Тихонова Р.Б.
Комунальне господарство міст. - 2008. - №83. - С.374-378.

Прогнозування попиту в туризмі за допомогою регресійного моделювання

Розглядаються існуючі в економічному аналізі методи прогнозування, досліджуються специфічні характеристики туристських послуг. Для найбільш точного прогнозу попиту в туризмі запропоновано метод, що базується на регресійному аналізі.

Розвиток туризму, як ніяка інша галузь економіки, стимулює створення робочих місць і розвиток малого бізнесу. Вона розподіляє ресурси між галузями, надає стимулюючу дію на такі сектори економіки, як транспорт, зв'язок, сфера послуг, торгівля, будівництво, виробництво товарів народного споживання і становить одне з найбільш перспективних напрямків структурної перебудови економіки України.

Специфіка ринкової діяльності передбачає оперативність і гнучке реагування туристських фірм на обстановку, що складається на ринку.

Індивідуалізація споживчого попиту, використання як масового - стандартизованого, так і диференційованого пропозиції туристичних товарів і послуг, концентрація капіталу і технологічні процеси в індустрії туризму зумовлюють необхідність посилення уваги до проблем маркетингових досліджень, стратегій і планування.

Узагальнення наукових розробок в галузі туризму, досвіду і методів роботи західних і українських підприємств дозволяє визначити характерні риси розвитку ринку туристських послуг [1, 3].

На сьогоднішній день - це інтернаціоналізація, інтеграція і регіоналізація в такій же мірі, як і динамічні зміни туристського попиту і пропозиції.

Багато компаній індустрії туризму періодично відчувають труднощі і зустрічаються з невизначеністю в майбутньому. У постійно мінливому конкурентному середовищі бізнесу зростає необхідність прогнозування попиту, що є основою ефективного планування.

Попит у туризмі виражається кількістю прибулих з країни походження туристів в країну призначення або витратами, здійснюваними в країні перебування.

В економічному аналізі існує кілька напрямків, робота в яких обіцяє збільшення точності прогнозів, але не всі вони можуть враховувати специфічні характеристики туристських послуг.

Для прогнозування попиту в туризмі доцільно скористатися регресійної моделлю, так як цей метод базується на ймовірнісній оцінці розвитку процесу в майбутньому на основі статистичної закономірності, виявленої за даними минулого періоду.

Такий підхід дозволяє оцінити кількісні співвідношення між прогнозованими змінними і тими змінними, які скоріше всього впливають на ці змінні. Для оцінки використовуються ретроспективні дані.

Далі перспективні значення визначаються за допомогою прогнозування впливу змінних і вже оціненого співвідношення [2, 4].

На першому етапі побудови моделі для прогнозування розміру ринку оцінюють ті змінні, які впливають на попит міжнародного туризму. В якості змінних моделі беруть участь наступні величини:

1. Дохід на душу населення в країні походження (при приватних туристських поїздках або подорожах з метою відвідати родичів і друзів зазвичай використовують персональний дохід, а при ділових поїздках - інші загальні показники доходу, наприклад, національний дохід).
2. Вартість, яка включає витрати на транспортування до місця призначення, виражені у валюті країни походження (рас- хід на транспортування визначається за допомогою тарифів перельоту на повітряному транспорті або вартості пального при використанні наземного транспорту), і витрати, вироблені в місці призначення (ціна проживання тощо).
3. Обмінний курс, хоча він вже інкорпорований (приєднаний) в деякій мірі в інші цінові показники. На практиці люди можуть бути більш обізнані про обмінних курсах, ніж про відносну ціну проживання як у країні походження, так і в країні перебування.
4. Вартість заміщаючих продуктів. Потенційні туристи зазвичай при плануванні своєї відпустки в будь-якому туристському центрі порівнюють витрати на його проведення з витратами будинку і витратами під час попередніх відпусток, проведених в інших місцях. Такий порівняльний аналіз може бути важливим детермінантом попиту для міжнародного туризму в дане місце призначення з певного місця походження. Отже, порівнювані витрати можуть бути включені в наведену вище модель у вигляді середньозважених величин (витрати на транспорт і проживання).
5. Змінна складова події може бути включена в модель попиту міжнародного туризму для затвердження впливу одного з історичних подій.
6. Параметр, званий трендом, може відображати зміни популярності туристичного центру за досліджуваний період часу.
7. Показник активності просування туристського продукту відображають витрати на його просування за кордоном. Ці витрати враховуються керівництвом туристського центру і можуть відігравати істотну роль при визначенні рівня попиту міжнародного туризму. Вони обчислюються у валюті країни, де здійснюються, тобто країни походження.
8. Змінні, які підтверджують прихильність до тієї або іншої місцевості (якщо проведений відпустку у туристів залишить приємні спогади про туристському центрі, то вони неодмінно повернуться туди).

