<<< назад | зміст | вперед >>>

Легендарні села України

Буданів

Буданів - село в Теребовлянському районі Тернопільської області. До 1946 року називався Будзановим. У 2002 році населення становило 1724 особи. Поблизу Буданова було виявлено поселення трипільської та давньоруської епох, а також знайдено римські монети II століття нашої ери. Вперше згадується в історичній літературі 1549 року.

Першу назву - Скоморохи - селище носило до 1946 р. Назву Будзанів отримало завдяки прізвищу одного зі своїх власників, шляхтича Якуба Будзанова, галицького воєводи. Гористий рельєф місцевості не міг не привабити поселенців. На одному з пагорбів близько 1550 року галицьким воєводою був побудований дерев'яний замок. На початку XVII ст. власники Будзанова збудували на місці старого дерев'яного замка кам'яну фортецю. У 1631 р. замок перейшов у володіння О.Сємінського, потім - до родини Лєвочинських. Восени 1648 року українські міщани взяли участь у повстанні проти польської шляхти. У 1675 р. після нападу турків, замок лежав у руїнах. У 1765 р. коштом Євстахія та Марії Потоцьких частину замкових мурів було перебудовано на костьол.

У 1940 році Буданову було надано статус села, а у 1959 році воно увійшло до складу Теребовлянського району.

У селі є костьол, збудований у 1765 році (нині там - психіатрична лікарня), монастирські келії XVIII століття, мурована Церква Великомученика Георгія 1852 року, колишня синагога, капличка УГКЦ 1992 року. Встановлено 2 хрести на місці колишніх церков, 3 хрести на честь скасування панщини. У 1968 р. було споруджено пам'ятник воїнам-односельчанам, полеглим у німецько-радянській війні, 1990 року було насипано символічну могилу з написом «Вічна слава Героям!» та встановлено 3 меморіальні дошки воїнам-інтернаціоналістам.

Легенда замку

Неподалік від замка, під лісом, є урочище Погибниця, на якому розташовано 79 могил. Три з них високі, на одній - камінь із написом: «Тут, на цьому місці, Погибницею званому, почивають захисники від турків і татар 1675 р.»

Турки йшли з-під Теребовлі на Буданів. Люди з містечка дізналися про це, сховалися в замку. Але з'явилася вночі біля мосту одна жінка з дитиною. Вона почала просити, щоб її пустили в замок або щоб узяли хоча б дитину (це була пастка). Ворог був ще далеко, тому вирішили відкрити ворота. Через відкриті ворота увірвалися в замок турки, була жорстока битва, в якій загинули всі захисники замка. Їх потім поховали на пустирі. Жінок і дітей - кожного окремо, а всіх чоловіків - у тих трьох високих могилах.

<<< назад | зміст | вперед >>>