Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




ШЕВЧЕНКО ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА




УДК:330.322:131.5

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ



Спеціальність 08.09.01- демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук




Харків-2004

Дисертацією є рукопис.

 

Робота виконана в Харківському державному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Гриньова Валентина Миколаївна,
Харківський державний економічний університет, завідувач кафедри бізнесу та підприємництва.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Іванілов Олександр Семенович,
Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, завідувач кафедри економіки

кандидат економічних наук, доцент Ястремська Олена Миколаївна,
Харківський державний економічний університет, доцент кафедри інформаційних систем.

Провідна установа - Дніпропетровський національний університет, кафедра економіки і маркетингу (м. Дніпропетровськ), Міністерство освіти і науки України

Захист дисертації відбудеться “12травня 2004р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 64.055.02, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

Автореферат розісланий ”10квітня 2004р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Красноносова О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економіка країни представляє собою складну динамічну систему, що пояснюється необхідністю збалансованості виробничих, техніко-технологічних, інформаційних та соціальних складових її ефективного функціонування. В умовах конкурентної боротьби підприємства змушені нарощувати обсяги виробництва, раціонально використовувати матеріальні, трудові та фінансові ресурси, підвищувати якість продукції та знижувати її собівартість. Тому виникає проблема у збалансованості, яка передбачає наявність пропорцій між матеріально-технічними ресурсами, впровадженими технологіями, персоналом тощо. При цьому, набувають актуальності соціальні проблеми, вирішення яких повинно бути спрямоване на підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Це стосується, перш за все, розвитку соціальної інфраструктури, підвищення рівня матеріального добробуту робітників підприємства. Рішення цих проблем повинно знаходити відображення в стратегії розвитку підприємства. При цьому важливим є дотримання принципу соціальної спрямованості, що включає пріоритет соціальних проблем. Саме у цьому принципі закладено основи структурної й інвестиційної політики підприємства.

Дослідженню проблеми управління інвестиційною діяльністю присвячено ряд робіт таких вітчизняних і закордонних вчених: Андрейчинкова А., Бланка І., Бергера П., Бирмана Г., Гитмана Л., Гриньової В., Губського Б., Джона М., Іванілова О., Крейнина М., Крившица Л., Кроля Ю., Липсиса И., Мертенса А., Новікової О., Онікієнко В., Пересади А., Шарпа В., Ястремської О. та інших.

Концепція людських ресурсів визначає необхідність капіталовкладень і формування, використання та розвитку трудових ресурсів з урахуванням інвестиційної доцільності. Останні передбачають залучення більш кваліфікованих працівників, їх підтримку у високому працездатному стані, створення умов для творчого та професійного розвитку. Недостатність інформації з зазначених питань, їх актуальність, теоретична й практична значимість визначили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до основних напрямків наукових досліджень, що були проведені в межах науково-дослідної роботи Харківського державного економічною університету за темою ”Удосконалення діяльності промислових підприємств” (номер державної реєстрації 0101U003933).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування соціальної спрямованості та розробка методичних положень управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких завдань:

- аналіз стану процесу інвестування на промислових підприємствах;
- обґрунтування необхідності врахування соціальних інтересів і мотивів у процесі інвестиційної діяльності;
- визначення взаємозв’язку стратегії розвитку підприємства з плануванням інвестицій;
- оцінка соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності;
- розробка рекомендацій щодо соціально-економічного розвитку підприємства, в тому числі інвестиційної діяльності;
- обґрунтування підходів щодо стратегічного планування інвестицій;
- визначення соціальних аспектів активізації інвестиційної діяльності;
- розробка стратегії соціально-економічного розвитку підприємства.

Об’єктом дослідження є процес, який відображає соціальні аспекти інвестиційної діяльності підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти управління інвестиційною діяльністю підприємств з урахуванням їх соціальної політики.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні дослідження вітчизняних і закордонних економістів, закони й постанови Верховної ради України та Укази Президента України з питань регулювання інвестиційної діяльності. Основними методами дослідження, використаними в роботі, є: абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення і формування висновків), економіко-математичного моделювання (перевірка відповідності цілей підприємства та інвестиційних проектів), аналізу ієрархій (формування інвестиційного рішення за допомогою побудови ієрархії цілей).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

- теоретично обґрунтовано підхід щодо здійснення інвестиційної діяльності з урахуванням як економічних, так і соціальних інтересів і мотивів поведінки підприємства відповідно до його цілей, в тому числі соціальної справедливості в процесі розподілу прибутку;
- запропоновано алгоритм розробки стратегії соціально-економічного розвитку підприємства, в тому числі інвестиційної діяльності, що передбачає визначення напрямків підвищення ефективності його соціальної політики;

набуло подальший розвиток:

- методичний підхід щодо встановлення взаємозв’язку стратегії підприємства з планом інвестицій, який включає передбачення перспективи його розвитку;
- алгоритм формування інвестиційної стратегії підприємства, що базується на принципах системного підходу та використанні результатів інноваційної діяльності;
- оцінка соціальної ефективності інвестиційної діяльності з застосуванням методу аналізу ієрархій;

удосконалено:

- підхід до стратегічного планування інвестицій як довгострокової програми дій з метою узгодження пріоритетів і ресурсів, спрямованих на розв’язання соціальних завдань розвитку колективу підприємства;
- підхід щодо активізації інвестиційної діяльності на основі мультипликативної багатофакторної моделі, що використовується в теорії індексного аналізу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тім, що їх впровадження в діяльність підприємств забезпечить підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства, можливість його адаптації до умов зовнішнього середовища та стабілізує фінансові показники діяльності об’єктів інвестування за рахунок обґрунтованого прийняття управлінських рішень.

