<<< назад | зміст | вперед >>>

Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент

Розділ II. Визначення організації як соціальної структури

2.2. Види організацій сфери готельно-ресторанного бізнесу України

Організації, з наданням їм статусу юридичної особи створю­ються і функціонують в нашій країні відповідно до її законодавст­ва (закони, декрети, укази, постанови, розпорядженння тощо). Ос­новними формами підприємницької діяльності у готельно-ресто­ранному бізнесі України є товариства, кооперативи, приватні під­приємства, які функціонують згідно із основними законодавчими актами України про підприємництво.

На сучасному етапі економічного реформування в Україні від­бувається процес як демонополізації та розукрупнення підпри­ємств так і процес зворотнього порядку, що зумовлює формування нових виробничих зв'язків між підприємствами. Великі підприємс­тва на основі високого кваліфікаційного рівня кадрів, значного досвіду в області менеджменту і маркетингу, прагнуть до закріп­лення досягнутих позицій щодо лідерства, чим створюють неспри­ятливі умови для діяльності малих підприємств. Разом з тим, існує ряд проблем щодо функціонування приватних підприємств галузі. Отже, здійснення економічного реформування в Україні зумовлює необхідність встановлення взаємовідносин між суб'єктами вироб­ничої сфери якісно нового типу.

Світова практика формування підприємницьких структур го­тельно-ресторанного призначення свідчить про доцільність вста­новлення між великими й малими підприємствами цього виду бізнесу системи франчайзингових договірних відносин. Ці відноси­ни передбачають укладення угод між великими підприємствами (франчайзери) та малими й дуже малими (франчайзі) на засадах си­стеми взаємовигідних пільг та привілеїв. При такому співробіт­ництві франчайзер надає право дрібним підприємствам працювати згідно з укладеною угодою на певній території протягом обумовле­ного часу. При цьому велике підприємство забезпечує франчайзерів споживачами послуг, рекламою, ефективними технологіями, фірмовими знаками тощо. Малі підприємства, здійснюючи свою підприємницьку діяльність під патронатом франчайзера, розши­рюють його обізнаність у сфері менеджменту і маркетингу шляхом надання інформації щодо споживчого попиту на готельно-ресто­ранні послуги в окремих регіонах країни.

До переваг системи франчайзингових договірних відносин на­лежать:

- скорочення витрат на рекламу й забезпечення її більш високої якості;
- стандартизація послуг та скорочення витрат на їх виробницт­во й реалізацію;
- розширення комерційних можливостей щодо освоєння нових ринків;
- забезпечення високого кваліфікаційного рівня кадрів шляхом підготовки та підвищення їхньої кваліфікації;
-  залучення кваліфікованої робочої сили на основі наукових підходів;
- встановлення зв'язків з надійними постачальниками ресурсів та розширення кола споживачів послуг;
- зниження ризику у підприємницькій діяльності;
- пільгове фінансування та кредитування сторін, що уклали угоду;
- забезпечення ефективного використання інвестицій.

Взаємини між франчайзерами та франчайзі будуються на відра­хуванні певних коштів франчайзерам на основі укладених угод, проте такі відносини для дрібних підприємств є надзвичайно вигідними. Наприклад, у США щорічно такими угодами охоп­люється понад 500 тис. фірм - представників малого бізнесу. У Західній Європі учасниками франчайзингових угод переважно є представники приватних підприємств.

Створення і функціонування підприємств даної галузі в Україні має свої особливості, які визначаються умовами перехідного пері­оду від адміністративно-командної системи економіки до ринкової.

У готельно-ресторанному бізнесі України функціонують підприємства з різним майновим статусом:

- державні (муніципальні) підприємства - створені за рахунок бюджетних коштів (загальнодержавна власність);
-  унітарні підприємства - підприємства, не наділені правом щодо власності на майно, надане власником;
- повні товариства - створюється за рахунок вкладів учасників на основі угоди про повну солідарну відповідальність;
- товариства з обмеженою відповідальністю - створюється за рахунок вкладів учасників на основі угоди про обмежену фінансо­ву відповідальність;
- довірчі товариства - товариства, до яких приєдналися члени-вкладники, що несуть фінансову відповідальність в межах своєї ча­стки вкладеного капіталу;
-  акціонерні товариства відкритого типу - майно товариств формується за рахунок продажу шляхом відкритої підписки акцій, володіння якими визначає право щодо управління й отримання прибутку;
-  акціонерні товариства закритого типу - майно товариств формується за рахунок продажу акцій у формі закритої підписки серед членів товариства;
- змішані акціонерні товариства - товариства, частиною акцій яких володіє держава;
- приватні підприємства - створюються за рахунок коштів гро­мадян і передбачають індивідуальну відповідальність з наданням права найму робочої сили;
-  індивідуальні підприємства - засновані на приватній влас­ності фізичної особи та виключно на її праці;
-  сімейні підприємства - засновуються на власності й праці громадян, що є членами однієї родини;
-  негласні товариства - створюються на базі приватного підприємства за рахунок вкладів фізичних осіб (партнерів);
- спільні підприємства - підприємства, які створені за участю українських та іноземних юридичних осіб. Вони мають право мати на території України у власності майно, необхідне для здійснення діяльності, визначеної установчими документами.

