Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Кравченко Н.О. Рекреаційне господарство Полісся: сучасний стан та перспективи розвитку

ІІІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА НА ПОЛІССІ

3.2. Шляхи удосконалення розвитку регіональної системи рекреаційного господарства Полісся

Наявність значного рекреаційного потенціалу на певній території, оптимальне розміщення на ній підприємств рекреаційного господарства, внутрішня та зовнішня збалансованість та пропорційність територіальних рекреаційних систем - необхідна, проте не достатня умова для успішного розвитку організованої рекреаційної діяльності. Для ефективного функціонування рекреаційного господарства необхідно створити таку ситуацію на ринку відповідних послуг, коли саме цей продукт, і саме на цих територіях користувався б попитом у споживачів та був достойною альтернативою продукції та послугам такого роду, що пропонуються суб'єктами рекреаційної господарської діяльності з інших регіонів.

Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити оригінальність та унікальність пропонованих послуг, їх досконалість в організаційному, технічному плані, нові підходи до їх надання, сучасні методи просування рекреаційного продукту на ринку туристичних послуг тощо. Ці процеси вимагатимуть активної фінансово-економічної підтримки з боку державних і підприємницьких (як вітчизняних, так і зарубіжних) структур, які, вкладаючи кошти у розвиток регіонального рекреаційного господарства, теж повинні бути впевненими в конкурентоспроможності рекреаційного продукту регіону, існуванні подальшого стабільного попиту споживачів на такого роду послуги в даному регіоні, і, звичайно, у отриманні майбутніх прибутків від власної інвестиційної діяльності.

Таким чином, оптимізація інноваційної, інвестиційної, маркетингової діяльності є запорукою ефективного функціонування і розвитку регіональної системи рекреаційного господарства Полісся.

Основними напрямами інноваційної діяльності як туристичних, так і взагалі рекреаційних організацій є [30, с.86]:

- впровадження нових видів послуг;
- використання нових рекреаційних ресурсів;
- виявлення та використання нових ринків збуту рекреаційних послуг і товарів рекреаційного призначення;
- використання нових технологій та техніки у виробництві рекреаційного продукту;
- зміна у організації виробництва і споживання традиційних рекреаційних послуг.

Конкретним і цілком реальним напрямом втілення в життя перших трьох напрямків інноваційної діяльності на території Поліського району, а також вирішення інших регіональних проблем є розвиток на його території альтернативних видів туризму та відпочинку.

Хоча дані види туризму не є абсолютною інновацією, для країни, а тим більше для Полісся, вони є новими. Це, насамперед, екотуризм, сільський зелений, агрорекреаційний та промисельний туризм, які з успіхом можуть розвиватись на базі місцевих ресурсів. Екологічні види туризму (особливо це стосується "чистого" екотуризму) не є такими вимогливими до комфортності, як, скажімо, пляжний туризм (але це не означає абсолютного її ігнорування), а значить, їх організація потребуватиме менше коштів.

Поліські господарі мають непогані шанси збільшити свої прибутки завдяки прийому та обслуговуванню у власних садибах міських жителів, що приїжджають на відпочинок у сільську місцевість на короткий (вихідні) або більш тривалий період (свята, відпустки, канікули). По-перше, завдяки майже не існуючій конкуренції, по-друге, чудовим природним ландшафтам та давнім сільськогосподарським традиціям, що склались в регіоні, по-третє, відсутністю необхідності великих капіталовкладень у започаткування цього бізнесу. Використовуючи наявні можливості, вони можуть перетворити свої оселі та інші господарські будівлі на будиночки для прийому гостей, які воліють відпочивати на селі, та пропонувати відвідувачам затишну, гостинну атмосферу, свіже повітря та пізнавальні інтерактивні екскурсії, що дають городянам можливість побачити, звідки і як дістається їжа до столу та прийняти участь у цьому процесі: подоїти корову, зібрати овочі, поскирдувати сіно, назбирати ягід, покататись верхи на конях, порибалити тощо. Для розвитку екотуризму на Поліссі є усі необхідні передумови: наявність об'єктів природно-заповідного фонду, строкатість ландшафтів регіону, багатий видовий склад флори та фауни, наявність унікальних архітектурних, археологічних та культурних пам'яток, оригінальні народні промисли, наявність районів давнього сільськогосподарського освоєння з усталеними землеробськими звичаями, наявність об'єктів готового житлового фонду у вигляді покинутих помешкань у так званих "неперспективних" селах тощо. На Поліссі вже є приклади, коли наданням цих видів послуг займаються сільські підприємці: на сайті спілки сприяння розвиткові сільського зеленого туризму в Україні розміщено адреси господарств, що надають такого роду послуги у Волинській області - 22, у Житомирській - 1, у Рівненській - 7, у Чернігівській - 2 [75].