Запропоновані в роботі окремі рекомендації знайшли практичне впровадження в діяльності ВАТ „ХЗЕО” (довідка № 10-02/573 від 07.10.2003) та ТОВ „Серп і молот” (довідка № 11\156-7 від 10.09.2003).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримані автором самостійно. За науковими працями, опублікованими у співавторстві, особистий внесок здобувача у роботі [1] (у списку робіт за темою дисертації, стор. 17 автореферату) полягає у розробці методичних рекомендацій щодо інвестиційної політики підприємства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки було викладено і схвалено на Шостій міжнародній науково-технічній конференції ”Фізичні та комп’ютерні технології у народному господарстві” (Харків, 2002 р.), Сьомій міжнародній науково-технічній конференції ”Фізичні та комп’ютерні технології у народному господарстві” (Харків, 2003 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано у 5 наукових працях: 3 статті у спеціалізованих наукових виданнях та 2 тези доповідей на науково-технічних конференціях, загальним обсягом 1,37 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 1,23 ум. друк.-арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Основний зміст роботи виконано на 180 сторінках машинописного тексту, вона містить 27 таблиць (1 таблиця займає дві повних сторінки) і 29 рисунків (5 рисунків займають п’ять повних сторінок), список використаних джерел складає 108 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, наукову новизну, практичне значення отриманих результатів та форми їх апробації.

У розділі 1 – „Соціально-економічний розвиток підприємств й інвестування” розкрито зміст і роль соціальної політики в розвитку підприємств, досліджено умови інвестування їх соціально-економічного розвитку та формування інвестиційного клімату й інвестиційної інфраструктури.

Процес входження України до світової ринкової економіки впливає на рішення завдань соціально-економічного розвитку підприємств. Основною вимогою є розробка системи адаптації підприємств до зростання конкуренції та захист від втрат доходів. Причому слід враховувати той факт, що глобалізація економіки впливає на результати діяльності підприємств як негативно, так і позитивно. З позитивних позицій слід відзначити існуючі потенційні можливості щодо соціально-економічного розвитку підприємств, а з негативних – існування потенційних загроз його економічній безпеці.

Саме вплив процесу глобалізації економіки висвітлює накопичені соціальні проблеми, серед яких – вимивання з національного ринку праці робітників, які мають високий і середній рівень освіти, погіршення професійної структури робітників підприємств, зростання незатребуваності трудового потенціалу.

У дисертації доведено, що в процесі глобалізації економіки керівники підприємств зменшують витрати на створення сприятливих умов праці. Це пов'язано з необхідністю підвищення конкурентоспроможності продукції. Таке становище є однією з причин неефективного використання робочої сили, що може призводити до зниження працездатності робітників, підвищення рівня виробничого травматизму тощо. Процес глобалізації економіки сприяє її структурній перебудові на основі впровадження високих технологій. Але, з іншого боку, це може призвести до зростання безробіття у зв'язку з відсутністю необхідного рівня кваліфікації робітників підприємства.

Відсутність необхідних джерел інвестування розвитку підприємств потребує використання коштів зарубіжних інвесторів. Це свідчить про наявність небезпечних тенденцій в процесі глобалізації економіки, серед яких можна відзначити зростання кількості бідного населення в країні, глибоку соціально-економічну кризу, нерозвиненість соціальних інститутів щодо збереження трудового потенціалу, нерозвиненість вітчизняного ринку праці.

У роботі доведено, що управління соціальними процесами на підприємстві здійснюється на основі законів пріоритетності соціальних цілей, які передбачають за мету розвитку підприємства – підвищення добробуту робітників та їх соціальне самопочуття. Саме ці цілі сприяють підвищенню ефективної діяльності підприємства, якості продукції та її конкурентоспроможності; зростаючої суб'єктивності та інтелектуальності в управлінні, в основу яких покладена подвійна природа управлінських відносин – об'єктивна та суб'єктивна; домінування глобальної мети, що передбачає розвиток соціальної системи як головної цілі соціального управління. При цьому об'єднання усіх підсистем (економічної, технічної, організаційної, соціальної тощо) здійснюється за умови домінування генеральної мети розвитку підприємства над цілями кожної з перелічених підсистем.

Розробка соціальної політики на підприємстві повинна здійснюватися на основі реального забезпечення законодавчих норм і гарантій, які впливають на соціальний розвиток підприємства, регулювання соціально-трудових відносин. Основні заходи державного регулювання соціальних процесів на підприємстві полягають у вдосконаленні трудових відносин, реформуванні системи соціального забезпечення, соціальному захисті робітників підприємства.

Велике значення в ефективному функціонуванні та розвитку підприємства має інвестиційне забезпечення, що базується на реалізації інвестиційних програм; науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок; розробці нових видів продукції, створенні принципово нової техніки і технології, зниженні витрат на виробництво продукції та її реалізації, створенні сприятливих умов для робітників.

За даними Харківської інвестиційної ради, у 2002 році 52 промислових підприємства реалізували інвестиційні договори загальною сумою 230,6 млн. доларів США. Галузева структура залучених інвестицій наведена в табл. 1.

Результати інвестиційної діяльності впровадження окремих інвестиційних проектів слід розглядати з двох точок зору: отримання соціального, техніко-технологічного і екологічного ефектів; забезпечення економічного та фінансового ефектів для інвесторів і власників.

