| зміст | вступ | частина 1 | частина 2 | література |

П'ятакова Г.П., Заячківська Н.М.

Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі

ВСТУП

Найважливішими завданнями реформування освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості та формування її фізич­ного й морального здоров'я. Вирішення цієї проблеми передбачає психолого-педагогічне обгрунтування змісту й методів навчально-виховного процесу.

Сьогодні вищі навчальні заклади готові впроваджувати сучасні педагогічні технології, популярними серед яких е комп'ютерне та дистанційне навчання, навчання із залученням інтерактивних методик, навчання за технологією тренінгу.

Реформування вищої школи й ті вимоги, що ставляться до випускників університетів, академій, інститутів, повинні докорінно змінити навчальні методики вищої школи. Сьогодні намітився перехід від авторитарної педагогіки до гуманістичного розвитку особистості, від накопичення знань - до вміння оперувати знаннями, від "одноразової" освіти - до безперервної, від поточної організації навчання - до індивідуальної. Нова парадигма освіти обумовила оновлення фахової освіти. Цей процес є особливо актуальним у зв'язку з кардинальними змінами в освіті, що відбуваються в країнах ближнього і дальнього зарубіжжя.

Педагоги, психологи, методисти фахових дисциплін відчувають потребу у впровадженні таких методик, які б допомогли реалізації особистісного підходу до студента. Саме такий підхід є одним із найважливіших принципів організації навчально-виховної роботи.

Сьогодні вже неможливо викладати дисципліни традиційно, ко­ли у центрі навчального процесу знаходиться викладач, а студенти мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення на лекціях або звітують на семінарських і практичних заняттях, виконують кон­трольні завдання, складають заліки, іспити, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули у процесі навчання.

Впровадження інтерактивних методик у викладання фахових дисциплін дає змогу докорінно змінити ставлення до об'єкта навчан­ня, перетворивши його на суб'єкт. Студент стає співавтором лекції, семінарського заняття тощо. Підхід до учня, який знаходиться у центрі процесу навчання, грунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості, добре відомий ще з праць Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Шаталова, В. Дяченка, С. Шевченка, Ш. Амонашвілі та ін. Він полягає насамперед у підви­щенні навчально-виховної ефективності занять, і як наслідок - у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, актив­ності та якості знань, умінь і навичок, які набули учні. У працях зарубіжних педагогів цей новий підхід має назву "навчання за методом участі "[ІЗ], "кооперативне навчання" [25], коли створю­ється можливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргу­ментування власного погляду. Це сприяє не лише глибшому розу­мінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. Інтерактивне навчання у вищій школі передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які сформувалися у викладачів.

Методичний посібник допоможе викладачам, а також магі­страм, аспірантам, майбутня діяльність яких буде пов'язана з вищою школою, ознайомитися із сучасними педагогічними технологіями, правильно застосовувати інтерактивні методики та технологію тренінгу.

| зміст | вступ | частина 1 | частина 2 | література |