санаторно-курортних установ у відповідності з їх спеціалізацією (захворювання органів дихання, серцево-судинна патологія, захворювання опорно-рухового апарату тощо) [6].

Сучасне курортно-рекреаційне господарство Криму за своїми масштабами і структурою далеко не відповідає вимогам оптимального функціонування. Це зумовлено, серед інших причин, також слабкою матеріально - технічною базою курортно-рекреаційного комплексу, територіальної та сезонною нерівномірністю діяльності його установ [5].

Для розвитку санаторно-курортної сфери необхідні значні кошти. Треба проводити реконструкцію здравниць, тому їх матеріальна база сильно застаріла. Більшість санаторіїв, що становлять «золотий запас» інвестиційного і конкурентного потенціалу кримських курортів, на 90% потребують модернізації, і в першу чергу це відноситься до санаторіїв, що перебувають у державній власності [2].

Для подальшого розвитку санаторно-курортної сфери необхідна державна програма по плануванню і розміщення цих об'єктів, реалізація, якої забезпечувала б рішення ефективності капіталовкладень та використання наявних ресурсів, а так само передбачала фінансування галузі шляхом залучення приватних та іноземних інвестицій для реконструкції старих і будівництва нових об'єктів. Рівень комфортності санаторно-курортних установ не відповідає сучасним міжнародним стандартам. Вирішення цієї проблеми потребує щорічних капіталовкладень, для цього мають бути використані всі фінансові ресурси, як внутрішні (державний і місцеві бюджети, власні кошти санаторно-курортних установ), так і зовнішні: іноземні та приватні інвестори. В даний час матеріально - технічна база санаторно-курортних закладів, якість послуг відстають від світового рівня, що знижує конкурентоспроможність кримських здравниць на міжнародному ринку оздоровлення та санаторно-курортного лікування і вимагає великих інвестиційних вкладень. Найбільш інвестованої частину півострова є територія Ялти, менше всього освоєно північний і західний Крим, тому на сучасному етапі розвитку санаторно-курортного комплексу необхідно вирішувати таку актуальну проблему, як залучення інвестицій в північний і західний Крим. Однак в останні роки відзначається перехід від використання головним чином Південного берега Криму в нові курортні регіони півострова. Якщо ПБК вже понад 200 років приваблює відпочиваючих як курорт, то Східне і Північно-західне узбережжя продовжує залишатися на початку рекреаційного освоєння. Необхідно використати багатющі природні умови цих місць для розвитку курортів і туризму [9].

На сучасному етапі розвитку необхідно вирішити таку проблему як раціональне і ефективне використання природних лікувальних ресурсів, а, отже, і розвитку мережі санаторіїв і пансіонатів з лікуванням у приморських регіонах Криму. Природні мінеральні грязі, розташовані в цих місцях володіють багатющими цілющими властивостями. На базі цих великих запасів можна створити грязелікарню світового рівня, але потрібні великі матеріальні засоби для освоєння цих ресурсів [11].

У Криму розташована четверта частина родовищ мінеральних вод України, їх прогнозні ресурси становлять близько п'ятдесяти тисяч кубометрів на добу. Тим не менш, реальне використання ледве сягає семисот кубометрів, тобто трохи більше 1%. З чотирнадцяти родовищ лікувальних грязей експлуатується тільки одне - Сакське. У результаті в 2009 році видобуто лише 0,07% грязей і 0,01% ропи від запасів, розташованих на території автономії. Незатребуваними залишаються такі озера, як Джарилгач Чорноморського району та Чокрак Ленінського району [10].

Комплексне освоєння рекреаційних ресурсів може забезпечити різноаспектній ефект, включаючи і валютні надходження від лікування іноземних туристів, а також кошти від експорту деяких видів мінеральних вод, цілющих грязей і препаратів з них. Важливим об'єктом інвестування є міста-курорти. Інтерес інвесторів викликає рекреаційна специфіка територій, що гарантує масовий, хоча і сезонний наплив споживачів.