Ще одним видом рекреаційної діяльності, організація якого можлива на Поліссі, є релігійний туризм, що має на меті відвідування релігійних святинь (храмів, монастирів, святилищ) та місць, пов'язаних з діяльністю релігійних діячів. І може бути як паломництвом, частиною духовного життя віруючих людей, так і подорожжю світських осіб з метою ознайомлення із релігійними спорудами як частиною історичного спадку території.

Окрім розвитку альтернативних видів туризму на Поліссі пропонується декілька ідей щодо надання нових рекреаційних послуг в регіоні:

- розвиток сімейного відпочинку за системою "таймшер" (Шацькі озера, береги річок Горинь, Случ, Тетерів, Десна, Снов, Сейм, лісових озер);
- організація санаторно-курортного відпочинку для вагітних жінок із забезпеченням кваліфікованого медичного нагляду, збалансованого харчування, лікувальної фізкультури і т.ін. (екологічно чисті території Полісся);
- організація молодіжних таборів (на екологічно чистих територіях) і таборів сімейного відпочинку (приміські рекреаційні смуги);
- розвиток рекреаційної інфраструктури вздовж транспортних коридорів, що проходять територією Полісся (№3 - Берлін - Дрезден - Львів - Київ, який проходить через Рівне та Житомир; №9 - Гельсінкі - Санкт-Петербург - Москва - Київ - Одеса - Димитровград - Александруполіс, який проходить по території Чернігівської області; а також коридор Балтійське море - Чорне море, який перетинає територію Волинської і Рівненської областей);
- відкриття кафе при літературно-меморіальних, історико-етнографічних та краєзнавчих музеях із використанням їх тематичного напрямку, особливостей місцевої кухні і т.п.;
- організація театралізованих дійств, що відображають давні події або обряди та звичаї, у палацово-паркових комплексах і музеях;
- розвиток екстремального туризму, що, в принципі вже відбувається у зоні відчуження.

Ці та інші ідеї базуються на використанні різноманітних рекреаційних ресурсів, залученні у процес виробництва рекреаційних послуг парарекреаційних1 ресурсів, пошуку нових груп потенційних споживачів, а відтак, розширенні ринку збуту рекреаційних послуг і товарів рекреаційного призначення.

Використання новітніх технологій та техніки у виробничому процесі розкриває перед виробниками рекреаційних послуг нові можливості щодо удосконалення якості рекреаційного продукту, заощадження часу, необхідного на його створення, скорочення виробничої собівартості і т. ін. За специфікою і галуззю застосування їх можна розділити на:

- інформаційні (використання спеціальних програмних комплексів, що полегшують роботу з клієнтами та партнерами (Voyage Office Pro), послуг рекламно-інформаційного центру "Українські туристичні інформаційні технології", мережі Інтернет, створення в ній туристичних web-сайтів);
- виробничі (використання сучасної діагностичної та лікувальної апаратури у санаторно-курортній справі, новітнього обладнання у закладах розміщення, харчування, фізкультурно-оздоровчих центрах, модернізованих засобів пересування тощо).

Ефективною формою міжнародного співробітництва з обміну інноваційними ідеями та технологіями є організація та проведення міжнародних туристичних ярмарок, салонів, виставок. Україна є їх активною учасницею. Лише за І півріччя 2004 року на участь та організацію подібних заходів із державного бюджету в рамках програми "Фінансова підтримка розвитку туризму в Україні" було виділено 322,1 млн. грн. [79]. На 2007 р. Державною туристичною адміністрацією запланована участь у 12 туристичних міжнародних виставках.

Вищевказані заходи сприяють не тільки впровадженню інновацій, але й розповсюдженню серед потенційних туристів та інвесторів інформації про туристичні можливості України. Це досить суттєвий аспект, оскільки саме брак інформації про вітчизняний ринок рекреаційних послуг багатьма дослідниками галузі вважається фактором, що обмежує збільшення туристичних та інвестиційних потоків [21, с.36; 14, с.147]. Державною Програмою розвитку туризму в Україні на 2002-2010 рр. передбачено ряд заходів по удосконаленню рекламно-інформаційної діяльності у туристичній галузі. У І півріччі 2004 року на їх реалізацію з державного бюджету було виділено 1254,3 млн.грн. [79]. У зв'язку із необхідністю покращення інформаційного забезпечення пропонується створити єдину державну туристично-інформаційну базу даних, де б можна було отримати вичерпну інформацію про рекреаційні ресурси, можливості регіонів України щодо задоволення рекреаційних потреб і т.ін. На увагу заслуговує досвід Волинського обласного туристично-інформаційного центру, яким було забезпечено створення web-сайту з інформацією про регіон (географія та клімат, економіка та населення, історія), про окремі адміністративні райони з переліком та фотографіями об'єктів туризму, турфірми, екскурсійні маршрути, бази розміщення, розклад руху транспорту [80]. Подібні сайти створено також інформаційно-туристичними центрами Рівненщини та Чернігівщини [81, 82].

