Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< тому | зміст | вперед >>>

Григорій Усискін. Нариси історії російського туризму

Перші гірські клуби

Альпійський клуб в Тбілісі

У Росії перший альпійський клуб був створений в 1877 році в Тифлісі при Кавказькому суспільстві природознавства. Діяльність клубу була більшою мірою наукової, і члени клубу час від часу робили доповіді на засіданнях Кавказького відділення Російського географічного товариства.

Кавказький альпійський клуб в Тбілісі проіснував лише кілька років, і вже до середини 80-х років його діяльність сходить нанівець. Клуб протягом всього часу свого існування залишався нечисленним: кількість його членів не перевищувала 40 осіб. Важко було визначити якусь чітку спрямованість дослідницької роботи клубу. Це добре видно з двох друкованих праць клубу. Самі тома носили назву «Известия». Так, у першому томі розповідалося про поширення найголовніших деревних порід в Чорноморському регіоні, а також про кавказьких тетеревах і поширенні в Закавказзі курячих порід. Один з авторів написав про водному басейні підземного замку Вардзія. Другий том практично був присвячений флорі Кавказу.

На жаль, ні в першому, ні в другому томі нічого не повідомлялося про маршрути по Кавказу, гірських вершинах, перевалах, льодовиках та інших специфічних умовах подорожі в горах. Це, без сумніву, характеризувало обмеженість діяльності клубу. Якщо окремі члени і здійснили кілька поодиноких екскурсій в гори, то сам клуб за весь період діяльності не організував жодної сумісної, спільної поїздки або експедиції, як це було прийнято традиційно в альпійських клубах за кордоном.

В кінці XIX століття Кавказ, як і раніше, як і в часи подорожі О.С. Пушкіна, представлявся непрохідною і вкрай небезпечною для життя.

Ось як розповідається про Військово-Грузинській дорозі в одному з номерів журналу «Всесвітній мандрівник» за 1887 рік: «Кавказ не має веселого, мирного виду європейських Альп: в ньому все похмуро. До того ж, Кавказ відрізняється ще недоступністю своїх найвищих перевалів, своєю непрохідністю. Дороги, що ведуть через нього, являють собою лише неможливі стежки... З одного боку у нього стрімка гірська стіна, з іншого-обрив, в глибині якого чути ревіння потоку.

...Були приклади, що люди незвичні до гірських переходах і вразливі не виносили жахів подібних стежок, їх нервова система изнемогала під впливом випробуваних потрясінь і вони сходили з розуму».

<<< тому | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.