Аналіз ринку туристичних послуг в Україні

Динаміка обсягу наданих послуг туроператорами та турагентами в Запорізькій області за 2005-2009 рр.

Обсяг наданих послуг, тис. грн.
2005	2006	2007	2008	2009
40511	55927	64576,313	85963,724	86736,57

Платежі до бюджету суб’єктів туристичної діяльності в Запорізькій області протягом 2005-2008 рр. зросли на 64,9% (з 2,4 млн. грн. у 2005 р. до 3,97 млн. грн. у 2008 р.) [7]. У 2009 р. платежі до бюджету зменшились на 2,7% або на 107 тис. грн. у порівнянні з 2008 р. й становили 3,9 млн. грн.

В цілому в роботі туристичної галузі України можна виділити такі проблеми, які стримують її розвиток [10]:

а) відсутність розгалуженої системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності галузі та туристичних представництв за кордоном;
б) відсутність цивілізованих умов перетину кордону та несприятливий візовий режим для іноземних туристів;
в) податкове законодавство, що не сприяє вкладенню інвестицій в інфраструктуру туризму та санаторно-курортний комплекс;
г) недоліки в системі регіонального управління;
д) необхідність передачі частки повноважень органам місцевого самоврядування.

Крім загальнодержавних (Кабінет Міністрів України, Державне агентство України з туризму та курортів), органами управління у сфері туризму є також районні, обласні державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад. Відповідно до ст. 26 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” [11], ст. 44 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” [12] районні, обласні держадміністрації забезпечують розвиток туризму у відповідних районах та областях. А також, у відповідності зі ст. 11 Закону України “Про туризм” [2] місцеві державні адміністрації мають повноваження зі сприяння туристичній діяльності у своєму регіоні і створенню сучасної туристичної інфраструктури; здійснення соціальної реклами туристичних ресурсів, утворення відповідних інформаційних центрів; сприяння дитячому та молодіжному туризму; залучення підприємств, установ і організацій, розташованих на підпорядкованій їм території, до розв'язання проблем розвитку туризму в регіонах. Для цього необхідно здійснювати аналіз попиту та пропозицій на туристичні послуги у регіоні та методів ціноутворення на ці послуги. Під час такого аналізу необхідно враховувати вплив на рівень попиту та пропозиції туристичних послуг соціально-економічних, демографічних, соціально-психологічних, ресурсно-екологічних та політичних факторів.

Рівень концентрації постачальників послуг впливає на поведінку фірм на ринку: чим вищий рівень концентрації, тим більше фірми залежать одна від одної. Результат самостійного вибору фірмою обсягу надання послуг та їх ціноутворення обмежується реакцією у відповідь наявних на ринку конкурентів. Специфічною особливістю ринку туристичних послуг є процеси банкрутства та поглинань, особливо під час економічної кризи, а також високий рівень комерційних ризиків операцій на ринку подорожей. Концентрація виробництва у туристичній сфері може бути внутрішньою та зовнішньою. В першому випадку укрупнення відбувається за рахунок внутрішнього зростання фірми. У другому випадку - за рахунок співпраці та об’єднання кількох фірм. Розглядають три форми об’єднань: інтеграція, диверсифікація, конгломерація [13]. У туризмі широке розповсюдження отримали вертикально орієнтовані маркетингові канали, ініціатива створення яких належить крупним туроператорам, що створюють власну агентську мережу. Диверсифікація (об’єднання фірм, що різняться функціонально та технологічно) на туристичному ринку відбувається найчастіше з боку представників інших сфер економіки, що пояснюється комплексним характером туристичного продукту та низькими бар’єрами входу до ринку подорожей. Прикладом конгломерації може бути об’єднання туристичної компанії зі страховою компанією або банком.

Кількість туроператорів та турагентів в Україні протягом 2007-2009 рр. зросла на 26% (з 3833 підприємства у 2007 р. до 4829 підприємств - у 2009 р.) [7]. Найбільша кількість підприємств, що надають туристичні послуги, знаходиться у Київській області, Автономній Республіці Крим та Харківській області. Тому з географічних причин, в даній роботі статистичні дані м. Києва було об’єднано зі статистичними даними Київської області, а також статистичні дані м. Севастополь - зі статистичними даними Автономної Республіки Крим. Для аналізу концентрації підприємств на ринку турпослуг використано індекс Херфіндаля-Хіршмана HHI [14]:

(1)

де q_i - частка обсягу наданих туристичних послуг;
n - кількість підприємств, що надають туристичні послуги.

Індекс приймає значення від 0 у ідеальному випадку досконалої конкуренції до 1 - в умовах монополії однієї фірми. Перевагою індексу є можливість швидко реагувати на перерозподіл часток між фірмами, що діють на ринку. Значення індексу Херфіндаля-Хіршмана прямо пов’язано з показником дисперсії часток фірм на ринку, тому:

(2)

де n - кількість підприємств, що надають туристичні послуги;
- показник дисперсії часток фірми на ринку;
- середня частка фірми на ринку.

Приведена формула (2) дозволяє розмежувати вплив на індекс Херфіндаля-Хіршмана кількості фірм на ринку та розподілу ринку між ними. Якщо всі фірми контролюють однакову частку, показник дисперсії дорівнює нулю та значення індексу Херфіндаля-Хіршмана зворотно пропорційне кількості фірм на ринку. При незмінній кількості фірм на ринку чим більше відрізняються їх частки, тим більше значення індексу.

Проаналізуємо рівень концентрації підприємств сфери туристичних послуг у регіонах України (табл. 5) та розрахуємо індекс Херфіндаля-Хіршмана за формулою (2).

Таблиця 5