Таблиця 1

Галузева структура залучених інвестицій
Галузь економіки Залучені інвестиції по роках, %
2000 2001 2002
1. Машинобудування та металообробка
2. Легка промисловість
3. Харчова промисловість
4. Транспорт і зв’язок
2,7
10,2
23,8
13,0
11,9
9,6
12,3
14,3
18,2
4,9
18,2
10,3
Інші галузі 50,3 51,9 48,4

При цьому слід враховувати той факт, що інтереси та мотиви поведінки підприємства відповідно до цілей інвестиційної діяльності можуть бути як економічними, так і соціальними. В сучасних умовах такі важливі показники діяльності підприємств, як доход і прибуток, стають все менш задовільними при вимірюванні життєвого рівня робітників. Важливого значення набуває соціальна справедливість у процесі розподілу благ. Це зумовлює необхідність дослідження економічних і соціальних проблем у їх нерозривній єдності. Що стосується інвестицій, то в цьому контексті їх доцільно розглядати як витрати ресурсів, які вкладаються з метою отримання майбутнього доходу з економічної точки зору та корисності для робітників підприємства – з соціальної. Основними критеріями, за допомогою яких можна вимірювати результати інвестиційної діяльності, слід вважати ефективність та справедливість розподілу доходів, які отримуються внаслідок її здійснення. Справедливість передбачає досягнення рівного обсягу доходу на одиницю інвестиційних витрат з розрахунку на кожного учасника.

Глибокий спад в інвестиційній сфері, що серйозно впливає на зниження обсягів виробництва, обумовлений тим, що інвестиції в промисловість не забезпечували простого відтворення капіталу.

В умовах нестабільної економіки основні задачі в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємства полягають у наступному: вишукування інвестиційних ресурсів, необхідних для розвитку підприємства, і здійснення серйозних інвестиційних проектів; використання на підприємстві наявного потенціалу інвестиційних ресурсів; інвестування проектів, що дають найбільшу віддачу з урахуванням пріоритетних напрямків розвитку підприємства.

У роботі доведено, що комплекс соціально-економічних задач і створення сприятливих умов для реформування економіки України може бути вирішений тільки на основі здійснення продуманого й обґрунтованого інвестування. Інвестиційна діяльність на підприємстві повинна розглядатися як єдність процесів вкладення ресурсів і одержання доходів, що відбуваються в різній тимчасовій послідовності, у майбутньому.

Як економічна категорія інвестиції виконують ряд найважливіших функцій, серед яких - забезпечення конкурентоспроможності продукції,  що випускається вітчизняними підприємствами, і підвищення її якості; структурна перебудова промислового виробництва; створення необхідної сировинної бази для ефективного функціонування промислових підприємств; рішення соціальних проблем, у тому числі проблеми безробіття та ін.

Інвестиції необхідні для забезпечення ефективного функціонування підприємств, їхнього стабільного стану, й у цьому зв'язку вони використовуються для досягнення наступних цілей: подальшого розширення і розвитку виробництва; відновлення основних виробничих фондів; підвищення технічного рівня праці і виробництва; рішення соціальних задач; здійснення природоохоронних заходів і придбання цінних паперів, вкладення коштів в активи інших підприємств тощо.

Класифікацію інвестицій варто проводити на основі системного підходу, розглядаючи інвестиційну діяльність як послідовне здійснення всіх необхідних етапів розробки, що включають теоретичне обґрунтування, методичне забезпечення і практичну реалізацію. Кожний із цих етапів припускає формування моделей: концептуальної, що володіє якісними, змістовними й описовими характеристиками; конструктивної, котра включає встановлення кількісних співвідношень; операційної, яка повинна бути кількісно ідентифікованою.

Інвестування, що представляє собою динамічний процес, передбачає зміну форм капіталу, а саме: перетворення первісних ресурсів в інвестиційні витрати і перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості у формі доходу чи соціального ефекту.

 Дослідження процесу інвестиційної діяльності підприємства включає оцінку інвестиційної ситуації, інвестиційного клімату й інвестиційної привабливості. Інвестиційна ситуація визначається інвестиційною активністю підприємства й ефективністю інвестиційних процесів, що протікають на ньому. Оцінка інвестиційного клімату здійснюється за допомогою аналізу і результатів прогнозування соціально-економічної ситуації й екологічної обстановки в країні, регіоні. Інвестиційна привабливість обумовлюється сприятливою інвестиційною ситуацією й інвестиційним кліматом, наявністю переваг, які забезпечать інвестору додатковий доход на вкладені кошти і зменшать ступінь ризику.

Інвестиційна ситуація підприємства визначається загальнодержавними і регіональними факторами, серед яких - інфляція; податкова, амортизаційна, валютна і митна політика; банківські процентні ставки, галузева структура регіону, на території якого розташовано підприємство, зовнішньоекономічні зв'язки, географічне положення підприємства, рівень доходів, інвестиційна привабливість підприємства, його фінансові потреби і позиції на ринках.

У трансформаційній економіці якісно змінився соціально-економічний механізм інвестування. Економічний зміст категорії інвестиції наповнюється новими сучасними формами залучення і руху ресурсів, а також відносинами між учасниками інвестиційного процесу.

Оцінка ефективності інвестиційної діяльності підприємства повинна враховувати стратегічні цілі розвитку, шляхи їхнього досягнення, забезпечувати можливість вибору найбільш ефективного варіанту з числа альтернативних інвестиційних проектів. Це відповідає положенням теорії ефективності, що забезпечує порівняльну оцінку відносно результату діяльності до витрат, які обумовлюють його досягнення.

Моделювання результату діяльності ґрунтується на цілепокладанні, що відповідає цілям інвестиційної діяльності підприємства. Ринкові принципи господарювання дають можливість встановлювати цільові орієнтири й обумовлені ними стратегії, які забезпечують кінцевий результат. Внаслідок цього можливий взаємозв'язок поставлених цілей і результуючих характеристик інвестицій, що повинні розглядатися як основний принцип оцінки їхньої соціально-економічної ефективності.

