Ефективність управління туристичною сферою за кордоном
У статті в динаміці розглядаються способи досягнення ефективності управління туристичною галуззю за кордоном. У роботі звертається увага на те, як зароджується державне управління сферою туризму, розглядаються різні методи управління, а також приділяється увага питанню взаємодії держави і бізнесу.
Ключові слова: ефективність, управління, туризм, сфера туризму, галузь, туристична галузь за кордоном.
Постановка проблеми. Під ефективним управлінням туристичною галуззю слід розуміти такий вплив держави на процеси в туристичній галузі процеси, при якому відбувається досягнення грамотно поставлених цілей при оптимальному використанні наявних ресурсів. Іншими словами, мова йде про досягнення державою певного рівня соціальної та економічної ефективності в туристичній сфері, при одночасному раціональному використанні наявних ресурсів і при мінімізації витрат. При цьому досягнення ефективності управління туристичною галуззю країни пов'язують з правильним вибором моделі управління туристичною галуззю.
Аналіз літератури [1-5] показує, що існує три моделі управління туристичною галуззю, що відрізняються ступенем участі держави в управлінні.
Дмитрієв М.М. [1] говорить про об'єктивному виборі державою моделі організації туристичного господарства, ґрунтуючись на певних характеристиках. До таких характеристик автор відносить:
а) важливість (пріоритетність) туризму в економіці регіону;
б) стратегічна мета економічного регулювання туристської галузі;
в) тип регіональної туристської політики;
г) панівні форми організаційно-економічних відносин у туристській галузі;
д) переважаючі методи мезо-економічного регулювання;
ж) переважаючий тип туристського виробництва;
з) рушійні мотиви туристського бізнесу;
і) механізми захисту учасників туристського ринку;
к) стратегія фінансування туристичної галузі.
Тому держава може віддати перевагу будь-якій з існуючих моделей управління туристичною галуззю - децентралізованої, змішаної і централізованою.
Безсонова В.Б. [2] вказує на неминучість участі держави в розвитку туристичної галузі. Тому вибір буде здійснюватися між централізованої і змішаної моделями управління. При цьому автор робить наголос на необхідності розробки державної програми щодо стимулювання в'їзного туризму, грунтуючись на пільги, створення сприятливих умов і фінансової допомоги з боку держави. Такі державні програми можна розробити в рамках централізованої, так і змішаної моделей управління туристичною галуззю.
Желнина З.Ю. [3] звертає увагу на важливість соціальної ефективності туризму. При цьому не так важливо, яку модель управління туристичною галуззю обрало держава: центральну, децентралізовану або змішану, щоб досягти цієї соціальної ефективності.
Соловйова О. [4] виділяє 3 типи мод ялин участі держави в розвитку туризму - децентралізовану, централізовану і змішану. При цьому держава робить вибір на користь однієї з можливих моделей управління туристичною галуззю.
Унанян О.Ю. [5] пропонує здійснювати управління туристичним кластером, грунтуючись на моделі розвитку сфери туристично-рекреаційних послуг регіону. При цьому вибір моделі розвитку буде залежати від експортного потенціалу, сфери туристично-рекреаційних послуг, наявності сильних і слабких сторін у розвитку туризму, а також ресурсної бази регіону. Іншими словами, автор пропонує зробити вибір на користь децентралізованої моделі управління туристичною галуззю, коли кожен регіон буде вирішувати для себе сам, на яких засадах будуватиметься управління туристичної дестинацией.
У зв'язку з цим, метою даної роботи є визначення особливостей досягнення ефективності управління туристичною галуззю за кордоном
Виклад основного матеріалу. Будь-яке управління, в тому числі і туристичною галуззю, передбачає, що держава певним чином втручається у протікають процеси. Причому, якщо при регулюванні держава орієнтована на підтримання певного рівня стабільності в короткостроковому періоді, то управління дозволяє орієнтуватися на розвиток туристичної галузі і на отримання результатів у довгостроковому періоді.
За кордоном перші активні спроби держави вплинути на процеси, що протікають в туристичній сфері, відносяться до другої половини ХХ століття. Починається така робота відразу за кількома напрямами - прийняття законів про туризм, розробка стандартів якості на послуги у сфері туризму, створення державних туристичних корпорацій, поява різних туристичних асоціацій та рад. Незважаючи на те, що з часом закони про туризм удосконалювалися, вносилися зміни в стандарти якості, а організаційна структура корпорацій, асоціацій рад піддавалася змінам, забезпечувалося головне - розвиток туристичної сфери. Тому саме в другій половині ХХ століття почалося зародження системи державного управління туристичною галуззю. Інша справа, що тут система управління туристичною сферою була ще недостатньо досконала внаслідок відсутності системного підходу до роботи.
