Соціально-економічна статистика сфери послуг та туризму

1. Статистичний аналіз динаміки туристичного продукту за складом та структурою

Туристська індустрія є сукупністю виробничих одиниць (підприємств/закладів), що належать до різних видів економічної діяльності, які виробляють продукти і послуги, які цілком або частково споживаються відвідувачами. Спостереження за цими одиницями дозволяє формувати статистичні дані про обсяг і розподіл туристів по країні, вимірювати внесок туризму в національну економіку.

Об'єктом статистичного спостереження є:

- Міжнародні відвідувачі;
- Внутрішні відвідувачі;
- Цілі і тривалість перебування або поїздки;
- Перевезення відвідувачів, включаючи екскурсії;
- Надання послуг відвідувачам;
- Доходи, які отримують від діяльності, пов'язаної з туризмом;
- Обсяги наданих послуг за видами економічної діяльності;
- Види промислової продукції;
- Зайнятість у сфері туризму;
- Інвестиції в сферу туризму;
- Дослідження в сфері туризму.

Одиницею спостереження є статистичні одиниці, що відносяться до пропозиції в області туризму:

- Підприємства, які виробляють продукцію для сфери туризму;
- Будівельні організації, які здійснюють будівництво об'єктів туризму;
- Підприємства оптової і роздрібної торгівлі;
- Засоби розміщення туристів;
- Засоби транспорту за видами, включаючи туристські агентства, туроператорів (прийом туристів);
- Організації фінансового посередництва;
- Органи державного управління;
- Підприємства з організації відпочинку, розваг і культури;
- Навчальні заклади;
- Інші підприємства й організації, що роблять послуги в області туризму;
- Індивідуальні підприємці, що працюють у сфері туризму;
- Домашні господарства.

Методи статистичного спостереження:
- суцільне спостереження:
- державна статистична звітність;
- несуцільне спостереження:
- вибіркове обстеження;
- одноразове обстеження;
- анкетне обстеження.

Важливим інструментарієм для проведення статистичного спостереження Державна статистична звітність за формою №1-ТУР.

2. Статистичні оцінки попиту споживачів туристичних послуг

Статистика туризму є галуззю соціально-економічної статистики й обстежує питання розвитку туризму і туристської індустрії.

Предметом статистики туризму є обстеження кількісної сторони стану і розвитку галузі туризму в нерозривному зв'язку з якісною стороною.

Головною метою статистики туризму є статистичне обстеження явищ, як обмежених ринками відпочинку, так і подорожей, які охоплюють світовий ринок, у взаємозв'язку різних характеристик туризму, як для самостійного аналізу діяльності в цій області, так і для використання в якості джерел даних для розробки пов'язаних з туризмом показників платіжного балансу і складання рахунків СНР.

Основними задачами статистики туризму є організація статистичного спостереження за потоками туристів, місцями їхнього розміщення, характеристиками поїздок, оптовою і роздрібною торгівлею, транспортом, будівництвом, зайнятістю, фінансовим посередництвом, доходами і витратами, зв'язаними з туризмом на основі єдиної наукової методології, яка відповідає міжнародним правилам і стандартам.

До основних одиниць туризму відносяться окремі особи, які є суб'єктами туристської діяльності і розглядаються в обстеженнях як статистичні одиниці.
Усі типи мандрівників, які займаються туризмом, визначаються як відвідувачі. У цьому зв'язку термін «відвідувач» являє собою основну концепцію всієї системи статистики туризму.
З метою статистики туризму і відповідно до основних типів туризму відвідувачі підрозділяються на міжнародні і внутрішні.

Статистичні дані, що відносяться до туристських витрат, являють собою один з найважливіших показників, який необхідний фахівцям в області планування, комерційної діяльності і досліджень. Вони використовуються для спостереження й оцінки впливу туризму на національну економіку

Визначення витрат тісно пов'язано з визначенням споживання в туризмі. Споживання в туризмі визначається як “вартість товарів і послуг, використаних для безпосереднього задоволення одиниць туризму (відвідувачів)”.