Другий розділ – „Дослідження становища здійснення інвестиційної діяльності” присвячено аналізу стану інвестування промислових підприємств, визначенню особливостей управління інвестиційною діяльністю підприємства, розкриттю змісту і принципів інвестиційного планування.

Розмаїття інвестиційних інтересів, які використовуються підприємством, можна характеризувати у вигляді інвестиційного ринку, який складається під впливом попиту, пропозиції, ціни, а також сукупності визначених суб'єктів ринкових відносин. Попит на інвестиційні ресурси підприємства здійснюється з урахуванням інвестиційної стратегії у сфері реального та фінансового інвестувань. Пропозиції інвестиційних ресурсів складаються під впливом різноманітних фінансових інститутів. Ціни на інвестиційні ресурси в системі ринкових відносин формуються з урахуванням інвестиційної привабливості підприємства під впливом попиту та пропозиції.

Аналіз інвестування, який випливає з необхідності забезпечення ефективного функціонування підприємства, передбачає: пошук необхідних інвестиційних ресурсів; вибір ефективних інструментів інвестування; формування збалансованої за обраними параметрами інвестиційної програми (інвестиційного портфеля); створення умов для забезпечення реалізації інвестиційної програми, в тому числі й соціальної.

За даними Державного комітету статистики України, за рахунок усіх джерел фінансування освоєно інвестицій в основний капітал у 2000 році – 23 629 млн. грн. За даними Харківського обласного управління статистики, загальні обсяги інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) становили у 2002 році – 2458,0 млн. грн. або на 21% більше порівняно з 2001 роком. Але в 2002 році порівняно з 1990 роком обсяг інвестицій в основний капітал у порівняних цінах скоротився у 2,6 рази. Важливим представляється аналіз використання інвестицій в основний капітал, результати якого наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування
Джерело фінансування Інвестиції в основний капітал по роках, млн. грн.
2000 2001 2002
Всього інвестицій у промисловість
Харківської області,
в тому числі кошти:
державного бюджету
місцевих бюджетів
власні
іноземних інвесторів
вітчизняних інвесторів
приватні
кредити банків
 
803
 
13
18
636
46
-
41
5
 
990
 
19
32
747
37
-
34
47
 
1193
 
19
41
919
59
15
38
53

 

Як свідчать дані табл. 2, кошти державного бюджету, інвестовані в основний капітал підприємств, не перевищують 2%, кошти місцевих бюджетів складають 2,3-3,4%. Основним джерелом інвестування є власні кошти підприємств, питома вага яких складає 75–79%. Оцінка фінансового стану підприємства в процесі інвестиційного проектування здійснюється у двох випадках: коли необхідне обґрунтування спроможності підприємства виконувати прийняті у відповідності з проектом фінансові зобов'язання, відображаючи, таким чином, стале фінансове положення кожного його учасника; в процесі оцінки соціально-економічної ефективності проекту, що реалізується на діючому підприємстві, слід здійснювати розрахунок ефективності по підприємству в цілому з метою доказу, що реалізація проекту поліпшує (або не погіршує) його фінансовий стан. Однією з переваг регіональної стратегії залучення інвестицій в Харківську область є вирішення соціальних проблем, у тому числі підвищення зайнятості населення. Так, за роки інвестиційного режиму в м. Харкові створено більше 5000 робочих місць (табл. 3)

Таблиця 3

Динаміка зростання кількості робочих місць
Створено робочих місць за рік Всього, одиниць
2000 1226
2001 1708
2002 1754

Управління інвестиційною діяльністю слід розглядати як складову загальної системи управління підприємством та здійснювати його на основі використання принципів інтегрованості із загальною системою управління підприємством; комплексності; високого рівня динамізму управління; багатоваріантності підходів до прийняття управлінських рішень; орієнтації на стратегічний розвиток підприємства, що передбачає обґрунтування соціальної спрямованості його інвестиційної діяльності.

Головною метою управління інвестиційною діяльністю підприємства є отримання можливого максимального прибутку не тільки в поточному, а й у перспективному періодах. Це вимагає розробки таких задач управління цією діяльністю, які забезпечують реалізацію головної мети, серед них слід відзначити: забезпечення достатньої інвестиційної підтримки необхідних темпів розвитку поточної діяльності підприємства та збалансованої інвестиційної діяльності; баланс максимальної прибутковості інвестиційної діяльності підприємства з урахуванням прийнятного ступеня ризику; ліквідності інвестицій, можливостей швидкого реінвестування капіталу при змінах факторів зовнішнього середовища, а також внутрішніх умов здійснення інвестиційної діяльності; підтримання балансу між достатнім обсягом інвестиційних ресурсів, їх оптимальної структури з обсягом інвестиційної діяльності, що прогнозується; забезпечення фінансової рівноваги  при здійсненні інвестиційної діяльності на підприємстві; прискорення реалізації програм інвестиційної діяльності підприємства. Задача прискорення реалізації програм пов'язана з необхідністю його економічного зростання і тому сприяє зниженню рівня інвестиційних ризиків у зв'язку зі змінами кон'юнктури інвестиційного ринку, інфляцією, а також погіршенням інвестиційного клімату в країні.

Ефективність інвестиційної діяльності підприємства певною мірою залежить від організаційного забезпечення, що включає взаємопов'язану сукупність структурних підрозділів підприємства, які, з одного боку, забезпечують розробку і прийняття рішень щодо управління інвестиційною діяльністю, а з іншого – несуть повну відповідальність за реалізацію цих рішень. Організаційне забезпечення здійснюється на основі структури управління інвестиційною діяльністю і залежить від організаційної структури управління, що прийнята на підприємстві. Найбільш ефективними серед таких структур слід вважати проектну та матричну.

