<<< назад | зміст | вперед >>>

Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)

Розділ 4. Перспектива модель рекреаційної індустрії в регіоні

4.4. Система рекреаційної інфраструктури

На основі викладеного попередніх розділах матеріалу, є підстави висловити думку, що вихід регіону на європейський ринок рекреаційних послуг стримується низьким рівнем розвитку інфраструктури. У даному контексті інфраструктура розглядається в широкому значенні, основні елементи її повинні виконувати не тільки виключно рекреаційну функцію, а й служити провідним фактором піднесення всього соціально-економічного життя краю.

Принциповим у даному питанні є те, щоб органічно "вписати" інфраструктури об'єкти і системи в природне і рекреаційне середовище, не порушуючи його функціональної структури і просторової цілісності.

З точки зору організації інфраструктури забезпечення рекреаційного процесу одне з ключових місць належить транспортній системі. Питання охоплює проблему транзитних перевезень, організацію залізничного сполучення, розвиток автомагістралей і повітряного транспорту.

Транзитний транспорт у Карпатському регіоні має бути зосередженим на новостворюваних швидкісних автомагістралях і проходити максимально віддалено від рекреаційних зон.

Транспортно-рекреаційні транскарпатські коридори, що поєднують транзитні і рекреаційні функції на одних магістралях, доцільно трансформувати на транзитні швидкісні магістралі і рекреаційні дороги. В такий спосіб існуючі транс карпатські зв'язки Львів - Стрий - Мукачево; Івано-Франківськ- Делятин-Ясіня-Рахів перетворяться в транскарпатські лінії рекреаційного транспорту.

Необхідність диференціації транскарпатської транспортної мережі обумовлюється зростанням обсягів транзитних перевезень в умовах інтеграції України в європейський економічний простір, що пов'язується з екологічними та інженерно-технічними проблемами, необхідністю спорудження нових об'їзних доріг поза межами населених пунктів.

Розглядаючи транзитні магістралі, слід підкреслити значення і доцільність прокладення швидкісної магістралі Польща - Румунія зі сторони Прикарпаття, а також розвиток магістралі вздовж державного кордону на Закарпатті в напрямку Словаччина - Румунія через Ужгород - Берегове - Тячів. Це впорядкує транспортний рух у межах Карпатського регіону, зменшить транзитні перевезення через рекреаційні території.

Важливими проблемами залишаються подальше вдосконалення залізничної мережі регіону, електрифікація регіону тобто окремих відрізків, реконструкція і модернізація залізничних вокзалів.

Заслуговує на увагу ідея реконструкції Трускавця, що має стати його переорієнтацією на Карпати і перетворення з бальнеологічного курорту в лікувально-рекреаційний центр. Пропонується здійснити трамвайне сполучення міста з гірськими районами Карпат для поєднання лікування з різними формами відпочинку і занять спортом.

Для цього слід прокласти відрізок трамвайної лінії Трускавець - Східниця - до с.Рибник, де вона сполучатиметься з лініями відновлених вузькоколійок, які в свій час успішно діяли і використовувались тільки для перевезення лісу з гір на станцію Верхнє Синєвидне.

Передбачається, що в перспективі такі сполучення можуть бути головним видом громадського транспорту в межах всієї Дрогобицької агломерації, що об'єднає в єдину систему Дрогобич. Стебник, Трускавець, Борислав, Східницю, матиме відкритий на Карпати планувальний характер через сполучення з відновлювальними вузькоколійними залізницями.

Це принципово реформує соціально-економічне й рекреаційне життя в межах "Великого Трускавця", відкриє перспективи для збереження його ролі як курортного центру нашої держави, дозволить витримати конкуренцію з новостворюваними курортними рекреаційними центрами.

Вимагає істотного розвитку і поліпшення система автомобільних доріг для сполучення рекреаційних центрів з основними центрами урбанізованих зон, а також транспортно карпатськими автомагістралями. Вже зараз є необхідність прокласти асфальтне покриття доріг, які б з'єднували Сколе з Трускавцем і проходили через Верхнє Синєвидне - Корчин - Крушельниця -Під городці - Урич - Східниця - Борислав - Трускавець.

Сполучення Дрогобич - Стебник - Доброгостів - Уличне -Стрий дасть можливість зробити замкнуте коло для туристських поїздок, що зробить регіон привабливим для іноземного туриста.

Проблема організації сучасних повітряних сполучень полягає перш за все в реконструкції і модернізації аеропортів у обласних центрах, розширенні їх пропускної спроможності. У зв'язку з відсутністю вільних і зручних територій для будівництва нових аеропортів перспективною видається ідея щодо використання в цивільних цілях військових аеродромів в м. Стриї та відновлення аеродрому у м. Дрогобичі, який функціонував із сполученням Дрогобич - Львів.

Безумовно, проблема інфраструктурного облаштування території не вичерпується питанням транспортного забезпечення і в принципі не може бути вирішена у рамках галузевої програми розвитку рекреаційної індустрії. її розв'язання можливе лише в контексті практичних дій по реалізації соціально-економічної політики в регіоні.

У системі регіональних пріоритетів з огляду на структурну трансформацію господарського комплексу в напрямку його рекреаційної спеціалізації з орієнтацією на світові стандарти невиробничій структурі, як це відзначалося в попередніх параграфах, належить провідна роль. Актуальним для регіону у цьому плані є:

- розвиток системи зв'язку і комунікацій;
- розв'язання проблеми водопостачання;
- розв'язання проблеми каналізації населених пунктів рекреаційних центрів;
- організація надійного енергозабезпечення рекреаційних зон, у тому числі використання альтернативних джерел електроенергії;
- розширення мережі кордонних переходів, їх сервісне облаштування;
- оснащення рекреаційних об'єктів очисними спорудами;
- культурна організація рекреаційних зон;
- розвиток системи громадського харчування і побутового обслуговування, розширення асортименту і підвищення якості послуг;
- створення різноманітних служб сервісу та організація культурно-розважального обслуговування рекреантів.

Практична реалізація намічених дій вимагатиме значних матеріально-фінансових ресурсів, що в сьогоднішніх умовах економічного дефіциту коштів та інших матеріально-фінансових ресурсів є досить проблемним.

Вихід із становища бачиться в поетапному здійсненні заходів із залученням коштів місцевих бюджетів, підприємств, комерційних структур, зарубіжних інвесторів.

Завдання ж держави, крім реально можливого фінансування ключових об'єктів, створити сприятливі економічні умови тим, хто хоче вкладати кошти в розбудову і розвиток інфраструктури.

Вважаємо за доцільне також наголосити, що оптимізація функціонально-господарської структури регіону на основі формування ефективної рекреаційної системи обумовлює необхідність структурних змін і в інших сферах соціально-економічного життя. У цьому плані пріоритетними є завдання забезпечення екологічної безпеки господарських процесів, соціальної переорієнтації різних галузей промислового виробництва, демілітаризації території, ясна річ без ущемлення інтересів держави, її оборони і безпеки.

Останнє, зокрема, передбачає відпрацювання можливих варіантів використання в рекреаційних цілях наявної в Карпатах військової інфраструктури, в тому числі для оздоровлення і відпочинку військовослужбовців. Таким чином, дослідження розвитку рекреаційної території Карпатського регіону дають підстави зробити певні висновки і рекомендації, які варто прийняти до уваги і дії.

<<< назад | зміст | вперед >>>