Таким чином, завдяки багаторічному досвіду, накопиченого зарубіжними країнами з управління туристичною галуззю, у наш час існує велика різноманітність методів ефективного впливу держави на туристичну сферу. Перш за все це методи державного управління туристичною галуззю.
До основних методів державного управління туристичною галуззю відносять прямі (адміністративні) і непрямі (неадміністративні) методи.
Прямі методи державного управління полягають у примушуванні бізнесу до виконання різних планів, програм, директив, у застосуванні системи дозволів (ліцензування) і заборон, що виходять від держави.
Непрямі методи - це насамперед економічні методи, які включають в себе рівень оподаткування, вимоги по нормі прибутку, доступність кредитних ресурсів та інше.
Як перші, так і другі методи, що вимагають активного втручання держави в процеси, що протікають в туристичній галузі. Застосування перших методів покликане підвищити ефективність функціонування туристичної галузі допомогою примусу. Інші ж методи ґрунтуються на дії економічних законів. Зрештою, якими б методами держава не користувалося, воно повинно забезпечити певний рівень фінансування туристичної сфери.
Таким чином, державне управління туристичною галуззю - це, насамперед, управління фінансуванням туристичної сфери. Ефективне ж управління туристичною галуззю буде полягати в ефективному управлінні фінансуванням цієї сфери. Таке фінансування включає в себе всі етапи, починаючи з планування потреби туристичної галузі в ресурсах і закінчуючи контролем за використанням виділених коштів. Однак, в даний час, у західних країнах існують такі проблеми, як обмеженість фінансових ресурсів, наявність бюджетного дефіциту, бажання держави урізати фінансування туристичної галузі, очікуючи збільшення при цьому активності бізнесу, який в основному представлений малими підприємствами.
На сьогоднішній момент, на Заході склалися певні способи взаємодії бізнесу і держави в туристичній сфері. Мова йде про створенні різних неурядових організацій у сфері туризму, покликаних підвищити ефективність державного управління туристичною галуззю за рахунок тісної співпраці бізнесу і держави. Неурядові організації у сфері туризму розрізняються залежно від строку, на який вони створюються, цілей, які переслідують, наявності чи відсутності в керівництві цими об'єднаннями урядових чиновників, способу фінансування, ступеня участі держави і бізнесу, масштабів діяльності (загальнонаціональний або місцевий характер). З цієї точки зору, найбільш самостійними є неурядові організації США. Прикладом є Американська асоціація туристичної індустрії, яка існує на кошти бізнесу. У Канаді, наприклад, частка бізнесу у Національному туристичному управлінні доходить до 50%.
Висновки. На сьогоднішній день успішне функціонування туристичної галузі неможливе без участі держави. При цьому втручання держави потрібне при визначенні політики в сфері туризму, здійсненні з бізнесом спільних проектів, безпосередньому фінансуванні цих проектів і в цілому туристичної інфраструктури. Ефективне ж управління туристичною галуззю призводить до взаємовигідної співпраці держави і бізнесу, яке забезпечує досягнення соціальної та економічної ефективності функціонування сфери туризму.
Передбачається подальше вдосконалення питання досягнення ефективності управління туристичною галуззю, базуючись на зарубіжному досвіді.
ПАДЕРІН О.В., ОСМАНІВ І.Х. ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ СФЕРОЮ ЗА КОРДОНОМ
У статті в динаміці розглядаються спосібі досягнення ефективності управління туристичною галуззю за кордоном. У роботі звертається увага на ті, як зароджується державне управління сферою туризму, розглядаються різні методи управління, а також приділяється увага питання взаємодії держави і бізнесу.
Ключові слова: ефективність, управління, туризм, сфера туризму, галузь, туристична галузь за кордоном.
PADERІN A.V., OSMANOV I.H. EFFICIENCY CONTROL TOURIST AREA OVER THE BORDER
The methods of tourist industry abroad management efficiency achievement in dynamics are examined in the article. It is payed attention on the appearance of state management of tourism sphere in-the article. Also different methods of management and the question of state and business co-operation are examined in the article.
Keywords: efficiency, management, tourism, sphere of tourism, industry, tourist industry abroad.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
У статті в динаміці розглядаються способи досягнення ефективності управління туристичною галуззю за кордоном. У роботі звертається увага на те, як зароджується державне управління сферою туризму, розглядаються різні методи управління, а також приділяється увага питанню взаємодії держави і бізнесу.