<<< тому | зміст | вперед >>>

Сакун Л.В. Теорія і практика підготовки фахівців сфери туризму в розвинених країнах світу

ВВЕДЕННЯ

У сучасних умовах розвитку світового співтовариства велике значення набуває перспектива соціальної та політичної інтеграції, політичної уніфікації і культурного співробітництва.

Міжнародний туризм відіграє значну роль у взаємодії і взаимообогащении культур, що відповідає сучасній філософії діалогу культур.

Велику роль у справі становлення вищої освіти зіграли вирішення таких Всесвітніх конференцій ЮНЕСКО, як "Всесвітня декларація про вищу освіту для XXI століття: підходи і практичні заходи", Париж, 5-9 жовтня 1998 року, Конвенції "Про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні", Лісабон, 1997 рік, "Освіта для всіх: виконання наших спільних зобов'язань", Дакар (Сенегал) 26-28 квітня 2000 року, "Звіт, міністрів освіти на 17 сесії постійної конференції європейських міністрів освіти Ради Європи "Європейський вимір в освіті", Відень - Страсбург 16-17 жовтня - 17 жовтня - 7 листопада 1991 року.

У документах, затверджених на I Всесвітньої конференції з вищої освіти, відбулася в Парижі у 1998 році, і Всесвітньому форумі з питань освіти, проведений в Дакарі в 2000 році, стверджується, що будь-якому суспільству необхідно оновлення вищої освіти для забезпечення інтелектуальної незалежності, для вироблення та просування знань, підготовки та формування відповідальних громадян і кваліфікованих спеціалістів, без яких неможливі ні економічний, ні соціальний, ні культурний, ні політичний прогрес нації.

По мірі того як туризм розвивався і ставав невід'ємною частиною сучасної життя зростала його міжнародне значення, і національні уряди почали відігравати все більш важливу роль - їх діяльність охоплювала широкий діапазон проблем від інфраструктури до функцій регулювання. До середини 1960 років стало ясно, що необхідно створити більше ефективний інструмент, здатний контролювати розвиток туризму і забезпечити роботу міжурядового механізму, призначеного для регулювання переміщення громадян, туристської політики та впливу туризму.

У 1967 р. члени Міжнародного союзу офіційних туристських організацій закликали до перетворення його в міжурядовий орган, уповноважений вирішувати у всесвітньому масштабі всі пов'язані з туризмом питання і співпрацювати з іншими компетентними організаціями, особливо входять у систему ООН, такими як Всесвітня організація здоров'я (ВООЗ), ЮНЕСКО та Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО).

У грудні 1969 року Генеральна Асамблея ООН прийняла відповідну резолюцію, в якої визнавалася вирішальна і центральна роль, яку перетворений Міжнародний союз офіційних туристських організацій повинен грати у сфері туризму спільно з існуючих в рамках ООН механізмом. На виконання цієї резолюції в травні 1974 р. статутні документи СОТ були ратифіковані державами, офіційні туристські організації яких входили в Міжнародний союз.

Таким чином, Міжнародний союз офіційних туристських організацій був перетворено у Всесвітню туристичну організацію, I Генеральна Асамблея якої пройшла в Мадриді в травні 1975 р. Секретаріат організації розмістився в Мадриді на початку наступного, 1976 р. на запрошення іспанського уряду, надала приміщення для штаб-квартири.

У 1976 р. СОТ отримала статус виконавчого агента Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), а в 1977 р. було підписано офіційне угода між СОТ і власне ООН. У 2003 р. СОТ отримала статус спеціалізованого агентства Організації Об'єднаних Націй і таким чином, підтвердила свою провідну роль в сфері міжнародного туризму. З самого початку роботи організації число членів СОТ та її роль у світовому туризмі продовжували рости.

У 2003 р. до її складу входили 141 країна, 7 територій і близько 350 членів, що приєдналися, що представляють приватний сектор, освітні заклади, туристичні асоціації та місцеві туристичні адміністрації.

Всесвітня туристська організація спільно з іншими громадськими організаціями проводить велику роботу по активізації туристської діяльності.

СОТ на Генеральній Асамблеї р. в Сантьяго (Чилі) 1 жовтня 1999 року "Глобальний етичний кодекс туризму", який став основним документом, визначив всю діяльність цієї організації на багато років.

Туризм має величезний потенціал зростання, більш значний, ніж яка-небудь інша галузь економіки. Згідно з прогнозами СОТ, потік туристів зросте по всьому світу від 528 млн в 1995 до 1018 млн в 2010, в той час, як в 2005 ця галузь створить робочі місця для 305 млн осіб та доходи якої складуть 11,4 % всього світового валового продукту. Таким чином, за прогнозами, СОТ збільшить продукцію туристкою галузі з 3,4 трлн у 1995 і вона зросте до 7,2 трлн 2005, час як робочі місця в туризмі складуть 11,5 % від усіх робочих місць у світі. Ці цифри показують очевидне зростання в туризмі та його специфічний вага у світовій економіці, коли ця галузь в 1994 випереджала нафтову промисловість та її підгалузі, транспортні засоби та їх аксесуари.

Ключова роль освіти на новому етапі розвитку туризму, на думку Ради СОТ за освітою, полягає в розробці нових завдань. Парадигма розвитку туризму перетерплює значні зміни, яким дали поштовх трагічні події 11 вересня. У світлі ситуації, що склалася відповіддю туристської індустрії і державних відомств, які відповідають за цю сферу, стало підвищення професіоналізму - ключового елементу у забезпеченні якості та конкурентоспроможності фахівців на світовому ринку праці.

Наша країна є частиною світового співтовариства та приймає активну участь у всіх акціях СОТ, ЮНЕСКО та ООН.

<<< тому | зміст | вперед >>>