Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

Полещук М.І.
Тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції
"Білорусь в сучасному світі". - Мінськ, 30 жовтня 2007 р. - С.247-248.

Структура бюджету домашніх господарств та її вплив на розвиток туризму

Структура бюджета домашних хозяйств и ее влияние на развитие туризма Рівень доходів, а також соціальний статус, рід занять (професія) і рівень освіти є найбільш важливими характеристиками потенційних туристів. Соціальний статус людини залежить від його матеріального становища. Рівень доходу виступає одним з критеріїв суспільного статусу людини. У маркетингу рівень доходу часто використовується як самостійний соціально-економічний фактор сегментації споживчого ринку.

Матеріальний добробут людини позначається на його потреби, уподобання і купівельному виборі. Ще в XIX ст. пруський статистик і економіст Е. Енгель довів, що існує пряма залежність між типом купованих товарів або послуг і розміром грошового доходу споживача. Згідно з відкритого ним закону, із збільшенням доходу частка коштів, витрачених на товари першої необхідності, зменшується, а частка витрат на предмети розкоші і задоволення культурних та інших нематеріальних потреб помітно зростає.

У структурі споживчого попиту Енгель виділив групи товарів і послуг, попит на які в залежності від рівня доходу населення змінюється різною мірою. Товари першої необхідності (продукти харчування), які є малоэластичными по доходу: попит на товари даної групи має рівень насичення. Попит на товари другої групи (непродовольчі товари - одяг, взуття) характеризується коефіцієнтом еластичності попиту за доходом, близьким до одиниці: із зростанням доходу пропорційно збільшується і попит на товари даної групи. Третю групу товарів складають предмети розкоші, попит на які є високоеластичним по доходу (товари тривалого користування, окремі види послуг). При зміні економічної кон'юнктури набір товарів і послуг, що входять у зазначені групи, може пересуватися з однієї групи в іншу внаслідок зміни споживчих якостей продукції, її ціни та інших причин.

Енгель стверджував, що за часткою витрат сім'ї на харчування можна судити про рівень добробуту різних груп населення однієї країни і порівнювати добробут громадян різних країн. Так, у США і Японії частка витрат на харчування на початку XXI ст. варіювалося в межах 10-15%, а частка витрат на навчання та лікування в межах 15-18%. У постсоціалістичних країнах частка витрат на харчування в ці роки варіювалася в межах 40-48%, а частка на навчання та лікування - 1,6-3%, в бюджеті прожиткового мінімуму витрати на харчування цієї групи країн становлять майже 70%.

Прогресивні зміни в структурі споживання знаходять вираз, зокрема, у швидкому розширенні попиту на туристичні товари і послуги. Якщо в якості критерію добробуту прийняти показник валового національного продукту на душу населення, то розподіл країн світу за матеріальному добробуту і туристської мобільності населення виявиться наступним (таблиця 1).

Таблиця 1.

Обсяг валового національного продукту на душу населення і частка населення, мандрівного під час відпустки, 2005 р.
Країна ВНП на душу населення, дол. США Частка мандрівного населення,%
Швейцарія 48 385 85,4
Данія 44 637 48,9
Франція 33 896 29,6
Білорусь 2330 5,5
Гана 409 0,5
Руанда 208 0,4
Ефіопія 114 0,2

Джерело: Складено автором за: Доповідь про розвиток людини за 2006. Нью-Йорк: Оксфорд юніверсіті прес, Інк., 2006.; Tourism Market Trends: Europe. Madrid, UNWTO, 2005.

З таблиці видно, що головним постачальником туристів є країни з високим рівнем життя. Чим вище величина доходів населення, тим частіше наявні ресурси спрямовуються на подорожі. У багатьох державах Африки частка мандрівного населення не перевищує 1%. Для розвинених країн характерна, що не менше 30% населення здійснює закордонні поїздки. У Білорусі частка мандрівного населення у 2005 р. становила 5,5%, що звичайно далеко від показників індустріальних країн Європи.






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.