Протягом багатьох років санаторно-курортна галузь була дотаційною, але тепер вона позбавлена державної підтримки. Такі фактори, при незмінному механізмі господарювання призводять до подорожчання санаторно-курортних послуг, зменшення завантаження рекреаційних установ, сезонності і в підсумку до збитків галузі. Серед багатьох факторів, що впливають на розвиток санаторно-курортної галузі важливо виділити - сезонність, яка негативно впливає на фінансовий стан санаторно - курортних підприємств і призводить до нерентабельності та закриття їх, тому слід приділити цій проблемі особливу увагу. Тому необхідно розробити такі проекти цілорічного функціонування установ, які будуть сприяти збільшенню тривалості їх роботи і притоку грошових коштів. В період міжсезоння більшість підприємств санаторно-курортного комплексу не може повною мірою брати на лікування рекреантів, це значно знижує можливості використання його потенціалу. Більшість кримських здравниць воліє працювати влітку, а міжсезоння їх мало цікавить. Представники оздоровниць повинні презентувати свої можливості і укладати взаємовигідні контракти. Оздоровлення та лікування на курортах Криму не тільки влітку, але і в міжсезоння є пріоритетом розвитку рекреаційної сфери республіки [4].

Те, що Крим так довго не виходив на світові курортно-туристичні ринки головною причиною була - сезонність. Міністерством курортів і Урядом Криму розроблена програма розвитку курорту на 2012-2013 роки. Програмою визначено, що одна з головних завдань - подолання сезонності кримського курорту, що дасть змогу збільшити сезон до восьми місяців функціонування, зміцнити економіку галузі, підвищити рівень обслуговування, збалансувати якість і ціну послуг. На подолання сезонності кримських курортів буде спрямована програма Міжнародного науково-практичного форуму «Цілющий Крим: цілорічне відновне лікування, рекреаційний туризм і оздоровлення» [4].

Здравниці повинні розширювати перелік послуг. В рамках програми «Цілющий Крим» намічаються шляхи розвитку курортної медицини - ведеться розробка нових методів лікування і профілактики, оцінка та посилення ролі курортології для зміцнення здоров'я людей, оптимальне застосування методів бальнео-, пилоидоталассотерапии та ін. відновних технологій в практиці санаторно-курортного лікування, нових напрямків фізіопрофілактики та оздоровлення, впроваджуються актуальні методики дитячої курортології [4].

У Криму проведена виставка «Крим - цілий рік!» [2]. На цю міжнародну туристичну виставку були запрошені лікарі з регіонів: України, Росії, Білорусії. Розглядалися питання про санаторно-курортні можливості Криму і способах донесення туристичного продукту до споживача. Курортний потенціал необхідно використовувати цілий рік [5].

Гальмує відновлення і розвиток санаторно-курортного комплексу АКР відсутність чіткого законодавства з курортно-рекреаційної діяльності в умовах ринку. Особливо гостро стоять такі проблеми як: оподаткування, фінансування, власності. Необхідно розробити і прийняти комплекс законодавчих актів, що забезпечують сприятливе правове середовище фінансово-економічного характеру для реконструкції і розвитку санаторно-курортних і оздоровчих установ. Ситуація, що склалася в санаторно-курортному комплексі вимагає рішення проблем нормативно - регулятивного характеру, зміцнення матеріально-технічної бази, фінансово - економічного характеру, впровадження нових методів лікування. У перелік нагальних проблем входять реконструкція та модернізація санаторно-курортних закладів, поліпшення якості наданих лікувально-профілактичних послуг, розробка і реалізація комплексних програм удосконалення організації і управління (зміцнення менеджерськими кадрами) на основі поєднання державної підтримки та ринкових механізмів [5].

