Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

Слободянюк Ксенія Олегівна
Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції
"Індустрія гостинності у країнах Європи". - 4-6 грудня 2009 р.
Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. - 176 с. - С.174-176.

Проблеми та перспективи розвитку міні-готелів в Україні

мини-отель Згідно з міжнародними нормами, всі засоби розміщення туристів можна класифікувати за таким критерієм, як одноразова місткість, що дозволяє виділяти серед них великі, середні і малі готельні підприємства. У нормативно-правових актах чинного українського законодавства терміна «міні-готель» не існує, хоча в практиці ведення вітчизняного готельного бізнесу він почав застосовується кілька років тому. Що стосується зарубіжного досвіду, то готельні підприємства малих форм отримали широке поширення в усьому світі.

У країнах Європи малі готелі не тільки міцно зайняли свою нішу, але і стали одним з ключових елементів готельної індустрії. Еволюція готельного бізнесу в Старому Світі призвела до появи емпіричної пропорції 3:2 в обслуговуванні клієнтів великими і малими засобами розміщення, тобто більшу частину (близько 60%) постояльців обслуговують великі готелі, а 40% туристопотоку припадає на міні-готелі.

Щодо структури засобів розміщення за кількістю готельних підприємств ситуація інша - в країнах Європи великі готелі становлять лише 15 - 25% загальної кількості готельних підприємств, в той час як 75 - 85% припадає на малі мотелі та готелі сімейного типу.

Еталоном в сегменті малих готелів вважаються міні-готелі Франції, кожна з яких має затишком і унікальністю в поєднанні з помірними цінами.

Розвиток малого готельного бізнесу в Україні на сьогоднішній день має дуже велике значення в індустрії гостинності.

Будівництво міні-готелів володіє рядом переваг для потенційних інвесторів, оскільки характеризується невеликим об'ємом початкових витрат і швидким терміном окупності в порівнянні з великими і середніми готельними підприємствами. Крім того, у всьому світі прийнята практика викупу та переобладнання великих за площею квартир, розташованих в центрі міста, в малі готелі.

В Україні з кожним роком кількість міні-готелів стрімко збільшується, роблячи їх серйозною альтернативою великим готелям. Однак суттєвою проблемою є відсутність чітких даних про кількість малих готельних підприємств, в результаті чого неможливо порахувати рівень їх доходів, що призводить до недоотримання значних сум податкових платежів у бюджет країни. Тому ринок міні-готелів України можна охарактеризувати як «сірий» з точки зору законодавства.

Слід зазначити, що розвиток малого готельного бізнесу в Україні на даний момент особливо актуально у зв'язку з проведенням такої масштабної події, як «Євро-2012». Очевидно, що попитом будуть користуватися як великі проекти, так і міні-готелі, враховуючи, що цей захід масового характеру і основний сегмент споживачів - туристи з середнім доходом.

Для вирішення проблеми функціонування малих готелів, надання їм певного статусу з метою активізації їх діяльності в якості структурних елементів національної економіки, необхідно прийняти ряд поправок в нормативно-правові акти чинного законодавства України про готельному бізнесі.

Насамперед, це стосується системи категоризації міні-готелів, так як до даних засобів розміщення неможливо застосовувати такі ж вимоги, як і до великим готелям, оскільки чинні національні стандарти розраховані на підприємства з розвиненою інфраструктурою. Тому, у зв'язку з відсутністю нормативно-правових документів, в яких описувалися відповідні норми, що закріплюють і регулюють правила надання готельних послуг і систему класифікації малих засобів розміщення, міні-готелі не можуть мати ефективні взаємовідносини з органами влади, контролюють їх діяльність, що створює додаткові проблеми і викликає конфліктні ситуації.

Ще однією не менш важливою проблемою є грамотний підбір і навчання персоналу, так як в Україні надзвичайно гостро стоїть питання плинності кадрів у готелях. У більшості випадків, причиною даного явища стають не низька заробітна платня та важкі умови праці, а некоректне ставлення керівництва до персоналу, відсутність необхідного рівня професіоналізму менеджерів готельних підприємств. Некомпетентність працівників управлінських служб призводить до порушення всіх процесів, що відбуваються у готелі, що зменшує коефіцієнт завантаження підприємства й істотно знижує якість обслуговування туристів.

Тому питання підбору та навчання персоналу надзвичайно актуальним для малих готелів, так як у даних закладах повинна бути особлива атмосфера домашнього комфорту і затишку та, безумовно, можливість індивідуального підходу до кожного гостя, що є безпосереднім обов'язком персоналу.

Слід зазначити, що в нашій країні дуже мало профільних, вузькоспеціалізованих рекрутингових компаній, задіяних, зокрема, на готельному сегменті. Більш того, готельєри нерідко самі відмовляються від їхніх послуг.

Однак, як показує досвід розвинених у туристичному відношенні країн світу, для успішного функціонування міні-готелів необхідно мати кваліфікований персонал, здатний оволодіти передовими технологіями і застосувати їх на практиці в обслуговуванні туристів. Наприклад, дуже ефективна наступна система, запозичена у західних готелів: кожен співробітник готелю може раз в місяць провести добу в готелі. Більш того, дозволяється запросити всю свою сім'ю чи друзів, замовити їжу та напої, за винятком дуже дорогих і ексклюзивних. До послуг співробітників також додаткові послуги, наявні в готелі (басейн, рум-сервіс, фітнес-центр). Дана система є відмінним інструментом формування причетності персоналу готелю до загальної справи і досить успішно застосовується в закордонних готелях.

Таким чином, можна зробити висновок, що, незважаючи на всі проблеми, що існують у розвиток міні-готелів, як одного з сегментів індустрії гостинності, цей сектор є дуже перспективним і прибутковим.

На закінчення слід зазначити, що найбільш вигідними регіонами нашої країни, в яких можна успішно розвивати сектор міні-готелів, є - Одеса і область, Київ, Львів, Крим, Карпати, міста і села Західної України, так як саме ці дестинації мають найбільш привабливим з туристичної точки зору потенціал і досить розвинену інфраструктуру.






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.