<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІV. Потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2. Туристично-ресурсний потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2.4. Причорноморський туристичний район

До складу Причорноморського туристичного району входять Одеська та Миколаївська області. Площа району - 57,9 тис. км² або 9,6 % загальної території України. В районі проживає 3607,3 тис. населення, більша частина якого (66,6%) мешкає у містах.

Природні туристичні ресурси. Розташування Причорноморського туристичного району на південному заході країни зумовлює особливості клімату, що є одним з найсприятливіших факторів для організації тут рекреаційної діяльності. Зима м'яка і малосніжна з середньою температурою січня - 5...-1°С. Літо сухе й спекотне. Середня температура липня - +20... +22°С. Безморозний період триває 160-220 днів. На формування клімату значним чином впливають не тільки вологі атлантичні повітряні маси, але й середземноморські субтропічні. В умовах невеликої кількості опадів та переважання випаровуваності формується малорозвинена гідрографічна мережа, яка живиться, в основному, за рахунок талих снігових вод та літніх злив. Основні ріки району - Дунай, Дністер, Південний Буг, Мертвовід, Інгул, Арбузинка -придатні для організації водного, промисельного туризму та інших видів відпочинку. Причорномор'я - край лиманів. Важливе бальнеологічне значення мають джерела мінеральних вод, лікувальні грязі. Проте, найбільш цінним рекреаційним ресурсом, що надає району виключної атрактивності, є Чорне море.

Об'єктами природно-заповідного фонду, що користуються постійною увагою туристів, є біосферні заповідники "Дунайський" та "Чорноморський", заповідник "Єланецький Степ", регіональні ландшафтні парки "Гранітно-степове Побужжя", "Тилігульський".

Соціально-культурні туристичні ресурси. Незважаючи на те, що на території сучасних Одеської та Миколаївської областей свого часу стикалися різні народи - носії різних культур та цінностей, безперервне інтенсивне господарське освоєння регіону тривало трохи більше двохсот років, що, безумовно, наклало свій відбиток на його культурно-історичну спадщину. В Миколаївській області збереглися нечисленні православні та католицькі культові споруди, будівлі громадського призначення. Соціально-історичні ресурси Одеської області відрізняються більшим різноманіттям і багатством.

Перлиною українського Причорномор'я по праву вважається м. Одеса. Територія Одеси обживалася з часів появи грецьких поселень (VI ст. до н.е.) у північному Причорномор'ї. У другій половині XIV ст., коли ці землі потрапили під контроль Великого князівства Литовського, на морському узбережжі виник порт Качибей, що після захоплення турками згадується як Хаджибей. Наприкінці ХVІІІ ст. тут почалося будівництво фортеці, а після указу Катерини ІІ (1794 р.) - нового міста. Найбільш інтенсивно забудова Одеси здійснювалася, коли його градоначальником був нащадок знаменитого кардинала - Д. де Рішельє.

Однією з перших будівель міста став палац Потоцьких - найбагатшого польського роду (нині Художній музей). У XIX ст. створюється архітектурна візитна картка Одеси - ансамбль будинків і споруд Приморського бульвару, що тягнеться вздовж узбережжя. Серед будівель бульвару особливу архітектурну цінність становлять готелі "Лондонський" і "Петербурзький", палаци княгині Наришкіної (нині палац культури моряків) і графа Воронцова, перша одеська біржа (нині міська рада). Центром архітектурного ансамблю бульвару є пам'ятник Д. де Рішельє, від якого до моря спускаються грандіозні Потьомкінські сходи. Біля їх підніжжя знаходиться будівля Морського вокзалу. Біля яхт-клубу на честь заступника моряків, рибалок і мандрівників вже в наш час звели стильний портовий Свято-Миколаївський храм. На початку XXI ст. в композицію комплексу споруд вписався готель "Одеса". За Приморським бульваром починаються міські квартали, на шляху до яких розміщено будівлі колишнього Англійського клубу (нині - Музей морського флоту України) і археологічного музею.

Не менш цікавим є найстаріше місто України - Білгород-Дністровський. Його історію ведуть з кінця VI ст. до н.е., коли тут виникло місто Тіра - одна з перших давньогрецьких колоній у Північному Причорномор'ї. Руїни міста (ІV ст. до н.е. - ІV ст. н.е.) найбільш широко представлені (фундаменти і підвали будинків, вулиці і водостоки, численні залишки знарядь праці і древніх статуй, знахідки прикрас і монет) й детально досліджені на березі лиману біля входу в середньовічну турецьку фортецю. Білгород-Дністровський внесений ЮНЕСКО до списку десяти найдавніших міст світу, що зберегли безперервне існування. У місті збереглася видатна пам'ятка середньовічної фортифікаційної архітектури, одна з найбільших і наймогутніших оборонних споруд XIII - XV ст. на території України - Акерманська фортеця. Місто відоме храмами великих міських громад - вірменської, молдавської, грецької, болгарської. Збереглись споруди цивільного призначення другої половини XIX ст. - початку ХХ ст. У місті бувало багато відомих письменників і поетів: О.Пушкін, А.Міцкевич, І.Нечуй-Левицький, Л.Українка, М.Коцюбинський та ін.

Іншими цікавими в історичному плані об'єктами, є могильники епохи міді в с. Усатове (ІІІ тис. до н.е.), які дали назву особливій археологічній культурі - усатівській; залишки турецької фортеці в м.Ізмаїл; найстаріші збережені споруди офіційного центру задунайських болгарських поселень, що знаходяться нині на місцевому цвинтарі в м. Болград.

Одещина багата культовими спорудами, переважно ХІХ ст., найцікавіші з яких знаходяться в містах Кілія, Болград, Ізмаїл та селах Нерубайське, Нова та Стара Некрасівка.

Центр іншої - Миколаївської області, що входить до складу Причорноморського туристичного району, було засновано за наказом Г.Потьомкіна в 1788 р. і названо на честь Св. Миколи Чудотворця. На початкових етапах будівництва міста зведено будинок Головного командира Чорноморського флоту (нині музей історії суднобудування і флоту); кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці; Миколаївську церкву; будинок астрономічної обсерваторії; німецьку євангельську лютеранську церкву; будинок Художнього російського драматичного театру. Крім відзначених, з XIX ст. збереглися ворота й огорожа суднобудівної верфі, Старофлотські казарми, будинок чоловічої гімназії (зараз - Будівельний коледж).

Цікавим історичним об'єктом Миколаївської області є грецьке поселення VII ст. до н.е. (острів Березань) - одне з перших, знайдених на території Північного Причорномор'я. В історії острів відзначився також тим, що тут в 1906 р. були розстріляні керівники повстання на крейсері "Очаків". Пам'ять про цю подію увіковічено зведенням на Березані 15-метрового обеліску.

Історію краю відтворюють експонати історико-археологічного заповідника Ольвія (музей під відкритим небом) (с. Парутине); воєнно-історичного музею ім. О.Суворова (м. Очаків).

Серед культових споруд краю слід виділити Катерининську церкву XVIII ст. (с. Катеринка) - один з найстаріших храмів Миколаївської області; Миколаївську церкву - Очаківський військовий собор (м. Очаків) (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Соціально-культурний ресурсний каркас території Причорноморського туристичного району

<<< назад | зміст | вперед >>>