Необхідність інтенсифікації інвестиційного процесу в рекреаційній сфері зумовлюється наступними потребами:

- розбудови рекреаційної інфраструктури, яка характеризується значною зношеністю основних фондів, невідповідністю їх світовим стандартам;
- розвитку соціального туризму;
- підвищення рівня науково-технічного та кадрового забезпечення галузі;
- охорони і відновлення культурно-історичної спадщини та природно-рекреаційних ресурсів;
- залучення нових територій у рекреаційну діяльність.

Важливою умовою залучення інвестиційних коштів у галузь є розробка відповідних матеріалів і документів, що характеризували б інвестиційну привабливість тих чи інших рекреаційних територій чи об'єктів, а також створення кадастру рекреаційних ресурсів та об'єктів рекреаційного господарства. На необхідності останнього наполягають як вітчизняні дослідники, так і вчені тих країн, для котрих проблема активізації рекреаційної господарської діяльності є актуальною [14, с.147].

Вкладаючи кошти в індустрію відпочинку або пропонуючи рекреаційні послуги на внутрішньому та зовнішньому ринках, як інвестор, так і рекреатор розраховують на отримання певного прибутку від своєї діяльності, а тому повинні бути впевненими, що потенційні споживачі оберуть саме даний вид рекреаційної послуги і саме в цьому регіоні. Для реалізації цього завдання кожен споживач повинен бути переконаний, що рекреаційні послуги, що пропонуються тут, є не просто товаром, виставленим на продаж, а, якщо і не єдиним, то найкращим засобом вирішення його проблем і задоволення його унікальних потреб.

Задоволення потреб споживачів - проблема комплексна, що вимагає застосування різних маркетингових засобів (проведення певної товарної, цінової, комунікаційної та розподільчої політики, роботи по просуванню послуг тощо). Проте, першою і основною метою як рекреаторів, так і інвесторів, задля якої вони розпочинають свою діяльність, є отримання прибутку. А орієнтація на споживача є оптимальним напрямком реалізації цієї мети. Тому перед тим, як розпочати свою діяльність на ринку рекреаційних послуг, необхідно провести ряд маркетингових досліджень, спрямованих на вивчення його кон'юнктури для прийняття виважених стратегічних і тактичних рішень.

Як було зазначено вище, територія Полісся придатна в основному для розвитку короткотривалого та середньотривалого відпочинку, а також немасових альтернативних видів туризму, тому вибір стратегії недиференційованого покриття ринку, розрахованої на масового споживача, у даному випадку виправданий лише у ресторанному та готельному бізнесі. Стратегія диференційованого покриття ринку також не є вдалою для більшості сегментів внутрішнього ринку з причини низької платоспроможності основної маси споживачів (чим більше персоніфікована послуга, тим вона дорожча). Найбільш вдалою маркетинговою стратегією підприємств туристичного та санаторно-курортного секторів на Поліссі є концентроване покриття ринку, коли зусилля зосереджуються на одному чи декількох сегментах ринку і за рахунок набуття досвіду роботи і авторитету в даному секторі, а також удосконалення самих послуг та способів їх надання, займають сильні позиції на ринку, хоча існують певні загрози їх втратити (поява сильнішого конкурента, втрата популярності даного виду відпочинку), які можуть бути усунуті застосуванням різних інструментів маркетингу.

В умовах відсутнього або негативного попиту на рекреаційні послуги в регіоні як з боку самих полісян, так і споживачів з інших регіонів та країн, на Поліссі доцільно застосовувати наступні інструменти конверсійного та стимулюючого маркетингу:

- адаптація набору послуг до місцевих умов;
- удосконалення сервісу;
- зниження ціни;
- збільшення ефективності просування;
- порівняння з аналогічними послугами ведучих фірм тощо.

Так як рекреаційна сфера значною мірою зазнає впливу сезонності, стабілізувати попит можна за рахунок використання інструментів синхромаркетингу: сезонних знижок, додаткових пропозицій у міжсезоння і т.д


1 Примітка. Парарекреаційні ресурси – об’єкти, явища природного й антропогенного походження, що характеризуються певною активністю й пізнавальною цінністю, але в силу свого прояву й існування фактично не залучаються до рекреаційного використання [9, с.395].

<<< назад | зміст | вперед >>>




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.