Найбільш ефективною організаційною структурою управління інвестиційною діяльністю підприємства в сучасних умовах є така, в основі якої знаходяться центри відповідальності, в тому числі й центр інвестицій. Він складається зі структурного підрозділу підприємства, керівник якого повністю відповідає за ефективне використання інвестиційних ресурсів і отримання необхідного розміру прибутку від інвестиційної діяльності. Як показник ефективності діяльності такого підрозділу є прибуток на інвестований капітал. Основними задачами такого центру інвестицій є: встановлення впливу структурних підрозділів на результати інвестиційної діяльності; обґрунтування зобов'язань, прав, ступеня відповідальності керівників; обґрунтування і доведення до виконавців планових (нормативних) завдань щодо результатів інвестиційної діяльності; здійснення контролю за результатами виконання завдань, своєчасне інформаційне забезпечення керівників, аналіз і виявлення причин відхилень від планових завдань.

Ефективність інвестиційної діяльності підприємства значною мірою залежить від якості інформаційного забезпечення. Воно може бути представлене у вигляді таких інформаційних показників, які необхідні для проведення аналізу, планування, прийняття управлінських рішень тощо. Така система повинна задовольняти потреби як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів.

Основним завданням інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності є стратегічна орієнтація як на прийняття відповідних інвестиційних рішень, так і на поточне управління. Крім того, важливою складовою є використання сучасних методів аналізу інвестиційної діяльності, які дозволять виявляти резерви її зростання. Такий аналіз повинен базуватися на системі показників, запропонованій в дисертації.

В умовах динамічних змін у середовищі функціонування підприємств все більш актуальним стає планування їх інвестиційної діяльності, воно  дає можливість передбачати перспективу розвитку підприємства, більш раціонально використовувати наявні ресурси, підвищувати ефективність виробництва, поліпшувати фінансовий стан і уникати ризику банкрутства.

У роботі доведено, що процес планування повинен здійснюватись за допомогою знань і урахування поводження основних конкурентів, побудови цивілізованих відносин з ними; урахування кон'юнктури ринку; передбачення інфляційних процесів; розробки стратегії розвитку підприємства на перспективу; безперервності планування; взаємного ув'язування і координації; націленості на раціональне використання ресурсів, підвищення ефективності виробництва і досягнення максимального прибутку.

Взаємозв'язок стратегії підприємства з планом інвестицій представлений на рис. 1.

Взаємозв'язок стратегії з планом інвестицій
Рис. 1. Взаємозв'язок стратегії з планом інвестицій

Економічне обгрунтування інвестицій найбільш доцільно вирішувати за допомогою бізнес-планування інвестиційних проектів, основною метою розробки якого є оформлення документів на одержання інвестицій, фокусування уваги керівника підприємства на основних напрямках його розвитку і розробка чіткої стратегії. Бізнес-план повинен розглядатися як документ, що включає оптимальні в часі і найменш ризикові шляхи реалізації інвестиційних проектів. Крім того, його слід розглядати як спосіб моделювання системи управління підприємством у майбутньому. В процесі бізнес-планування інвестиційного проекту можуть бути вирішені такі завдання: забезпечення економічного зростання підприємства за рахунок ефективної інвестиційної діяльності; максимізація доходу від інвестиційної діяльності та мінімізація інвестиційних ризиків; підтримка фінансової стійкості і платоспроможності підприємства; пошук і здійснення шляхів прискорення реалізації інвестиційних проектів, а також соціальної політики підприємства.

Необхідною  умовою  здійснення   ефективної  інвестиційної діяльності є оцінка зовнішніх можливостей і загроз для підприємства. Це передбачає необхідність розробки інвестиційної стратегії, основними вимогами до формулювання цілей якої є: конкретність і можливість кількісного виміру; реальність і досяжність; орієнтованість у часі; взаємозв'язок і погодженість. Вибір інвестиційної стратегії залежить від того, наскільки підприємство враховує запити споживачів, якими конкурентними перевагами воно володіє, які методи  використовує з метою зменшення негативного впливу зовнішнього середовища. Стратегічне планування інвестицій слід розглядати як довгострокову програму дій підприємства з метою узгодження пріоритетів і ресурсів для реалізації конкретного інвестиційного проекту.

Прогнозування інвестиційної діяльності передбачає здійснення довгострокового її планування. З цією метою на підприємстві слід розробляти такі види планів: обсяг інвестиційної діяльності; доходи і видатки з цієї діяльності; надходження і витрати грошових коштів на інвестиційну діяльність. Важлива роль належить контролю за результатами інвестиційної діяльності, який повинен здійснюватися на основі принципів: направленості на реалізацію інвестиційної стратегії; орієнтованості на кількісні стандарти; відповідності методів контролю методам аналізу та планування; своєчасності проведення, гнучкості та простоти побудови; економічності. Фінансово-економічні розрахунки в процесі управління інвестиційною діяльністю повинні враховувати фактори інфляції, ризик, ймовірність очікування доходів для різних інвестиційних проектів.

У третьому розділі – „Напрямки вдосконалення управління інвестиційною діяльністю” – запропоновано методичні розробки щодо формування інвестиційної стратегії, оцінки соціальної ефективності інвестицій та здійснення організаційно-економічного моделювання управління інвестиційною діяльністю.

В сучасних умовах необхідним є перспективне управління інвестиційною діяльністю на основі наукової методології передбачення напрямків і форм її розвитку, адаптації до загальних цілей розвитку підприємства.

У роботі доведено, що розробка інвестиційної стратегії повинна враховувати тенденції розвитку, систему можливостей і загроз, які встановлюються за допомогою СВОТ-аналізу. В умовах, коли впроваджується нова парадигма управління розробки інвестиційної стратегії, слід обґрунтовувати параметри, що характеризують можливості і обмеженості інвестиційної діяльності підприємства. Перш за все, необхідно сформувати стратегічний інвестиційний клімат.