Туристські витрати визначаються як «загальна сума споживчих витрат, які здійснюються відвідувачем або від його імені при підготовці й у ході своєї поїздки і перебування в місці призначення».

Концепція туристських витрат охоплює широкий діапазон елементів споживання – від придбання споживчих товарів і послуг, що є органічною частиною подорожей і перебування, до придбання невеликих товарів тривалого споживання для особистого користування, сувенірів і подарунків для родичів і знайомих.

Деякі види витрат або придбань виключаються з категорії туристських витрат:

- закупівлі для комерційних цілей (з метою перепродажу), а також закупівлі, здійснені відвідувачами під час ділових поїздок від імені свого роботодавця;
- капіталовкладення або угоди, здійснювані відвідувачами і які мають відношення, наприклад, до землі, житлових будинків, нерухомості, творів мистецтва й інших значних придбань (таких як машини, автофургони, катери, інші будинки), навіть якщо в майбутньому вони можуть використовуватися з метою туризму;
- готівка, яка видається родичам або знайомим під час поїздки на відпочинок, яка не являють собою оплату якого-небудь туристського товару або послуги, а також благодійні внески.

Туристичні витрати, можуть бути розділені на три великі групи, у залежності від того, чи зроблені ці витрати при підготовці до поїздки (з розподілом у залежності від мети), у ході поїздки (з розподілом у залежності від місця) або після поїздки, а саме:

- попередні витрати, необхідні для підготовки і здійснення поїздки;
- витрати, що виникають під час подорожі й у відвідуваних місцях;
- витрати, пов'язані з подорожами, і здійснені в країні виїзду після повернення з закордонної поїздки.

У міжнародному туризмі витрати відвідувача являють собою надходження (доходи) для приймаючої сторони і витрати для країни виїзду після повернення з закордонної поїздки.

Класифікації, що відносяться до туристського попиту

1. Класифікації цілей поїздки у відношенні в'їздного, виїзного і внутрішнього туризму

У статистиці туризму термін «поїздка» або «відвідування» має на увазі будь-яку подорож у яке-небудь місце, що знаходиться за межами звичайного середовища відповідної особи. Ці терміни відносяться до діяльності, що здійснюють відвідувачі за межами свого звичайного місця проживання з моменту від'їзду до повернення.

Зведення про цілі поїздки необхідні для визначення споживання і витрат відвідувачів. Рекомендується збирати дані про головну ціль поїздки, що визначається як «ціль, під час відсутності якої дана поїздка відбулася б». У багатьох випадках додаткова ціль поїздки також має велике значення, і доцільно включати її в обстеження з метою виявлення попиту на специфічні послуги, наприклад, поєднання відпочинку і ділових цілей, поєднання відвідування знайомих (родичів) і відпочинку.

Цілі відвідування (або поїздки) класифікуються за наступними категоріями, у кожну з яких включені наступні види діяльності:

1. Дозвілля, рекреація і відпочинок:

- огляд визначних пам'яток, відвідування магазинів, спортивних і культурних заходів;
- участь у рекреаційних і культурних заходах;
- заняття непрофесійним спортом, піші походи й альпінізм;
- використання пляжів, круїзи, відпочинок і рекреація для військовослужбовців, літні табори і т.д.

2.Відвідування знайомих і родичів:

- поїздки до родичів або знайомих;
- відпустка на батьківщину;
- присутність на похоронах;
- догляд за інвалідами.

3. Ділові і професійні цілі:

- встановлення устаткування;
- інспектування, закупівлі;
- збут іноземним підприємствам;
- участь у роботі засідань, конференцій і конгресів, торговельних ярмарків і виставок; заохочувальні поїздки для працівників підприємств;
- виступи з лекціями і концертами;
- підготовка програм туристських поїздок;
- укладення договорів на розміщення і транспорт;
- робота в якості гідів і на інших посадах у сфері туризму;
- участь у професійних спортивних заходах;
- урядові відрядження, включаючи дипломатів, військовослужбовців або співробітників міжнародних організацій, за винятком випадків постійної роботи у відвідуваній країні;
- платне навчання, освіта і дослідницька діяльність, як наприклад, наукові відпустки;
- язикові, професійні або інші спеціальні курси, пов'язані з роботою або професією відвідувача і які мають відповідне забезпечення.

