<<< назад | зміст | вперед >>>

Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)

Розділ 1. Соціально-економічні передумови розвитку рекреаційної індустрії

1.1. Рекреаційна індустрія в системі економічних пріоритетів Карпатського регіону

Створений у Карпатському регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність є прямим результатом реалізації економічної політики командно-адміністративної економіки в Західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощування виробничих потужностей, в першу чергу в природоексплуатуючих галузях, благодатний край був активно перетворений у сировинний придаток.

Принцип брати від природи все, що можна, не жаліючи і більше призвів до шкідливих наслідків у багатьох регіонах країни: вирубування лісів, меліорація, створення штучних водоймищ, осушування цілих регіонів та ін.

Слід зазначити, що в 1990 р. в регіоні було зосереджено 9,2% основних фондів, у тому числі 9,7% основних невиробничих фондів України. Вироблялося майже 12% національного доходу. Приблизно такою ж була частка регіону в загальному обсязі споживання матеріальних благ і послуг населення. У ті ж роки в економіку Карпатських областей щорічно спрямовувалось в середньому 9-10% інвестицій.

Таким чином, певний ріст економічних показників, безперечно, був викликаний виключно дією екстенсивних факторів, які вже останніми роками вичерпали себе і не дають ніяких вагомих доходів у регіоні.

Необхідно також зазначити, що в Карпатському регіоні сформувався індустріально-аграрний тип господарського комплексу з розвинутою промисловістю та багатогалузевим сільським господарством в якому вирощують:

- продукцію тваринництва (м'ясну, молочну);
- зернові культури;
- овочівництво (огірки, капуста, морква, редис та інші);
- садівництво (яблука, груші, сливи);
- бджільництво (набирає розвитку в окремих районах);
- птахівництво (кури, гуси, індики, качки);
- крільництво, козярство та інші напрямки діяльності.

Ці галузі сільського господарства, які мають достатньо розвинуту структуру в Карпатському регіоні, сприяють розвитку рекреації, туризму і забезпеченню регіону свіжими сільськогосподарськими продуктами харчування, а також значної кількості туристів.

Варто також відзначити, що регіон за своєю укрупненою структурою наслідує загальну структуру народного господарства України, за винятком Львівської області, яка наближається до промислово розвинутих районів країни, де виробляються автобуси, крани на колісному шасі, верстати різних видів, телевізори, машини сільськогосподарського призначення, долота для нафтогазової промисловості, розвинута нафтохімічна промисловість і багато інших.

Необхідно також наголосити, що у 1990 р. регіон давав 32,7% товарної продукції лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, 10% машинобудування, металообробки, промисловості будівельних матеріалів, легкої і харчової промисловості.

Регіон дає весь обсяг в Україні видобутку самородної сірки та сировини для полівінілхлоридних смол, техніки для обробки рослин отрутохімікатами, майже всі українські автобуси, автонавантажувачі та калійні добрива, 39% кольорових телевізорів, 75% автомобільних кранів, третину паперу, четверту частину картону, половину вироблюваних у країні нетканих матеріалів тощо.

Провідне місце в галузевій структурі промисловості займають машинобудування та металообробка -25%, легка -16%, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість -8,6%.

Особливістю розвитку сільського господарства Карпатського регіону є низька землезабезпеченість. Показники забезпеченості на душу населення сільськогосподарськими угіддями та ріллею найнижчі в Україні (відповідно 0,4 га та 0,24 га при середньому по Україні 0,78 га та 0,67 га). Слід зазначити, що регіон, на який припадає 6,4% площі сільськогосподарських угідь держави та 5,3% ріллі, виробляє 10% продукції сільського господарства України. Разом з тим можна констатувати, що агропромисловий комплекс нині не забезпечує потреб населення регіону в продуктах харчування, в останні роки знижується виробництво усіх видів продуктів харчування сільськогосподарського виробництва. Значна частина їх постачається з інших країн - переважно Польщі, Туреччини та ін.

Завезення продуктів харчування з інших країн нині пояснюють іншими причинами, до яких можна віднести:

- продаж товарів (продуктів за демпінговими цінами);
- низький розвиток фермерства в регіоні;
- високі податки, що діють в країні, не дають можливості вітчизняному виробникові розширити виробництво; нестабільна фінансова система;
- слаба державна підтримка сільськогосподарського виробника з боку державних органів влади;
- відтік капіталу за межі України та низька участь іноземних інвесторів в економіці, зокрема галузях сільськогосподарського виробництва.

Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загострення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо розглядати матеріально-технічний стан регіону, який майже не розвивається, то демографічна ситуація має критичну ситуацію. Стрімко падає приріст населення, загострюються депопуляційні процеси. Для прикладу по Львівській області приріст населення останніми роками становив всього 0,5 чол. на 1000 жителів. За рахунок міграційних переміщень за останні роки чисельність населення області зменшилась на 9 тис. чоловік.

Необхідно відзначити процес старіння населення: кожний п'ятий мешканець Львівщини - особа пенсійного віку. За останні роки кількість осіб пенсійного віку збільшилась на 5,7%, а загальна чисельність населення - на 1,1%. Подібні процеси спостерігаються і в інших областях регіону.

В останні роки значне загострення соціальних проблем викликане ще й фактором зайнятості населення. Карпатський регіон у цьому плані завжди був надлишковим. Тепер же ця картина доповнилась появою офіційно зареєстрованих безробітних, чисельність яких у 1997 р. становила 0,7% від усього працюючого населення. Крім того зберігається досить високий рівень прихованого безробіття, який за експертними оцінками складає 40 - 45%.