Запропонований алгоритм формування інвестиційної стратегії підприємства базується на використанні системного підходу, врахуванні загальної базової стратегії розвитку підприємства, адаптації інвестиційної стратегії до умов зовнішнього середовища та використанні результатів інноваційної діяльності підприємства. Він передбачає вибір ефективної альтернативи стратегічного інвестиційного розвитку з багатьох варіантів.

Оцінка результативності інвестиційної стратегії визначається такими критеріями: реальним інвестиціям завдяки зростанню цін пропорційно темпу інфляції притаманний високий рівень протиінфляційної захищеності. Для фінансових інструментів інвестування такий рівень дуже слабкий, бо в процесі інфляції знецінюється як розмір очікуваного інвестиційного прибутку, так і вартість інвестиційних інструментів, які підприємству треба повертати (облігацій, кредитів тощо).

 Вплив прогнозованої ставки відсотка на фінансовому ринку різний для реального і фінансового інвестування. У першому випадку зростання ставки відсотка сприяє зниженню норми чистого інвестиційного прибутку за рахунок збільшення вартості залучених інвестиційних ресурсів, у другому – при зростанні ставки відсотка норма чистого інвестиційного відсотка зростає.

Заключним етапом розробки інвестиційної стратегії є оцінка її результативності, що визначається багатьма параметрами. Серед них можна відзначити такі: узгодженість з загальною стратегією розвитку підприємства, що досягається завдяки узгодженості цілей, задач і етапів реалізації обох стратегій; врахування змін, які передбачаються у зовнішньому інвестиційному середовищі та пов'язані з використанням внутрішнього потенціалу підприємства; збалансованість на рівні підприємства, що дозволяє узгоджувати цілі, стратегічні напрями інвестиційної діяльності; реалізованість, яка досягається відповідністю потенційних можливостей підприємства щодо формування необхідного обсягу інвестиційних ресурсів, наявності фінансових інструментів для формування інвестиційного портфеля; прийнятність рівня ризиків та ефективність.

Їх додержання повинне базуватися на стратегії соціального управління та створенні можливості реалізації принципів соціально-орієнтованої економіки з використанням достовірної та якісної інформації.

 Стратегія управління соціально-економічним розвитком повинна включати певні етапи, наведені на рис. 2.

Алгоритм розробки стратегії соціально-економічного розвитку управління як складової загальної стратегії підприємства
Рис. 2 Алгоритм розробки стратегії соціально-економічного розвитку управління як складової загальної стратегії підприємства

У дисертації обґрунтовано, що в сучасних умовах пріоритетним є отримання соціальних результатів, економічні результати розглядаються як засіб їх досягнення. Це вимагає нового підходу до соціально-економічного розвитку підприємства. В економічній літературі останніх років висувається теза, що високу соціальну ефективність мають ті підприємства, які не порушують соціальні стандарти і представляють собою вимоги щодо забезпечення більш сприятливих умов життєдіяльності робітників підприємства. Вони містять розмір заробітної платні, умови праці та умови життя. Це вимагає розробки таких заходів підвищення ефективності функціонування підприємств, які мають соціальний обґрунтований та прийнятний характер, тобто підвищення соціальної ефективності підприємства, що полягає у задоволенні матеріальних і духовних потреб працівників з наданням їм можливостей всебічного розвитку, на основі використання принципів системного підходу.

Оцінка соціальної ефективності може здійснюватися за допомогою такої системи показників, яка може бути використана як для аналізу, так і для визначення шляхів її підвищення. Одним із таких показників, який використовується у багатьох країнах світу, є індекс людського розвитку. Цей показник розраховується з використанням очікуваної тривалості життя, рівня освіти та реального розміру валового внутрішнього продукту на душу населення. Але він не повною мірою відображає усі потреби робітників – а саме – розвиток людини як особистості. Окрім цього, це свідчить про те, що неможливо визначити соціальну ефективність за допомогою одного показника, бо індивідуальна оцінка конкретного соціального результату може змінюватись у досить широкому діапазоні. Систему таких показників наведено в роботі.

В умовах трансформаційних перетворень необхідним елементом функціонування підприємства є соціальний захист його робітників, під яким слід розуміти систему законодавчих, соціально-економічних і морально-психологічних гарантій. Це сприятиме активізації інвестиційної діяльності, оцінка якої здійснена в роботі на основі мультиплікативної багатофакторної моделі, що використовується в теорії індексного аналізу.

Методика оцінки інвестиційних проектів передбачає визначення ступеня важливості для емітента досягнення певної мети в процесі залучення інвестицій. У роботі доведено, що метод аналізу ієрархій дозволяє забезпечувати можливість прийняття багатокритеріальних управлінських рішень. Він базується на декомпозиції проблеми на прості складові та подальшу обробку міркування осіб, які приймають рішення. Це дозволяє визначати відносну значущість для всіх альтернатив, які досліджуються з урахуванням усіх критеріїв, що знаходяться в ієрархії. При цьому така значущість може бути представлена у вигляді векторів пріоритетів; їх значення можуть бути у вигляді оцінок, які визнаються як жорсткі оцінки. Алгоритм розрахунку соціально-економічної ефективності, що базується на методі аналізу ієрархій, наведений на рис. 3. Дослідження здійснено на використанні даних 94 підприємств машинобудівної, легкої та харчової галузей промисловості Харківської області та м. Харкова.