4. Лікування: поїздки оздоровчого характеру, перебування на лікувальних водах, курортах та інші види лікування й оздоровлення.

5. Релігія/паломництво: участь у релігійних заходах, паломництво.

6. Інші цілі: екіпажі пасажирських повітряних і водних судів, транзитні поїздки, інші цілі або невідомі види діяльності.

2. Класифікації тривалості перебування або поїздки

Тривалість перебування або поїздки є дуже важливим статистичним показником, тому що крім того, що це найбільш значна міра виміру будь-якого виду туризму, вона відіграє найважливішу роль при визначенні максимальної межі, після якого відвідування більш не вважається туристським відвідуванням (один рік), а також для проведення розходжень між туристами й одноденними відвідувачами.

Тривалість відвідування (перебування або поїздки) виміряється в наступних одиницях: «кількість годин – у відношенні одноденних поїздок, і ночівель – у відношенні відвідувань-перебувань. Що стосується міжнародного туризму, то його тривалість виміряються кількістю часу, проведеним у приймаючій країні (в'їздний туризм), або кількістю часу, проведеним поза звичайним місцем проживання (виїзний туризм).

3. Місце початку і місце призначення поїздки

Що стосується в'їздного туризму, необхідно класифікувати відвідувачів за країною місця проживання, а не громадянства.

4.Класифікація засобів транспорту

У рамках статистики туризму засіб транспорту відноситься до засобу, що використовує відвідувач для поїздки зі свого звичайного місця проживання у відвідувані місця. Дана класифікація використовується як для міжнародного, так і внутрішнього туризму і складається з двох рівнів:
- перший рівень (клас) відноситься до виду транспорту;
- другий – визначає відправлення і прибуття туристів (пасажирів) по кожному виду транспорту (засобу).

5. Класифікація засобів розміщення туристів

Засоби розміщення туристів - будь-який об'єкт, що регулярно (або іноді) надається туристам для розміщення і ночівель.
Засоби розміщення туристів поділяються на дві основні групи:
- Колективні засоби розміщення;
- Індивідуальні засоби розміщення.

6. Класифікація туристських товарів і послуг (споживчих витрат)

Розбивка споживчих витрат у туризмі здійснюється за наступними основними категоріями:
- Комплексні поїздки, пакети послуг на відпочинок і комплексні тури.
- Розміщення.
- Харчування і напої.
- Транспорт.
- Рекреаційні, культурні і спортивні заходи.
- Відвідування магазинів.
- Інше.

Література

1. Аналіз роботи суб’єктів туристичної діяльності України за 2002 рік (за даними форми № 1-ТУР).// Матеріали серверу Державної туристичної адміністрації - http://www.tourism.gov.ua/
2. Загальні Підсумки роботи туристичної галузі в 2002 р.// Матеріали серверу Державної туристичної адміністрації - http://www.tourism.gov.ua/
3. Методологические положения по статистике туризма. Национальный статистический комитет Кыргизской республики. - http://stat-gvc.bishkek.su/Rus/Home/Turizm.html
4. Статистика: Навч. посіб. для ВНЗ / Фещур Р.В., Барвінський А.Ф. - Л., 2001. - 276 с.
5. Статистика: Навч. посіб. Рекомендовано Мін. освіти і науки України / Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б. - К.: Вікар, 2003. - 623 с.
6. Статистика: Підруч. для ВНЗ. - 2-ге вид., перероб. і доп. Допущено Мін. освіти України / Герасименко С.С., Єріна А.М., Пальян З.О. - К., 2000. - 476 с.
7. Статистичний бюлетень 2002 (скорочено). // Матеріали серверу Державної туристичної адміністрації - http://www.tourism.gov.ua/
8. Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. - К.: Либідь, 2001. - 320 с.