На фоні загального падіння життєвого рівня населення України не є винятком і Карпатський регіон. Населення регіону має порівняно низькі середньодушові доходи, основний компонент яких - заробітна плата робітників і службовців та оплата праці сільським працівникам зростає значно повільнішими темпами, ніж в інших регіонах по України.

Структура споживання населення характеризується поступовим збільшенням грошових витрат на купівлю товарів в основному продуктів харчування і зменшення витрат на купівлю послуг.

Отже, така ситуація створює деформовану структуру особистого споживання життєвих благ, в якій домінуюче місце займають витрати на харчування, а в їх складі - продукти рослинного походження. Регіон займає провідне місце в державі по споживанню найменш цінного у біологічному відношенні продовольства - хліба і хлібопродуктів.

Для підтвердження цього наведемо приклад, що в більшості розвинутих країн світу питома вага витрат на харчування, одяг та взуття складає 15 - 20% сімейного бюджету. В Карпатському регіоні цей показник в 3 - 4 рази вищий. У розвинутих країнах така картина спостерігалася 70 - 80 років тому.

Важливою для регіону є проблема розвитку матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури. Нині існує реальний розрив між нормативними показниками і фактичним рівнем забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери.

Для більшої частини Карпатського регіону характерна суттєва антропогенна ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча на відміну від інших регіонів України (Донбас, Придніпров'я) поширення забруднення не має загального площинного характеру.

В певних місцях Карпатського регіону, наприклад, у межах Дрогобицької агломерації (Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець), де розвинуті гірничо-хімічна, нафтопереробна, лакофарбова та інші галузі промисловості, ставиться під загрозу розвиток рекреаційного господарства. Загрозлива екологічна ситуація склалася в межах Львівсько-Волинського вугільного басейну, в зонах впливу Яворівського і Роздольсысого ВО "Сірка", Калуського ВО "Оріана".

За показниками забруднення повітря і вод регіон займає загальне четверте місце, за забрудненістю ґрунтів мінеральними добривами - перше і пестицидами друге місце.

Відносно висока забрудненість повітря зумовлена наявністю на території регіону окремих агресивних виробництв, котрі дають основну частину забруднення.

Особливу тривогу викликає висока забрудненість ґрунтів регіону мінеральними добривами та пестицидами. Цьому в значній мірі сприяє галузева спеціалізація сільського господарства по виробництву овочів і технічних культур, особливо деяких ранніх сортів овочів і фруктів. Якщо врахувати рекреаційну цінність території, то проблема екологічної безпеки є однією з першочергових.

Слід відзначити також те, що в результаті нераціональної економічної політики і непродуктивних дій в регіоні сформувалась деформована економічна система, яка в загальному є соціально непривабливою, екологічно та економічно неефективною.

Отже, за останні роки нагромадилось багато соціально-екокомічних проблем, гострота і необхідність яких з усією силою проявились в наші дні. Оцінюючи ситуацію в регіоні за критеріями цивілізованих націй, шукаючи найоптимальніші шляхи до процвітання і прогресу, треба рахуватись з тими негативними явищами і фактами, які виникли і мають місце, а саме:

- соціально-економічна структура регіону страждає виробничою однобокістю: майже 3/4 працюючих зайняті у виробничій сфері, що говорить про соціально несприятливий характер регіональної економіки;
- існують відчутні територіальні диспропорції в розвитку продуктивних сил, які проявляються в розвитку рівнинної частини і соціальній відсталості гірських районів;
- промисловість регіону, як і в цілому його господарство, є еколого небезпечною, а окремі виробництва і галузі з відсталими технологіями взагалі несумісні з природою краю;
- орієнтація деяких галузей промисловості, особливо машинобудування, на привізну сировину (комплектуючі) і прискорені темпи розвитку природоексплуатуючих галузей (сірка, ліс, калійні солі, нафта, газ, вугілля) зробили регіональну економічну систему мало придатною до виживання в критичних ситуаціях;
- у регіоні чітко простежується тенденція до різкого погіршення демографічної ситуації: падає приріст населення, йде процес старіння населення. Кожен п'ятий житель регіону пенсіонер. Існує реальна загроза генофонду регіону, а саме:
- поступово загострюється соціальна ситуація, пов'язана з проблемами безробіття і зайнятості населення, яку підсилює ще й той факт, що тут вже давно був надлишок трудових ресурсів, який було зроблено штучно заподіяні в попередні роки екологічні збитки природі, які сьогодні доповнюються марнотратством і безгосподарністю, спричинили значне погіршення стану навколишнього середовища, викликали деградацію унікальної природи Карпат.

Аналіз географічних, природних, історичних, економічних умов показує, що Карпатський регіон на етапі становлення державності і входження України у світове господарство має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднати регіональні, державні та міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому прогрес у соціально-економічному житті регіону.

Варто відзначити, що необхідно вже вибрати правильний стратегічний курс розвитку регіону, взявши до уваги те, що Карпати є географічним центром Європи, а в природному відношенні - унікальною екологічною системою на заході України, отже при формуванні політики освоєння цього краю необхідно розумно використати його геополітичні переваги і зберегти екологічний феномен території.

Майбутня соціально-економічна модель Карпат має бути економічно вигідною для України і екологічно сумісною з прилеглими територіями сусідніх країн.

Необхідно також відзначити, що через Карпатський регіон проходять усі сполучення із країнами Заходу як транспортними засобами (автомобільний, залізничний дорожній), так і повітряне та трубопровідне, що міцно поєднує регіон з сусідніми країнами.

Сусідські відносини Львівської області з Польщею, Закарпатської - з Чехією, Чернівецької області з Румунією - робить сприяють умовами інтеграції України в західні країни.

Налагоджені шляхові сполучення роблять регіон привабливим для туризму та економічної співпраці у всіх напрямках діяльності.

<<< назад | зміст | вперед >>>