Ці програми повинні спиратися на наукові розробки. Необхідно розширити межі курортного сезону, за рахунок надання оздоровницям, які працюють з 01 жовтня по 01 липня податкових пільг. Необхідно належним чином на якісному рівні популяризувати Крим, донести інформацію про можливості та переваги оздоровлення і лікування на кримських курортах, для громадян як близького, так і далекого зарубіжжя. Курортно-рекреаційна галузь є вигідним бізнесом, але необхідно зупинитися на одному найбільш істотне вимогу: дотримання оптимального балансу між спрямованістю пріоритетів на підвищення поточної прибутковості і на довгострокову перспективу розвитку. Тобто, з одного боку, очевидно, що санаторно-курортна сфера повинна бути рентабельною, інакше вона просто не зможе ефективно функціонувати в умовах ринкової економіки. З іншого боку, довгострокові перспективи розвитку та вдосконалення галузі не повинні бути ущемлені заради сьогочасної вигоди [6].

Щоб кримський потенціал ефективно запрацював, необхідні спільні зусилля влади, санаторіїв, пансіонатів і готелів, авіа перевізників і туроператорів:

1. отримання курортами Криму статусу державного значення, що дасть можливість державної підтримки;
2. потрібна державна програма по плануванню і розвитку об'єктів санаторно-курортної сфери;
3. програма з фінансування реконструкції і будівництва нових санаторіїв (виводячи санаторії з державної власності, необхідно акумулювати кошти спеціального фонду, а також необхідний закон про їх адресному використанні як джерело фінансування).

Висновок. Сприятливе поєднання кліматичних і фізико-географічних умов, різноманітність рекреаційних ресурсів, привабливість узбережжя сприяють розвитку курортно-рекреаційного господарства. Для того щоб наші курорти стали привабливими для дуже заможних і багатих клієнтів (іноземних) і змогли забезпечити численні валютні надходження (в бюджети всіх рівнів), необхідно приступити до будівництва нових санаторно-курортних комплексів з високим рівнем комфортабельності та одночасно здійснювати реконструкції існуючих санаторіїв.

Джерела та література

1. Маніна Е. Крим відкриває оксамитові сезони / Е. Маніна // Кримська правда. - 2011. - 21 серп. - №130 (25193).
2. Єрмолін А. «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ» КУРОРТІВ. Кримські влади створюють новий образ всесоюзної здравниці / А.с Єрмолін // Кримська правда. - 2011. - 01 листоп. - №198 (252613).
3. Псарьов Р. Крим готує прорив туристичних кордонів / Р. Псарьов // Кримська правда. - 2011. - 21 травня. - №91 (25154).
4. Псарьов Р. Для успішного розвитку курорту потрібно націлити інші галузі на ефективне забезпечення підприємств цієї сфери / Р. Псарьов // Кримська правда. - 2011. - 29 листоп. - №121 (18922).
5. Коржунова Н. Курортно-рекреаційне господарство Причорномор'я / Н. Коржунова // Економіка України. - 1999. - №2 - С.73.
6. Бабанін А. Крим - центр індустрії здоров'я / А.с Бабанін, Н. Богданов, А. Ушаков // Кримська правда. - 2010. - 15 січ. - №231 (25054).
7. Статистичний щорічник Автономної Республіки Крим за 2010 рік. - Сімферополь, 2011. - 551 с.
8. Крим. Курорти. Туризм. Статистичний бюлетень. 2002. - Сімферополь, 2006. - 28с.
9. Хоменко Ст. Комфортним курортом стане все кримське узбережжя / В. Хоменко // Голос України. - 2008. - 14 березня. - №50 (4300).
10. Маніна Е. Що маємо, не зберігаємо / Е. Маніна // Кримська правда. - 2009. - 1 жовт. - №177 (24760).
11. Дьяков В. Наш захід не дикий / В. Дьяков // Кримська правда. - 2011. - 21 лют. - №34 (25097).
12. Тихонова М.І. Проблеми розвитку ринку санаторно-курортних послуг / М.І. Тихонова // Управління регіональним розвитком: матеріали Всеукр. межвуз. науч.-практ. конф. - Сімферополь: КАПКС, 2002. - С.325.
13. Багров Н.В Геополітична модель транскордонного регіону / Н.В. Багров // Культура народів Причорномор'я. - 2002. - №34. - С.157.
14. Мамутов В.К. Рекреація: соціально-економічні та правові аспекти / Мамутов В.К., А.І. Амоша, Т.ЗВ. Дементьєва. - К: Наукова думка, 1992. - 142 с.