Алгоритм розрахунку соціально-економічної ефективності інвестиційних проектів
Рис. 3 Алгоритм розрахунку соціально-економічної ефективності інвестиційних проектів

Запропонована методика матричного угрупування інвестиційних проектів передбачає необхідність оцінки їх ефективності, які визначають доцільність вкладення коштів у будь-які об’єкти підприємства з метою оцінки перспектив їх прибутковості й окупності. Такими об’єктами можуть бути розробка нових конструкцій машин і устаткування, нових технологій, нових матеріалів, нових форм організації праці, виробництва та управління, розвиток соціальної сфери.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень виконано теоретичне обґрунтування соціальної спрямованості та розроблено методичні положення управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств, одержані такі висновки:

1. Процес входження України до світової ринкової економіки впливає на рішення завдань соціально-економічного розвитку промислових підприємств. Вплив процесу глобалізації економіки висвітлює накопичені соціальні проблеми, основними серед яких є: вимивання з національного ринку праці таких робітників, які мають високий і середній освітній рівень, погіршення професійної структури робітників підприємств і зростання незатребуваності трудового потенціалу.

2. Важливого значення в сучасних умовах набуває соціальна політика, яку слід розглядати в якості інструментарію вирішення соціальних проблем на підприємстві. Реалізація соціальної політики на підприємстві передбачає формулювання цілей, розробку реалістичних планів щодо їх досягнення, моніторинг якості роботи, її результатів та визначення їх впливу на заходи по досягненню соціальних результатів. Велике значення в ефективному функціонуванні та розвитку підприємства має інвестиційне забезпечення, що базується на реалізації інвестиційних програм. При цьому результати інвестиційної діяльності, впровадження окремих інвестиційних проектів доцільно розглядати з позицій отримання соціального ефекту.

3. Глибокий спад в інвестиційній сфері, котрий серйозно перевищує зниження обсягів виробництва, обумовлений тим, що інвестиції в промислові підприємства не забезпечують простого відтворення капіталу. Інвестиційна діяльність на підприємстві повинна розглядатися як єдність процесів вкладення ресурсів і отримання доходів у майбутньому, що відбуваються в різній часовій послідовності. У трансформаційній економіці якісно змінився соціально-економічний механізм інвестування: економічний зміст категорії інвестиції наповнюється новими сучасними формами залучення і руху ресурсів, а також відносинами між учасниками інвестиційного процесу.

4. Оцінка ефективності інвестиційних проектів повинна засновуватися на додержанні основних принципів, які включають розгляд усіх стадій життєвого циклу, моделювання грошових потоків, можливість порівняння умов реалізації різних проектів, позитивність і максимум ефекту, врахування фактора часу та найбільш істотних наслідків, а також врахування впливу інфляції, невизначеності й ризиків. Інвестиційна привабливість підприємства залежить від моделі його інвестиційної поведінки, що включає систему мотивації, яка спонукала б його до активізації інвестиційної діяльності.

5. Головною метою управління інвестиційною діяльністю підприємства є отримання можливого максимального прибутку не тільки в поточному, а й у перспективному періодах. Це вимагає розробки таких задач управління, які забезпечують реалізацію головної мети інноваційної діяльності, що полягає у забезпеченні: достатньої інвестиційної підтримки необхідних темпів розвитку поточної діяльності підприємства; балансу максимальної прибутковості з урахуванням прийнятного ступеня ризику; ліквідності інвестицій, можливостей швидкого реінвестування капіталу при змінах факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ; можливості реалізації програм соціального розвитку колективу.

6. Одним із важливих напрямків стратегічного управління інвестиційною діяльністю на підприємстві є розробка стратегії з метою зайняття на ринку сильних позицій і розробки підходів до її успішної реалізації в умовах невизначеності зовнішнього середовища, сильної конкуренції та внутрішніх проблем. Розробка такої стратегії повинна базуватися на принципах системного підходу, врахуванні загальної базової стратегії розвитку підприємства тощо та сполученні зі стратегією соціального розвитку підприємства.

7. Трансформаційні перетворення характеризуються значним зростанням інвестицій у людський капітал, який включає знання, навички, мотивацію, що використовуються в процесі виробництва економічних благ. Людський капітал у сучасних умовах розглядається як джерело високого доходу в майбутньому. Вкладення в цей вид капіталу пов’язані як з економічною, так і з соціальною стороною діяльності підприємства, тому важливим є визначення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності, пов’язаної з інтересами працівників підприємства і його власників. При цьому необхідно враховувати той факт, що в сучасних умовах пріоритетним є отримання соціальних результатів, а економічні результати розглядаються як засіб їх досягнення. Підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності передбачає необхідність розробки відповідної організаційно-економічної моделі, яка включає також розробку напрямків соціальної захищеності персоналу підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гриньова В.М., Щабельська І.В. Методичні рекомендації по розробці інвестиційної політики підприємства.// Вісник ХДЕУ. – 2001. – №3(19). – С. 49-51.
2. Щабельська І.В. Оцінка сталості й ефективності інвестиційного проекту. // Управління розвитком. – ХДЕУ. – 2002. – №2. – С. 23-26.
3. Щабельська І.В.Соціальні аспекти управління інвестиційною діяльністю на підприємстві. Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць №143. – Дніпропетровськ. ДНУ – 2002. – С. 135-140.
4. Щабельська І.В.Управління інвестиційною діяльністю підприємства.// Материалы 6-й Международной научно-технической конференции ”Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве” – Харків. – 2002. – С.227-229.
5. Шевченко І В. Методичні засади реалізації інвестиційного проекту.// Материалы 7-й Международной научно-технической конференции ”Физические и компьютерные технологии в народном хозяйстве” – Харків. – 2003. – С. 182-184.

АНОТАЦІЇ

Шевченко І.В. – Соціально-економічна спрямованість управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01. – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Харківський державний економічний університет, Харків, 2004.