Процес прогнозування в туризмі за допомогою регресійного аналізу включає наступні етапи: - відбір змінних, що впливають на прогнозовану перемінну попиту, і встановлення математичної форми взаємин між ними;
- збір інформації, що відноситься до моделі;
- використання бази даних для встановлення заходу впливу впливаючих перемінних на прогнозовані перемінні в минулому (оцінка коефіцієнтів математичного рівняння);
- проведення іспитів на встановленій на попередньому етапі моделі для з'ясування рівня її реалістичності;
- використання моделі для прогнозування, якщо іспити моделі будуть задовільними.

Дуже важливо проводити оцінку параметрів (їхнього знака і величини), одержуваних за допомогою регресійної моделі, для визначення коректних (припустимих) теоретично (відповідних вимогам економічної теорії) параметрів. В основному некоректні параметри з'являються через недосконалість самої моделі [2].

Аналітична модель прогнозування попиту міжнародного туризму має логарифмічно-лінійну форму:

In (Nijt/Nit) = a₀ + a₁ In (Iit/Njt) + a₂ In Pjt + a₃ In Psit + a₄ In Pxijt + +a₅ In Paijt + a₆ In PASijt + a₇ In Psijt + a₈ In PSSijt + a₉ Ukt + a₁₀ t + +a₁₁ In (Ij(t-1)/Ni(t-1)) + Bijt

де t - кількість років; a₀, a₁, a₂, ... , a₁₁ - параметри (невідомі);
Tijt - кількість прибуттів туристів із країни походження i в місце призначення (туристський центр) j в t-му році;
Nit - чисельність населення країни походження туристів і в t-м році;
Iit - доходи на душу населення в країні походження туристів і в t-м році;
Pjt-ціна проживання туристів у туристському центрі j у t-му році;
Psit - середньозважена ціна проживання туристів у туристському центрі заміннику для жителів країни походження туристів і в t-м році;
Pxijt - обмінний курс між валютами країни походження i і туристського центру-j в t-му році;
Paijt - тариф авіаперельоту з країни походження і у туристський центр j в t-му році;
PASijt - середньозважений тариф авіаперельоту з країни походження і у туристський центр замінник j в t-му році;
Psijt - середньозважений тариф переїзду на наземному транспорті з країни походження і у туристський центр j в t-му році;
PSSijt - середньозважений тариф переїзду на наземному транспорті з країни походження і у туристський центр замінник j в t-му році;
Ukt - перемінна події k, у t-му році;
a10 t-величина тренду;
a11 In (Ij(t-1)/Ni(t-1)) - перемінна, що показує прихильність до туристського центра, що включається в модель для тих країн походження і місць призначення, для яких необхідність їхнього включення була визначена попередніми емпіричними результатами;
Bijt - випадкова величина помилки.

Проведений аналіз дозволить виявити поширення виявлених у минулому закономірностей на майбутнє, а також вивчити вплив змін різних економічних факторів на попит міжнародного туризму для різних країн.

Дослідження також дозволить краще зрозуміти запити ринку і знизити ймовірність ризику у відповідності із змінами, які постійно там відбувається.

Література

1. Амблер Т. Практичний маркетинг: Пров. з англ. / Під заг. ред. Ю.М. Капшуревского. - СПб.: Пітер, 2001. - 400 с.
2. Єгоршин А.А., Манярец Л.М. Кореляційно-регресійний аналіз. - Харків: Основа, 1998. - 208 с.
3. Папирян Г.А. Міжнародні економічні відносини. Економіка туризму. - М: Фінанси і статистика, 2001. - 194 с.
4. Фатхутдінов Р.А. Стратегічний менеджмент. - М: Річ, 2001. - 416 с.