Спільні підприємства створюються на основі:

- установчого договору про спільні довготермінові цілі;
-  об'єднання капіталів (в грошовій і майновій формах), кон­сультативних та інших послуг;
- здійснення визначених завдань через спільне управління шля­хом створення для цього відповідних органів управління;
- розподілу прибутків і ризиків;
- спільного призначення виконавчих директорів.

Поряд із зазначеними формами в готельно-ресторанному бізне­сі можливе впровадження більш ефективних організаційних форм, які добре зарекомендували себе у світовій практиці функціонуван­ня малого і середнього бізнесу. Серед найпоширеніших підпри­ємств, з якими вітчизняним підприємствам готельно-ресторанного бізнесу доводиться співпрацювати на міжнародному рівні, є такі організаційні об'єднання:

- концерни - статутні об'єднання підприємств на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців;
- консорціуми - статутні об'єднання промислового й банківсь­кого капіталу, які співпрацюють заради досягнення загальної мети;
- холдинг-компанії - об'єднання підприємств, більша частина акцій яких (понад 50%) належить спільному фонду;
- конгломерати - материнська фірма з кількома філіалами;
- венчурні підприємства - договірні об'єднання підприємств і приватних осіб, створені на період виконання певних проектів;
- офф-шорні компанії - компанії з реєстрацією юридичної адреси в країні з податковими пільгами та сферою діяльності за її межами;
- кооперативні об'єднання -- добровільні об'єднання фізичних осіб задля досягнення загальної мети;
- публічні компанії - об'єднання підприємств як юридичних осіб з відокремленим майном, які є державними органами;
- асоціації, союзи - добровільні об'єднання підприємств і при­ватних осіб;
- картелі - форма об'єднання підприємств на основі угод, які регламентують ціни, обсяг виробництва, умови найму робочої си­ли, межі ринків збуту;
- синдикати - об'єднання підприємств у формі картеля з цент­ралізацією функції щодо реалізації продукції (послуг) і придбання сировини. Учасники синдикату мають виробничу й фінансову са­мостійність, але втрачають комерційну;
- трести - об'єднання підприємств навколо одного центру уп­равління виробничою й комерційною діяльністю, під контролем одного власника (юридичної особи).

Однією із найспецифічніших ознак організації є її зв'язок із зовнішнім середовищем, яке може бути представлене різними угру­пованнями. Саме тому менеджери готельно-ресторанного бізнесу повинні орієнтуватись у правових формах організацій та їх різно­видами у світовому співтоваристві.

Контрольні запитання

1. Наведіть приклади горизонтального поділу праці на підпри­ємствах готельно-ресторанного бізнесу.
2. Дайте характеристику зовнішніх факторів прямої та непря­мої дії.
3. Підприємства з якими майновими формами функціонують у готельно-ресторанній галузі України?
4. Що являє собою «змішане акціонерне товариство» та «спіль­не підприємство»?
5. З якими організаційними об'єднаннями співпрацюють під­приємства готельно-ресторанного бізнесу України?

Рекомендована література

1. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1989.
2. Веснин В.Р. Основы менеджмента. - М.: Триада, ЛТД, 1997.
3. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. - М: Гардарика, 1998.
4. Герчикова И.Н. Менеджмент. - М.: Банки и биржи. ЮНИ-ТИ, 1995.
5. Глухов В.В. Основы менеджмента. - СПб: «Спец. литерату­ра», 1995.
6. Комаров М.А. Менеджмент. - М.: ЮНИТИД998.
7. Максимцов М.М., Игнатьева А.В. Менеджмент. - М.: Бан­ки и биржи, ЮНИТИ, 1998.
8. Мескон М.Х., Альберт Н., Хедоури Ф., Основы менеджмен­та. - М.: Дело, 1992.
9. Фалмер P.M. Энциклопедия современного управления. - М.: 1992.

<<< назад | зміст | вперед >>>