Дисертацію присвячено комплексу питань, пов’язаних з соціально-економічним управлінням інвестиційною діяльністю промислових підприємств. Визначено зміст і роль соціальної політики в розвитку підприємства. Розглянуто умови формування інвестиційного клімату і інвестиційної інфраструктури. Проведено дослідження стану здійснення інвестиційної діяльності: аналіз стану інвестування промислових підприємств, особливості управління інвестиційною діяльністю підприємства. Проведені дослідження виявили наявність позитивної тенденції в діяльності промислових підприємств Харківської області та активізацію інвестиційних процесів за галузями в цілому. Розроблено напрямки удосконалення управління інвестиційною діяльністю. Запропоновано методичний підхід до оцінки соціальної ефективності інвестицій та методичні рекомендації щодо формування інвестиційної стратегії підприємства. Обґрунтовано порядок формування інвестиційного рішення підприємства шляхом побудови ієрархії, що допоможе одержати оптимальне управлінське рішення в умовах багатокритеріальності. Результати, одержані в роботі, підтверджено практичним впровадженням у діяльність промислових підприємств м. Харкова.

Ключові слова: інвестиції, соціальна політика, інвестиційна політика, інвестиційне планування, соціально-економічний розвиток, соціальний клімат.


Шевченко И.В. Социально-экономическая направленность управления инвестиционной деятельностью промышленных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 – демография, экономика труда, социальная экономика и политика. – Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена социально-экономической направленности управления инвестиционной деятельностью промышленных предприятий. Экономика страны представляет собой сложную динамическую систему, что объясняется необходимостью сбалансированности производственных, технико-технологических, информационных и социальных составляющих её эффективного функционирования. Деятельность предприятий отличается разнообразными уровнями пропорциональности, динамичности и нестойкости. Поэтому возникает необходимость в сбалансированности, предполагающей наличие пропорций между материально-техническими ресурсами, внедрёнными технологиями, персоналом и т. д.

Всё большее признание в современных условиях получает оценка социальных результатов. Это связано с ведущей ролью человеческого фактора, прогрессом творческих способностей работников предприятия, развитием их самоорганизации и т. п. Поэтому стратегическое планирование должно быть ориентированным на создание условий развития способностей всех социальных групп, стимулирование труда, потребностей в повышении профессиональных знаний и умений. Это предполагает, что стратегическое планирование социальных программ направлено на социальный прогресс, интеграцию социальных интересов разных групп работников предприятия путем планомерного управления социальными процессами. В работе определены содержание и роль социальной политики в развитии предприятий. Проведено исследование условий социально-экономического развития предприятий. Рассмотрены условия формирования инвестиционного климата и инвестиционной инфраструктуры.

Глубокий спад в инвестиционной сфере, серьёзно преувеличивающий снижение объемов производства, обусловлен тем, что инвестиции в промышленность не обеспечивали простого восстановления капитала, экономика в последние годы функционировала за счет непродуктивного использования амортизационного фонда. Поэтому в работе проведено исследование состояния осуществления инвестиционной деятельности: анализ состояния инвестирования промышленных предприятий, рассмотрены особенности управления инвестиционной деятельностью предприятия. Проведенные исследования выявили наличие положительной тенденции в деятельности промышленных предприятий в Харьковской области и активизацию инвестиционных процессов по отраслям в целом.

В условиях нестабильной экономики основные задачи в процессе управления инвестиционной деятельностью предприятия состоят в следующем: выискивание инвестиционных ресурсов, необходимых для развития предприятия и осуществления серьёзных инвестиционных проектов; использование имеющегося на предприятии потенциала инвестиционных ресурсов; инвестирование проектов, дающих наибольшую отдачу с учетом приоритетных направлений развития экономики страны.

Разработаны направления усовершенствования управления инвестиционной деятельностью. Дан методический подход к оценке социальной эффективности инвестиций и методические рекомендации относительно формирования инвестиционной стратегии предприятия. Обоснован порядок формирования инвестиционного решения предприятия путём построения иерархии, которая поможет получить оптимальное управленческое решение в условиях многокритериальности.

 Результаты, полученные в работе, подтверждены практическим внедрением в деятельность промышленных предприятий г. Харькова.

Ключевые слова: инвестиции, социальная политика, инвестиционная политика, инвестиционное планирование, социально-экономическое развитие, социальный климат.


Shevchenko I.V. Social and Economic aspects in investment activity management of industrial enterprises. – Manuscript.

Thesis for degree Candidate of Science (in Economics) in specialty 08.09.01. - Demographics, Economics of Labour, Social Economics and Politics. - Kharkiv State University of Economics, Kharkiv, 2004.

The Thesis concerns with a range of problems related to the field of social & economical management of an industrial enterprise investment activity. There is defined the essence and function of social policy for an industrial enterprise growing-up and analysed conditions for buildup of the investment climate as well as the investment infrastructure. Explored are the investment activity environment aspects: investment situation analysis for industrial enterprises, special features of an enterprise investment activity management. The research performed reveals positive trends in activities of the industrial enterprises situated in Kharkiv Region as well as general growth of investment processes through industry branches. Developed are several lines for improvement of the investment activity management. The Thesis includes methodology approach to evaluation of social effect of investments along with policy guidelines as to investment strategy generation for an industrial enterprise. There is provided a system for investment decision generating at an industrial enterprise by means of a hierarchy construction. It would help to make an optimal management decision upon a multicriteria environment conditions. The Thesis findings have been proved while being implemented in practice of industrial enterprises in Kharkov City.

Key words: investment, social policy, investment policy, investment strategy, investment planning, socioeconomic progress, social climate.




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.