<<< тому | зміст | вперед >>>

Спогади ветеранів самодіяльного туристського руху в Україні

Е. М. Рыжавский

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТУРИСТСЬКОЇ СЕКЦІЇ КИЇВСЬКОЇ 4-ї ВЗУТТЄВОЇ ФАБРИКИ

Перший мій вихід на туристську стежку відбувся в 1950 р., коли в профкомі Київської 4-ї взуттєвої фабрики мені вручили палаючу путівку на турбазу в р. Орджонікідзе. Подорож по кавказьким стежках відкрило нові невідомі можливості для пізнання навколишнього світу. Але активно включитися в заняття туризмом мені довелося лише в 1958 р., коли група ентузіастів, працівників фабрики, вирушила в лижний похід по Київській області. Керівником групи був Борис Леві, який працював у той час у фабричному конструкторському бюро.

Походи протяжністю один-два дні в Пуща-Водиці, Ірпінь, Конча-Заспу тривали навесні і влітку 1959 р. Цей період можна вважати становленням туристської фабричної секції, а Б. Леві її першим керівником.

В 1959 р., коли Борис Леві пішов з фабрики, роботу секції протягом півроку організовував Михайло Горностайпольский, а я йому активно допомагав. Після його відходу я очолив туристський колектив фабрики і керую ним до сьогоднішнього дня.

В 1960 р. я вперше повів групу туристів фабрики в пішохідний похід I к. с. за Криму. З тих пір члени секції протягом кожного року здійснювали три багатоденних категорійних походу по різних районах СРСР. Секція незначно розросталася кількісно, але зберігала стабільний склад до 1970 р.

В це час самодіяльний туризм активно розвивався в клубах і секціях міста Києва. Охочих подорожувати з кожним роком ставало все більше.

Для забезпечення хорошого рівня організації роботи туристських колективів потрібні були кваліфіковані кадри. Підготовкою таких кадрів у Києві з 1960-х років займалася Київська школа туризму (КШТ), створена при міському клубі туристів. Досвідчені туристи залучалися для роботи в школі.

В 1979-1980 навчальному році я був зарахований інструктором-викладачем у КШТ та прийняв на навчання свою першу групу початкової туристкою підготовки (НТП) в кількості 14 осіб. У ній були і працівники 4-ї взуттєвої фабрики.

Влітку 1980 р. ми пройшли навчально-тренувальний пішохідний похід I к. с. за Буковині.

В наступні роки я готував учасників і керівників пішохідних походів по програмам середньої і вищої туристкою підготовки, а також середньої конструкторської підготовки.

Статистика тих років дає уявлення про географію пройдених маршрутів:

1980-1981 навч. р. - група СТП - 11 чол. - Західний Тянь-Шань;
1981-1982 навч. р. - група СІП - 7 чол. - Тянь-Шань;
1982-1983 навч. р. - група СІП - 12 чол. - Саяни;
1984-1985 навч. р. - група СІП - 11 чол. - Тува;
1986-1987 навч. р. - група СТП - 10 чол. - Алтай;
1985-1986 навч. р. - група НТП - 10 чол. - Карпати;
1990-1991 навч. р. - група НТП - 7 чол. - Удокан;
1990-1991 навч. р. - група НТП - 7 чол. - Карпати.

Таким чином, за час викладання в КШТ я підготував 95 чол. Особливого розквіту школа досягла в 1980-ті роки. В цей час підсумком навчального року КШТ був випуск 800 осіб - фахівців з пішохідного, гірського, водного, спелео, велосипедного, лижного і автомототуризму.

Паралельно з роботою в КШТ я продовжував керувати туристської секцією 4-ої взуттєвої фабрики. Секція поступово розросталася. Разом з ветеранами, робочими фабрики в колектив вливалась молодь. В основному це були учні ПТУ-12, яке виникло на базі ФЗО в середині 1980-х років. До даного навчального закладу я маю безпосереднє відношення.

Мій трудовий стаж обчислюється з 1944 року, коли я вступив на навчання в 10-е ремісниче училище при 4-ій Київській взуттєвій фабриці, де до 1984 р. послідовно пройшов усі щаблі професійного зростання-від робітника до начальника цеху. Але настав час передавати накопичений досвід молоді і, 1985 р. я перейшов у фабричне ФЗН на посаду майстра виробничого навчання. Після об'єднання ФЗО з 12 ПТУ працюю на тій же посаді до сьогоднішнього дня.

Мій життєвий досвід дає право говорити, що окрім професійного навчання молодь необхідно вчити відчувати себе Людиною. Туристські походи і подорожі якраз і дають можливість навчити хлопців цінувати дружбу і взаємодопомога, вміння приходити на допомогу у важку хвилину, бути відповідальним.

Девіз туристської секції "Пізнаваймо світ кроками" і дав назву туристського клубу "Крокомір", що виник в 1984 р. на базі туристської секції 4-ї взуттєвої фабрики.

Клуб працює до сьогоднішнього дня. До його складу, крім працівників фабрики і учнів ПТУ-12, входять студенти Києво-Могилянської академії, КІСІ. Двері клубу відкриті також для всіх "осколків" самодіяльного туризму в нашому районі.

Члени туристської секції, а пізніше і клубу, брали активну участь у всіх міських туристських заходах в якості учасників і суддів. Я, як керівник туристського колективу з більш ніж 40-річним стажем, завжди старався, щоб у групі було тепло і затишно кожному учаснику, адже головне в тому, щоб душа людини відпочила від грубості і сірості, буденності, сповнилася любов'ю до оточуючого нас дивовижному світу. Все це і складає зміст занять самодіяльним туризмом.

З цим народжуються, до цього приходять, з цим залишаються.

<<< тому | зміст | вперед >>>