Шелест Антоніна Георгіївна

Про труднощі та перспективи розвитку індустрії туризму в автономній республіці Крим

Сучасна Україна в даний час зіткнулася з проблемою розвитку свого туристичного потенціалу. За даними Всесвітньої ради з туризму і подорожей індустрія туризму України в 2009 р. забезпечила робочими місцями 232,2 тис. осіб, ВВП у розмірі 15,7 млрд гривень. В 2011 кількість робочих місць склало 371 тис. осіб (1,8% від загальної кількості робочих місць в країні) і ВВП у розмірі 25,1 млрд гривень (2,1% від загального ВВП) [6]. Більш того на наступні десять років прогнозується зростання частки ВВП, пов'язаного з індустрією туризму України, на 6,9 % і зростання зайнятості в цьому секторі економіки на 2 %, в той час, як у країнах Центральної та Західної Європи ці показники становлять лише 5,2 % і 0,5 % відповідно [6]. Тому, все більшу роль у розвитку індустрії туризму для України буде відігравати розвиток туристичної інфраструктури Криму.

Мета тез в тому, щоб виділити труднощі в розвитку індустрії туризму в АР Крим та охарактеризувати шляхи їх вирішення.

У Криму є всі умови для розвитку туризму: поєднання мальовничих гір і великих рівнин, лісів, степів, морів, озер, унікальна флора і фауна, широка мережа природних, історичних і етнографічних пам'ятників. На території Криму налічується близько 2 000 пам'яток археології, 1 279 - історії, 250 - архітектури, 260 - монументального мистецтва, 68 - природи. Крім того, завдяки значним лісових ресурсів (площа лісового фонду на півострові становить 274,3 тис. га), все більшу популярність в Криму набуває мисливський туризм [5]. В найбільш сприятливому для інфраструктури туризму 2009 року півострів відвідали 5 млн. осіб, з яких 73,4% були громадянами України, 23,5% приїхали з країн СНД і близько 3,1% з інших країн світу [3].

Однак, на сьогоднішній момент, в сфері індустрії туризму в Криму більше проблем, ніж переваг. Можна виділити групи політико-управлінських та економічних труднощів.

До труднощів у політико-управлінській сфері, слід віднести недостатньо ефективне регулювання туризму з боку регіональної та місцевої влади. Державні пансіонати, будинки відпочинку і санаторії знаходяться в катастрофічному стані, немає належного фінансування. А приватні пансіонати і будинки відпочинку вимушені існувати в умовах непрозорою і малоефективної фіскальної системи. Основними інструментами державної підтримки залишаються: надання субвенцій для забезпечення розвитку інфраструктури; розвиток туризму та рекреації. Однак цих заходів явно недостатньо. Немає гідної реклами на державному та міжнародному рівні Криму як курорту із цілющим кліматом і великою кількістю історичних, культурних та природних пам'яток.

В якості пріоритетного напрямку розвитку АРК і Севастополя на період до 2015 року виділено сфера туризму. Пріоритетами даних програм є створення умов для цілорічного стабільного функціонування підприємств санаторно-курортного та туристичного комплексів.

З економічної точки зору розвиток готельної галузі Криму, в тому числі за рахунок залучення коштів інвесторів, стає одним з пріоритетних напрямів. На сьогоднішній день у розробці знаходяться понад 30 інвестиційних проектів по розвитку готельного комплексу АРК, однак їх реалізація залишається під загрозою, у зв'язку з невирішеністю вищеназваних управлінських питань [5].

Стратегічна мета розвитку півострова - формування конкурентоспроможних на світовому і національному рівнях туристичного продукту на основі ефективного використання наявного рекреаційного потенціалу Криму, модернізація та реконструкції існуючої матеріально-технічної бази санаторно-курортної, лікувально-реабілітаційної, оздоровчої і туристичної інфраструктури. Недоліком даної стратегії, на думку автора тез, є відсутність вказівок щодо сум фінансування та осіб, відповідальних за реалізацію стратегії. А так само декларування цілей без вказівки способів їх досягнення і джерел фінансування. Досвід країн Європейського союзу свідчить про домінування бюджетного фінансування для реалізації окремих проектів стратегій і програм розвитку туризму.

У результаті можна зробити наступні висновки. Проблема розвитку індустрії туризму в Криму як і раніше залишається актуальною. Спираючись на вищенаведені дані і резюмуючи перспективи удосконалення цієї галузі економіки на півострові, на думку автора тез, необхідно: по-перше, збільшити обсяг фінансування державної політики розвитку туризму адекватно потребам цій швидко розвивається індустрії; по-друге, прийняти державну стратегію розвитку туризму, збалансовану щодо параметрів туристичного потоку та ресурсних можливостей країни. Повинні бути також визначені основні цілі розвитку туризму в Україні в короткостроковій, середньостроковій і особливо довгостроковій перспективах. Мають бути законодавчо визначені способи і критерії досягнення цих цілей, джерела фінансування, відповідальних осіб, терміни виконання.

Література